Постанова № 29568663, 19.02.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 лютого 2013 р. № 2-а- 11043/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Панова М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Каряки С.Г.,

представників сторін:

позивача - Бочарова М.В., Овчаренко Д.В.,

відповідача - Гуньковська Н.О., Яно Ю.В., Логвінов О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Приколотнянський олійноекстракційний завод" до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Приколотнянський олійноекстракційний завод", з адміністративним позовом до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби України, в якому з урахуванням змінених позовних вимог просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби № 0000142301 від 27.07.2012 року, № 0000312301 від 04.10.2012р. та 0000302301 від 04.10.2012р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем помилково зроблено висновок про завищення ним витрат та відповідно від"ємного значення за спірний період у зв"язку з перевищенням собівартості послуг над ціною їх реалізації по операціям з давальницькою сировиною та пов"язаною особою, а також про нереальність правочинів між ним та його контрагентами за спірний період. Вказане підтверджує первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Представники позивача позов підтримали в повному обсязі та просили задовольнити з підстав та мотивів викладених у позовній заяві.

Представники відповідача проти позову заперечували та просили відмовити в повному обсязі, пояснили, що позивачем завищено витрати та відповідно від"ємне значення за спірний період у зв"язку з перевищенням собівартості послуг над ціною їх реалізації по операціям з давальницькою сировиною та пов"язаною особою, а також вчинено правочини між ним та його контрагентами за спірний період які мають ознаки нереальності, а саме, не спричиняють реальних наслідків їх вчинення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Фахівцями Вовчанської МДПІ у Харківській області Державної податкової служби України на підставі направлень від 02.03.2012 року № 1, від 02.03.2012 року № 2, від 02.03.2012 року № 3, від 02.03.2012 року, від 02.03.2012 року № 7, від 02.03.2012 року № 5, від 02.03.2012 року № 6, згідно із ст. 77 глави 8 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI,наказів від 20.02.12 №179, від 31.03.2012 року № 49 , проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Приколотнянський олійноекстракційний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.10 по 31.12.11, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.10 по 31.12.11 .

Результати перевірки оформлені актом від 23.04.2012 року № 94/22-30142319 про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Приколотнянський олійноекстракційний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.10 по 31.12.11 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.10 по 31.12.11 року , в якому зафіксовані порушення :

п.1.31, п.1.32 ст.1 ст..З ст..4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 22.05.97 № 283/97 - ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) пп. 14.1.36, пп..14.1.41, пп.14.1.134, п.14.1 ст.14, п.138.1 ст.138, п.138.4,.138.6-138.9 пп.138.10.2-138.10.4 п.138.10, п.138.11 , пп.153.2.6 п.153.2, ст..153 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2320049 грн., в тому числі за 4 квартал 2011 року в сумі 889668 грн.;

1.1.31, п.1.32 ст.1 ст..З ст..4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 22.05.97р. № 283/97 - ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) пп. 14.1.36, пп..14.1.41, пп.14.1.134, п.14.1 ст.14, п.138.1 ст.138, п.138.4,.138.6-138.9 пп.138.10.2-138.10.4 п.138.10, п.138.11 , пп.153.2.6 п.153.2, ст..153 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 р. в результати чого за завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.10.10 по 31.12.11 року на загальну суму 23340262 грн., в тому числі за 2011 рік в сумі 2340262 грн.

Ст. 4, ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 ВР від 03.04.1997 р. із змінами та доповненнями , ст..198 Податкового кодексу України №2755 -VI від 02.12.2010 в результати чого занижено податок на додану вартість на суму 85141 грн. за рахунок завищення податкового кредиту на суму 34541 грн. та за рахунок не врахування результатів попередньої перевірки в сумі 50600 грн. (в тому числі за жовтень 2010 року в сумі 51119 грн., за листопад 2010 року в сумі 42 грн. , за грудень 2010 року в сумі 1411 грн. за травень 2011 року в сумі 18804 грн. за жовтень 2011 року в сумі 13765 грн.;

Ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» із змінами та доповненнями, розрахунки з нерезидентом у межах торгового обороту у серпні-грудні 2011 року здійснено у готівковій формі без участі уповноваженого банку на суму 162485,90 руб. РФ, що у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків складає 43922,59 грн.

На підставі акту перевірки Вовчанською МДПІ у Харківській області Державної податкової служби України було прийнято податкові повідомлення - рішення № 0000112301 від 10.05.2012р., № 0000222201 від 10.05.2012р., № 0000122301 від 10.05.2012р., № 0000132301 від 10.05.2012р.

Рішенням ДПС у Харківській області за результатами розгляду скарги 20.07.2012 року повідомлення-рішення від 10.05.12 року № 0000112301 скасовано в частині застосування штрафної санкції в розмірі 20873 грн. в іншій частині вказане рішення та податкові повідомлення рішення від 10.05.12 року № 0000022201, № 0000122301 та № 0000132301 залишено без змін, а скаргу директора товариства без задоволення.

Враховуючи вищевикладене Вовчанською МДПІ винесено повідомлення рішення від 27.07.12 року № 0000142301 на зменшення штрафної санкції в розмірі 20873 грн. по податку на додану вартість, яке разом з розрахунком штрафних санкцій було надіслано позивачу.

В свою чергу рішенням ДПС України скасовано податкове-повідомлення рішення Вовчанської МДПІ від 10.05.12 № 0000022201 повністю та податкове-повідомлення рішення від 10.05.12 №000132301 - в частині 21086626 грн. від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

З урахуванням рішень ДПС у Харківській області та ДПС України про результати розгляду скарг ТОВ «Приколотнянський ОЕЗ» по акту № 94/22-30142319 від 23.04.2012 року донараховано податків та платежів в т.ч.:

- по податку на прибуток в сумі 17871 грн. (основний платіж 14297 грн., штрафні санкції - 3574 грн.) згідно податкового повідомлення-рішення від 04.10.12 № 0000312301 (відхилення виникли за рахунок віднесення до складу податкового кредиту сум пов'язаних з придбанням ТМЦ у постачальників угоди з якими визнані нікчемними в сумі 9860 грн. (штрафні санкції 2465грн.) та інша сума - за рахунок реалізації послуг з переробки насіння соняшникового нижче за фактичну собівартість);

- по податку на додану вартість 101826 грн. (основний платіж - 81799 грн., штрафні санкції в сумі 20027 грн. (відхилення виникли за рахунок віднесення до складу податкового кредиту сум пов'язаних з придбанням ТМЦ у постачальників угоди з якими визнані нікчемними)) згідно податкового повідомлення-рішення від 27.07.2012 р. №0000142301;

згідно податкового повідомлення-рішення від 04.10.12 року № 0000302301 зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 12 278 644 грн. (відхилення виникли за рахунок віднесення до складу витрат, витрат пов'язаних з придбанням ТМЦ у постачальників угоди з якими визнані нікчемними в сумі 161536 грн. та за рахунок реалізації послуг з переробки насіння соняшникового нижче за фактичну собівартість на суму 12117108 грн.).

В обґрунтування винесення податкового повідомлення-рішення № 0000142301 від 27.07.2012р., яким .встановлено порушення ст.ст. 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідач в акті перевірки зазначає, що підприємство у період, що перевірявся здійснювало господарські операції з ТОВ -ТАГОС», ЗАТ «Мобілсервіс», ТОВ «Маштехімпорт», ТОВ «ХБСП МЕГАБУД ЛТД», ТОВ «Хімтрейд», за рахунок чого має місце завищення податкового кредиту на суму 31 199,00 грн., а також не враховані результати попередньої перевірки в сумі 50 600,00 грн., у зв'язку з чим нараховані штрафні санкції - 20 027,00 грн.

Суд зазначає, що відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року (який діяв на момент спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 названого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.1 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п. 2.4 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У період, що перевірявся ТОВ «Приколотнянський ОЕЗ» здійснювало наступні господарські операції: ТОВ «ТАГОС» за договором поставки № 036/09 від 02.04.2009р. здійснювало поставку лакофарбових матеріалів (умови поставки: склад Постачальника м. Харків, вул.. Чоботарська, 80А). Фактичне надання послуг - поставка товару, визначеного договором, підтверджується відповідними видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, документами складського обліку. Оплата товару здійснена в повному об'ємі, що підтверджується відповідними банківськими виписками.

ТОВ «Маштехімпорт» за договором поставки № 123/09 від 06.10.2009р. здійснювало поставку промислового обладнання та запчастин (умови поставки: склад Перевізника м. Харків, вул. Кацарська.58). Фактичне надання послуг - поставка товару, визначеного договором, підтверджується відповідними видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, документами складського обліку. Оплата товару здійснена в повному об'ємі, що підтверджується відповідними банківськими виписками.

За договором поставки № 142/09 від 02.11.2009р. ТОВ «Хімтрейд» здійснювало поставку клею промислового (умови поставки: склад Постачальника м. Харків, пр.-т Леніна, 60). Фактичне надання послуг - поставка товару, визначеного договором, підтверджується відповідними видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, документами складського обліку. Оплата товару здійснена в повному об'ємі, що підтверджується відповідними банківськими виписками.

ЗАТ «Мобільсервіс» за договорами на технічне обслуговування та ремонт № 8 від 07.09.2010р. та № 3 від 01.02.2011р. виконувало обслуговування та поточний ремонт автомобілів, які належать Замовнику. Фактичне надання послуг підтверджується відповідними актами виконаних робіт. Оплата послуг здійснена в повному об'ємі, що підтверджується відповідними банківськими.

ТОВ «ХБСП Мегабуд ЛТД» за договором підряду № 129/11 від 10.08.2011р. (Додаток № 20) виконувало роботи з ремонту та наладки електрощитової РВО та пресового відділення. Фактичне виконання робіт підтверджується відповідними Актами виконання будівельних робіт за вересень 2011р. Оплата робіт здійснена в повному об'ємі, що підтверджується відповідними банківськими виписками.

Вказані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704.

Сам же придбаний товар був оприбуткований позивачем, та зберігався на складах позивача, використовувався у господарській діяльності підприємства для покращення основних фондів, що підтверджується відповідними виробничими звітами.

Отже, вищенаведене свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, у зв'язку з придбанням позивачем товарів (робіт, послуг), які в свою чергу були використані останнім в оподатковуваних операціях у межах господарській діяльності.

Щодо неврахування результатів попередньої перевірки (стор. 88 акту) в сумі 50 600,00 грн., та перенесення в наступний перевіряємий період, суд зазначає наступне.

17.02.2011 року Вовчанською МДПІ за результатами проведення попередньої виїзної планової перевірки було складено Акт № 95/23-30142319, яким визначено порушення: «п.5.1. ст..5, п.п.8.7.1. п.8.7. ст.8 Закону України від 22.05.1997р. «Про оподаткування прибутку підприємств» за рахунок завищення скоригованих валових витрат на 2 098 376,00 грн.: п.п.7.4.1. та п.п.7.4.5. п.7.4. ст..7 ЗУ «Про податок на додану вартість», підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 121 987,00 грн.; п.п.7.4.1. та п.п.7.4.5. ст..7 ЗУ «Про податок на додану вартість», підприємством завищено від'ємне значення по ПДВ (рядок 26) Декларації з ПДВ на 457 701,00грн., за рахунок завищення податкового кредиту 333 957,00 грн., та за рахунок завищення податкового кредиту за вересень 2010 р. на суму 50 600,00 грн.».

У той же час, відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПАУ від 22 грудня 2010 р. N 984, Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності.... такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення; Податкове повідомлення-рішення містить підставу такого нарахування...

Сам же по собі акт перевірки та його висновки не має і не може мати для платника платників будь-яких наслідків, оскільки є службовим документом. Цей документ не впливає на права та обов'язки суб'єкта господарювання, що перевіряється, та не встановлює ніяких вимог чи обов'язкових правил поведінки для платника податків, оскільки фактично призначений керівнику податкового органу, який на його підставі повинен прийняти відповідне рішення, і вже прийняте рішення, яке містить конкретні приписи для платника податків може бути останнім оскаржене в адміністративному чи судовому порядку.

Податкове ж повідомлення - рішення № 00000623301/0 від 14.03.2011р.. яке винесене на підставі даних вищевказаного акту перевірки, Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.201 1р. скасоване (постанова набрала чинності 22 лютого 2012 року на підставі Ухвали ХААС).

Виходячи з наведеного, у відповідача були відсутні законі підстави посилатися на неврахування результатів попередньої перевірки в сумі 50 600,00 грн., рішення по яким скасовані в установленому порядку, як на порушення вимог Податкового кодексу України платником податків.

Крім того, суд зазначає, що ТОВ «Приколотнянський ОЕЗ» у перевіряємому періоді здійснювало послуги з переробки насіння соняшника на давальницьких умовах, давальцем якої було лише ТОВ «Кернел-Трейд» (код 31454383). До послуг з переробки давальницької сировини включається: очистка, сушка та переробка насіння соняшника; рафінація олії нерафінованої соняшникової, дезодорування, фасування олії соняшникової рафінованої в пляшки 0,5 л; 1л; 0,945л; 2л; Зл; і 5 л.

Підприємство є власником основних фондів, на яких здійснюється переробка насіння соняшникового. Слід зазначити, що реалізація послуг по переробці давальницької сировини за цінами, які нижчі повної собівартості є одною з причин задекларованого підприємством від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток.

З метою визначення повної собівартості реалізованих послуг по переробці давальницької сировини проаналізовані показники балансового рахунку 23 "Виробництво», що підтверджується розрахунками до акту перевірки відхилень планової собівартості послуг з переробки давальницької сировини по товариству (як зазначено представниками відповідача в тексті акту перевірки помилково зазначено рах. 92 «Адміністративні витрати» замість рах. 23).

З метою встановлення даних фактів повна собівартість наданих послуг по переробці давальницької сировини по видах послуг порівняно з вартістю реалізації послуг за період з 01.10.2010 по 31.03.2011 років. Також здійснено аналіз даних бухгалтерського обліку.

Нормативним документом, який регламентує відображення витрат підприємства у бухгалтерському обліку, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318.

Виробнича собівартість продукції (робіт, послуг) включає в себе витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції, обумовлені технологією та організацією виробництва, а в частині втрат на управління - загальновиробничі витрати.

Перелік витрат, які підлягають віднесенню до складу прямих та загальновиробничих витрат, які формують виробничу собівартість продукції (робіт, послуг) визначено в п.п. 12 - 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318.

Так, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини, основних та Допоміжних матеріалів, покупних комплектуючих виробів, палива та електроенергії, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного обсягу витрат на підставі первинних документів.

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати працівникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт та наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат.

До складу інших прямих витрат, які формують виробничу собівартість, згідно п. 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 включаються інші виробничі витрати, які безпосередньо відносяться до конкретного об'єкту витрат: відрахування на соціальні заходи; амортизація; вартість, яка складається з вартості забракованої продукції по технологічним причинам, зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно незбіжного браку.

Виробничу собівартість продукції формують також перемінні та постійні загальновиробничи витрати, які підлягають розподілу.

Згідно п. 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 до складу загальновиробничих витрат відносяться: витрати на управління виробництвом; амортизація основних засобів загально виробничого призначення, витрати на вдосконалення технології та організації виробництва; витрати на опалення, освітлення та інше утримання виробничих приміщень; витрати на охорону праці та техніку безпеки; витрати на охорону природного навколишнього середовища; інші витрати.

Згідно з вимогами п. 17 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 адміністративні витрати, витрати на збут, відсотки банку за користування банківськими кредитами, які рахуються на балансових рахунках 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», не відносяться до виробничої собівартості, а відносяться до витрат періоду та щомісячно списуються на фінансовий результат діяльності підприємства.

З метою встановлення даних фактів повна собівартість наданих послуг по переробці давальницької сировини по видах послуг порівняно з вартістю реалізації послуг за період з 01.10.2010 по 31.03.2011 років. Також здійснено аналіз даних бухгалтерського обліку.

Згідно розділу 17 Визначення ціни та рентабельності виробництва продукції «Методологічних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості» затверджених наказом Міністерства промислової політики України від 09.07.2007 №373, розроблених Державним інститутом комплексних техніко-економічних випробувань Міністерства промислової політики України, які діють на теперішній час, ціна реалізації продукції включає: виробничу собівартість, визнані адміністративні витрати, витрати на збут та прибуток

Перемінні адміністративні витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (часів праці, заробітної плати, об'єму діяльності, прямих витрат та інших) виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

Постійні адміністративні витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу при нормальній потужності.

Понаднормативні адміністративні витрати та витрати в умовах не завантаження виробничих потужностей та відсутності об'ємів робіт відносяться на рахунок «Фінансові витрати» в цілому по підприємству.

Витрати на збут прямо відносяться до відповідних видів продукції. У разі неможливості такого віднесення вони можуть розподілятися між окремими видами продукції виходячи з ваги, об'єму або виробничої собівартості продукції.

Адміністративні витрати, витрати на збут, у періоді, що перевіряється, мають вплив на формування повної собівартості реалізованої продукції у повному обсязі.

При аналізі рахунку 92 «Адміністративні витрати» встановлено, що на даному балансовому рахунку відображено вартість: витрати на відрядження, витрат зв'язку, витрат по стандартизації готової продукції, послуги аудиту.

П.1.32 ст.1 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями, визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У відповідності до глави 9 ст. 79 ГК України №436-ІУ від 16.01.2003 року зі змінами та доповненнями «Господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами .... з метою одержання прибутку».

У відповідності до глави 14 ст.142 ГК України №436-ІУ від 16.01.2003 року зі змінами та доповненнями «Прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань».

Відповідно до пп.14.1.41 п.14.1, ст.14 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010р. давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючи вироби, енергоносії, що є власністю одного суб'єкту господарювання (замовника) і передаються іншому суб'єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за її дорученням іншій особі.

Відповідно до пп.14.1.134, п.14.1, ст.14 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 операція з давальницькою сировиною - операція з переробки (обробки, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників і виконавців а також етапів (операцій)) з метою одержання готової продукції за відповідну плату.

Пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-УІ визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходів і проводиться такою особою самостійно та/ або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 150.1 ст. 150 якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пп.153.2.6 п.153.2, ст.153 Податкового кодексу України витрати понесені у зв'язку з продажем /обміном товарів, виконанням робіт, наданням послуг пов'язаним з таким платником податків особам або з операціями зі давальницькою сировиною визнаються в розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу/обміну.

Основним джерелом формування доходів по підприємству є здійснення підприємством операцій по наданню послуг по переробці насіння соняшника та послуг по рафінації та фасовці олії соняшникової, то ціни, по яких здійснювались зазначені операції. мають безпосередній вплив на визначення обсягів валових доходів. Згідно первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, розрахунків вартості послуг (калькуляцій) та інших документів встановлено, що реалізація послуг по переробці, рафінації та фасовці здійснювалась з незначним рівнем націнки (прибутку). При цьому слід зазначити, що ціни, які були визначені на підставі калькуляцій та по яких здійснювалась реалізація зазначених послуг, на протязі перевіряємого періоду (з 01.10.10 по 31.12.11) залишалися майже незмінними, а саме: переробка - 186,6 грн. (з ПДВ) з 01.09.2011 року - 232,80 (з ПДВ) за 1 тн, рафінація - 246,36 грн. (з ПДВ) за 1 тн., фасовка 0,5 л/тис.шт, 0.945 л/тис.шт, 1,0 л/тис.шт, 2,0 л/тис.шт , 3,0 л/тис.шт та 5,0 л/тис.шт. відповідно 1170,12 грн.. 1124,40 грн., 1253,10 грн., 2995,08 грн., 3868,14 грн. та 5495,64 грн. (з ПДВ), хоча ціни на енергоносії та матеріали, які є основними складовими в калькуляціях цін на переробку, рафінацію та фасовку значно зросли. Так, простеживши динаміку цін на енергоносії, ТМЦ. паливо тощо, які є основними складовими калькуляції відпускних цін з'ясовано, що:

- ціна на електроенергію, питома вага якої в калькуляції вартості послуги по переробці займає до 28%, станом на 31.12.11 (кінець перевіреного періоду) у порівнянні з ціною станом на 10.10.10 (початок перевіреного періоду) збільшилась на 30%, а ціна на бензин екстракційний, питома вага якого в калькуляції вартості послуги по переробці займає до 8.4%, станом на 31.12.11 (кінець перевіреного періоду) у порівнянні з ціною станом на (початок перевіреного періоду) збільшилась на 27%, при цьому вартість даної послуги збільшилась на 46,20 грн., або на 24% лише з вересня 2011 року;

- ціна на електроенергію, питома вага якої займає до 14 %, станом на 31.12.11 (кінець перевіреного періоду) у порівнянні з ціною станом на 01.10.09 (початок перевіреного періоду) збільшилась на 30%, а ціни на паливно-мастильні матеріали, фільтрувальну тканину та порошок, кислоту сірчану, активоване вугілля, вапно, соду, питома вага яких в калькуляції вартості послуги по рафінації займає до 41%, станом на 31.12.11 (кінець перевіреного періоду) у порівнянні з цінами станом на 01.01.10 (початок перевіреного періоду) збільшились від 20% до 35%, при цьому вартість послуги не збільшувалася;

31.12.11 ціни на преформи, кришки, клей та етикетки, пакувальні матеріали (гофрокороб) питома вага яких в калькуляції вартості послуги по фасовці займають до 86%, станом на (кінець перевіреного періоду) у порівнянні з ціною станом на 01.10.10 (початок перевіреного періоду) збільшилась від 20% до 40% при цьому вартість послуги не збільшувалася.

Замовником вищевказаних послуг з переробки насіння соняшника на давальницьких умовах, зокрема: очистка, сушка та переробка насіння соняшника; рафінація олії нерафінованої соняшникової, дезодорування, фасування олії соняшникової рафінованої в пляшки 0,5 л; 1л; 0,945л; 2л; Зл; і 5 л. був лише ТОВ «Кернел-Трейд»(код 31454383), яке є засновником ТОВ «Приколотнянський ОЕЗ» .

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями зазначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, в податковому обліку до витрат, пов'язаних зі здійсненням власної господарської діяльності, відносяться тільки ті витрати, які понесені платником податку в зв'язку з продажем товарів (робіт, послу) з метою отримання доходу. Витрати платника податку, які не направлені на одержання доходу, до складу валових витрат не відносяться.

Підприємством порушено п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями: за період з 01.10.2010 по 31.03.2011 зайво віднесено до складу валових витрат витрати в сумі 3366708 грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року в сумі 1507482 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 1859226 грн.

Таким чином, позивачем за вказаними операціями завищено витрати та відповідно від"ємне значення за спірний період у зв"язку з перевищенням собівартості послуг над ціною їх реалізації по операціям з давальницькою сировиною та пов"язаною особою ТОВ «Кернел-Трейд» (код 31454383).

Отже, підприємством внаслідок порушення пп.14.1.36, пп..14.1.41, пп.14.1.134, п. 14.1 ст.14, п.138.1 ст.138, п.138.4,.138.6-138.9 пп.138.10.2-138.10.4 п.138.10, п.138.11, пп.153.2.6 п.153.2, ст.153 в період з 01.04.2011 по 31.12.2011 зайво віднесено до складу валових витрат витрати в сумі 12117108 грн., в тому числі за 2 квартал 2011 року в сумі 3106341 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 4989252 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 4021515 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме, в судовому засіданні підтверджено правомірність формування податкового кредиту позивачем за спірний період, проте, судовим розглядом встановлено завищення Товариством з обмеженою відповідальністю "Приколотнянський олійноекстракційний завод" витрат та відповідно від"ємного значення за спірний період у зв"язку з перевищенням собівартості послуг над ціною їх реалізації по операціям з давальницькою сировиною та пов"язаною особою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Приколотнянський олійноекстракційний завод" до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовільнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби № 0000142301 від 27.07.2012 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби № 0000312301 від 04.10.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов"язання по податку на прибуток у розмірі 12325,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби № 0000302301 від 04.10.2012 року в частині зменшення суми від"ємного значення об"єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 161536 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приколотнянський олійноекстракційний завод" (код ЄДРПОУ 30142319, адреса: 62630, Харківська область, Великобурлуцький район, смт. Приколотне, віл. Леніна, 45) 2745,13 грн. витрат зі сплати судового збору.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 25 лютого 2013 року.

Суддя Панов М.М.