Постанова № 29559472, 25.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 лютого 2013 року № 826/977/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сантанна»доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2013 № 0000615522,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.01.2013 № 0000615522, складене ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС на підставі акту перевірки від 20.12.2012 № 308/15-575/21468990.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.

20.02.2013 в судовому засіданні за згодою представників сторін ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

20.12.2012 за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих ТОВ «Сантанна» у податковій звітності із податку на додану вартість ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС складено Акт № 308/15-575/21468990 (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем п. 200.4 ст. 200 ПК України та, як наслідок, завищення значення рядка 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового період» декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року на суму у розмірі 270337 грн.

10.01.2013 на підставі Акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС винесено податкове повідомлення-рішення № 0000615522, яким у зв'язку з порушенням п. 200.4 ст. 200 ПК України позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 270337 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

З аналізу Акту перевірки видно, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем п. 200.4 ст. 200 ПК України та, як наслідок, завищення значення рядка 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового період» декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року на суму у розмірі 270337 грн. стало не використання позивачем протягом 1095 днів залишку від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 270337 грн. за серпень 2009 року з посиланням на п. 102.5 ст. 102 ПК України та ст. 257 ЦК України.

Згідно з п. 102.5 ст. 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За висновком суду, дані норми не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах та не порушені позивачем, оскільки, по-перше, за податковим повідомленням-рішенням, яке є предметом даного спору, підлягає зменшенню сума від'ємного значення ПДВ, а не сума відшкодування ПДВ, а положення п. 102.5 ст. 102 ПК України не регулюють питання формування від'ємного значення ПДВ, а отже посилання відповідача на порушення вказаної норми, внаслідок чого позивачем не використано протягом 1095 днів залишку від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 270337 грн. за серпень 2009 року, є безпідставними, по-друге, вказана норма регулює строки давності лише у двох випадках - подання платником податку заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або заяви про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, при цьому в останньому випадку строк 1095 днів починає обліковуватися від дня, наступного за днем отримання права на таке відшкодування, по-третє, в силу вимог ч. 2 ст. 1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується.

Водночас, за змістом ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, ПК України не містить норм, які передбачають втрату платником податків права на податковий кредит у зв'язку зі збігом строку позовної давності.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що ПК України не містить норм, які обмежують у часі право позивача на використання останнім залишку від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність висновку відповідача про порушення ТОВ «Сантанна» п. 200.4 ст. 200 ПК України, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 10.01.2013 № 0000615522 є безпідставним та неправомірним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Позивач про присудження судових витрат на його користь з Державного бюджету України не просив.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантанна» (01135, м. Київ, вул. Андрющенка, 4-Д; код ЄДРПОУ 21468990) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.01.2013 № 0000615522, прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

СуддяК.С. Пащенко