Ухвала суду № 29565311, 26.02.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 20/18/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

26.02.13 Справа № 908/731/13-г

Суддя Гандюкова Лариса Павлівна, розглянувши матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (01001, м.Київ, пров.Шевченка, буд.12) в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Запоріжжя” (69035, м.Запоріжжя, пр.Маяковського, буд.20-А)

до відповідача: Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Ватутіна (71600, Запорізька область, м.Василівка, вул.Леніна, буд.67)

про стягнення 2 602 538,46 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Без участі представників сторін

ВСТАНОВЛЕНО:

Заявлений позов про стягнення з СВК імені Ватутіна заборгованості суми 2 602 538,46 грн. за кредитним договором №12-071/02-01 від 30.05.2005р., яка складається з: суми 962 087,67 грн. заборгованості по кредиту та 1 640 450,79 грн. заборгованості за процентами, нарахованими за період з 31.03.2006р. по 22.02.2013р.

Ухвалою господарського суду від 26.02.2013р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №908/731/13-г (номер провадження 20/18/13).

До позовної заяви додана окрема письмова заява про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд накласти арешт на грошові суми, що належать СВК ім.Ватутіна і знаходяться на всіх рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, в межах суми заявленого позову.

Заява мотивована наступним. На теперішній час зобов’язання за кредитним договором фактично є незабезпеченим, оскільки договір іпотеки №875 від 31.05.2005р. в судовому порядку визнано недійсним. Зважаючи на те, що позовна заява про визнання договору іпотеки недійсним була подана саме Іпотекодавцем, і останній до теперішнього часу не бажає витребувати власне нерухоме майно від його набувачів, це свідчить про відсутність його наміру повернути кредитні кошти. Значна сума заборгованості та незабезпеченість зобов’язань за кредитним договором може призвести до того, що грошові кошти, які належать відповідачу на момент пред’явлення до нього позову, можуть зменшитись за кількістю або зникнути.

Розглянувши зазначену заяву, суд прийшов до висновку, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Статтею 66 ГПК України встановлено, що забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), які є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб’єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Отже, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу для забезпечення позову. У разі відсутності доказів в підтвердження викладених обставин та обґрунтування, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення, господарський суд відхиляє таку заяву як необґрунтовану та не підтверджену належними доказами.

Твердження позивача про небажання відповідача витребувати від набувачів власне нерухоме майно, яке було предметом іпотеки, є необґрунтованим. Адже додана до позовної заяви копія рішення у справі №14/293/06-4/159д/09 свідчить про те, що саме відповідач звертався до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини цього майна. Сам лише факт незабезпеченості на теперішній час зобов’язань за кредитним договором та значний розмір заборгованості, про наявність якої стверджує позивач, не є достатньою підставою для забезпечення позову судом.

Враховуючи те, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували зазначені в заяві обставини, зокрема: вчинення відповідачем конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після подання позову до суду, в тому числі і дій спрямованих на реалізацію належного йому майна, витрачання коштів тощо. Викладене у заяві базується лише на припущеннях, що відповідач не має наміру повернути кредитні кошти, не підтверджені документально, тому суд не вбачає підстав для її задоволення.

Згідно з п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” (підпункт 3 пункту 2 таблиці) за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову ставку судового збору встановлена у розмірі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (МЗП), яка станом на 01.01.2013р. складає 1147 грн. Отже, сплачений судовий збір за подання заяви про забезпечення позову повинен становити 1720,5 грн., в той час як позивачем до відповідної заяви додано платіжне доручення про перерахування судового збору лише в сумі 114,70 грн. (0,1 розміру МЗП)

Керуючись ст.ст.33, 34, 66, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Запоріжжя” про забезпечення позову у справі №908/731/13-г відхилити.

Примірники даної ухвали направити сторонам.

Суддя Л.П. Гандюкова