Рішення № 29561072, 26.02.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/1463/13 Головуючий 1 інст. Хайкін В.М.

Справа № 2011/15221/12 Доповідач - Хорошевський О.М.

Категорія: договірні

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого, судді - Хорошевського О.М.,

суддів: Зазулинської Т.П., Кругової С.С. при секретарі - Шпарага О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Шоста Харківська державна нотаріальна контора про визнання договору дарування недійсним, -

встановила:

У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом у якому просила визнати недійсним договір дарування від 29.09.2004 року на квартиру АДРЕСА_1 та привести сторони у первісний стан.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що після смерті її чоловіка ОСОБА_3 спадкоємцями були вона та два її сина - ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Спадковим майном є квартира АДРЕСА_1.

22 березня 2011 року вона маючи намір скласти заповіт на користь сина ОСОБА_5 запросила до дому нотаріуса від якого дізналась, що 29.09.2004 року уклала договір дарування належних їй 4/12 частини вищезазначеної квартири на користь сина ОСОБА_6.

29.09.2004 року до 6-ї державної нотаріальної контори її відвозив син ОСОБА_6 для оформлення як вона вважала нового заповіту.

Попередній заповіт було складено на користь двох її синів та трьох онуків. Однак ОСОБА_6 погрожуючи тим, що припинить спілкування з нею наполіг на складанні нового заповіту.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 січня 2013 року у задоволенні позову відмовлено у зв'язку з спливом позовної давності.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення задовольнивши позовні вимоги.

Зазначила, що не усвідомлювала своїх дій та наслідків при укладанні договору дарування, оскільки була впевнена, що складає заповіт.

Також посилалась на те, що ОСОБА_2 погрожував моральним насильством, шантажував скоїти суїцид, примусив її підписати на його користь два заповіти та договір дарування.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду після спливу строку позовної давності.

Однак, з таким висновком погодитись не можна, оскільки позивачем не доведено порушення її прав при укладенні оспорюваного договору.

29.09.2004 року позивачем було укладено договір дарування квартири АДРЕСА_1 посвідчений Шостою Харківською державною нотаріальною конторою на користь сина - ОСОБА_2.

Договір підписано сторонами у присутності державного нотаріуса Головащенко О.Л., якою встановлено особи сторін, їх дієздатність, а також належність відчуженої частини квартири з відповідною частиною місць загального користування.

ОСОБА_1 підписала договір у присутності державного нотаріуса, була ознайомлена з його змістом та надала пояснення стосовно відчуженої частини квартири.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Висновку про те, що позивач мав намір безоплатно передати належну йому частину квартири сину ОСОБА_6 підтверджується складанням на ім'я ОСОБА_2 заповіту.

Посилання на те, що відповідачем здійснювався моральний тиск на позивача не знайшов свого підтвердження у суді.

Доводи ОСОБА_1 на те, що її син має психічні розлади і шантажував її намаганням скоїти акт самогубства не підтверджується доказами наданими сторонами.

Зазначені обставини свідчать на думку суду про безпідставність вимог ОСОБА_1 визнати оспорюваний договір недійсним.

Дійшовши висновку про безпідставність позовних вимог судова колегія вважає, що застосування до них наслідків спливу позовної давності не потрібне.

За правилами п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 309, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -

вирішила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 січня 2013 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді: