Рішення № 29565103, 20.02.2013, Керченський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 108/11961/2012р.

Провадження № 2/107/389/2013р.

Рішення

Іменем України

20 лютого 2013 року м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Собєщанської Н.В., при секретарі Кількеєвій Е.А., за участю представника позивача Никифорова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Керчі цивільну справу за позовом Феодосійського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України в інтересах держави, в особі Міністерства Оборони України, Військової частини А-0669 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих державі,

Встановив:

У грудні 2012 року Феодосійський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України в інтересах держави, в особі Міністерства Оборони України, Військової частини А-0669 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків завданих державі. Свої вимоги мотивує тим, що Територіальним Кримським контрольно-ревізійним управлінням Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України в період з 02 по 25 квітня 2012 року проведено плановий внутрішній фінансовий аудит та аудит відповідності фінансово-господарської діяльності військової частини А0669 за період з 01.11.2009 року по 02.04.2012 року. Згідно з аудиторським звітом про результати фінансового аудиту та аудиту відповідності фінансово-господарської діяльності військової частини А0669 за період з 01.11.2009 року по 02.04.2012 року №234/2/1-27 від 25.04.2012 року виявлена недостача двигуна до БТР-70 номенклатурний номер НОМЕР_3, 2 категорії вартістю 8864,76 грн. За даним фактом командиром військової частини А0669 проведено службове розслідування, яким 24.05.2012 року встановлено, що двигун ЗМЗ-4905 номенклатурний номер НОМЕР_3 2 категорії, вартістю 8864,76 грн. був отриманий з військової частини А1727 (м. Євпаторія) колишнім заступником командира військової частини А0669 з озброєння майором ОСОБА_2. по наряду №33/10сбт від 18.06.2010 року, виписаний автомобільною та бронетанковою службою управління технічного забезпечення логістики Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Даний двигун колишнім майором ОСОБА_2. був отриманий з метою проведення поточного ремонту БТР-70 №521 з заміною двигуна ЗМЗ-4905 НОМЕР_2. Двигун ЗМЗ-4905 номенклатурний номер НОМЕР_3 2 категорії, вартістю 8864,76 грн. надійшов до військової частини А0669, але встановлений на БТР-70 №521 не був. Операція з оприбуткування двигуна була відображена в меморіальному ордері №16 за червень 2010 року, але у книгах обліку наявності та руху і матеріальних засобів (ф.27) бронетанкової служби частини та у картках обліку складу військово-технічного майна даний двигун не оприбутковувався. Відповідно до наряду від 01.07.2010 року №37/10рбт, виписаним автомобільною та бронетанковою службою управління технічного забезпечення логістики Військово-Морських Сил Збройних Сил України у військовій частині А0669 була оформлена передача двигуна ЗМЗ-4905 НОМЕР_2 5 категорії, залишковою вартістю 1702,03 грн. на розбирання до військової частини А2934 (м. Феодосія), однак розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2. замість даного двигуна був переданий двигун ЗМЗ-4905 номенклатурний номер НОМЕР_3 2 категорії, вартістю 8864,76 грн. Двигун ЗМЗ-4905 НОМЕР_2 5 категорії, залишковою вартістю 1702,03 грн. на момент проведення перевірки та до теперішнього часу перебуває у військовій частині А0669, з відання військової частини А0669 не вибував. Розслідуванням встановлено, що факту крадіжки двигуна ЗМЗ-4905 номенклатурний номер НОМЕР_3 2 категорії, вартістю 8864,76 грн. не було, однак порушення щодо порядку збереження та списання військового майна з боку колишнього заступника командира військової частини А0669 з озброєння майора ОСОБА_2 призвели до нестачі на загальну суму 7162,73 грн., яка є різницею між початковою вартістю двигуна ЗМЗ-4905 номенклатурний номер НОМЕР_4, 2 категорії (8864,76 грн.) та залишковою вартістю двигуна ЗМЗ-4905 5 категорії, який був переданий до військової частини А2934 (1702,03 грн.). До теперішнього часу шкода, завдана державі в розмірі 7162,73 грн. з боку колишнього заступника командира військової частини А0669 з озброєння майора ОСОБА_2 не відшкодована. Враховуючи те, що матеріалами службового розслідування у повному обсязі доведено, що відповідач будучи заступником командира військової частини А0669 з озброєння порушив свої посадові обов'язки передбачені ст.ст. 16, 58,59, 74, 75 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо порядку збереження та списання військового майна, то вважає, що шкода, завдана державі в розмірі 7162,73 грн. з боку колишнього заступника командира військової частини А0669 з озброєння майора ОСОБА_2 повинна бути стягнута з останнього на підставі ч. 1 ст. 1166 ЦК України у повному обсязі. На зазначених підставах просив позов задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання Феодосійський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України та представник Міністерства Оборони України у судове засідання не з'явились про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Представник військової частини А-0669 Никифоров О.В., діючий на підставі належним чином оформленої довіреності, у судовому засіданні позов прокурора підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити на підставі обставин викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю, у зв'язку зі знаходженням за межами України, позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши обставини по справі, перевіривши їх наявними доказами та надавши доказам правової оцінки, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час вирішення спору між сторонами суд приймає до уваги положення ст.. 60 ЦПК України, якою встановлено, що «Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.».

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині А0669 до 19 листопад 2010 року на посаді заступника командира батальйону з озброєння-начальника технічної частини та приймав участь в отриманні та здачі військового майна згідно своїх службових обов'язків.

Військова частина А0669, у якій ОСОБА_2 проходив військову службу, відповідно до ст.ст. 1-3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" та ст.ст. 1, 3 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України", є суб'єктом господарської діяльності Збройних Сил України, яка утримується за рахунок коштів державного бюджету, веде відокремлене господарство, має самостійний кошторис доходів та видатків кодів економічної класифікації, а також відокремлені рахунки в банківських установах. Майно, матеріальне і грошове забезпечення військової частини А0669 є державною власністю, яке входить до сфери управління Міністерства оборони України та закріплене за цією установою на праві оперативного управління.

Збройні Сили України будуються на основі центрального керівництва та підлеглості організаційних структур нижчого рівня (військових частин і установ) організаційним структурам вищого рівня. Органом державної влади на місцях у системі Збройних Сил України є командир військової частини (начальник Установи), якому Статутом внутрішньої служби Збройних Силах України надані відповідні повноваження.

Згідно наряду № 33/10 сбт від 18.06.10, виписаному автомобільною та бронетанковою службою управління технічного забезпечення логістики Військово-Морських Сил Збройних Сил України ОСОБА_2 був отриманий двигун ЗМЗ-4905 номенклатурний номер НОМЕР_3 II категорії із військової частини А 1727 ( м. Євпаторія) для проведення поточного ремонту БТР-70 № 521 з заміною двигуна ЗМЗ-4905 № НОМЕР_2.(а.с. 64 - зворотн.).

Положенням «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі» від 23.06.1995 року встановлено, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані зобов'язані бережливо ставитися до довірених їм озброєння, техніки та іншого військового майна, вживати заходів до запобігання шкоді.

Відповідно до наряду від 01.07.2010 року №37/10рбт, виписаним автомобільною та бронетанковою службою управління технічного забезпечення логістики Військово-Морських Сил Збройних Сил України у військовій частині А0669 була оформлена передача двигуна ЗМЗ-4905 НОМЕР_2 5 категорії, залишковою вартістю 1702,03 грн. на розбирання до військової частини А2934 (м. Феодосія). (а.с.65 - зворотн.).

Але, як встановлено розслідуванням ОСОБА_2. замість двигуна ЗМЗ-4905 НОМЕР_2 5 категорії, залишковою вартістю 1702,03 грн. був переданий двигун ЗМЗ-4905 номенклатурний номер НОМЕР_3 2 категорії, вартістю 8864,76 грн.

Таким чином встановлено, що ОСОБА_2 допустив порушення щодо порядку збереження та списання військового майна, що призвело до нестачі на загальну суму 7162, 73 грн., яка є різницею між початковою вартістю двигуна ЗМЗ-4905 номенклатурний номер НОМЕР_3 2 категорії за залишковою вартістю ЗМЗ-4905 НОМЕР_2 5 категорії, яку відповідач до теперішнього часу не відшкодував.

Пунктом 13 Положенням «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі», затвердженим Постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 року передбачено, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі: умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання; незаконного витрачання військового майна або вчинення інших умисних протиправних дій; приписки у нарядах та інших документах фактично невиконаних робіт, перекручування звітних даних і обману держави в інших формах; заподіяння шкоди особою, яка перебувала у нетверезому стані; дій (бездіяльності), що мають ознаки злочину; недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.

За такої ситуації відповідач, який добровільно відмовився виконувати свої зобов'язання завдає шкоду інтересам держави та використовує те, що командир військової частини, у зв'язку з зазначеними об'єктивними причинами, не може захистити матеріальні інтереси держави та отримати належні грошові кошти.

Приймаючі рішення у справі суд також приймає до уваги вимоги ст.. 57 ЦПК України, якою встановлено, що "Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин,щ обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на поясненні сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів"

Ураховуючи наведені пояснення представника позивача, суд керуючись вимогами ч.1 ст. 58 ЦПК України, якою встановлено, що "Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування", суд вважає, матеріали службової перевірки, долучені представником позивачем до позовної заяви належними доказами.

Суд вважає не переконливими доводи відповідача, викладених у письмових запереченнях, про те, що під час звільнення зі збройних сил, були складені акти прийому та передачі, ніяких порушень не було виявлено. Оскільки перевірявся кількісний стан техніки яку передавав відповідач, а документальна перевірка була лише у 2012 році, якою і було виявлено не дотриманість відповідачем по справі норм внутрішнього трудового розпорядку, уставу та посадової інструкції. Також відповідачем, у своїх поясненнях за матеріалами службового розслідування, був визнаний факт не внесення відомостей у відомості про рух запчастин, оскільки він збирався звільнятись зі служби.

За таких обставин ураховуючи положення ст. 60 ЦПК України, суд на підставі аналізу наведених правових норм, вважає, що докази досліджені судом, у їх сукупності не дають змогу зробити висновок про те що позовні вимоги Феодосійського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України в інтересах держави, в особі Міністерства Оборони України, Військової частини А-0669 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих держав підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно ст. 88 ЦПК України якщо позивача на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60,61.88, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позов Феодосійського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України в інтересах держави, в особі Міністерства Оборони України, Військової частини А-0669 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих державі - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (і.н.н НОМЕР_1) на користь Міністерства Оборони України в особі військової частини Ао669 (МФО 824029, ЄДРПОУ 24976361, р./р. 35229001000514) заподіяну державі шкоду у розмірі 7 162 грн. 73 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 229,40 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Керченський міський суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 22.02.2013 року.

Суддя Собєщанська Н.В.