Ухвала суду № 2956230, 07.10.2008, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  № 22-а-996/08 р.                          Головуючий у першій інстанції: Морозов С.М.

                                                                                                            Доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

            07 жовтня 2008 року                                                                                м. Київ

             Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: 

             головуючого судді:                                                      Саприкіної І.В.,

             суддів:                                                                           Коваля М.П., Маслія В.І.,

             при секретарі:                                                               Трибой І.В.,

             розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 16.04.2007 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Три О» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, -

В С Т А Н О В И Л А:

           ТОВ «Три О» звернулися до Господарського суду м. Києва   з адмінпозовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання неправомірними дій, які полягають в неправильному застосуванні норм чинного законодавства України і неправильному встановленні порушення – неправомірності віднесення до валових витрат сум відсотків по кредиту, залученого до сплати пайового внеску на розвиток інфраструктури міста згідно акту виїзної планової документальної перевірки  № 407/23-8-231678114 від 29.08.2006 року.

          Постановою Господарського суду м. Києва   від 16.04.2007 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

         Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність оскаржуваного рішення, порушення Господарським судом м. Києва норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови.

          Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

           Господарський суд м. Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

          Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

            Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

 Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено виїзну планову перевірку ТОВ „Три О" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 30.06.2006 року, за результатами якої складено Акт № 407/23-8-23167814 від 29.08.2006р..

            В висновках Акту перевірки зазначено, що документальною перевіркою ТОВ „Три О" встановлено порушення вимог пп. 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 та пункту 1.32 статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: ТОВ „Три О" віднесено до складу валових витрат за І півріччя 2006 року нараховані та сплачені на протязі травня - червня 2006 року Банку «Фінанси та Кредит» відсотки за отриманий кредит по договору від 11.05.2006 року № 1076-01-06 на загальну суму 612 625,10 грн., які не пов'язані із веденням основної господарської діяльності, в зв'язку із неотриманням доходу від основної діяльності.

            Підприємство в перевіряючому періоді займалось виключно діяльністю по об'єкту незавершеного будівництва, вартість виконаних робіт (послуг) до складу валових витрат у перевіряючому періоді не відносилась.

           Протягом перевіряючого відповідачем періоду позивач сплачував пайові внески на створення інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв'язку з будівництвом торгово-офісного та громадсько-житлового центру на підставі укладених між ТОВ «Три О» та Головним управлінням економіки та інвестицій КМДА договору № 1713 від 21.07.2003 року та додаткових угод № 1 від 16.01.2004р., № 2 від 06.04.2006р.

           Сплата вказаних внесків ТОВ «Три О» була здійснена за рахунок кредиту, отриманого від ТОВ «Банк «Фінанси та кредит» на підставі кредитного договору № 1076-01-06 від 11.05.2006 року.

             Сума відсотків, сплачених позивачем на користь ТОВ «Банк «Фінанси та кредит» за користування кредитом, складає 612625,10 грн.. Дана обставина підтверджується платіжним дорученням № 46 від 13.06.2006 року.

             Виходячи з положень п.п. 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі Закон), до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

             Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

             В своєму листі № 25163/7/15-0317 від 19.12.2005 року ДПА України зазначили, що здійснення обов'язкових платежів у вигляді пайових внесків на розвиток м. Києва та сплата коштів в розмірі 5 % витрат з будівництва загальної площі житлових будинків до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету міста Києва на розвиток житлового будівництва до моменту здачі в експлуатацію збудованої житлової площі передбачено певними нормативно-правовими актами (Законом України "Про планування і забудову територій", Рішення Київської міської ради "Про бюджет міста Києва на 2005 рік", Рішення Київської міської ради "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва"), зазначені витрати є необхідними для будівництва і вони пов'язані із веденням господарської діяльності підприємства, тобто відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону вони включаються до складу валових витрат підприємства.

За таких обставин, висновки акту перевірки не відповідають дійсним обставинам справи.

З наведеного можна зробити висновок, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.

            Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

             Також, відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам податкова інспекція як суб'єкт владних повноважень не довела правомірності своїх дій, на підставі яких заявлено позов, оскільки вони вчиненні з порушенням норм чинного податкового законодавства.                   

            Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм  матеріального та процесуального права. Встановлено, що не відповідають положенням чинного законодавства України висновки відповідача про те, що ТОВ „Три О" віднесено до складу валових витрат за І півріччя 2006 року нараховані та сплачені на протязі травня - червня 2006 року відсотки за отриманий кредит в порушення пп. 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

А тому, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 16.04.2007 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Три О» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

.

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги  Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва - відмовити.

           Постанову Господарського суду м. Києва від 16.04.2007 року – залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:              

Судді: