Рішення № 29566082, 25.12.2012, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2/1522/22392/12

Провадження № 2/1522/10851/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

"25" грудня 2012 року

Приморський районний суд міста Одеси в складі:

Головуючого - судді Погрібного С.О.

за секретаря - Малини-Муравенко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення з відповідача грошової суми в розмірі, що складає 59382,80 гривень з урахуванням процентів, розмір яких визначений на рівні облікової ставки НБУ. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11 квітня 2011 року відповідач отримав позику в розмірі 5000,0 доларів США, із строком повернення коштів до 11 липня 2011 року, про що була складена відповідна розписка. 26 квітня 2011 року відповідач отримав позику в розмірі 1800,0 доларів США, із строком повернення до 26.07.2011 року за відповідною розпискою. У вказані в розписках строки ОСОБА_2 позику не повернув, на вимоги позивача щодо сплати боргу не реагує.

Відповідач в судове засідання не з'явився неодноразово, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, поважних причин неявки в судове засідання суду не представив. Суд у зв'язку з його неявкою та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, який не з'явився, у порядку заочного розгляду справи.

Позивач надав до суду заяву, якою позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглянути позов за його відсутності, не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних причин. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених письмових доказів.

Судом встановлено, що 11 квітня 2011 року між сторонами укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 5000,0 доларів США. Зазначений договір оформлений розпискою, складеною відповідачем, яку було передано позивачу. За цією розпискою повернення коштів належало вчинити в строк до 11 липня 2011 року.

26 квітня 2011 року між сторонами укладено договір позики, відповідно до якого позивач позичив відповідачу грошову суму в розмірі 1800,0 доларів США. Зазначений договір оформлений розпискою, складеною відповідачем, яку було передано позивачу. За цією розпискою повернення коштів належало вчинити в строк до 26.07.2011 року.

Таким чином, між сторонами виникло зобов'язання із договорів позики, за яким боржник зобов'язався повернути позикодавцеві (позивачу) таку ж суму грошових коштів (суму позики), яка ним отримана.

У передбачені договорами строки ОСОБА_2 в порушення своїх договірних зобов'язань суми позик не повернув. На прохання про добровільну сплату заборгованості відповідач не реагує, відмовляється виконати зобов'язання, що підтверджується фактом пред'явлення суду оригіналів названих розписок без відмітки про повернення всієї суми боргу.

Суд дійшов висновку, що між сторонами виникло зобов'язання із договору позики, за яким боржник (відповідач) зобов'язався повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики), яка ним отримана від позивача. При цьому боржник за обома розписками зобов'язався повернути позичальнику суму боргу в доларах США, що свідчить про визначення валюти боргу в іноземній валюті.

Зазначений договір оформлений розписками, складеними відповідачем, які було передано позивачу, та які є борговими документами.

За правилом ч. ч. 2 та 3 ст. 545 ЦК України якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. Таким чином наявність боргового документа у кредитора без відповідної помітки про виконання зобов'язання свідчить про невиконання останнього.

Відповідно до ст. 524 ЦК України валютою зобов'язання є національна валюта України. Згідно з правилом частини 2 статті 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. З огляду на ці правила, враховуючи, що між сторонами виникло зобов'язання із договору позики, за умовами якого відповідач повинен повернути позивачу суму боргу за двома розписками в розмірі, що є еквівалентом 54876,0 гривень на день складення розрахунку.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За наданим позивачем розрахунком розмір відсотків за рівнем облікової ставки НБУ за договором позики від 11 квітня 2011 року сума процентів складає 3346,78 гривні, за договором позики від 26 квітня 2011 року сума процентів складає 1160,02 гривні.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З огляду на правило ст. 11 ЦПК України, суд має задовольнити позов в межах заявлених позовних вимог, стягнувши суму боргу за всіма договорами в сумі 59382,80 гривень (54876,0+3346,78 +1160,02).

Це грошове зобов'язання виконано відповідачем не було, чим порушено вимоги ст. 1049 ЦК України, за якою позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строки й у порядку, установлений договором. При цьому боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином згідно умов договору й вимог ЦК України.

Згідно із ст. ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

За правилом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.

У відповідності до ст.88 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позову підлягають стягненню з відповідача в дохід держави судові витрати - 593,83 гривень суми судового збору.

Керуючись ст.ст. 16, 526, 527, 530, 611, 1049, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) суму боргу в розмірі 59382 (п'ятдесят дев'ять тисяч триста вісімдесят дві) гривні 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) в дохід держави суму судового збору 593,83 гривень.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення із заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ: С.О. Погрібний

25.12.2012