Ухвала суду № 29567509, 20.02.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/1064/12

Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Т.М.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Курка О. П. Залімського І. Г.

при секретарі: Ковальчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Сапожніка С.В.

відповідача: Ройку А.В., Швець О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Добробут" до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

ЗАТ "Добробут" звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Сокирянської ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Позовні вимоги мотивовано тим, що 09 грудня 2011 року Сокирянською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено перевірку Закритого акціонерного товариства «Добробут» з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за грудень 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ «Сварог-Агробуд», за результатами якої складено акт №554/23-013/30149639. На підставі акту перевірки Сокирянською ОДПІ було внесено зміни до електронної бази даних податкової звітності товариства, а саме до бази даних «Автоматизована система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», були зменшені задекларовані товариством показники податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість у податкових деклараціях з ПДВ за грудень 2010 року. Підставами для цього став висновок податкового органу про те, що договір будівельного субпідряду №1/Д від 02 червня 2010 року, укладений між ЗАТ «Добробут», ТОВ «Дністерелектросервіс» та ТОВ «Сварог-Агробуд», не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлений ним, відтак за грудень 2010 року ЗАТ «Добробут» по податку на додану вартість завищено суму податкового кредиту на 2027733,00 гривень.

В подальшому зазначені висновки податкового органу стали підставою для відображення в Акті про результати камеральної перевірки від 13.02.2012 року №№047/1500/30149639 порушення товариством вимог податкового законодавства, та прийняття податкового повідомлення-рішення №0000641500 від 23.02.2012 року та зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 2163918,00 гривень. Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням - рішення ЗАТ «Добробут» направлено первинну скаргу до ДПС в Чернівецькій області. Рішенням ДПС в Чернівецькій області від 02.04.2012 року №1485/10/10-208 частково задоволено скаргу товариства, а саме скасовано податкове повідомлення-рішення Сокирянської ОДПІ від 23.02.2012 року №0000641500 в частині 136185,00 грн. зменшення від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2011 року, а в подальшому прийнято нове рішення від 02.04.2012 року №0001291500 на суму зменшення від'ємного значення податку на додану вартість 2027733,0 гривень. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірним, просили визнати податкове повідомлення-рішення від 02.04.2012 року №0001291500 протиправним та скасувати.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.11.2012 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.11.2012 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представники відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просили постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.11.2012 року скасувати, а у позові - відмовити, дали пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав у повному обсязі, проти її задоволення заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, дав пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ЗАТ "Добробут" зареєстроване як юридична особа Сокирянською районною державною адміністрацією Чернівецької області 08.04.1999 року №30149639, та взято на облік як платник податків 10.04.1999 року №466 (т. 1 а.с.13-19,46).

09 грудня 2011 року Сокирянською ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Закритого акціонерного товариства «Добробут» з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за грудень 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ «Сварог-Агробуд», за результатами якої складено акт №554/23-013/30149639 від 09.12.2011 року (т.1 а.с. 21-32).

Згідно акту від 13.02.2012 року №047/1500/30149639 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, податковим органом відображено зменшення від'ємного значення р. 18.2 декларації за грудень 2010 року на суму 263917,85 грн. Дані камеральної перевірки свідчать про порушення ЗАТ «Добробут» п.4.6 розділу ІІІ «Розрахунки з бюджетом» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість було заповнено із порушенням. Вказано на те, що підприємству суму 2163918 грн. слід було відобразити у Рядку 21.3 декларації, який передбачений для відображення зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядка 24) за результатами перевірки, проведеної органом державної податкової служби. Таким чином, по результатах камеральної перевірки ЗАТ «Добробут» зменшено р. 24 декларації по податку на додану вартість за грудень 2011 року в сумі 263917,85 грн. (т. 1 а.с.100-105).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення форми «В4» від 02.04.2012 року №0001291500 (т. 1 а.с.106).

Судом першої інстанції встановлено, що згідно постанови Господарського суду Чернівецької області в справі за позовом ЗАТ «Добробут» до ТОВ «Сварог-Агробуд» та ТОВ «ДністерЕлектроСервіс» про визнання недійсним договору будівельного субпідряду №1/Д від 02.06.2010 року, у задоволенні позову відмовлено, рішення суду набрало законної сили (т. 1 а.с.130-132). Рішенням визначено, що договір будівельного субпідряду від 02.06.2010 року є укладеним та відповідає всім необхідним умовам для даного виду договорів (ч. 5 ст. 318 ГК України). Крім того, при дослідженні доказів по вказаній справі судом встановлено, що спірний договір спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме на виконання комплексу робіт з будівництва туристичної бази на території с. Ломачинці, Сокирянського району, Чернівецької області, урочище «Вишневий яр». В рішенні суду визначено, що по даному договору сторони належно виконали свої зобов'язання щодо виконання та приймання робіт, жодних претензій щодо кількості, якості та строків виконання у сторін немає.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області надано ЗАТ «Добробут» дозвіл на виконання будівельних робіт №2-30/09 від 26.01.2009 року на виконання будівельних робіт з будівництва І черги туристичної бази ЗАТ «Добробут», відповідно до проектної документації, затвердженої та зареєстрованої наказом №45 від 01.12.2008 року, будівельні роботи якого проводить ТОВ «Дністерелектросервіс» (т. 1 а.с.153).

Судом першої інстанції також було досліджено акт готовності об'єкта до експлуатації від 18.11.2010 року будівництва туристичної бази ЗАТ «Добробут», будівельні роботи якого проводив ТОВ «Дністерелектросервіс» (т. 1 а.с.154-157), акти №1-13 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року (т. 1 а.с.158-250, т. 2 а.с.1-104).

Згідно п. п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження). Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Колегія суддів зауважує, що згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Вищий адміністративний суд в Інформаційному листі від 20.07.2010 р. N 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" звертає увагу на необхідність індивідуалізації кваліфікації дій платників податку з формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з огляду на добросовісність такого платника.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Наявними в матеріалах справи доказами спростовується висновок податкового органу, що укладений позивачем договір не спрямований на реальне настання господарських наслідків, що обумовлені ним. Крім того, відповідно до статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, відтак колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірність прийнятих на їх підставі рішень.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 25 лютого 2013 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Курко О. П.

Залімський І. Г.