Постанова № 29556821, 29.01.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 року Справа № 0870/12247/12 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Нечипуренко О.М., при секретарі Петрусь Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

про стягнення податкової заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), про стягнення податкової заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи Податкового кодексу України, та вказує, що відповідачем не сплачені суми узгоджених податкових зобов'язань по єдиному податку у загальному розмірі 1400 грн.

Ухвалою суду від 18.12.2012, відкрито провадження у адміністративній справі №0870/12247/12 та призначено до судового розгляду на 28.12.2012. За клопотанням позивача та зважаючи на неявку відповідача, провадження у справі було зупинено до 29.01.2013.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі та зазначив що позов підтримує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив Про дату, місце та час судового засідання був належним чином повідомлений. Проти позову не заперечив.

Відповідно до п.4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь в справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь в справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (код ДРФО НОМЕР_1) зареєстрований та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя.

Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до ДПІ Ленінського району м. Запоріжжя з письмовою заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у 2010 році. ДПІ було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право сплати єдиного податку, про що свідчить підпис приватного підприємця на корінці свідоцтва.

Загальна ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які здійснюють торгівельну діяльність - становить 200,00 грн.

Відповідно до картки облікового рахунку платника податків приватного підприємця ОСОБА_1, яка ведеться ДПІ у Ленінському районі, наявна заборгованість по сплаті єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1400,00 грн.

Податкова заборгованість у суб'єкта господарювання виникла внаслідок несплати встановленої ставки єдиного податку у розмірі 200,00 грн. щомісячно, починаючи з травня 2010 року по листопад 2010 року.

ФОП ОСОБА_1 відповідно до своєї заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності була ознайомлений з граничним терміном сплати єдиного податку (щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця) та сумою єдиного податку, належною до щомісячної сплати (200,00 грн.).

Таким чином, загальна сума податкової заборгованості ПП ОСОБА_1 по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб на сьогодні складає 1400 грн.

Розділом XX Податкового кодексу України встановлено, що з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 року № 727/98 зі змінами та доповненнями (далі - Указ) застосовується з урахуванням окремих особливостей, викладених у пункті 1 підрозділу 8 розділу XX Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-УІ.

Указом встановлено, що фізична особа - платник єдиного податку сплачує єдиний податок у фіксованому розмірі, який встановлюється місцевими радами за місцем державної реєстрації цього платника залежно від виду діяльності, яку здійснює самостійно такий платник, у межах від 20 до 200 грн. на місяць, і розмір єдиного податку не залежить від результатів підприємницької діяльності, тобто від розміру чистого доходу від такої діяльності за умови, що обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 500 тис. грн. за календарний рік.

Відповідно до п. 2 Указу суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Держказначейства України.

Суму податкових зобов'язань по єдиному податку відповідачем у встановлений законодавством строк не сплачено, тому вона набула статусу податкового боргу.

Відповідно, органи державної податкової служби відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пп.14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.57.1. ст.57 Податкового кодексу України N 2755-VI від 2 грудня 2010 року, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

У даному випадку, податкову вимоги були направлені боржнику на підставі Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181- III від 21.12.2000 р. (далі - Закону № 2181), яким регулювався порядок адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів) під час виникнення податкового боргу.

Підпунктом 6.2.3 п. 6.2ст. 6 цього Закону встановлено, що податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.

Перша податкова вимога форми «Ф1» № 1/903 від 21.05.2010р. та друга податкова вимога форми «Ф2» №2/2393 від 25.06.2010р., які вручені відповідачу особисто.

Вищенаведеними нормативними актами не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

На момент розгляду справи в суді, вказана сума податкової зобов'язання відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена.

Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, посилання позивача є обґрунтованими та такими, що відповідають законодавству.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За результатом розгляду спору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості у розмірі 1400 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 94, 98, пункту 3 Розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості у розмірі 1400 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) заборгованість по сплаті єдиного податку з фізичних осіб, нарахованого до 01.01.2011р. у розмірі 1400 (одна тисяча чотириста гривень), яку зарахувати на р/р 34219379700006; код платежу 18050200; код отримувача 38025423 в УДКСУ у Ленінському районі, МФО 813015, банк ГУДКСУ у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 06.02.2013.

Суддя О.М. Нечипуренко