Рішення № 29565228, 18.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/18825-2012 18.02.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг»ДоТовариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарської фірми «Зерноград» Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімінвест-плюс»Простягнення 1 278 525, 25 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Григоренко В.І - дов. № б/н від 08.01.13 р.;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарська фірма «Зерноград», Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімінвест-плюс» про стягнення 1 278 525,25 грн.

Ухвалою від 24.12.12 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 28.01.13 року.

Представник позивача подав до канцелярії суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження та в судовому засіданні 18.02.2013 року надав усні пояснення, відповідно до яких підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача-1, 2 в судове засідання не з'явились, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причину неявки суд не повідомили.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача-1, 2, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд справи до 18.02.2013 р.

18.02.2013 р. представник позивача подав до канцелярії суду додаткові матеріали по справі.

У судовому засіданні 18.02.2013 р. представник позивача надав суду усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

18.02.2013 року представники відповідача-1, 2 в судове засідання не з'явилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причини неявки в суд не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.02.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.11.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарська фірма «Зерноград» (покупець) було укладено договір поставки засобів захисту рослин № АП-07-0603, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язувався передавати у власність покупцеві, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити поставлений товар.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з умовами договору поставки засобів захисту рослин № АП-07-0603 від 29.11.2011 р. позивач зобов'язувався поставити засоби захисту рослин на загальну суму 1 683 854,80 грн., а відповідач відповідно до пункту 2.1 зобов'язався оплатити зазначені засоби захисту рослин не пізніше 15 листопада 2012 р.

Пунктом 1.4. договору встановлено, що кількість і асортимент товару, який підлягає поставці, визначається відповідно до пункту 1.1 даного договору. За бажанням покупця кількість та асортимент товару може бути збільшено, що оформляється додатковою угодою, в якій визначається кількість та асортимент товару, що підлягає поставці та строк оплати товару.

На виконання умов Договору Позивачем було здійснено поставку товару на суму 1 064 344,20 грн., що підтверджується наступними документами:

-видатковою накладною від 12 квітня 2012 року № АП-07-0091 на суму 408 410,00 грн. та довіреністю № 32 від 12 квітня 2012 року;

-видатковою накладною від 12 квітня 2012 року № АП-07-0092 на суму 230 119,21 грн. та довіреністю № 32 від 12 квітня 2012 року;

-видатковою накладною від 08 травня 2012 року № АП-07-0223 на суму 214 230,00 грн. та довіреністю № 51 від 08 травня 2012 року;

-видатковою накладною від 17 травня 2012 року № АП-07-0268 на суму 80 880,00 грн. та довіреністю № 43 від 17 травня 2012 року;

-видатковою накладною від 17 травня 2012 року № АП-07-0269 на суму 16 850,00 грн. та довіреністю № 44 від 17 травня 2012 року;

-видатковою накладною від 17 травня 2012 року № АП-07-0274 на суму 6 740,00 грн. та довіреністю № 44 від 17 травня 2012 року;

-видатковою накладною від 15 червня 2012 року № АП-07-0407 на суму 107 115,00 грн. та довіреністю № 52 від 15 червня 2012 року;

Умовами пункту 2.4 договору поставки засобів захисту рослин № АП-07-0603 від 29.11.11 р. встановлено, що у випадку будь-якого порушення покупцем порядку розрахунків, викладеного у пункті 2 договору та або додаткових угод до нього, вважається що строк оплати за товар, поставлений раніше, відповідно до умов договору настав. При цьому, покупець зобов'язаний оплатити в повному розмірі поставлений товар протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту пред'явлення вимоги продавцем про дострокову оплату вартості всього поставленого товару.

З метою забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарська фірма «Зерноград» (боржник) зобов'язань за договором поставки № АП-07-0603 від 29.11.11 р., між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімінвест-плюс» (поручитель) було укладено договір поруки № ПР-07-0603 від 03 серпня 2012 року.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки, ТОВ «Хімінвест-плюс» є поручителем перед ТОВ «Хімагромаркетинг» за належне виконання зобов'язань ТОВ сільськогосподарська фірма «Зерноград» по договору поставки № АП-07-0603 від 29.11.2011 р.

Умовами пункту 1.2 договору передбачено, що у разі порушення боржником основного договору, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п. 1.3 договору, фактичний курс купівлі долара США на дату складання цього договору становить 8, 0235 грн./ долар США. Під фактичним курсом купівлі долара США розуміється курс купівлі долара США, встановлений філією та/ або відділенням банку, в якому у продавця відкрито поточний рахунок, на відповідну дату.

У зв'язку з невиконанням відповідачем-1 зобов'язання щодо оплати поставленого товару, 11 грудня 2012 року позивачем відповідачу-2 було пред'явлено вимогу від 10.12.2012 року про оплату суми основного боргу.

Проте відповідач-2 зобов'язання щодо сплати вартості поставленого товару також не виконав.

Враховуючи наведене, позивач просить господарський суд стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 1 064 344,20 грн. боргу за договором поставки засобів захисту рослин № АП-08-0024 від 16.03.2012 р. та стягнути з ТОВ сільськогосподарська фірма «Зерноград» 39 657,76 грн. відсотків річних, 14 871,66 грн. пені та 159 651,63 грн. штрафу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Умовами пункту 2.4 договору поставки засобів захисту рослин № АП-07-0603 від 29.11.11 р. встановлено, що у випадку будь-якого порушення покупцем порядку розрахунків, викладеного у пункті 2 договору та або додаткових угод до нього, вважається що строк оплати за товар, поставлений раніше, відповідно до умов договору настав. При цьому, покупець зобов'язаний оплатити в повному розмірі поставлений товар протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту пред'явлення вимоги продавцем про дострокову оплату вартості всього поставленого товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар, що підтверджується видатковими накладними підписаними представниками сторін, копії яких містяться в матеріалах справи. Проте відповідач-1, в порушення дійсних домовленостей, не розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим його заборгованість складає 1 064 344,20 грн.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 статті 553 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Таким чином, враховуючи, що відповідачі в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростували, розміру позовних вимог не оспорили та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надали, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 1 064 344,20 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.2 договору, покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 5.4 договору встановлено, що у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 2 даного договору більше ніж на 30 днів винна сторона додатково сплачує штраф у розмірі 15 % від ціни позову.

З умов договору вбачається, що прострочення виконання зобов'язань за договором поставки № АП-07-0603 від 29.11.2011 р. починається з 16.11.2012 р.

Позивач, скориставшись своїм правом, нарахував та просить стягнути з відповідача-1 пеню у розмірі 14 871,66 грн. та 159 651,63 грн. штрафу.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково у розмірі 14 831,03 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення 159 651,63 грн. штрафу (15 %) за прострочення поставки товару понад 30 днів, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки матеріалами справи підтверджено прострочення постачання товару понад 30 днів.

Товариство з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» просить суд також стягнути з відповідача 39 657,76 грн. сорок відсотків річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.5 договору сторони дійшли до згоди щодо зміни розміру поцентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановили її в розмірі 40 % річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем, та 96 % річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення девяноста календарних днів з дня закінчення строків сплати, передбачених п. 2.1 Договору, вважається, що продавцем предявлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та відсотків річних.

Здійснивши перерахунок 40 % річних, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 40 % підлягають задоволенню повністю у розмірі 39 657,76 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарська фірма «Зерноград» (місцезнаходження: 85700, Донецька область, Волноваський район, місто Волноваха, вулиця Радянська, будинок 51, код ЄДРПОУ 36092159) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімінвест-плюс» (місцезнаходження: 02160, м. Київ, Дніпровський р-н, просп. Возз'єднання, 7-А, код ЄДРПОУ 35646846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (місцезнаходження: 02160, м. Київ, Дніпровський р-н, проспект Возз'єднання, будинок 15, код ЄДРПОУ 30262667) 1 064 344 (один мільйон шістдесят чотири тисячі триста сорок чотири) грн. 20 коп. основного боргу та 21 286 (двадцять одну тисячу двісті вісімдесят шість) грн. 88 коп. судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарська фірма «Зерноград» (місцезнаходження: 85700, Донецька область, Волноваський район, місто Волноваха, вулиця Радянська, будинок 51, код ЄДРПОУ 36092159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (місцезнаходження: 02160, м. Київ, Дніпровський р-н, проспект Возз'єднання, будинок 15, код ЄДРПОУ 30262667) 14 831 (чотирнадцять тисяч вісімсот тридцять одну) грн. 03 коп. пені, 159 651 (сто п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот п'ятидесят одну) грн. 63 коп. штрафу, 39 657 (тридцять дев'ят тисяч шістсот п'ятдесят сім) грн. 76 коп. 40 % річних та 4 282 (чотири тисячі двісті вісімдесят дві) грн. 80 коп. судового збору.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

25.02.2013 р.

Суддя Спичак О.М.