Рішення № 29565088, 21.02.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" лютого 2013 р. Справа № 7/906/38/13-Г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Лазоренко Т.В. - довіреність від 26.03.12р.;

від відповідача: Данилець С.М. - директор.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн" (м. Київ)

до Дочірнього підприємства "Агрофірма "Немиринецька" (с. Немиринці Ружинського району)

про стягнення 30540,00 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 30540,00 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору №38П від 19.03.09р.

Ухвалою господарського суду від 11.01.13р. провадження у справі порушено та призначено судове засідання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав, гне заперечував проти їх задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 19.03.09р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн" (продавець/позивач) та Дочірнім підприємством "Агрофірма "Немиринецька" (покупець/відповідач) було укладено договір №38П, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує насіння ячменю, засоби захисту рослин, мінеральні добрива, далі «Товар», перелік, кількість та ціна яких вказана у накладних та/або специфікації на товар, які є невід'ємною частиною даного договору (п.п. 1.1. договору).

Відповідно до п.п. 2.1. загальна сумі договору (сума до сплати) буде визначатися виходячи з фактичної кількості поставленого товару, вказаного у специфікації до даного товару та/або накладної на товар.

Згідно п.п. 2.2.1. договору покупець проводить оплату товару до 15.09.09р. в порядку, визначеному даним договором.

Форма оплати - безготівкове перерахування грошових коштів (п.п. 2.2.2. договору).

Даний договір вступає в силу з дня його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п.п. 9.1. договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу насіння ячменю «Мальз» загальною кількістю 20 тонн на суму 62640,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № ТРН - 00090 від 30 березня 2009 року.

Відповідач поставлений товар оплатив частково в сумі 32100,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №155 від 27.11.09р. на суму 3800,00 грн., №29 від 27.09.10р. на суму 7300,00 грн., №78 від 03.11.10р. на суму 10000,00 грн., №96 від 29.09.11р. на суму 11000,00 грн., що долучені до матеріалів справи (а.с. 26-28).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день розгляду справи становить 30540,00 грн., що не заперечується представником відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст. 173 ГК України).

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст. 193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення основного боргу в сумі 30540,00 грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Агрофірма "Немиринецька" (13643, Житомирська область, Ружинський район, с. Немиринці, ід. код 31826128 )

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн" (04050, м.Київ, вул. Пимоненко, 13 корп. 5в/11, ід. код 34003340) 30540,00 грн. заборгованості, а також 1609,50 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22.02.13

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу.