Постанова № 29555301, 13.02.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2013 року Справа № 2а-10321/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Потабенко В.А.,

за участі секретаря судового засідання Гойни Є.А.,

за участі:

представника позивача - Шимчишина І.С., згідно довіреності,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шувар" до ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

ТзОВ "Шувар" звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.11.2012 року № 0003012321, прийнятого за наслідками планової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податків та зборів до бюджету та дотримання вимог законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, оформленої актом № 2193/22-10/20777340 від 20.11.2012 року.

В обґрунтування свої вимог покликається на те, що акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника і є носієм доказової інформації про виявленні порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, факти виявлених порушень повинні викладатись в акті чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку. З огляду на наведене, акт перевірки № 2193/22-10/20777340 від 20.11.2012 року не містить жодного правового обґрунтування та жодної доказової інформації про нібито допущені ТзОВ "Шувар" порушення. На думку позивача, безпідставними є посилання ДПІ в Сихівському районі м. Львова на порушення платником податків вимог п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України, відповідно до якої дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі. За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити. Додатково пояснив суду, що наведені у висновках акта перевірки статті Податкового кодексу України, які нібито порушені ТзОВ "Шувар", не мають жодного відношення до господарської операції, описаної в акті перевірки по оренді у ТзОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Шувар" нежитлових приміщень третього поверху будівлі регіонального аграрного центру з приміщеннями адміністративно-побутового призначення, оскільки платником податку жодних безоплатних товарів, робіт (послуг) у перевіряємому періоді отримано не було, витрати по орендній платі наведених приміщень є адміністративними витратами, тобто такими, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток. Крім того, податковим органом не враховано того факту, що договір оренди ще не закінчився, а, відтак, не можна говорити про збитковість операції та про те, що вона не пов'язана з господарською діяльністю ТзОВ "Шувар".

Відповідач проти заявленого позову заперечив з підстав наведених у запереченнях проти позову від 27.12.2012 року, суть яких зводиться до наступного. ТзОВ "Шувар" орендовано у ТзОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Шувар" нежитлові приміщення третього поверху будівлі регіонального аграрного центру з приміщеннями адміністративно-побутового призначення строком на 10 років, загальний розмір орендної плати становить 34593600,00 грн. Частину вартості орендної плати підприємство щоквартально включає до складу витрат у декларації з податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року. За вказаний період ТзОВ "Шувар" отримало доходу від здачі в суборенду виставкових залів 355809,00 грн. Тобто, збитки склали 2882800,00 грн. Згідно звіту про оцінку майна, проведеного ПП "Компанія "Експерт" для ТзОВ "Шувар" станом на 28.09.2010 року ринкова вартість орендної плати для виставкових залів аналогічних будівель становить 20,02 грн. за 1 м.кв. Крім того, згідно звіту про оцінку майна - будівлі регіонального аграрного центру, що знаходиться по АДРЕСА_1, проведеного СПД ОСОБА_2, ринкова вартість орендної плати для виставкових залів аналогічних будівель становить 18,98 грн. за 1 м.кв. Тобто позивач за умови обізнаності з ринковою кон'юнктурою орендував приміщення в ТзОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Шувар" за вартістю, що в чотири рази перевищує ринкову. Тобто, уклав завідомо збитковий договір, що призвело до заниження ТзОВ "Шувар" податку на прибуток на загальну суму 593479,00 грн. Таким чином, оскільки у платника податків відсутні економічні мотиви, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано і у задоволенні позову слід відмовити.

В судове засідання 13.02.2013 року представник відповідача не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши надані докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

ДПІ у Сихівському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку ТзОВ "Шувар" з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податків та зборів до бюджету та дотримання вимог законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, по результатах якої складено акт від 20.11.2012 року.

На підставі даного акта перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.11.2012 року № 0003012321, відповідно до якого позивачу визначено зобов'язання по податку на прибуток в сумі 593480,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 593479.00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 01,00 грн.

Підставою для винесення такого податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про порушення ТзОВ "Шувар" п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.5, п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження платником податку на прибуток на загальну суму 593479,00 грн., в тому числі по періодах:

за І квартал 2011 року - на суму 153382,00 грн.,

за ІІ квартал 2011 року - на суму 145323,00 грн.,

за ІІІ квартал 2011 року - на суму 129013,00 грн.,

за IV квартал 2011 року - на суму 165761,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, 02.12.2010 року між ТзОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Шувар" (Орендодавець) та ТОВ "Шувар" (Орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень. Відповідно до п.1, предметом договору є те, що орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти в оренду (платне строкове користування) нежитлові приміщення третього поверху будівлі регіонального аграрного центру з приміщеннями адміністративно-побутового призначення.

15.12.2010 року між сторонами укладено нову редакцію договору оренди нежитлових приміщень, згідно п.1 якої орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти в оренду (платне строкове користування) нежитлові приміщення третього поверху будівлі регіонального аграрного центру з приміщеннями адміністративно-побутового призначення, а саме приміщення, позначене на поверховому плані під позначкою 248 площею 1653,60 кв.м. та приміщення, позначене на поверховому плані під позначкою 250 площею 1949,90 кв.м., загальною площею 3603,50 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Даний договір зареєстровано в Обласному комунальному підприємстві Львівської обласної ради "БТІ та ЕО", про що видано витяг про державну реєстрацію прав від 31.12.2010 року № 28569416.

Відповідно до п.2 договору, метою оренди є використання приміщень орендарем у своїй господарській діяльності, передбаченої установчими та/або дозвільними документами останнього для задоволення інших господарських потреб орендаря, що є цільовим призначенням приміщень.

Відповідно до п.4 договору, даний договір набирає чинності з моменту нотаріального посвідчення та діє упродовж 120 місяців з дня передачі орендарю приміщень за актом приймання-передачі, але в будь-якому випадку до 02.12.2020 року.

Розмір орендної плати за повний календарний місяць оренди приміщень згідно з п.5 договору становить 288280,00 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 48046,67 грн. Ціна договору (загальний розмір орендної плати за весь час оренди приміщень за цим договором) становить 34593600,00 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 5765600,00 грн. Орендна плата за використання приміщень за цим договором сплачується орендарем шляхом внесення належної до оплати суми на поточний банківський рахунок орендодавця, вказаний в реквізитах цього ж договору, або за згодою орендодавця іншим способом, не забороненим законодавством до 20 (двадцятого) числа місяця, за який вона сплачується.

Позивачем здійснено оплату по договору, про що отримано податкові накладні від 02.12.2010року № 9376 на суму 5000000,00 грн. в т.ч. ПДВ, від 17.12.2010 року № 9467 на суму 10000000,00 грн. в т.ч. ПДВ, та від 28.12.2010 року № 9823 на суму 19593600,00 грн. в т.ч. ПДВ, всього 34593600,00 грн.. Тобто, ТзОВ "Шувар" повністю оплачено вартість оренди, визначеної п.5 договору.

За правилом першої події суму сплаченого ПДВ позивач включив до складу податкового кредиту в декларації за грудень 2010 року. В даному випадку перевіркою порушень не встановлено.

Впродовж 2011 року між сторонами договору ТзОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Шувар" (Орендодавець) та ТОВ "Шувар" (Орендар) підписано акти здачі-приймання робіт (надання послуг). Зокрема:

акт № ОУ-0010534 від 31.01.2011 року на суму 240233,33 грн. (без ПДВ) за січень 2011р.;

акт № ОУ-0011769 від 28.02.2011 року на суму 240233,33 грн. (без ПДВ) за лютий 2011р.;

акт № ОУ-0011820 від 31.03.2011 року на суму 240233,33 грн. (без ПДВ) за березень 2011р.;

акт № ОУ-0012677 від 30.04.2011 року на суму 240233,33 грн. (без ПДВ) за квітень 2011р.;

акт № ОУ-0013691 від 31.05.2011 року на суму 240233,33 грн. (без ПДВ) за травень 2011р.;

акт № ОУ-0015585 від 30.06.2011 року на суму 240233,33 грн. (без ПДВ) за червень 2011р.;

акт № ОУ-0016587 від 31.07.2011 року на суму 240233,33 грн. (без ПДВ) за липень 2011р.;

акт № ОУ-0017246 від 31.08.2011 року на суму 240233,33 грн. (без ПДВ) за серпень 2011р.;

акт № ОУ-0017576 від 30.09.2011 року на суму 240233,33 грн. (без ПДВ) за вересень 2011р.;

акт № ОУ-0018727 від 31.10.2011 року на суму 240233,33 грн. (без ПДВ) за жовтень 2011р.;

акт № ОУ-0019417 від 30.11.2011 року на суму 240233,33 грн. (без ПДВ) за листопад 2011р.;

акт № 7877 від 31.12.2011р. на суму 240233,33 грн. (без ПДВ) за грудень 2011р.

Відповідач в акті № 2193/22-10/20777340 від 20.11.2012 року посилається на те, що вартість орендної плати без ПДВ в сумі 720699,99 грн. позивач щоквартально включав до складу витрат у декларації з податку на прибуток за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року. Загальна вартість сформованих витрат по оренді виставкових залів у ТзОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Шувар" (тобто, за мінусом отриманих доходів від здачі виставкових площ в суборенду) становить 2882800,00 грн. Перевіркою проведено аналіз використання позивачем орендованих виставкових площ у господарській діяльності підприємства та встановлено, що протягом 2011 року ТзОВ "Шувар" отримувало дохід від надання в суборенду виставкових залів для проведення конференцій на загальну суму 355809,00 грн. без ПДВ, в т.ч. за 1 квартал 2011року на суму 107173,00 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 88861,00 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 159775,00 грн.

З огляду на це, відповідачем зроблено висновок, що позивач за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року поніс витрати по орендній платі за дане приміщення на суму 288288,00 грн.

Крім того, відповідач стверджує про те, що вартість орендної плати за 1 кв.м. даного приміщення (виставкові зали), згідно укладеного сторонами договору оренди від 15.12.2010 року, становить за місяць 80,0 грн., в т.ч. ПДВ, в той час як згідно звітів про оцінку майна будівлі регіонального аграрного центру, які проводились незалежними оцінювачами (ПП "Компанія Експерт" та СПД ФОП ОСОБА_2) встановлено, що вартість орендної плати складає 20,02 грн., в т.ч. ПДВ за місяць та 18.98 грн. в т.ч. ПДВ за місяць, відповідно. Таким чином, позивачем укладено завідомо збиткову операцію, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 593479,00 грн.

Судом такі твердження ДПІ в Сихівському районі м. Львова не беруться до уваги, оскільки не знаходять правового обґрунтування та спростовуються наявними матеріалами справи.

Так, зокрема, ПП "Компанія "Експерт" складено звіт про незалежну оцінку будівлі регіонального аграрного центру з приміщеннями адміністративно-побутового призначення, загальною площею 14928,9 кв.м. та трансформаторної підстанції, загальною площею 86,5 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Згідно з висновком про вартість майна мета оцінки - визначення вартості об'єкта оцінки для укладення договору відчуження. Згідно з даним висновком (стор.52), експертом зазначено, що в результаті проведеного маркетингу отримано діапазон можливих значень орендних ставок на подібні будівлі, що складає 13-18 у.о. м2/міс., в т.ч. ПДВ. Отриманий діапазон значень орендної ставки наочно відображає, що ціновий діапазон залежить від додаткових вигод, що має відповідний аналог. В подальших розрахунках орендна ставка приймається на рівні середнього значення, а саме 15,75 у.о. /м2/міс. з ПДВ.

Звідси, твердження податкового органу про нібито ціну в 20,00 грн. за м2/міс. є необґрунтованим та безпідставним. З пояснень позивача, підтверджених вищезгаданим звітом, вбачається, що про ціну в 20,00 грн. за м2/міс. ідеться лише в таблиці, яку використовує експерт для свого дослідження, проте серед наведених в таблиці об'єктів не вказано жодного виставкового залу, а йдеться про склади, приміщення. З огляду на це, суд погоджується з думкою позивача про те, що ціна в 20,00 грн. за м2/міс. вирвана ДПІ в Сихівському районі м. Львова з контексту дослідження експерта.

Аналогічно, безпідставними є покликання ДПІ в Сихівському районі м. Львова і на звіт СПД ФОП ОСОБА_2 в частині середньої ціни орендної плати 20,00 грн. за м2/міс.

Так, в своєму звіті про оцінку майна будівлі регіонального аграрного центру з приміщеннями адміністративно-побутового призначення загальною площею 14928,90 кв.м. та трансформаторної підстанції, загальною площею 86,50 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, СПД ФОП ОСОБА_2 вказує про те, що мета оцінки - визначення вартості об'єкта оцінки для укладення договору відчуження.

Згідно з даним звітом (стор.48), в результаті проведеного маркетингу отримано діапазон можливих значень орендних ставок на подібні будівлі, що складає 13-17 у.о. м2/міс., в т.ч. ПДВ. Отриманий ціновий діапазон значень орендної ставки наочно відображає, що такий (діапазон) залежить від додаткових вигод. В подальших розрахунках орендна ставка приймається на рівні середнього значення, а саме 14,88 у.о. за м2/міс., в т.ч. ПДВ.

Таким чином, той факт, що ТзОВ "Шувар" за умови обізнаності з ринковою кон'юнктурою орендувало приміщення в ТзОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Шувар" за вартістю, що в чотири рази перевищує ринкову, спростовується матеріалами справи.

Згідно п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України до інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включається вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

В судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити суду, про які безоплатно отримані послуги, безповоротну фінансову допомогу або про безнадійну кредиторську заборгованість йдеться, де та в який спосіб в акті перевірки описано порушення позивачем порядку обчислення об'єкта оподаткування в частині безоплатно отриманих у звітному періоді товарів, робіт, послуг, сум безповоротної фінансової допомоги, безнадійної кредиторської заборгованості.

Пунктом 138.5 ст.138 Податкового кодексу України визначено, що інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням наступного:

138.5.1 датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору;

138.5.2 датою визнання та сумою витрат платника податку від здійснення кредитно-депозитних операцій, у тому числі субординованого боргу, є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів) та їх сума, визначені згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Щодо п.п.138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, то, згідно нього, до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, а саме:

адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

а) загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати;

б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу;

в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності;

ґ) витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати);

д) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

е) витрати на врегулювання спорів у судах;

є) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

ж) інші витрати загальногосподарського призначення;

Відповідно до вимог п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 139.1.1 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

В судовому засіданні представник відповідача не заперечував того факту, що господарська операція ТзОВ "Шувар" по оренді виставкових площ пов'язана із господарською діяльністю товариства. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що суми витрат по такій операції є належним чином підтвердженими, в ході перевірки та під час розгляду справи в суді претензії чи зауваження до таких документів не висловлювались.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що враховуючи строк, на який ТзОВ "Шувар" укладено договір оренди нежитлових приміщень від 02.12.2010 року (120 місяців, термін дії до 02.12.2020 року), у податкового органу немає підстав стверджувати про завідому збитковість операції, оскільки таку можна буде встановити лише за наслідками діяльності позивача за 2011-2020 р.р. Оскільки договір ще не виконано, висновки ДПІ в Сихівському районі м. Львова є передчасними.

Посадові (службові) особи органів державної податкової служби при оформленні Пунктами 3-6 чинного на момент проведення перевірки Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року за № 984 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 визначено, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно п.п. 5.2 п. 5 вказаного Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Разом з тим, Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб'єктів господарювання - юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів та документування виявлених порушень (додаток № 7), затвердженими наказом ДПА України від 11.09.2008 року № 584 (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що при описі встановленого(их) порушення(нь) в обов'язковому порядку зазначаються:

пункти та статті нормативно-правових актів, якими встановлено відповідні норми, що були порушені (посилання на підзаконні акти здійснюються лише у тих випадках, якщо відповідна норма законом не встановлена);

звітний період, в якому дане порушення здійснено;

зміст встановленого порушення;

первинні та (або) інші документи (їх відсутність), які зафіксовані (повинні бути зафіксовані) в бухгалтерському і податковому обліку та підтверджують наявність встановлених фактів, кореспонденція рахунків;

у разі необхідності - перелік контрольних заходів, завдяки яким виявлено порушення (за результатами інвентаризації, проведеної перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків тощо);

посадові особи суб'єкта господарювання, що були відповідальними за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування та іншого законодавства у періоді вчинення порушення (з урахуванням термінів перебування їх на займаній посаді).

Будь-який висновок акта перевірки щодо оцінки повноти та своєчасності виконання платником зобов'язань перед бюджетом має ґрунтуватись на відповідних доказах, отриманих у ході перевірки.

Опис встановленого порушення повинен містити встановлений безпосередній зв'язок (його відсутність) між показниками відповідних рядків податкової декларації (звіту, розрахунку) та регістрами бухгалтерського обліку (первинними документами), які використовувались при проведенні перевірки суб'єктів господарювання.

У випадку, якщо перевіркою можливо визначити конкретний первинний документ або обліковий регістр, невикористання, використання, або некоректне використання якого вплинуло на правильність визначення конкретних показників декларацій, акт перевірки має містити посилання на такий первинний документ або обліковий регістр.

У разі, якщо перевірка свідчить про неправильне визначення суб'єктом господарювання об'єктів оподаткування, але не має змоги встановити конкретні причини відхилення та визначити конкретні документи, що необґрунтовано вплинули (не вплинули) на розмір відповідних задекларованих показників, в акті перевірки робиться про це запис та здійснюється посилання на норми законодавства, які регулюють загальний порядок обчислення конкретного податку.

Як вбачається зі змісту акту №2193/22-10/20777340 від 20.11.2012 року, в останньому відсутні посилання на конкретні первинні документи бухгалтерського та/або податкового обліку, які б свідчили про факт виявлених порушень щодо порушення позивачем порядку обчислення об'єкта оподаткування в частині безоплатно отриманих у звітному періоді товарів, робіт, послуг, сум безповоротної фінансової допомоги, безнадійної кредиторської заборгованості. Крім того, не є логічним та не підтверджено первинними бухгалтерськими документами покликання податкового органу на порушення ТзОВ "Шувар" вимог п.п.138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України та п. 138.5 ст.138 Податкового кодексу України, не зазначено, в який спосіб платником податку не додержано правила щодо включення інших витрат до витрат того періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, не є обґрунтованим, чому до складу витрат не можуть бути включені такі адміністративні витрати, що спрямовані на обслуговування та управління підприємством тощо.

Крім того, в акті перевірки не вказано за якими конкретно операціями та контрагентами позивачем допущені такі порушення. Відсутній безпосередній зв'язок між описаними в акті порушеннями та нормами податкового законодавства, вказаними у висновках до акта перевірки.

Також в акті перевірки відсутні записи про те, що працівники відповідача під час перевірки не мали змоги визначити конкретні первинні документи, що вплинули (не вплинули) на розмір відповідних задекларованих показників, відсутні відомості щодо відмови посадових осіб позивача надати на перевірку первинні та інші документи, що підтверджують виявлені порушення.

Таким чином, акт перевірки в частині наведених вище порушень жодним чином не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства та Методичним рекомендаціям щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб'єктів господарювання - юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів та документування виявлених порушень, що діяли на момент проведення відповідачем перевірки та оформлення акта перевірки.

З огляду на все вищезазначене, висновки ДПІ в Сихівському районі м. Львова, викладені в акті перевірки щодо порушення ТзОВ "Шувар" п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.5, п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження платником податку на прибуток на загальну суму 593479,00 грн., суд вважає непослідовними, конкретно невизначеними та такими, що ґрунтуються на припущеннях.

Водночас, доказування не може базуватись на припущеннях в силу ст.ст. 69-70 КАС України.

Оскільки акт перевірки в частині зазначених вище порушень складений із порушенням вимог встановленого порядку, викладені в ньому висновки перевірки не підтверджені належним чином, не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку, тому такі висновки не можуть бути доказами правомірності встановлення порушень.

За вказаних обставин, такі висновки не можуть бути підставою для донарахування позивачу суми податку на прибуток підприємств та, відповідно, застосування штрафних (фінансових) санкцій, а, відтак, і для винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені вище критерії при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення від 29.11.2012 року № 0003012321 відповідачем не дотримані.

Згідно із ч.1 та ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Згідно ч. 3 вказаної статті докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірності прийнятого ним рішення.

Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти зокрема постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету в користь ТзОВ "Шувар" слід стягнути 2146,00 грн. сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 29.11.2012 року № 0003012321.

Стягнути з Державного бюджету України в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шувар" 2146,00 грн. сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 18.02.2013 року.

Суддя Потабенко В.А.