Ухвала суду № 29573141, 26.02.2013, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/27/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Український В.В.

Категорія - Грабіж Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Деревінський С. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2013 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі :

головуючого судді - Деревінського С.М.,

суддів: Кіселика С.А., Суржика М.М.,

з участю секретаря Абрамової А.А.,

прокурора Бенті В.М.,

захисника-адвоката ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

перекладача ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіровограда кримінальне провадження № 11-сс /781/27/13 за апеляцією захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 лютого 2013 року.

Цією ухвалою щодо:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Октіберян, республіка Вірменія, гражданина Вірменія, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працює, проживає без реєстрації АДРЕСА_1, зареєстрованого по АДРЕСА_2, зі слів не судимий,-

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України обрана міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто з 11.50 годин 09.02.2013 року до 11.50 годин 10.04.2013 року.

Встановлено ОСОБА_4 розмір застави у тридцять розмірів мінімальних зарабітних плат, -

В С Т А Н О В И Л А :

Увалою слідчого судді Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 лютого 2013 року задоволено клопотання слідчого СВ ЛВ на станції Знам'янка УМВС України на Одеській залізниці Каліновської Л.А. про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто з 11.50 годин 09.02.2013 року до 11.50 годин 10.04.2013 року.

Встановлено ОСОБА_4 розмір застави у тридцять розмірів мінімальних зарабітних плат.

Своє рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового слідства та суду, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Так, ОСОБА_4 громадянин іншої держави, на території України не має постійного місця проживання і реєстрації, не має рідних і близьких, обрання іншого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У апеляції захисник ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу слідчого судді як незаконну та обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання. Свої доводи апелянт мотивує тим, що при розгляді клопотання слідчий суддя не з'ясував у підозрюваного чи потрібен йому перекладач. Оскільки ОСОБА_4 хоча і вчасно вручено копію клопотання, але викладене воно на українській мові, яку він не розуміє.

Крім того, підозрюваного затримано 9.02.2013 року о 11.50 годині, а клопотання розглядалося 12.02.2013 року о 12.10 годин, тобто на час розгляду клопотання сплинуло 72 години, що є грубим порушенням ч. 1 ст. 186 КПК України.

Водночас, ОСОБА_4 затримано без ухвали слідчого судді, а тому відповідно до ч. 2 ст. 211 КПК Украины клопотання про застосування запобіжного заходу необхідно було розглянути не пізніше 60 годин з моменту затримання, що не було зроблено, а тому апелянт вважає, що підозрюваного потрібно негайно звільнити з під варти.

При постановленні ухвали слідчий суддя не врахував, що громадянин Вірменії ОСОБА_4 не судимий, від органів досудового слідства і суду не переховувався, а прокурор не довів суду у чому полягають ризики, передбачені ст. 177 КПК Украины.

Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, які підтримали доводи апеляції, прокурора, слідчого Каліновську Л.А., які просили відмовити у задоволенні апеляції, дослідивши матеріали клопотання та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляція захисника ОСОБА_3 подлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали з таких підстав.

За змістом ч. 1 і 3 ст. 29, п. 18 ч. 2 ст. 42 КПК України, кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою. Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом. Підозрюваний має право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених ст. 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 цієї статті.

Дослідивши матеріали клопотання і журнал судового засідання, колегія суддів встановила, що слідчим суддею істотно порушені вимоги зазначених норм кримінального процесуального законодавства України, оскільки під час з'ясування у ОСОБА_4, чи зрозумілі йому права, передбачені ч. 2 ст. 42, ч. 2 ст. 193 КПК України суд не з'ясував чи володіє він українською мовою на якій ведеться судочинство та чи потрібен йому перекладач. Клопотання слідчий суддя розглянув без участі перекладача на державній мові, якою ОСОБА_4 не володіє, чим порушено право підозрюваного на захист.

Водночас при постановлені ухвали про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою й визначаючи розмір застави, слідчий суддя не вказав в ухвалі обов'язки з передбачених ст. 194 КПК України, які будуть покладені на нього у разі внесення застави та не роз'яснив наслідки їх невиконання.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_3, що при розгляді клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу порушено право підозрюваного на захист, а тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.

Однак, колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу розглянуто з порушенням вимог ч. 1 ст. 186 і ч. 2 ст. 211 КПК України, оскільки відповідно до зазначених статей кримінального процесуального законодавства, клопотання про застосування запобіжного заходу розглядається не пізніше 72 години з моменту фактичного затримання підозрюваного і строк затримання особи без ухвали слідчого судді не може перевищувати 72 годин .

Вивченням матеріалів клопотання і журналу судового засідання встановлено, що підозрюваного ОСОБА_4 затримано 9.02.2013 року о 11.50 годині (а.с.18-20), а клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя розпочав розглядати о 11.36 годин 12.02.2013 року (а.с.23-24).

Тобто, розгляд клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу слідчий суддя розпочав не пізніше 72 годин, як вимагає положення ч. 1 ст. 186 КПК України, а також дотримано 72 годинний строк затримання особи без ухвали слідчого судді, визначений ч. 1 ст. 211 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

З клопотання слідчого вбачається, що 6.02.2013 року слідуючи в якості пасажирів в вагоні № 16 пасажирського поїзду № 101 сполученням «Херсон-Київ», громадянин Вірменії ОСОБА_4 і громадянин Грузії ОСОБА_9, вступили у злочинну змову на заволодіння чужим майном пасажирів.

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_4 і ОСОБА_9 познайомилися з пасажиром цього ж вагону ОСОБА_10, який слідував на місці № 33.

Діючи згідно розподілених ролей ОСОБА_9 підмішав у пиво, яке вживав ОСОБА_10 снодійне, а після того як побачив, що останній перебуває в безпорадному стані, але не втратив свідомість, відкрито викрав у нього: два мобільні телефони, марки «Нокіа-3120» та «Самсунг Гелаксі»; шкіряний гаманець; гроші в сумі 695 гривень; 1 євро металевою монетою; три флеш карти USВ - одну «Кінгстон» на 4 GB; другу «Трансент» на 8 GB; третю «Кінгстон» на 8 GB; картку «Брокбізнесбанк»; навушники та шнур до телефону; картрідер; подовжувач USВ.

У цей час, ОСОБА_4 знаходячись в купе, стояв спиною до проходу і спостерігав за злочинними діями ОСОБА_9, заслоняв його собою від інших пасажирів.

Відкрито викрадене майно ОСОБА_9 і ОСОБА_4 поділили між собою і розпорядилися ним на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму приблизно 4500 грн.

За вказаним фактом, 07.02.2013 року ЛВ на станції Знам'янка УМВС України на Одеській залізниці розпочате кримінальне провадження №12013120010000083 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 при пригляді клопотання не заперечував, що за обставин, викладених у клопотанні, разом з ОСОБА_9 у вагоні № 16 пасажирського поїзду № 101, сполученням «Херсон-Київ», викрав майно у потерпілого ОСОБА_10

Заслухавши ОСОБА_4 та дослідивши матеріали кримінального провадження за клопотанням про застосування запобіжного заходу, апеляційний суд прийшов до переконливого висновку, що органом досудового слідства ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, що об'єктивно підтверджується крім його показань: - показаннями потерпілого ОСОБА_10 (а.с.5-6); - протоколом пред'явлення особи для впізнання від 8.02.2013 року, згідно результатам якого потерпілий ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_4, як співучасника злочину (а.с.7); - протоколом огляду місця події від 6.02.2013 року, згідно якого у ОСОБА_4 вилучено майно викрадене у потерпілого ОСОБА_10 (а.с.8-9).

Про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України ОСОБА_4 повідомлено 7.02.2013 року відповідно до вимог статей 276-278 КПК України і внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013120010000063.

Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України є тяжким, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років.

До того ж в обґрунтування клопотання, слідчий правильно зазначив, що ОСОБА_4 громадянин іноземної держави Вірменія, на території України проживає без реєстрації та не має постійного місця проживання, під час перевірки працівниками міліції документів, намагався втекти, але був затриманий, що свідчить про наявність можливості у підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування і суду.

Наведене також свідчить про неможливість застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів таких як особисте зобов'язання або домашній арешт, оскільки відсутність постійного місця проживання і реєстрації на території України унеможливлює здійснення слідчим та прокурором контролю за виконанням ОСОБА_4 особистого зобов'язання та контролю за його поведінкою.

За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_3 стосовно обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.

Крім того, відсутність на території Україні постійного місця роботи та заробітку, спонукало ОСОБА_4 до легкої наживи шляхом вчинення непоодиноких, умисних, корисних злочинів різної ступені тяжкості, що підтверджується тим, що ОСОБА_4 оголошено по підозру, а тому підозрюваний може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення і займатися злочинною діяльністю.

Відсутність коштів для внесення застави, а зі слів ОСОБА_4 відсутні й особи, які можуть за нього внести заставу, позбавляє апеляційний суд застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави.

На підставі викладеного, колегія суддів прийшла до переконливого висновку, що є обґрунтовані підстави вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Водночас, при постановленні ухвали про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, відповідно до вимог ст. 178 КПК України колегія суддів враховує його вік та стан здоров'я, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого він підозрюється, а також, що підозрюваний громадянин іноземної держави, на території України не працює, не має сім'ї і утриманців, підтримує зв'язки з особами асоціальної направленості, які схильні до вчиненні кримінальних правопорушень, а тому немає осіб, які заслуговують на довіру і можуть надати письмове зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового слідства та суду.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до переконливого висновку, що клопотання слідчого, погоджене з прокурором необхідно задовольнити, а до підозрюваного ОСОБА_4 застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки під час розгляду клопотання встановлені обставини, зазначені вище, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 КПК України не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Строк дії ухвали про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислювати з моменту взяття його під варту, тобто з 11.50 годин 09.02.2013 року до 11.50 годин 10.04.2013 року, включно.

Разом з цим, за змістом ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на викладене, при визначені розміру застави, відповідно до ч. 4 і 5 ст.182 КПК України, урахувавши обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 та його тяжкість, майновий стан підозрюваного, а також ризики, передбачені п. п. 1 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів, приходить до висновку, що розмір застави повинен бути визначеним - у тридцять розмірів мінімальних заробітних плат, оскільки саме такий розмір застави буде в достатній мірі гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків і не буде завідомо непомірним для нього.

Застава має бути внесена на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення застави, на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України, колегія суддів визнає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, а саме: 1) прибувати до визначеної особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із м. Знам'янка без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що при невиконанні покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись статтями 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 лютого 2013 року відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого СВ ЛО на станції Знам'янка УМВС України на Одеській залізниці Каліновської Л.А. та застосувати до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Строк дії ухвали про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу тримання під вартою обчислювати з моменту взяття його під варту, тобто з 11.50 годин 09 лютого 2013 року. Дія ухвали закінчується о 11.50 год. 10.04.2013 року.

Визначити ОСОБА_4 розмір застави - тридцять розмірів мінімальних заробітних плат.

Застава має бути внесена на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме на депозитний рахунок Апеляційного суду Кіровоградської області № 37315016001090, код ЄДРПОУ 02894616, МФО 823016, банк отримувача ГУДКСУ у Кіровоградській области, призначення платежу - застава за ОСОБА_4.

У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 : 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із м. Знам'янка без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, є остаточною і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді:

Деревінський С.М. Киселик С.А. Суржик М.М.