Рішення № 29566810, 19.02.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/1023/2012

Провадження № 2/344/847/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Бойчука О.В.

секретар Кондратів Х.І.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача

виконавчого комітету Івано-Франківської

міської ради Александрович Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про усунення перешкод у користуванні приміщенням загального користування гуртожитку, скасування пункту 7.13 рішення № 104 від 03.03.2009 року виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про усунення перешкод у користуванні приміщенням загального користування гуртожитку по АДРЕСА_1, скасування пункту 7.13 рішення № 104 від 03.03.2009 року виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в частині надання дозволу ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на переобладнання приміщення спільного користування у вказаному гуртожитку під ізольовану квартиру.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав.

Представник відповідача виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради у судовому засіданні позов не визнала.

Позивач та її представник у судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, та суду пояснили, що відповідачі порушили право користування приміщеннями, які призначені для спільного користування, а тому позов є підставним.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що звернувся до уповноважених органів за отриманням дозволу на переобладнання приміщень в гуртожитку та отримав ці дозволи. Вважає, що здійснює переобладнання відповідно до будівельних норм і правил добросусідства, а тому позов є безпідставним. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради у судовому засіданні пояснила, що рішення виконавчого комітету, яке позивач просить скасувати, є законним, а тому позовна вимога про його скасування є безпідставною. Просила у задоволенні позову відмовити.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилися, подавши суду заяви про розгляд справи без їх участі. Суд вважає, що справу слід розглянути за відсутності цих відповідачів, надіславши їм копію повного рішення для забезпечення можливості оскарження.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які надані суду сторонами на обґрунтування їхніх вимог та заперечень, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли цивільні правовідносини, а також про часткову обґрунтованість позовних вимог у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно вимог статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень, крім випадків наявності підстав для звільнення від доказування, передбачених статтею 61 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Таким чином не підлягає доказуванню обставина відгородження ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 шляхом зведення цегляної перегородки приміщення душової, санвузлів, коридору та комори на третьому поверсі гуртожитку по АДРЕСА_1, оскільки визнається сторонами.

Згідно п. 2 ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Відповідно до рішення № 104 від 03 березня 2009 року виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 дозволено переобладнання приміщень гуртожитку на АДРЕСА_1, під ізольовану квартиру (а.с. 5).

Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

За змістом пункту 1.1. резолютивної частини Рішення № 4-рп/2004 від 02.03.2004 року Конституційного суду України, допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Таким чином суд вважає, що право позивача на користування, яке є складовою здійснення права власності, допоміжними приміщеннями у гуртожитку та отримання частини цих приміщень у власність, порушене самовільним встановленням відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 цегляної перегородки, що перешкоджає ОСОБА_1 користуватися душовою, двома санвузлами, коридором та коморою на третьому поверсі гуртожитку.

Згідно пп. 7 п. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав

мешканців гуртожитків», допоміжні приміщення у гуртожитках передаються у спільну сумісну власність власникам житлових приміщень у таких гуртожитках безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Вимогу про скасування пункту 7.13 рішення № 104 від 03.03.2009 року виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в частині надання дозволу ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на переобладнання приміщення спільного користування у вказаному гуртожитку під ізольовану квартиру суд вважає безпідставною, оскільки цим рішенням надано право відповідачам переобладнати приміщення гуртожитку під ізольовану квартиру без зазначення, що ці приміщення є спільними. Отже, при ухваленні даного рішення, орган - виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, діючи у відповідності до положень статті 19 Конституції України, надав відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 дозвіл на переобладнання приміщень гуртожитку, якщо таке переобладнання не суперечить інтересам мешканців гуртожитку, а тому рішення є законним та не підлягає скасуванню.

За таких обставин, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд вважає встановленим порушення відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 права позивача на користування спільними приміщеннями гуртожитку та отримання частини таких приміщень у власність наявністю зведеної цими відповідачами цегляної перегородки. У зв'язку з цим, для відновлення зазначеного права позивача вказаних відповідачів слід зобов'язати усунути створювані цегляною перегородкою ОСОБА_1 перешкоди в користуванні спільними приміщеннями на третьому поверсі гуртожитку по АДРЕСА_1 шляхом знесення цієї перегородки.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 також слід стягнути солідарно на користь ОСОБА_1 сплачені нею судові витрати.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 19, 24, 55, 124 Конституції України, п. 1 ст. 13, ч. 2 ст. 15, ст.ст. 16, 328 Цивільного кодексу України, пп. 7 п. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», керуючись нормами цивільного процесуального законодавства, зокрема, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 179, 197, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про усунення перешкод у користуванні приміщенням загального користування гуртожитку, скасування пункту 7.13 рішення № 104 від 03.03.2009 року виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради - задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_3, місце проживання: АДРЕСА_1, ОСОБА_5, місце проживання: АДРЕСА_1, ОСОБА_6, місце проживання: АДРЕСА_1, усунути перешкоди ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_2, в користуванні приміщеннями загального користування на третьому поверсі будинку АДРЕСА_1, а саме душовою, двома санвузлами, коридором та коморою, шляхом знесення збудованої цегляної перегородки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3, місце проживання: АДРЕСА_1, ОСОБА_5, місце проживання: АДРЕСА_1, ОСОБА_6, місце проживання: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_2,107,30 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Бойчук О.В.