Постанова № 29568470, 16.01.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

16 січня 2013 року Справа № 0870/10870/12(15 год. 30 хв.) м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

суддів - Конишевої О.В.,

Шари І.В.

при секретарі судового засідання Столяренко О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування рішення.

15.11.2012 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (далі - позивач) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати повністю постанову директора департаменту страхового регулювання та нагляду Нацкомфінпослуг Баришева І.Г. №110/13-11/13/3 від 22.10.2012 про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що постановою відповідача від 22.10.2012 №110/13-11/13/3 до нього були застосовані штрафні санкції за порушення вимог чинного законодавства у сфері надання фінансових послуг у розмірі 5100,00 грн., у зв'язку із наданням у звітних даних за перший квартал та за півріччя 2012 року в паперовій формі та в електронній формі недостовірної інформації. Позивач зазначив, що внесені до звіту невірні показники є технічною помилкою, яка не може розглядатися як подання завідомо недостовірної інформації.

Ухвалою від 19.11.2012 було відкрите провадження у справі, судове засідання призначене на 03.12.2012.

У судове засідання 03.12.2012 представники сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не прибули.

Ухвалою від 03.12.2012 за клопотанням відповідача провадження у справі було зупинено до 16.01.2013.

У судове засідання 16.01.2013 представники сторін належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання не прибули.

16.01.2013 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

16.01.2013 від відповідача на адресу суду надійшли письмові заперечення, відповідно до яких відповідач просить відмовити у задоволені адміністративного позову у повному обсязі. Заяв про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем було проведено перевірку додержання вимог чинного законодавства у сфері фінансових послуг позивача. За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 28.09.2012 № 225/13-10/13/3 (далі - Акт № 225/13-10/13/3) про порушення законодавства про фінансові послуги.

22.10.2012 відповідачем на підставі Акту № 225/13-10/13/3 прийнято постанову №110/13-11/13/3 про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг в розмірі 5100,00 грн.

Зазначена постанова була отримана позивачем 26.10.2012.

Підставою для застосування штрафу до позивача, стала наявність порушення вимог законодавства у сфері надання фінансових послуг, а саме:

- надання позивачем звітних даних за 1 квартал та 1 півріччя 2012 в паперовій формі (вх. від 26.04.2012 №13/0365-СК, від 26.07.2012 №13/1355-СК) та в електронній формі недостовірної інформації;

- порушено вимоги ст. 14 Закону України від 12.07.2001 № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» (далі - Закон № 2664-III ) у частині обов'язковості надання фінансовою установою звітності відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг;

- порушено вимоги п. 2.1 Порядку складання звітних даних страховиків, затвердженого Розпорядженням Держфінпослуг від 03.02.2004 № 39, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2004 за № 517/9116 (далі - Порядок) в частині складання форм звітних даних у вигляді документів, передбачених цим Порядком.

- порушено вимоги 2.12 Порядку в частині не відповідності даних у паперовій формі з електронною.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 21 Закону № 2664-III державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється щодо інших ринків фінансових послуг - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Стаття 28 Закону № 2664-III визначає, що національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції: здійснює контроль за достовірністю інформації, що надається учасниками ринку фінансових послуг; проводить самостійно чи разом з іншими державними органами перевірку діяльності учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг); у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення; звертається до суду та господарського суду з позовами (заявами) у зв'язку з порушенням законодавства України про фінансові послуги та інше.

Згідно вимог ст. 14 Закону № 2664-III фінансова установа зобов'язана вести облік своїх операцій та надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.

Згідно змісту оскаржуваної постанови, позивач подав відповідачу звітні дані за 1 квартал та 1 півріччя 2012 (вх. від 26.04.2012 №13/0365-СК, від 26.07.2012 №13/1355-СК).

Величина сформованих за 1 квартал 2012 позивачем страхових резервів складає 22849,20 тис. грн. з них представлено цінними паперами (акціями українських емітентів) - 8500,60 тис. грн.

У таблиці 3 «Довгострокові фінансові інвестиції» та «Поточні фінансові інвестиції» (на кінець звітного періоду) підрозділу 6.3.3 «Розшифровка окремих статей балансу» Розділу 6 «Умови забезпечення платоспроможності страховика», використані такі значення:

- облігації, у тому числі (повна назва емітента): Міністерство фінансів України (код за ЄДРПОУ 00013480) - 8500,60 тис. грн.

У Додатку 4 Розділу 6 «Умови забезпечення платоспроможності страховика» у стовпчику «Усього/на кінець звітного періоду відповідно до показників форми 1 «Балансу» таблиці «Категорії активів, визначені статтею 31 Закону України «Про страхування» для представлення страхових резервів» у рядку «6) облігації» зазначено 8500,60 тис. грн., в той час як згідно з уточнюючими звітними даними за І квартал 2012 року, наданими листом позивача від 19.09.2012 №658 (вх. від 20.09.2012 №9499/СК) 8500,60 тис. грн. зазначається у рядку «8) цінні папери, що емітуються державою», а у рядку «6) облігації» зазначено 0,0 грн. разом з цим у стовпчику «технічні резерви» цієї таблиці 8500,60 тис. грн. віднесено до рядка «5) акції», в той час як згідно з уточнюючими звітними даними 8500,60 тис. грн. зазначається у рядку «8) цінні папери, що емітуються державою».

Відповідно до звітних даних позивача за І півріччя 2012 року, величина сформованих страхових резервів на 30.06.2012 складає 21572,20 тис. грн., з них представлено цінними паперами (облігаціями підприємств українських емітентів) 10002,00 тис. грн.

У таблиці 3 «Довгострокові фінансові інвестиції» та «Поточні фінансові інвестиції» (на кінець звітного періоду) підрозділу 6.3.3 «Розшифровка окремих статей балансу» Розділу 6 «Умови забезпечення платоспроможності страховика», використані такі значення:

- облігації, у тому числі (повна назва емітента): Міністерство фінансів України (код за ЄДРПОУ 00013480) - 10002,00 тис. грн.;

- цінні папери, що емітуються державою, у тому числі (повна назва емітента та вид цінного папера) - інформація відсутня.

У Додатку 4 Розділу 6 «Умови забезпечення платоспроможності страховика» у стовпчику «Усього/на кінець звітного періоду відповідно до показників форми 1 «Балансу» таблиці «Категорії активів, визначені статтею 31 Закону України «Про страхування» для представлення страхових резервів» у рядку «6) облігації» зазначено 10002,00 тис. грн. в той час як згідно з уточнюючими звітними даними за 1 півріччя 2012 року, наданими листом позивача від 19.09.2012 №658 (вх. від 20.09.2012 №9499/СК) 10002,00 тис. грн. зазначається у рядку «8) цінні папери, що емітуються державою», а у рядку «6) облігації» зазначено 0,0 грн., а також у стовпчику «технічні резерви» цієї таблиці 10002,00 тис. грн. віднесено до рядка «6) облігації», в той час як згідно з уточнюючими звітними даними 10002,00 тис. грн. зазначається у рядку «8) цінні папери, що емітуються державою».

Відповідно до ст. 39 Закону № 2664-III у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Згідно ст. 40 Закону № 2664-III національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

Статтею 41 Закону № 2664-III визначено, що уповноважений орган застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції, серед інших, за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про застосування штрафних санкцій може бути оскаржено в суді.

Керуючись вищевказаними нормами, у зв'язку з поданням завідомо недостовірної інформації, відповідачем було застосовано штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг в розмірі 5100,00 грн.

З цього приводу, з урахуванням обставин справи, суд зазначає, що санкція зазначеної норми ст. 41 Закону № 2664-III передбачає відповідальність лише за подання завідомо недостовірної інформації. При цьому завідомою неправдивістю визнається очевидний для винної особи факт невідповідності відомостей дійсності.

Відповідно до абзацу 5 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності бо викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Отже, відповідальність позивача може настати лише у разі, якщо він під час складання та подання відповідачу відповідних звітів знав або повинен був знати про недостовірність викладеної у таких звітах інформації дійсним обставинам.

У позовній заяві позивач зазначає, що ним при заповнені звітних даних була допущена технічна помилка та її не можна розглядати як подання завідомо недостовірної інформації.

Відповідно до визначення, наведеного в ст. 2 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 № 3480-IV (далі - Закон №3480), емітентом є юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання за ними перед їх власниками.

За змістом Закону №3480 цінними паперами емітованими державою є державні облігації України та казначейські зобов'язання, які згідно із п. 2 ч. 5 ст. 3 Закону №3480 є борговими цінними паперами.

Згідно із ч. 7 ст. 10 Закону №3480 емісія державних облігацій України регулюється законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, яким встановлюються граничні розміри державного зовнішнього та внутрішнього боргу.

Рішення про розміщення облігацій зовнішніх та внутрішніх державних позик України та умови їх розміщення приймається згідно з Бюджетним кодексом України.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 16 Бюджетного кодексу України, з метою ефективного управління державним (місцевим) боргом Міністерство фінансів України (Верховна Рада Автономної Республіки Крим, міська рада або за їх рішенням місцевий фінансовий орган) має право здійснювати правочини з державним (місцевим) боргом, включаючи обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж державних боргових зобов'язань (боргових зобов'язань Автономної Республіки Крим, територіальної громади міста), за умови дотримання граничного обсягу державного (місцевого) боргу на кінець бюджетного періоду.

Частиною 3 статті 11 Закону №3480 визначено, що емітентом казначейських зобов'язань України виступає держава в особі Міністерства фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України.

Зі змісту наведених вище норм вбачається, що від імені держави емісію державних цінних паперів може здійснювати лише Міністерство фінансів України.

Як в звітних даних за 1 квартал 2012, так і в звітних даних за 1 півріччя 2012 (в електронній та паперовій формі) позивач зазначив, що емітентом облігацій є Міністерство фінансів України (код ЄДРПОУ 00013480) - п. 6.3.3.3) «Довгострокові фінансові інвестиції» та «Поточні фінансові інвестиції» (на кінець звітного періоду) Розділу 6 «Умови забезпечення платоспроможності страховика» додатку 4 до Порядку складання звітних даних страховиків, тобто це ні що інше, як цінні папери, що емітуються державою.

Позивач виправленими звітами за 1 квартал 2012 та за 1 півріччя 2012, надісланими до Нацкомфінпослуг у паперовій формі - листом від 19.09.2012 вих. № 658 (вх. № 9499/СК від 20.09.2012), а також в електронній формі - розміщеними 09.10.2012 на Web - сторінці Нацкомфінпослуг не спростував того факту, що емітентом облігацій є Міністерство фінансів України (код ЄДРПОУ 00013480) і що страхові резерви за 1 квартал 2012 (8500,60 грн.) та за 1 півріччя 2012 (10002,00 грн.) представлені цінними паперами, що емітуються державою.

При заповненні п. 6.3.2. «Представлення коштів сформованих страхових резервів» Розділу 6 «Умови забезпечення платоспроможності страховика за 1 квартал 2012» додатку 4 до Порядку складання звітних даних страховиків: облігації внутрішньої державної позики (8 500,60 тис. грн.) були показані в рядку «6) облігації», замість рядка «8) цінні папери, що емітуються державою». Крім того, у рядку «б) облігації» в стовпчику «УСЬОГО/на кінець звітного періоду відповідно до показників форми 1 «Баланс»/» позивач зазначив 8500,60 грн., а у наступному стовпчику «технічні резерви» замість рядка «б) облігації» цифра 8500,60 грн. внесена в рядок «5) акції». Тоді як фактично акції до технічних резервів позивача не включались.

Під час складання Звіту за 1 півріччя 2012, тобто при заповненні п. 6.3.2. «Представлення коштів сформованих страхових резервів» Розділу 6 «Умови забезпечення платоспроможності страховика за 1 квартал 2012» додатку 4 до Порядку складання звітних даних страховиків була допущена помилка: облігації внутрішньої державної позики (10002,00 грн.) були показані в рядку «б) облігації», замість рядка «8) цінні папери, що емітуються державою».

Так само і в п. 6.3.3.3) «Довгострокові фінансові інвестиції» та «Поточні фінансові інвестиції» (на кінець звітного періоду) Розділу 6 «Умови забезпечення платоспроможності страховика» додатку 4 до Порядку складання звітних даних страховиків облігації внутрішньої державної позики за 1 квартал 2012 (8500,60 грн.) та за 1 півріччя 2012 (10002,00 грн.) були показані в рядку «облігації в тому числі (повна назва емітента)», замість рядка «цінні папери, що емітуються державою, у тому числі (повна назва емітента та вид цінного папера)».

Отже, позивач з метою усунення технічної помилки, що виникла при заповнені звітних даних направив відповідачу пояснення від 19.09.2012 №658 та виправлені звітні дані. Таким чином, куруючись ст. 40 Закону № 2664-III позивач самостійно виправив наявні порушення.

Відповідно до п. 2.1 Порядку форми звітних даних складаються у вигляді документів, передбачених цим Порядком, у електронній та паперовій формах. Документи в електронній формі складаються шляхом заповнення українською мовою таблиць та форм, передбачених цим Порядком, за допомогою програмних засобів, які забезпечують формування файлів у форматі, визначеному Держфінпослуг.

Згідно п. 2.12. Порядку паперова форма документів за складом даних має відповідати електронній формі таких документів.

Судом встановлено, що після надіслання уточнюючих звітних даних (лист від 19.09.2012 №658) позивач вніс відповідні виправлення в електронну форму звітних даних, розміщених на Web - сторінці Нацкомфінпослуг 09.10.2012. На момент винесення оскаржуваної постанови інформація, надана позивачем в уточнюючих звітних даних за 1 квартал та 1 півріччя 2012 в паперовій формі збігалася з інформацією, наданою в електронній формі.

За таких обставин, суд доходить висновку, що помилка допущена позивачем під час складання відповідної звітності, яка була подана відповідачу, не може вважатися завідомо неправдивою інформацією, а значить відповідач не мав права застосовувати заходи впливу, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону № 2664-III.

Твердження відповідача про те, що до спірних правовідносин повинне застосовуватися Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, суд не приймає, оскільки наведені у запереченнях відповідача норми цього Положення стосуються лише виправлень помилок в первинних документах, облікових регістрах і звітах, що створені ручним способом. В даному ж випадку, звітності складені позивачем за допомогою програмних засобів, які забезпечують формування файлів у форматі, визначеному Держфінпослуг, та у друкований спосіб.

Так само суд не приймає посилання відповідача на зміни до Порядку складання звітних даних страховиків, внесені на підставі розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 16.10.2012 №1759, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 02.11.2012 за №1848/22160, оскільки ці зміни були відсутні під час допущення позивачем помилок, за які на підставі оскаржуваної постанови до нього був застосований штраф. Так само ці зміни були відсутні і на час прийняття оскаржуваної постанови.

Оскільки нормативно-правовими актами України станом на момент прийняття оскаржуваної постанови не був визначений спосіб усунення помилок у звітності, яка подається відповідачу, то не може вважатися неналежним способом усунення таких помилок повторне направлення позивачем відповідної звітності із виправленими даними.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, про обґрунтованість вимог позивача, а відтак про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 128, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 22.10.2012 №110/13-11/13/3 про застосування до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» штрафної санкції у розмірі 5100,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Р.В. Кисіль

Судді О.В. Конишева

І.В. Шара