Ухвала суду № 2955726, 15.10.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

Справа№22-а-4094/08                                                                       Головуючий 1 інстанції: Спірідонов М.О.

Категорія:  69                                                                                                     Доповідач: Філатов Ю.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

15 жовтня 2008 рокум.Харків

Колегія суддів у складі: головуючого судді –  Філатова Ю.М.,

 суддів  Водолажської Н.С., Мінаєва О.М.

при секретарі Баглаєнко Я.В.

за участю представників сторін:

позивача – Галаган О.М.

відповідачів – Мальцев А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу позивача, ДПІ у Київському районі м.Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду  від 27.03.2008 року по справі №2-а-804/08

за позовом  ДПІ у Київському районі м.Харкова

до ТОВ «Фірма Ловіс» Лімітед код 23327028, ТОВ «Фірма Ловіс» Лімітед код 21216678

про визнання недійсними господарських зобов’язань,-

встановила:

               Позивач, ДПІ у Київському районі м.Харкова, звернулась до  Харківського окружного адміністративного суду з позовом просила визнати недійсним господарське зобов’язання, яке виникло на підставі Договору комісії №2 від 01.01.2006 року, договору комісії №2 від 01.01.2007 року,  застосувати наслідки визнання господарського зобов’язання недійсним. Після уточнення позовних вимог від 13.11.2007 року ДПІ у Київському районі м.Київа просила визнати недійсним господарське зобов’язання, яке виникло на підставі договору комісії №2 від 01.01.2006 року, договору комісії №2 від 01.01.2007 року.

               Постановою Харківського окружного адміністративного суду  від 27.03.2008 року по справі №2-а-804/08 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ДПІ у Київському районі м.Харкова до ТОВ «Фірма Ловіс» Лімітед код 23327028, ТОВ «Фірма Ловіс» Лімітед код 21216678 про визнання недійсними господарських зобов’язань.

              Позивач з даною постановою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою , в якій просила просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду  від 27.03.2008 року та прийняти нову, якою задовольнити позов. При цьому, в апеляційній скарзі та уповноважений представник позивача в судовому засіданні посилається на те, що  судом першої інстанції при прийнятті постанови були порушені норми матеріального та процесуального права.

             Відповідачами заперечень на апеляційну скаргу не надано, в судовому засіданні їх уповноважений представник зазначив, що оскаржувана постанова законна та обґрунтована, а апеляційна скарга позивача безпідставна. Просить постанову Харківського окружного адміністративного суду  від 27.03.2008 року по справі №2-а-804/08 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

             Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до свідоцтва № 49805 про державну реєстрацію юридичних осіб ТОВ Фірма «Ловіс» Лімітед» код 23327028 зареєстровано у виконавчому комітеті Харківської міської ради дата реєстрації 14.12.1992 року.

Згідно Договору комісії № 2 від 01.01.2006 р., Договору комісії № 2 від 01.01.2007 р. ТОВ "фірма Ловис" Лімітед код 23327028 -Комітент, а ТОВ "фірма Ловис" Лімітед код 21216678 - Комісіонер.

Відповідно до умов договору :

п.п.1.1 Комісіонер за винагороду по дорученню Комітента зобов'язується від свого Імені за рахунок Комітента укласти угоди по продажу підакцизної продукції з третьою особою.

п. 1.2 Комітент сплачує Комісіонеру винагороду за надані послуги.

п.3.5 Комісіонер зобов'язаний реалізовувати алкогольні напої, тютюнові вироби та пиво третім особам за ціною, встановленою Комітентом,

п. 3.7 У ході виконання зобов'язань за Договором, Комісіонер зобов'язаний щомісяця, не пізніше трьох днів після закінчення звітного місяця, надати Комітенту звіт про виконання доручення Комітента.

Згідно витратних накладних Комітент (ТОВ "фірма Ловис" Лімітед код 23327028 ) передавав для продажу Комісіонеру (ТОВ "фірма Ловис" Лімітед код 21216678) тютюнові та алкогольні  вироби.

У відповідності до звітів до договору комісії № 2 від 01.01.2006 року за квітень 2006 року -березень 2007 року та актів виконаних робіт за той же проміжок часу, що повіреним були надані, а доверітелем отримані послуги по реалізації товарів згідно договору № 2 від 01.01.2006 року.

            Підтвердженням того, що сторони виконали зобов’язання відповідно до умов договорів комісії № 2 від 01.01.2006 р.,  № 2 від 01.01.2007 р. є звіти та акти виконаних робіт, підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств (а.с.43-64).

  Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову про визнання недійсним господарського зобов’язання, виходив з того, що позивачем не доведено наявності у відповідачів умислу, наміру на укладення господарського зобов’язання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

  При цьому,  судом першої інстанції не враховано, що вимоги про визнання недійсною угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не можуть бути предметом позову.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Київському районі м.Харкова в позовній заяві просить визнати недійсними господарські зобов’язання, які виникли на підставі договорів комісії  від 01.01.2006 року та від 01.01.2007 року, укладені між відповідачами, на підставі того, що вони укладені з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, при цьому посилається на статті 207, 208 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов’язання, що  не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з частиною 1 статті 208 цього Кодексу, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін — у разі виконання зобов'язання обома сторонами — в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Однак, наведені норми слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, — нікчемним. Як зазначено у частині 2 статті 215 цього Кодексу визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Тому позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним судовому розгляду не підлягають.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного кодексу України, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у ній.  За таких обставин, провадження по даній справі підлягає закриттю.

         Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду  від 27.03.2008 року по справі №2-а-804/08  прийнята з порушенням  норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

         Керуючись ст.ст. 157, 160, 195, п.4 ч.1 ст.198, ч.1 ст.203, п.4 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ухвалила:

              Апеляційну скаргу ДПІ у Київському районі м.Харкові задовольнити частково.

              Постанову Харківського окружного адміністративного суду  від 27.03.2008 року по справі №2-а-804/08  скасувати та прийняту  ухвалу про закриття провадження по справі  за позовом  ДПІ у Київському районі м.Харкова до ТОВ «Фірма Ловіс» Лімітед код 23327028, ТОВ «Фірма Ловіс» Лімітед код 21216678 про визнання недійсними господарських зобов’язань.

             Дана ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту виготовлення її повного тесту.

            Повний текст ухвали виготовлено та підписано  20 жовтня  2008 року.

Головуючий суддя                 (підпис)                               Ю.М.Філатов

Суддя                                       (підпис)                               Н.С.Водолажська

Суддя                                       (підпис)                               О.М.Мінаєва

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                    Ю.М.Філатов