Постанова № 29566332, 22.02.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 лютого 2013 року Справа № 812/1999/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Мирончук Н.В.

при секретарі: Шибаєвої Т.В.

за участю:

представника позивача : Кулигіної О.М.

представника відповідача : не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Групова збагачувальна фабрика "Слов'яносербська" про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 18379,00грн., -

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Групова збагачувальна фабрика "Слов'яносербська" про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 18379,00грн.

В обґрунтування подання позивачем зазначено, що ВП «ГЗФ «Слов'яносербська» як платник податків перебуває на обліку в ДПІ в Слов'яносербському районі з 15.03.2011 року, номер реєстрації в ДПІ 29929.

Станом на 21.02.2013 року за ВП ГЗФ «Слов'яносербська» ДП «Луганськвугілля» у зв'язку з несплатою узгоджених податкових зобов'язань визначених платником податку самостійно згідно розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства облікується податковий борг у сумі 18379,00грн. Дата виникнення податкового боргу 21.02.2013 року.

Позивачем застосовувалися заходи щодо стягнення податкового боргу, а саме: відповідачу були вручені першу податкову вимогу №1/132 від 07.05.2009 року, другу податкову вимогу №2/156 від 11.06.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду пояснення аналогічні тим, що викладені в поданні.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату й час слухання справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не відомі, заперечень проти позову не надав, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд задовольняє подання з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.3 ч.1 ст.183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, у письмовій формі.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач - ДП "Луганськвугілля" зареєстровано виконавчим комітетом виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2003 року за № 30.04.2003, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № запису про зміну свідоцтва про державну реєстрацію 1 382 107 0043 000520 (а.с.6).

ВП «ГЗФ «Слов'яносербська» зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради без права юридичної особи 29.01.2009 року № останньої реєстраційної дії 13821030082000520 (а.с.12) є платником податків та перебуває на обліку в ДПІ в Слов»яносербському районі з 15.03.2011 року, номер реєстрації в ДПІ 29929 (а.с.13).

Відповідачем подано до ДПІ у Слов'яносербському районі звітний розрахунок податкових зобов'язань за три квартали 2012 року, щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства (а.с.17).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 152.4 ст. 152 Податкового кодексу України передбачено, платник податків, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням відокремленого підрозділів. Відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету за місцезнаходженням відокремлених підрозділів несе платкик податку, у складі якого знаходиться такі відокремлені підрозділи.

Згідно розрахунку частки податкового боргу по підприємству боржника ВП «ГЗФ «Слов'яносербська» ДП «Луганськвугілля» станом на 20.02.2013 року числиться податковий борг у сумі 18379,00грн. (а.с.14), що також підтверджується обліковою карткою платника (а.с.19).

Позивачем застосовувалися заходи щодо стягнення податкового боргу, а саме: відповідачу були вручені першу податкову вимогу №1/132 від 07.05.2009 року (а.с.15), другу податкову вимогу №2/156 від 11.06.2009 року (а.с.16).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Виходячи з вище викладено, суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що відповідач станом на дату розгляду та вирішення подання податкового органу про стягнення коштів на суму податкового боргу в розмірі 18379,00грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника у добровільному порядку не сплатив, вимоги податкового органу у поданні, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Групова збагачувальна фабрика "Слов'яносербська" про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 18379,00грн. - задовольнити.

Стягнути з Відокремленого підрозділу "Групова збагачувальна фабрика "Слов'яносербська" Державного підприємства «Луганськвугілля» код ЄДРПОУ 32473323 на користь Державного бюджету кошти в сумі 18379,00 грн. (вісімнадцять тисяч триста сімдесят дев'ять гривень 00 коп.) по податковому боргу авансових внесків по податку на прибуток з усіх рахунків відкритих в установах банків на суму боргу, код платежу 11023100 на розрахунковий рахунок № 31119158700298, одержувач УДКСУ у Слов'яносербському районі, код казначейства 37969169 банк ГУДКУ в Луганській області м.Луганська, МФО 804013.

У відповідності із частиною 7 статті 183-3 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова складена та підписана у повному обсязі 26.02.2013 року.

Суддя Н.В. Мирончук