Рішення № 29552810, 25.02.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 лютого 2013 р. Справа № 903/142/13-г

за позовом Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави - державного концерну "Укроборонпром" в особі державного підприємства "Луцький ремонтний завод "Мотор", м. Луцьк

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк

про стягнення 19 934 грн. 34 коп.

Суддя Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Запорожець Т.В. - юрисконсульт відділу економічного аналізу та договірної роботи ДП "Луцький ремонтний завод "Мотор" (дов. №6 від 19.02.2013р.)

від відповідача: не з'явились

в судовому засіданні взяв участь: Рудик Д.В. - прокурор Волинської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України

Суть спору: Волинський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави - державного концерну "Укроборонпром" в особі державного підприємства "Луцький ремонтний завод "Мотор" звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь державного підприємства "Луцький ремонтний завод "Мотор" 19 934,34 грн., в тому числі 8 001,82 грн. заборгованості по сплаті орендних платежів, нарахованих згідно договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №500 від 30.10.2009р., 10 526,37 грн. заборгованості по сплаті комунальних платежів, нарахованих у відповідності до договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №343 від 27.11.2009р., а також 1 406,15 грн. пені нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та непроведення у належні строки розрахунків по сплаті платежів.

Ухвалою господарського суду від 12.02.2013р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні.

Присутній в судовому засіданні прокурор Волинської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України пред'явлені в інтересах держави в особі ДП "Луцький ремонтний завод "Мотор" позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити їх в повному об'ємі стягнувши при цьому з відповідача в дохід Державного бюджету відповідну суму судового збору за розгляд справи господарським судом.

В судовому засіданні представник ДП "Луцький ремонтний завод "Мотор" надавши суду додаткові письмові пояснення та документи в обгрунтування розрахунків ціни позову пред'явлені до підприємця ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просить суд їх задовольнити.

При цьому прокурор та представник позивача посилаються на укладення з підприємцем ОСОБА_1 договорів, надання відповідачу відповідних послуг, передачу підприємцю в оренду нерухомого майна, його використання відповідачем з метою здійснення підприємницької діяльності, наявності у господарюючого суб'єкта заборгованості по сплаті орендних та пов'язаних з ними комунальних платежів, нарахування у зв'язку з цим сум штрафних санкцій.

Відповідачем всупереч вимогам ухвали суду від 12.02.2013р. про порушення провадження у справі не було представлено суду письмових пояснень та інших витребуваних документів, не направлено в судове засідання свого повноважного представника, хоча про день та час розгляду справи в суді підприємець ОСОБА_1 повідомлялась належним чином. Примірник ухвали суду від 12.02.2013р. направлявся на визначену прокурором у позовній заяві та відображену безпосередньо відповідачем у підписаних договорах юридичну: АДРЕСА_2, адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією та була повернута до суду без вручення адресату з підстав "за закінченням терміну зберігання" (конверт поштової кореспонденції із його вмістом - а.с. 39-41).

Поруч з цим відповідна ухвала суду направлялась за адресою фактичного використання підприємцем ОСОБА_1 орендованого майна (АДРЕСА_1, бар "ІНФОРМАЦІЯ_1") і також була повернута до суду без вручення адресату з підстав "відмови адресата у отриманні" (конверт поштової кореспонденції із його вмістом - а.с. 36-38).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані прокурором та позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направив в судове засідання свого представника, не подав заперечень на позов, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача чи його представника, за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що у відповідності до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із наступними змінами) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У відповідності до отриманої з офіційного веб-сайту Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, технічним адміністратором котрого є державне підприємство "Інформаційно-ресурсний центр", інформації (а.с. 34), станом на 12.02.2013р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в процесі припинення юридичної особи не перебуває.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2009 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області, м. Луцьк (Орендодавець) та підприємцем ОСОБА_1, м. Луцьк (Орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності за №500 (а.с. 12-14) згідно з умовами якого Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти в строкове платне користування (оренду) окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення площею 147,3 кв.м. будівлі готелю, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та обліковуються на балансі державного підприємства "Луцький ремонтний завод "Мотор" (Балансоутримувач).

Факт передачі майна в оренду засвідчується підписаним між Балансоутримувачем та Орендарем, а також погодженим Орендодавцем актом приймання-передавання державного майна від 30.10.2009р., котрий, в свою чергу, виступає додатком до договору оренди державного нерухомого майна від 30.10.2009р. №500 (а.с. 15).

Пунктом 3.1 договору оренди передбачено, що орендна плата визначається за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить 4700 грн. за базовий місяць оренди (серпень 2009 року) без врахування ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди (листопад 2009 року) визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди (серпень 2009 року) на індекси інфляції за вересень, жовтень, листопад 2009 року.

Згідно з п. 3.3. договору оренди розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць.

Як визначено п. 3.6. договору від 30.10.2009р. №500, орендна плата перераховується Орендарем щомісячно в термін не пізніше 10-го числа, наступного за звітним і спрямовується: 70% від суми орендної плати - до Державного бюджету, 30% від суми орендної плати - на рахунок Балансоутримувача.

Згідно приписів ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України, істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України).

Судом встановлено, що в даному випадку на виконання умов договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №500 від 30.10.2009р. відповідачу було надано і останнім прийнято у строкове платне користування приміщення, визначені угодою, що підтверджується актом приймання-передавання державного майна.

Проте, підприємцем ОСОБА_1 взяті на себе згідно договору оренди від 30.10.2009р. зобов'язання в частині проведення з позивачем розрахунків по сплаті орендних платежів (у строки, порядку та розмірах, визначених угодою) виконано не було, у зв'язку з чим остання за період оренди приміщень у травні, липні, серпні, вересні місяцях 2012 року заборгувала 8001,82 грн.

До матеріалів позовної заяви прокурором було долучено рахунки №101 від 31.05.2012р., №145 від 31.07.2012р., №176 від 31.08.2012р., №193 від 28.09.2012р. (а.с. 21-24), пред'явлені ДП "Луцький ремонтний завод "Мотор" підприємцю ОСОБА_1 за травень, липень, серпень, вересень місяці 2012 року для сплати визначених угодою №500 від 30.10.2009р. орендних платежів. Із зазначених рахунків вбачається, що загальна вартість оренди приміщень у 2012 році склала 8001,82 грн., в тому числі: за травень 2010,48 грн., за липень 2000,45 грн., за серпень 1994,45 грн., за вересень місяць 1996,44 грн.

Судом також встановлено, що у зв'язку із орендою підприємцем ОСОБА_1 нежитлових приміщень будівлі готелю ДП "Луцький ремонтний завод "Мотор" площею 147,3 кв.м. у АДРЕСА_1, 27 листопада 2009 року між ДП Міністерства оборони України "Луцький ремонтний завод "Мотор" та підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір №343 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (а.с. 16-20).

Відповідно до п. 2.2.3 зазначеного договору відповідач не пізніше 25-го числа місяця, наступного за звітним, зобов'язувався вносити плату на рахунок Балансоутримувача за комунальні послуги, послуги зв'язку, обслуговування прибудинкової території відповідно до показників лічильника або розрахунку, враховуючи діючі тарифи.

Пунктом 2.1.2 договору №343 від 27.11.2009р. сторонами було передбачено, що розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території залежить від складу робіт і послуг, які надаються Балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями, іншими суб'єктами господарювання, а також Балансоутримувачем безпосередньо і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги.

В даному випадку позивачем було пред'явлено до оплати підприємцю ОСОБА_1 рахунки про відшкодування наданих комунальних послуг на загальну суму 10 526,37 грн., в тому числі №78 від 30.04.2012р. за квітень 2012 року на суму 2532,84 грн., №103 від 31.05.2012р. за травень 2012 року на суму 1796,83 грн., №127 від 30.06.2012р. за червень 2012 року на суму 1792,91 грн., №147 від 31.07.2012р. за липень 2012 року на суму 1716,50 грн., №178 від 31.08.2012р. за серпень 2012 року на суму 1415,14 грн. та №195 від 28.09.2012р. за вересень 2012 року на суму 1272,15 грн. (а.с. 25-30).

Однак, підприємцем ОСОБА_1 взяті на себе згідно договору №343 від 27.11.2009р. зобов'язання в частині проведення з позивачем розрахунків по відшкодуванню комунальних витрат (у строки, порядку та розмірах, визначених угодою) виконано не було, у зв'язку з чим остання по утриманню орендованого нерухомого майна заборгувала позивачу 10 526,37 грн.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ст.ст. 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 283, 286 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 3. ст. 18, ч. 1, ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Орендна плата за користування об'єктом оренди вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладені між останніми договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №500 від 30.10.2009р. з додатком (акт приймання-передавання), а також договір від 27.11.2009р. №343 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю предметом судових розглядів не виступали, недійсними (неукладеними) судом не визнавались.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договорів оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №500 від 30.10.2009р. та про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №343 від 27.11.2009р., передачу позивачем на виконання їх умов відповідачу в оренду об'єктів нерухомого майна, прийняття та використання їх підприємцем ОСОБА_1 та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого прокурором в інтересах держави в особі позивача позову в частині стягнення на його користь з відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів в сумі 8001,82 грн. за період травня, липня-вересня місяців 2012 року, а також заборгованості по відшкодуванню витрат по утриманню орендованого нерухомого майна (сплата комунальних послуг) в сумі 10 526,37 грн. за період з 01.04.2012р. по 30.09.2012р., а всього 18 528,19 грн.

Загальна сума заборгованості 18 528,19 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем.

У відповідності із ст.ст. 610, 611, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

У відповідності до положень статей 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В даному випадку пунктом 3.7 договору оренди державного нерухомого майна від 30.10.2009р. №500 сторонами було передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Держбюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 2.2.4 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна від 27.11.2009р. №343 сторонами було передбачено обов'язок підприємця ОСОБА_1 при несвоєчасному внесенні плати сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Судом встановлено, що таким чином сторонами була визначена можливість нарахування штрафних санкцій у вигляді пені за невиконання Орендарем умов договорів щодо строків внесення належних договірних платежів. Договори оренди від 30.10.2009р. №500, а також про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна від 27.11.2009р. №343 недійсними чи зміненими, зокрема, в частині їх пунктів 3.7 та 2.2.4 не визнавались. Відповідач зобов'язання щодо сплати орендних та інших пов'язаних із орендою нерухомого майна платежів не виконав, тому сплата пені є його договірним зобов'язанням.

Враховуючи викладені положення договорів та наявний факт прострочення відповідачем сплати належних платежів прокурором при зверненні до суду з позовом про стягнення на користь позивача загальної суми заборгованості 18 528,19 грн. було включено до ціни позову вимоги щодо стягнення з підприємця ОСОБА_1 пені в розмірі 1406,15 грн., нарахованої з врахуванням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", умов п. 3.7 договору №500 від 30.10.2009р., п. 2.2.4 договору №343 від 27.11.2009р.

Судом встановлено, що нарахування відповідних сум пені було здійснено:

- за період прострочки платежів з 26.05.2012р. по 08.10.2012р. на загальну суму пені 492,39 грн. із боргових зобов'язань відповідача, котрі виникли згідно договору оренди №500 від 30.10.2009р. за період надання відповідних послуг в травні, липні-вересні місяцях 2012 року, а також згідно договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна №343 від 27.11.2009р. за період надання відповідних послуг у квітні-вересні місяцях 2012 року.

Розглянувши позовні вимоги в цій частині, господарський суд вважає, що останні є підставними частково - на суму 478,56 грн., а в частині стягнення 13,83 грн. пені в позові слід відмовити у зв'язку з безпідставністю нарахування (завищенням розміру пені).

- за період прострочки платежів з 11.07.2012р. по 31.07.2012р. на суму пені 17,54 грн. із боргових зобов'язань відповідача, котрі виникли згідно договору оренди №500 від 30.10.2009р. за період надання відповідних послуг в червні місяці 2012 року на суму 2004,44 грн. згідно рахунку №125 від 30.06.2012р. (а.с. 42). При цьому судом встановлено, що відповідні орендні платежі відповідачем було проведено шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача 31.07.2012р. (докази оплати - а.с. 49-69).

Розглянувши позовні вимоги в цій частині, господарський суд вважає, що останні є підставними частково - на суму 17,25 грн., а в частині стягнення 0,29 грн. пені в позові слід відмовити у зв'язку з безпідставністю нарахування (завищенням розміру пені при нарахуванні).

- за період прострочки платежів з 09.05.2012р. по 08.10.2012р. на загальну суму пені 896,23 грн. із боргових зобов'язань відповідача, котрі виникли згідно договору оренди №500 від 30.10.2009р. за період надання відповідних послуг в лютому-квітні місяцях 2012 року (в тому числі: лютий 2012 року на суму 2010,49 грн. згідно рахунку №31 від 29.02.2012р., березень 2012 року на суму 2016,53 грн. згідно рахунку №52 від 31.03.2012р., квітні 2012 року на суму 2016,53 грн. згідно рахунку №76 від 30.04.2012р. - а.с. 44, 46, 48), а також згідно договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна №343 від 27.11.2009р. за період надання відповідних послуг у січні-березні місяцях 2012 року (в тому числі: січень 2012 року на суму 3770,36 грн. згідно рахунку №9 від 31.01.2012р., лютий 2012 року на суму 5404,60 грн. згідно рахунку №33 від 29.02.2012р., березень 2012 року на суму 3637,94 грн. згідно рахунку №54 від 31.03.2012р. - а.с. 43, 45, 47).

Судом встановлено, що визначені заборгованості вказаних періодів та розмірах було постановлено стягнути з відповідача на користь позивача у відповідності до судових рішень господарського суду Волинської області від 25.06.2012р. у справі №5004/581/12 та від 15.08.2012р. у справі №5004/884/12.

Станом на дату пред'явлення позову до суду та на час розгляду судом даної справи відповідачем визначені вище рахунки було оплачено частково (докази оплати - а.с. 49-69), а саме:

- рахунок січня 2012 року №9 від 31.01.2012р. оплачувався 25.05.2012р. на суму 1500 грн., 06.06.2012р. на суму 500 грн., 14.06.2012р. на суму 1369,20 грн.

- рахунок лютого 2012 року №31 від 29.02.2012р. був оплачений 22.06.2012р. на суму 2010,49 грн.

- рахунок березня 2012 року №52 від 31.03.2012р. був оплачений 28.08.2012р. на суму 2016,53 грн.

Розглянувши позовні вимоги в цій частині, господарський суд вважає, що останні є підставними частково - на суму 883,52 грн., а в частині стягнення 12,71 грн. пені в позові слід відмовити у зв'язку з безпідставністю нарахування (завищенням розміру пені).

Загальна сума пені, котра підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 1379,33 грн.

При здійсненні перевірки нарахування сум штрафних санкцій та при подальшому перерахуванні пені, судом було застосовано розрахунки, здійснені за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга Закон".

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані з розглядом справи в суді (сплата судового збору) слід віднести у відповідності до ст. 49 ГПК України на підприємця ОСОБА_1

Поруч з цим статтями 42, 43 ГПК України закріплені принципи рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та здійснення судочинства на засадах змагальності. Принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторін, покладання на них відповідальності за доведеність їх вимог чи заперечень, звільнення суду від обов'язку збирання доказів. З урахуванням викладеного, збирання судом доказів в обґрунтування правомірності вимог сторони є фактично перекладанням обов'язку сторони на суд, що суперечить принципам рівності та змагальності.

Згідно ст. 45 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Суд вважає, що бездіяльність відповідача, котра полягає у його відмові від отримання рекомендованої поштової кореспонденції з відміткою "Судова повістка", ухиленні від вчинення дій, визнаних обов'язковими судом свідчить про небажання підприємця ОСОБА_1 приймати участь у розгляді справи, про навмисне ухилення останньої від виконання обов'язків покладених на сторону ухвалою господарського суду.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 83 ГПК України, суд, приймаючи рішення має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Згідно п. 3.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із наступними змінами) неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням конкретних обставин справи можуть тягти за собою, зокрема, такі наслідки: стягнення штрафу з винної сторони в доход Державного бюджету України (п. 5 ст. 83 ГПК); винесення у встановленому порядку окремих ухвал (ст. 90 ГПК). У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК.

Враховуючи вищезазначене, невиконання відповідачем вимог ухвали господарського суду, на думку суду, є ніщо іншим, як зловживання стороною своїми процесуальними правами та обов'язками, свідчить про неповагу до суду, виступає підставою для застосування судом санкцій у вигляді стягнення штрафу в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 202, 230-233, 283, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525-527, 530, 546-550, 599, 610-612, 629, 759, 762,901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 42, 43, 45, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного підприємства "Луцький ремонтний завод "Мотор" (м. Луцьк, вул. Ківерцівська, 3, код ЄДРПОУ 08029701) 18528,19 грн. заборгованості та 1379,33 грн. пені, а всього 19 907,52 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог в позові відмовити.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у м. Луцьку Волинської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38009628, банк отримувача: ГУДКCУ у Волинській області, код банку отримувача (МФО) 803014, рахунок отримувача: 31219206783002, код класифікації доходів бюджету: 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", призначення платежу: судовий збір за розгляд господарським судом Волинської області справи за позовом Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави - державного концерну "Укроборонпром" в особі державного підприємства "Луцький ремонтний завод "Мотор" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, господарський суд Волинської області, код ЄДРПОУ суду 03499885) 1720,50 грн. судового збору.

5. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України 850 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Повне рішення

складено

25.02.13

Суддя В. А. Войціховський