Ухвала суду № 29567392, 21.02.2013, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"21" лютого 2013 р.Справа № 921/182/13-г УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Суддя Руденко О.В., ознайомившись із позовною заявою №13-230 від 18.02.2013р. Приватного підприємства "Продекспорт" (вул. Живова, 15, м. Тернопіль, 46000) до Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 31213.00 грн., встановив:

- порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначити докази, що підтверджують позов; навести обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

В обґрунтування заявлених вимог підприємство посилається на невиконання ПП ОСОБА_1 умов договору оренди №115/09 від 01.01.2009р. в частині сплати орендної плати в сумі 31213.00 грн. станом на 16.10.2012р. Однак до позовної заяви не додано жодного бухгалтерського документа, який би підтверджував надання та нарахування позивачем передбачених умовами договору послуг.

Також, суд звертає увагу позивача, що відповідно до п. 5.2 правочину, строк його дії закінчився 31.12.2009р., документів, які свідчать про його пролонгацію підприємством до позовних матеріалів не долучено. Початок терміну оренди відраховуватися з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення, який до позовної заяви також не додано. Як наслідок, суд констатує, що із наявних у матеріалах справи документів не вбачається за можливе встановити підстави нарахування ПП ОСОБА_1 орендної плату за користування приміщенням, що обумовлене договором.

Долучений до матеріалів справи акт звірки розрахунків із зазначенням наявної у підприємця заборгованості в сумі 31213.09 грн. станом на 16.10.2012р., не може бути належним доказом виникнення боргу, оскільки такий свідчить лише про стан взаємних розрахунків між контрагентами. При цьому, акт складений та підписаний головним бухгалтером підприємства лише за даними позивача, інформації про його направлення іншій стороні для аналізу та підтвердження або спростування відомостей зазначених у ньому, підприємством не надано.

Із наведеного слідує, що встановити, за який період виникла заборгованість в сумі 31213.00 грн. та якими документами така підтверджується, неможливо, оскільки позивачем не дотримано вимоги п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України і як наслідок документально не підтверджено та не обґрунтованого розрахунком суми, що стягується.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що позивачем не подано доказів виконання п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України, що є підставою повернення позовної заяви, відповідно до п. 3 ст. 63 ГПК України.

Така ж правова позиція закріплена у п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зокрема зазначено, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

Також, до позовної заяви в порушення вимог п. 2-1 ч. 2 ст. 54 ГПК України не додано документів, що підтверджують за ОСОБА_1 статус суб'єкта підприємницької діяльності.

Крім того, суд не вбачає за можливе встановити належну (фактичну чи юридичну) адресу відповідача, зважаючи на те, що у договорі оренди зазначено: АДРЕСА_2, а позовну заяву згідно реквізитів у ній та долученої квитанції із описом вкладення від 18.02.2013р., відправлено на адресу: АДРЕСА_1.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України та ГПК України, господарський суд не має права порушити провадження у господарській справі за наявності підстав для застосування до позовної заяви положень ст. 63 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Повернути Приватному підприємству "Продекспорт" (вул. Живова, 15, м. Тернопіль, 46000) позовну заяву №13-230 від 18.02.2013р. та додані до неї матеріали в т. ч. квитанцію №QS17395286 від 18.02.2013р. (разом на 11 аркушах), без розгляду.

2. Повернути Приватному підприємству "Продекспорт" (вул. Живова, 15, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 30047671) з Державного бюджету України - 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору сплаченого згідно квитанції №QS17395286 від 18.02.2013р.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

Суддя О.В. Руденко