Ухвала суду № 2956396, 25.11.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД       

Справа № 22а–1043/08 (22а-3209/07)                                                                                                           Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку – 35                                                                                                               інстанції – Хилько Ю. І.

                                                                                                                                                          4/209

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11. 2008 року                                                                                 м. Дніпропетровськ

            Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  судді–  Туркіної Л.П. ( доповідач),

суддів              –  Коршуна А.О., Проценко О.А.

при секретарі – Резникові Ю.М.

за участі представників сторін:

позивача  - не прибув

відповідача   - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді

на постановугосподарського суду Кіровоградської області від 13 серпня 2007 року

у справі№ 4/209

за позовом:Товариства з обмеженою відповідністю «ПРОДКОМБІНАТ ДАНА», м. Кіровоград

до:Державної податкової інспекції у м. Кіровограді

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОДКОМБІНАТ ДАНА», м. Кіровоград подало до господарського суду Кіровоградської області позов про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень №0001582300/0 від 09.10.06р., та № 0001951730/0 від 02.03.2007 року винесених Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді (далі ДПІ), якими позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток на суму 21575,00 грн. за основним платежем та на суму 8630,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та суму податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 972,88 грн. за основним платежем та на суму 1945,76 грн. штрафних (фінансових)  санкцій, та податкові повідомлення - рішення №№0001582300/1, 0001582300/2 та №№0001951730/1, 0001951730/2, 0001951730/3 від 22.12.2006 року за результатами розгляду скарги позивача).   

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на наступне:

За результатами проведеної за період з 01.07.2003 року по 30.06.2006 року посадовими особами ДПІ в м. Кіровограді виїзної планової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДКОМБІНАТ ДАНА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства складено акт №105/23-00/32222406 від 03.10.2006 року, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення   № 0001582300/0 та № 0001951730/0 від 09.10.2006р. Після подання первинних апеляційних скарг на зазначені податкові повідомлення-рішення підприємством 26 грудня 2006 року було отримано рішення про результати розгляду первинних скарг від 20.12.2006 року                           № 19819/10/25-018 та податкове повідомлення-рішення № 0001582300/1 та 0001951730/1 від 22.12.2006 року.

Позивач погоджується з висновком податкової, щодо порушення п.5.9. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р.  №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), оскільки при перевірці відомостей валових доходів, головної книги за 2003 - 2006 роки та оборотно-сальдових відомостей по рахункам 20, 23, 26, 28, 37, 63 виявлено заниження балансової вартість запасів, які зберігаються на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції: за 4 квартал 2005 року на суму 86300 гри.

Однак, позивач зазначає, що підприємством також помилково визначено суму валових витрат, їх сума за четвертий квартал складає 2376,10 тис. грн., а не 2262100 грн. як зазначено в акті перевірки. Зазначене підтверджується головною книгою за 2005 р. та бухгалтерськими документами, які свідчать, що в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 4 –й квартал 2005 року не відображено операцію з придбання товарів відповідно до договору поставки №208 від 11.07.2005 року в сумі 86300 грн., а відповідно податкові зобов’язання звітного періоду як занижено, так і завищено.  На думку позивача, податковий орган повинен був виправити допущену помилку і скоригувати валовий дохід відповідного звітного періоду на суму валових витрат.

Позивач не погоджується з висновками перевіряючих про наявність порушень підприємством п.п. 6.3.2., п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оскільки пп. 6.3.2., п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», для застосування податкової пільги, передбачає обов'язкове подання працівником працедавцю заяви про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги. Відповідно до цієї норми, всі сто десять осіб які зазначені в розрахунку № 1 до акту перевірки, подали заяви про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги, що підтверджується актом перевірки, де зазначено: документи на право пільг пред'явлено. Стосовно осіб, які припинили трудові відносини з працедавцем проведено перерахунок утримання податку з доходів фізичних осіб. Податок своєчасно сплачувався, про свідчить переплата, яка існувала на час перевірки, а саме на 1 липня 2006 року в розмірі 2128,83 гривень, та на 1 серпня 2006 року в розмірі 1155,95 гривень.

Позивач вважає, що в податковому повідомленні – рішенні № 0001951730/0 від 09.10.06 р. безпідставно зазначено, що платником податку порушено пп. 6.3.2., п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та донараховану суми податків та штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на наступне:

При перевірці оборотно-сальдових відомостей за 2003-2006 роки встановлено, що підприємством відкрито синтетичний рахунок ПП «Проміжково готова продукція», на якому обліковувало придбання напівфабрикатів та по кінцю місяця відносило залишки по рахунку 23 «Виробництво»

Згідно з наданим підприємством розрахунком приросту (убутку) балансової вартості запасів ТОВ «ПРОДКОМБІНАТ ДАНА» не включено до складу балансової вартості запасів придбані напівфабрикати. У бухгалтерському обліку дані господарські операції відображені: Дт рахунку ПП Кт рахунку 631 - 86300 грн. (IV квартал 2005 року). Перевіркою встановлено, що в 2004 році рух по рахунку ПП «Проміжково готова продукція» відсутній.

Згідно з даними декларації по податку на прибуток за 2005 рік поданої до Кіровоградської ОДПІ 26.01.2006 року за № 143989, підприємством задекларовано в рядку 01.2 декларації - приріст балансової вартості запасів у сумі 312900 грн., а за результатами проведеної перевірки оборотно-сальдової відомості за 12 місяців 2005 року встановлено, що фактичний приріст балансової вартості запасів становить - 399200 грн. Таким чином, скоригований валовий дохід занижено на суму 86300 грн.

Перевіркою правильності оподаткування фізичних осіб встановлено, що згідно з даними відомостей нарахування заробітної плати і наказів про звільнення з роботи ТОВ «ПРОДКОМБІНАТ ДАНА» в перевіряємому періоді у порушення підпункту 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ІV«Про податок з доходів фізичних осіб» до доходу платників податку, що припинили трудові відносини з податковим агентом, застосовано податкову соціальну пільгу, в результаті чого підприємству донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 972,88 грн.

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 13.08.2007р. по справі №4/209 позовні вимоги задоволено, визнано нечинними податкові повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у м. Кіровограді № 0001582300/0 від 09.10.2006р. про донарахування податку на прибуток в сумі 30205 грн., з яких 21575 грн. за основним платежем і 8630 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0001951730/0 від 09.10.2006р. по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 2918 грн. 64 коп., у тому числі 972 грн. 88 коп. за основним платежем і 1945 грн. 76 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (податкове повідомлення-рішення № 0001582300/1 та 0001951730/1 від 22.12.2006 року за результатами розгляду скарги позивача).

Суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність дій податкової служби, щодо визначення ТОВ «ПРОДКОМБІНАТ ДАНА», м. Кіровоград податкового зобов’язання з  податку на прибуток на суму 21575,00 грн. за основним платежем та на суму 8630,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, оскільки при визначені зазначених зобов’язань перевіряючи мине прийнято до уваги документи, що свідчать про заниження підприємством валових витрат. Суд також зазначив, що нарахування податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 972,88 грн. за основним платежем та на суму 1945,76 грн. штрафних (фінансових)  санкцій не відповідає чинному законодавству.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідачем - Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить визнати нечинною постанову господарського суду Кіровоградської області від 13.08.2007р., по справі №4/209 та закрити провадження по справі.  

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції невірно застосовано норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Апелянт зазначає, що пунктом 5.9 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97 -ВР (із змінами та доповненнями) передбачено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Підпунктом 4.2.2 "б" пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Апелянт зазначає, що платник податку, який змінює за самостійним рішенням місце отримання податкової соціальної пільги, зобов’язаний надати працедавцю за попереднім місцем ї застосування заяву про відмову від такої пільги за формою, визначеною центральним податковим органом. Така заява не подається, якщо платник податку припиняє трудові відносини з таким працедавцем з будь – яких підстав, а також у випадках, визначених у підпункті 6.3.3 цього пункту.

Згідно з пунктом 4 Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 року № 2035, пільга починає застосовуватися працедавцем з податкового місяця, в якому платник податку подав працедавцю заяву про її застосування з відповідними документами, і припиняється з податкового місяця, в якому платник податку подав заяву про відмову від пільги або припинив трудові відносини з таким працедавцем.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з’явились. Про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Вивчивши матеріали справи, проаналізував доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову від задоволення вимог апеляційної скарги виходячи з такого.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено актом перевірки, співробітниками ДПІ здійснено виїзну планову перевірку  ТОВ «ПРОДКОМБІНАТ ДАНА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.07.2003р. по 30.06.2006р.

Перевіркою було встановлено порушення норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»,  у зв’язку з чим ТОВ «ПРОДКОМБІНАТ ДАНА» визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток на суму 21575,00 грн. за основним платежем та на суму 8630,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та суму податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 972,88 грн. за основним платежем та на суму 1945,76 грн. штрафних (фінансових)  санкцій. За результатами перевірки та її висновків складені податкові повідомлення рішення № 0001582300/0 та №0001951730/0 від 09.10.2006р.

Колегія суддів вважає висновки податкової інспекції, щодо визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток на суму 21575,00 грн. за основним платежем та на суму 8630,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та суму податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 972,88 грн. за основним платежем та на суму 1945,76 грн. штрафних (фінансових)  санкцій такими, що не відповідають чинному законодавству України, виходячи з такого.

Колегія суддів зазначає, що податкові органи при проведенні перевірок зобов'язані встановлювати та фіксувати порушення податкового законодавства, як у випадку заниження так і у випадку завищення валових доходів (валових витрат), враховуючи всі без виключення документи. Як свідчать матеріали справи, при проведенні перевірки посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Кіровограді, не враховано всі первинні документи, на підставі яких позивач повинен був формувати  показники своїх податкових зобов’язань. У судовому засіданні документально підтверджено, що позивачем до податкової звітності не було включено господарську операцію по придбанню товару на суму 86300 грн., що потягло заниження валових витрат. Будь – яких заперечень щодо наданих документів податкова у апеляційній скарзі не зазначила, факт операції не спростувала, пояснень щодо виключення нею у склад валових витрат суми 86300 грн. не надала.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку про недотримання посадовими особами органу державної податкової служби вимог п.3.1.2 наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження нової редакції зразків форм актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення» №225 від 27.04.2006 року. Виходячи зі змісту зазначеної норми, в акті перевірки повинні бути зазначені, як завищення так і заниження валових витрат за відповідний звітний період.

За приписом ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з викладеного та приймаючи до уваги надані позивачем реєстри операцій, що були включені до податкових декларацій за перевіряємий період, з яких вбачається, що до декларацій не було включено господарську операцію по придбанню товару на суму 86300 грн.. колегія суддів вважає, що податковою не доведено факт заниження позивачем податку на прибуток за IVквартал 2005 року на суму 21575 грн. За таких обставин податкове повідомлення – рішення №0001582300/0 не можна вважати законним та обґрунтованим. Що стосується податкового повідомлення – рішення №0001951730/0, яким позивачу  визначено суму податкового зобов’язання з доходів фізичних осіб слід зазначити наступне. ТОВ «ПРОДКОМБІНАТ ДАНА» проти наявності правопорушення заперечує та зазначає, що по особам, які припинили трудові відносини з працедавцем, був проведений перерахунок утримання податку з доходів фізичних осіб. Податок своєчасно сплачувався, про що свідчить переплата, яка існувала на час перевірки, а саме на 1 липня 2006 року в розмірі 2128,83 гривень, та на 1 серпня 2006 року в розмірі 1155,95 гривень. Перерахунок утримання податку з доходів фізичних осіб надавався перевіряючими під час перевірки.

Будь – яких спростувань зазначених пояснень податкова не надала. У акті перевірки конкретно не зазначила жодної фізичної особи, при розрахунку суми податку якої позивачем допущено правопорушення.

Отже, правомірність винесення податкового повідомлення – рішення №0001951730/0 також не є доведеною.

Щодо застосування штрафних санкцій, визначених у  податковому повідомленні – рішенні №0001951730/0, колегія суддів зазначає, що норми підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосовуються у разі, коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку.

Тобто, невід’ємною умовою застосування штрафної (фінансової) санкції відповідно до п. п. 17.1.9 Закону є грошова виплата без попереднього нарахування та сплати податку у їх поєднанні.

Як свідчать матеріали справи, про порушення зазначене в п.п.17.1.9 ст. 17 названого Закону, у акті перевірки не йдеться.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставне визначення податковою інспекцією позивачу суми податкового зобов’язання з податку на прибуток 21575,00 грн. за основним платежем та 8630,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та суми податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб 972,88 грн. за основним платежем та 1945,76 грн. штрафних (фінансових)  санкцій, що виключає підстави для скасування судового рішення.

Що стосується вимог апелянта визнати судове рішення нечинним та закрити провадження по справі, то вони не підлягають задоволенню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, зокрема ст..ст. 157, 203 КАС України.

Виходячи з наведеного та керуючись приписами ст.. 200 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що постанову господарського суду Кіровоградської області від 13.08.2007р., по справі № 4/209 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення. .

                Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Кіровоградської області від 13 серпня 2007 р. – без змін.

            Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

            Ухваламоже бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

            Ухвалу виготовлено у повному обсязі   03.12.2008 р.

   Головуючий суддя:                                                                              Туркіна Л.П.

   Судді:                                                                                                    Коршун А. О.       

       Проценко О.А.