Ухвала суду № 2956301, 22.10.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

          Справа  №22а-1986/08                                                                                                                                    головуючий суддя у 1-ій 

             категорія статобліку-40                                                                                                                               інстанції – Нечипуренко О.М.

                                                                                                                                                          (справа №13/454/07-АП-9/482/07-АП)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

22 жовтня  2008 року                                                                                                           м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого      Коршуна А.О. (доповідач)суддів

при секретарі:

за участю:

прокурора  -

представників позивача –

представників відповідача – Семененко Я.В., Баранник Н.П.  

Гулая О.Г.  

Овчар Т.А., посвідчення №173 від 28.10.2003р.

Буря О.Є, довіреність №18-40 від 18.09.2008р.;

Золотарьова М.К.,  довіреність №18-6 від 02.02.2008р.;

Вініченко С.В., довіреність №18-14 від 24.01.2008р.;

Зеріна О.І., довіреність №18-170 від 20.08.2007р.

Близнюк А.І., довіреність від 19.09.2008р.

Сиваш О.О., довіреність від 14.07.2008р.

розглянула у відкритому судовому

засіданні  апеляційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на постанову  Господарського суду Запорізької області  

від 11.10.2007р.  у справі  №13/454/07-АП-9/482/07-АП

за  позовом:Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя

до:

за участю прокурора Запорізької області

про:

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

визнання нечинним податкового повідомлення-рішення  

В С Т А Н О В И Л А :

23.07.2007р. Відкрите акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» (далі ВАТ «Запорізький завод феросплавів») звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Позовна заява була мотивована тим, що податкове повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2007р. на 6275386,00 грн., було прийнято СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі за висновками акту перевірки від 06.04.2007р., які не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать діючому податковому законодавству та порушують права та охоронювані законом інтереси підприємства, а тому ВАТ «Запорізький завод феросплавів» просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі №0000160801/0 від 16.04.2007р.

Як вбачається з повідомлення №05/1-4016-07 від 07.09.2007р., у зв’язку з необхідністю захисту економічних інтересів держави в особі СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, у дану справу вступив прокурор /а.с. 14, т. 2/.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 11.10.2007р. у справі №13/454/07-АП-9/482/07-АП позовні вимоги задоволено у повному обсязі /а.с. 97-101, т. 2/.

Відповідач – СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, не погодившись з вказаною постановою суду, подав апеляційну скаргу.

Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи не було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, зроблені судом висновки не відповідають фактичним обставинам, що призвело до ухвалення судом рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову суду від 11.10.2007р. у даній адміністративній справі та прийняти нову постанову, якою відмовити у позові ВАТ «Запорізький завод феросплавів».

Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі посилаючись на те, що судом першої інстанції об’єктивно, повно досліджено усі обставини даної справи та постановлено законне та обґрунтоване рішення без порушень чинного матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду від 11.10.2007р. у даній адміністративній справі залишити без змін.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просили суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду від 11.10.2007р. у даній адміністративній справі скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у позовних вимогах.

Прокурор у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі відповідача, просив суд апеляційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі задовольнити, постанову суду від 11.10.2007р. у даній справі скасувати та винести нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти доводів, викладених у апеляційній скарзі відповідача, підтримали доводи, викладені у письмових запереченнях позивача на апеляційну скаргу відповідача, та просили суд апеляційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі  залишити без задоволення, постанову суду від 11.10.2007р. у даній адміністративній справі залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні прокурора, представників відповідача та позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування є акт №298/08-01/00186542 від 06.04.2007р., який був складений за результатами проведення виїзної позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ВАТ «Запорізький завод феросплавів» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок підприємства за січень 2007р., з урахуванням даних виїзної позапланової документальної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок підприємства за грудень 2006р., зафіксованих у акті №194/08-01/00186542 від 03.03.2007р.

Відповідно до висновків акту перевірки від 03.03.2007р. позивачем в порушення пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997р.:

- занижено суму податкових зобов’язань з податку на додану вартість у грудні 2006р. на суму 1010405,27 грн., яка складається з сум проведених коригувань зобов’язань по податковим накладним, виписаним у зв’язку з поставкою товарів на виконання угод на умовах попередньої сплати;

- завищено суму податкового кредиту за грудень 2006р. у розмірі 5264981,12 грн. на суми податку на додану вартість, які не підлягали включенню до податкового кредиту у зв’язку з подальшим використанням придбаних товарів (послуг) не в межах господарської діяльності платника податку (реалізація виробленої продукції на експорт за цінами нижчими собівартості її виробництва), що призвело до завищення від’ємного значення різниці між сумою податкових зобов’язань та сумою податкового кредиту за грудень 2006р. в сумі 6275386,00 грн.

Відповідно до висновків акту перевірки від 06.04.2007р. позивачем в порушення пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997р., завищено від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту за грудень 2006р. та завищено суму бюджетного відшкодування за січень 2007р. в сумі 6275386,00 грн., а тому підприємство не має права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість на цю суму.

 На підставі зазначеного акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000160801/0 від 16.04.2007р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 6275386,00 грн. /а.с. 87, т. 1/.

 Прийняті відповідачем рішення були оскаржені позивачем у порядку адміністративного оскарження та за результатами розгляду цих скарг оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а скарги позивача – без задоволення.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач вважає, що коригування податкових зобов’язань, які були проведені ВАТ «Запорізький завод феросплавів» у грудні 2006р. на загальну суму 1010405,27 грн. у зв’язку із зміною ціни за фактом поставки товару, передоплата за який здійснена у березні та червні 2003р., проведено з порушенням пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та  пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки таке коригування проведено підприємством після встановленого строку (1095 днів).

Аналіз норм діючого податкового законодавства та фактичних обставин справи свідчить про те, що посилання відповідача на порушення позивачем строку зберігання податкових накладних як на підставу для визнання неправомірним проведеного у грудні 2006р. ВАТ «Запорізький завод феросплавів» коригування суми податкових зобов’язань та податкового кредиту, яке проводиться на підставі п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», є необґрунтованим та безпідставним, оскільки в даному випадку правомірність здійснення коригування  податкових зобов’язань та податкового кредиту залежить від того, чи були дотримані   вимоги чинного законодавства під час здійснення операції із зміни суми компенсації вартості товарів, враховуючи, що відповідачем під час проведення перевірки з цього питання інших порушень не зазначено, то ВАТ «Запорізький завод феросплавів» у грудні 2006р. коригування податкових зобов’язань з податку на додану вартість на загальну суму 1010405,27 грн. проведено правомірно.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач, приймаючи рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2007р., виходив з того, що сума податку на додану вартість – 5264981,12 грн. – не підлягає включенню до податкового кредиту грудня 2006р. у зв’язку з подальшим використанням придбаних товарів (послуг) не в межах господарської діяльності, тому як реалізація продукції власного виробництва на експорт здійснена за цінами, які є нижчими за її собівартість, внаслідок чого підприємством  отримано негативний фінансовий результат – збитки в розмірі 6406258,8 грн.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» надано визначення «господарської діяльності» - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Визначення «господарської операції» міститься у ч. 4 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», так, господарська операція – дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з ч. 1 ст. 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз вищевикладених норм права свідчить про те, що термін «господарська діяльність» не включає такої обов’язкової ознаки, як одержання прибутку, оскільки неотримання прибутку від окремої господарської операції не може свідчити про відсутність у цієї операції ознак господарської діяльності, зокрема, діяльність позивача з придбання первинної сировини та виробництва з неї продукції (феросплавів) при здійсненні окремих господарських операцій супроводжується лише витратами, крім того, за  своїм змістом  термін «господарська діяльність» значно ширше «господарської операції», оскільки передбачає сукупність здійснюваних платником податку господарських операцій, і у відповідності до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» оподаткуванню підлягають не господарські операції (окремі дії або події, та ще й здійсненні у різних податкових періодах), а господарська діяльність  за звітний податковий період.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції від 19.01.2006р.) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 цієї ж статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як свідчать матеріали справи, відповідачем зменшення бюджетного відшкодування, зазначене у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, визначене шляхом неврахування суми податку на додану вартість по отриманим позивачем податковим накладним від постачальників сировини та матеріалів, оскільки, на його думку, операції з продажу продукції за цінами нижче собівартості не направлені на отримання доходу і не можуть вважатися такими, що здійсненні в межах господарської діяльності позивача, але Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено прямої залежності формування податкового кредиту відповідного звітного періоду лише за тими господарськими операціями, внаслідок здійснення яких платник податків отримав прибуток, та, крім того, чинне  законодавство з питань оподаткування не містить вимог щодо порівняння ціни продажу та собівартості продукції. За цим Законом суми нарахованого податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг) не підлягають включенню до складу податкового кредиту лише при умові непідтвердження цих сум податковими накладними або іншими подібними документами відповідно до вимог Закону, а як вбачається з матеріалів даної справи віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість у зв’язку з придбанням сировини здійснено на підставі належним чином оформлених податкових накладних, придбана сировина використана у власній господарській діяльності шляхом виробництва готової продукції та подальшої її реалізації іншим господарюючим суб’єктам як на внутрішньому ринку України, так і на зовнішньому ринку, з отриманням виручки на поточний рахунок.

Крім того, необхідно зазначити, що згідно даних бухгалтерського обліку загальний фінансовий результат від господарської діяльності ВАТ «Запорізький завод феросплавів» по реалізації продукції в 2006р., є позитивним, дохід від реалізації продукції складає 16 451 516,00 грн., а прибуток – 1 180 714,00 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також враховуючи, що суми, заявлені позивачем до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2007р. підтверджені деклараціями з податку на додану вартість, складеними відповідно до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997р., та податковими накладними від постачальників сировини та матеріалів, висновок відповідача щодо завищення ВАТ «Запорізький завод феросплавів» податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у січні 2007р. у розмірі 6275386,00 грн., у зв’язку з включенням до розрахунку суми бюджетного відшкодування за січень 2007р. сум податкового кредиту попереднього періоду за грудень 2006р., по операціях з придбання сировини для виготовлення продукції, яка реалізована по ціні нижче фактичної собівартості, є неправомірним.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами по справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами, рішення суду про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі №0000160801/0 від 16.04.2007р. прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду від 11.10.2007р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Доводи, викладені СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі у апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі – залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 11.10.2007р. у справі №13/454/07-АП-9/482/07-АП – залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст ухвали виготовлено 24.11.2008р.

              Головуючий:                                                                                                      А.О. Коршун

                Судді:                                                                                                                 Я.В. Семененко  

                                                                                                                                              Н.П. Баранник