Рішення № 29560174, 26.02.2013, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2013 р. Справа № 1016/1615/12

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Тандира О.В., при секретарі Приходько О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарові Київської області цивільну справу за позовом Прокурора Макарівського району Київської області в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Ясногородської сільської ради Макарівського району Київської області, третя особа Управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області, про визнання незаконним рішення ради, державних актів на право власності на земельну ділянку, свідоцтв про право на спадщину, -

в с т а н о в и в :

Прокурор Макарівського району Київської області в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Ясногородської сільської ради Макарівського району Київської області (далі - сільська рада) від 21.12.2004 року №147-15-4 в частині передачі у власність земельних ділянок ОСОБА_4, визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки на ім'я ОСОБА_4, видані на підставі вказаного рішення, визнати недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.03.2008 року, та державні акти на право власності на земельні ділянки, видані відповідно до зазначених свідоцтв про право на спадщину.

В обґрунтування позову прокурор посилався на незаконність передачі сільською радою земельних ділянок у власність нині покійної ОСОБА_4, оскільки їх частина належала ОСОБА_1, і як наслідок підлягають визнанню недійсними державні акти, видані на підставі незаконного рішення ради, свідоцтва про право на спадщину, за якими вказані земельні ділянки успадковані ОСОБА_2, та державні акти на право власності на земельні ділянки, видані на її ім'я відповідно до вказаних свідоцтв.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача ОСОБА_5, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити із підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача ОСОБА_2, - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечили, просили у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування заперечень вказали, що права ОСОБА_1, щодо володіння, користування чи розпорядження її земельними ділянками не порушено, оскільки у неї не виникло а ні права власності на них, а ні права користування. Стаття 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) не є підставою для визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки. ЗК України не передбачає такого способу захисту порушених прав як визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки, крім того ЗК України не містить такої підстави припинення права власності на земельні ділянки як визнання державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними. В технічній документації із землеустрою наявний акт винесення меж земельних ділянок в натуру, в якому є підпис ОСОБА_1, тому її претензії щодо меж її земельних ділянок є необґрунтованими.

Сільська рада у судове засідання представника не направила, письмово повідомила суд про можливість розгляду справи за відсутності її представника, проти задоволення позовних вимог не заперечила.

Управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області у судове засідання представника не направило, письмово повідомило суд про можливість розгляду справи за відсутності їх представника.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, проживає АДРЕСА_1, та як вбачається з витягів із погосподарських книг, та довідки сільської ради, що у матеріалах справи, за нею з 1999 року закріплено земельні ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських споруд (далі ОЖБ), та 0,10 га для ведення особистого селянського господарства (далі - ОСГ).

Рішенням сесії Ясногородської сільської ради від 28.11.2008 року за №146-22-05 ОСОБА_1, надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель та 0,15 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1.

В ході виготовлення вказаної документації встановлено, що на земельну ділянку ОСОБА_1, якою остання користується з 1999 року, існує накладка суміжного землекористувача ОСОБА_2

При цьому судом встановлено, що 05.12.2003 року рішенням сесії Ясногородської сільської ради Макарівського району надано дозвіл ОСОБА_4, на проведення інвентаризації земельних ділянок площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель та 0,17 га для ведення особистого селянського господарства.

В подальшому рішенням сесії сільської ради за №147-15-4 від 21.12.2004 року було затверджено технічну документацію із землеустрою та передано у власність ОСОБА_4, земельні ділянки площею 0,25 га для ОЖБ та 0,119 га для ОСГ по АДРЕСА_2.

На підставі вказаних рішень сільської ради ОСОБА_4, одержала державні акти: серії ЯГ №175517 на право власності на земельну ділянку площею 0,119 га для ведення ОСГ, розташовану на території Ясногородської сільської ради, кадастровий номер 3222789201:01:019:0073, виданий 20.09.2006 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 1092; державний акт серії ЯГ №175516 на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га для ведення ОЖБ, розташовану на території Ясногородської сільської ради, кадастровий номер 3222789201:01:019:0060, виданий 20.09.2006 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 1097.

Згодом, ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4, померла, після чого на підставі свідоцтв на право на спадщину за законом від 14.03.2008 року, зареєстрованих в реєстрі за №1-1342 та 1-1339 відповідно, право власності на вказані земельні ділянки в порядку спадкування набула ОСОБА_2.

В ході переоформлення права власності на вказані земельні ділянки ОСОБА_2 одержала державні акти серії ЯЕ №975475 на право власності на земельну ділянку площею 0,119 га для ведення ОСГ, розташовану на території Ясногородської сільської ради, кадастровий номер 3222789201:01:019:0073, виданий 18.07.2011 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 322270001002720; серії ЯЕ №975474 на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га для ведення ОЖБ, розташовану на території Ясногородської сільської ради, кадастровий номер 3222789201:01:019:0060, виданий 18.07.2011 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 322270001002721.

Вирішуючи вимоги за даним позовом, суд керується наступним.

Як зазначено у ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1, 2 с. 158 ЗК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування та розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Перелік способів захисту порушених прав, передбачених ст. 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України не є вичерпним і суд може захистити порушене право і іншим способом, передбаченим законом.

Одним із способів захисту порушених прав, передбачених ст. 21 ЦК України є визнання правового акту органу місцевого самоврядування незаконним та його скасування через невідповідність його актам цивільного законодавства та порушення прав інших осіб. Із вказаною статтею кореспондується ст. 155 ЗК України, відповідно до якої у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Таким чином, питання законності рішення сільської ради та дійсності державних актів, виданих на підставі вказаного рішення, залежить від наявності чи відсутності прав позивача на земельні ділянки, за захистом яких він звернувся.

Так, згідно із ч. 1 ст. 22 ЗК України 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені ст. 23 ЗК України 1990 року, проте дію вказаної статті зупинено відносно власників земельних ділянок, визначених Декретом Кабінету Міністрів України «Про приватизацію земельних ділянок» № 15-92 від 26.12.1992 року.

Пунктом 3 Декрету встановлено, що право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених ст. 1 цього Декрету, а саме: ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

Отже, п. 3 Декрету визначено порядок посвідчення права приватної власності громадян на земельні ділянки та документи, що посвідчують право на земельну ділянку. Таким документом може бути відповідний запис у земельно-кадастрових документах.

Згідно з п. 7 Перехідних положень ЗК України 2001 року громадяни, що одержали у власність земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність у власності ОСОБА_1, земельних ділянок площею 0,25 га для ОЖБ та площею 0,10 га для ОСГ, і враховуючи те, що частину земельної ділянки площею 0,25 га, яка їй була виділена, сільською радою була передана у власність ОСОБА_4, без вилучення у попереднього власника (на вказану земельну ділянку накладаються обидві земельні ділянки відповідача), відповідне рішення сільської ради підлягає визнанню незаконним та скасуванню, як підлягають визнанню недійсними державні акти, видані на підставі вказаного рішення та свідоцтва про право на спадщину.

Посилання представника відповідача про наявність підпису ОСОБА_1, у акті про винесення меж земельних ділянок суд відхиляє, оскільки її підпис наявний лише у акті, що у технічній документації із землеустрою щодо виготовлення правовстановлюючих документів ОСОБА_4, проте при переоформленні права власності на земельні ділянки на ОСОБА_2, на підставі свідоцтв про право на спадщину у технічній документації відсутній акт про відновлення меж земельних ділянок, що є порушенням п. 1.13 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 року.

Судові витрати підлягають стягненню відповідно до ст. 88 ЦПК України із сільської ради, оскільки її незаконне рішення потягло скасування державних актів та свідоцтв про право на спадщину, виданих на його підставі.

Керуючись ст.ст. 15, 60, 79, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов Прокурора Макарівського району Київської області в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Ясногородської сільської ради Макарівського району Київської області, третя особа Управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області, про визнання незаконним рішення ради, державних актів на право власності на земельну ділянку, свідоцтв про право на спадщину - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Ясногородської сільської ради від 21.12.2004 року №147-15-4 в частині передачі у власність земельних ділянок ОСОБА_4

Визнати недійсним державний акт серії ЯГ №175517 на право власності на земельну ділянку площею 0,119 га для ведення ОСГ, розташовану на території Ясногородської сільської ради, кадастровий номер 3222789201:01:019:0073, виданий 20.09.2006 року на ім'я ОСОБА_4, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 1092.

Визнати недійсним державний акт серії ЯГ №175516 на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га для ведення ОЖБ, розташовану на території Ясногородської сільської ради, кадастровий номер 3222789201:01:019:0060, виданий 20.09.2006 року на ім'я ОСОБА_4, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 1097.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 14.03.2008 року, зареєстроване за №1-1342.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 14.03.2008 року, зареєстроване за №1-1339.

Визнати недійсним державний акт серії ЯЕ №975475на право власності на земельну ділянку площею 0,119 га для ведення ОСГ, розташовану на території Ясногородської сільської ради, кадастровий номер 3222789201:01:019:0073, виданий 18.07.2011 року на ім'я ОСОБА_2, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 322270001002720.

Визнати недійсним державний акт серії ЯЕ №975474 на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га для ведення ОЖБ, розташовану на території Ясногородської сільської ради, кадастровий номер 3222789201:01:019:0060, виданий 18.07.2011 року на ім'я ОСОБА_2, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 322270001002721.

Стягнути з Ясногородської сільської ради Макарівського району Київської області в дохід держави (отримувач коштів - Макарівський районний суд, код отримувача за ЄДРПОУ 38007165, банк отримувача ГУ ДКСУ в Київській області, МФО 821018, р/р 31214206700385) 107,3 грн., судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через суд, що його ухвалив протягом десяти днів з моменту його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України.

Головуючий О.В.Тандир