Постанова № 29559829, 13.02.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 року 16 год. 08 хв. Справа № 0870/12424/12 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Авдєєва М.П.,

при секретарі судового засідання Ширшові А.А.,

за участю представників:

від позивача - Білоус К.О. (довіреність №04 від 02.01.2013);

від відповідача - Крючек К.В. (довіреність №20/8/10 від 28.03.2012);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби та Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області

про визнання протиправною бездіяльність та стягнення бюджетної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

24.12.2012 Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» звернулося до суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби та Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС щодо ненадання до Управління Державного казначейства України у м. Запоріжжі Запорізької області висновку щодо відшкодування 1 474 866 грн. ПДВ;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» заборгованість з податку на додану вартість у сумі 1 474 866 грн. та пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що достовірність нарахування ПДВ, заявленого до бюджетного відшкодування, відповідно до декларації з ПДВ за березень 2011 року підтверджується постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.09.2011 у справі №2а-0870/5102/11 та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012, якою постанова ЗОАС від 06.09.2011 (справа №2а-0870/5102/11) залишена без змін. Позивач вказує, що закінчення процедури судового оскарження податкового повідомлення-рішення пов'язується саме із набранням законної сили рішенням суду першої інстанції за наслідками апеляційного провадження та винесенням судом апеляційної інстанції постанови або ухвали, які набирають законної сили з моменту їх проголошення. На момент звернення позивача із позовом зазначена до відшкодування сума ПДВ підприємству не відшкодована. Таким чином, безпідставне невиконання СДПІ свого обов'язку щодо надання висновку на відшкодування 1 474 866 грн. є незаконним та таким, що порушує право позивача на своєчасне повернення з бюджету сплачених сум ПДВ.

Ухвалою судді від 27.12.2012 відкрито провадження у справі №0870/12424/12, закінчено підготовче провадження та справа призначена до розгляду на 23.01.2013.

Відповідачем 1 - СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС подані письмові заперечення на позов, відповідно до яких статтею 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є, крім іншого забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду. Ці норми кореспондують і приписи ст.14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», - учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України. Статтею 20 КАС України визначені чотири судові інстанції, яким надані повноваження розглядати справи адміністративного судочинства. Таким чином, з прийняттям судом апеляційної інстанції судового рішення процедура судового оскарження не закінчується, а учасники судового процесу та/або інші зацікавлені особи, чиїх прав, свобод чи інтересів стосується судове рішення наділені правом оскаржити таке судове рішення до суду вищої судової інстанції. Отже з боку позивача відбулось передчасне звернення до суду з вимогою про стягнення суми бюджетної заборгованості. 07.07.2012 СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС з дотриманням строку на оскарження була подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 по справі №2а-0870/5102/11.

Відповідачем 2 - Управлінням Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області подані письмові пояснення по справі, згідно з якими відповідно до наданих повноважень органи Державної казначейської служби України не приймають самостійного рішення щодо перерахування коштів з бюджету, а здійснюють повернення тільки на підставі висновків, наданих органами державної податкової служби. Оскільки вказані документи не надходили до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області, то і підстав для відшкодування ПДВ у сумі 1 474 866 грн. на користь позивача у справі немає.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача 1 проти позову заперечувала з підстав викладених у наданих письмових запереченнях. Просила у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Проте надав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача 2.

У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлене наступне.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за березень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.02.2011 по 28.02.2011.

За результатами перевірки складений Акт №284/08-01/00186536 від 06.06.2011.

Актом перевірки встановлено наступне:

- перевіркою встановлено порушення пп.14.1.18, пп.14.1.181, п.14.1 ст.14, п.198.3 ст.198, п.200.1, абз. «а» п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010, п.8 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 №244, зареєстрованого в Мін'юсті України 18.07.2005 №770/11050, - ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» завищено суму бюджетного відшкодування березня 2011 року на загальну суму ПДВ - 1 474 866 грн.

На підставі акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі винесено податкове повідомлення - рішення №0000250801 від 20.06.2011, яким визначена сума за грошовим зобов'язанням за платежем податок на додану вартість у сумі 1 474 866 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 1 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.09.2011 у справі №2а-0870/5102/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000250801 від 20.06.2011.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 у справі №2а-0870/5102/11 апеляційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.09.2011 - без змін.

Таким чином, судовими рішеннями, які набрали законної сили було підтверджено правомірність нарахування суми ПДВ, яка була заявлена позивачем до бюджетного відшкодування за березень 2011 року в розмірі 1 474 866 гривень.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.8 ст. 200 ПК України до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.8 ст. 200 ПК України).

За приписами п. 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган, зокрема, у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки позивача щодо правомірності нарахування бюджетного відшкодування за березень 2011 року контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000250801 від 20.06.2011, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на суму 1 474 866 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 1 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» скористалося правом на судове оскарження податкового повідомлення-рішення №0000250801 від 20.06.2011.

Відповідно до п.200.15 ст.200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

За приписами п. 200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Судом встановлено, що СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі ДПС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.09.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 у справі №2а-0870/5102/11.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.01.2013 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі у справі №К/800/4366/13 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.09.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 у справі №2а-0870/5102/11.

У зв'язку з наведеним, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 125 Конституції України система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.

Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди.

Відповідно до Закону діють апеляційні та місцеві суди. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, крім іншого, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Статтею 20 КАС України визначені чотири судові інстанції, яким надані повноваження розглядати справи адміністративного судочинства.

Системний аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку, що з прийняттям судом апеляційної інстанції судового рішення процедура судового оскарження не закінчується, а учасники судового процесу та/або інші зацікавлені особи, чиїх прав, свобод чи інтересів стосується судове рішення, наділені правом оскаржити таке судове рішення до суду вищої судової інстанції.

Твердження позивача про те, що закінчення процедури судового оскарження в розумінні ч. 2 п. 200. 15 ст. 200 ПК України пов'язане з моментом підтвердження правомірності заявленої суми бюджетного відшкодування в судовому рішенні, яке набрало законної сили, ґрунтуються на неправильному трактуванні дійсних обставин та наведених правових норм.

Таким чином, з урахуванням того, що Вищим адміністративним судом України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС, суд приходить до висновку, що процедура судового оскарження в межах даних правовідносин не закінчена, а відтак і у контролюючого органу не настав обов'язок у п'ятиденний строк подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для висновку про допущення бездіяльності з боку податкового органу.

Проте, суд не погоджується із запереченнями СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС про те, що адміністративний позов не може містити вимоги про визнання протиправною бездіяльності та стягнення з Державного бюджету України коштів, зважаючи на наступне.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України предметом оскарження до адміністративного суду можуть бути рішення (нормативно-правові акти або правові акти індивідуальної дії), дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Закріплення ч.2 ст.2 КАС України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само, як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Встановлений же пп. 200.7, 200.8, 200.10, 200.12, 200.13, 200.14. 200.15 ст. 200 ПК України порядок дій платника податку, податкового органу та органу Державного казначейства України по отриманню (виплаті) бюджетного відшкодування не означає, що у разі виникнення спору щодо права платника податку на отримання бюджетного відшкодування, юридичним засобом захисту порушеного права у суді є інший, ніж позов про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування.

Визначений законом порядок взаємодії органів державної податкової служби та державного казначейства при розгляді заяви платника податку про бюджетне відшкодування надмірно сплаченого податку стосується компетенції цих органів, порядок реалізації якої не може визначатися інакше як цими органами.

Проте, враховуючи те, що в даній справі сума бюджетного відшкодування, заявлена ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» ще не набула статусу заборгованості бюджету, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення вказаних коштів з державного бюджету, а відтак, і пені на рівні 120 відсотків облікової ставки національного банку України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 9 ч. 1 та ч. 2 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що СДП по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС діяло в межах повноважень та з дотриманням положень частини 3 статті 2 КАС України, а позов ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України.

Суддя М.П. Авдєєв