Ухвала суду № 29553038, 26.02.2013, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 403/15942/12

Провадження № 2/403/5964/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2013 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді Кудрявцевої Т.О.

при секретарі Мачихіні В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БТ-Груп» про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що 20.06.2012 року між ним та ТОВ «БТ-Груп» було укладено договір позики №1. Відповідно до умов договору позикодавець передав позичальнику грошові кошти в розмірі 400 000 грн. 00 коп. строком до 30.11.2012 року. Проте, до теперішнього часу відповідач борг йому не повернув та уникає спілкування з ним. Позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму боргу за договором позики в розмірі 400 000 грн. 00 коп. та понесені витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК Кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичальником) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.57 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Як встановлено в судовому засіданні, 20.06.2012 року між ОСОБА_1 (позикодавець) та ТОВ «БТ-Груп» (позичальник) було укладено договір позики №1. Відповідно до п.1. умов договору позикодавець надав безвідсоткову позику в сумі 400 000 грн. 00 коп.

Згідно до п.п.2, 3 договору позики позикодавець перераховує суму позики на рахунок позичальника, строк надання позики визначається з моменту фактичного перерахування грошей на розрахунковий рахунок позичальника до 30.11.2012 року.

Відповідно до п.6 договору позики позика повертається шляхом безготівкового перерахування грошей позикодавцю з розрахункового рахунку позичальника чи шляхом видачі готівкових грошових коштів з каси позичальника.

У відповідності до 12 договору позики за несвоєчасне повернення позики позичальник сплачує позикодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від фактичної суми заборгованості за кожний день прострочки.

На виконання умов договору позивач як позикодавець передав директору ТОВ «БТ-Груп» Усенко С.О. грошові кошти в загальній сумі 400 000,00 грн., а саме: 21.06.2012 р. передано 240 000,00 грн., які перераховані на рахунок позичальника; 25.06.2012р. передано суму в розмірі 80 000,00 грн., яку перераховано на рахунок позичальника; 26.06.2012р. перераховано 80 000,00 грн., яку перераховано на рахунок позичальника з метою поповнення розрахункового рахунку відповідача, як то передбачено п.7 договору

Отримання директором ТОВ «БТ-Груп» Усенком С.А. грошових коштів у вказаній сумі підтверджується виданими ним ОСОБА_1 розписками від 21.06.2012р., 25.06.2012р., 26.06.2012р.

Після отримання коштів від позивача, директор ТОВ «БТ-Груп» Усенко С.О. розмістив їх на розрахунковому рахунку відповідача - 26008050301840 в ПАТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується меморіальним ордером № 02PL786765 від 21.06.2012р. про отримання ТОВ «БТ-Груп» грошових коштів в розмірі 240 000 грн.00коп.; платіжним дорученням №4 від 25.06.2012р. про отримання ТОВ «БТ-Груп» грошових коштів в розмірі 80 000 грн.00коп.; меморіальним ордером №02PL789575 від 26.06.2012р. про отримання ТОВ «БТ-Груп» грошових коштів в розмірі 80 000 грн.00коп.

В судовому засіданні представник відповідача визнала позовні вимоги та обставини невиконання підприємством умов договору позики і тому відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України факт неповернення у встановлений договором строк грошових коштів не підлягає доказуванню при розгляді даної справи.

Судом встановлено, що у передбачений в договорі строк відповідачем грошові кошти у зазначеному розмірі позивачу не повернуті, заборгованість відповідача склала 400 000 грн. 00 коп. і ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в сумі 3219 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БТ-Груп» (і.к. 32576394) на користь ОСОБА_1 (інн. НОМЕР_1) заборгованість за договором позики у розмірі 400 000 грн. 00 коп., понесені витрати по справі - сплачений судовий збір в розмірі 3219 грн. 00 коп., а всього 403 219 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Т.О. Кудрявцева