ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2013 року справа № 823/213/13-а
14 год. 25 хв.
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Гаврилюка В.О.,
секретар судового засідання – Литвинчук В.М.,
за участю представників:
позивача – не з’явився,
відповідача – не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області до комунального підприємства Геронимівської сільської ради “Благоустрій” про стягнення заборгованості,
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області подало позов, в якому просить стягнути із комунального підприємства Геронимівської сільської ради “Благоустрій” борг до Пенсійного фонду за грудень 2012 р. в сумі 2 172 грн. 50 коп., в тому числі по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 2 172 грн. 50 коп. на рахунок управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі.
20 лютого 2013 року позивач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив розглянути справу без його участі на підставі наданих документів.
У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов’язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі – Закон № 2464-VI).
Відповідно до пунктів 2, 10 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов’язані сплачувати єдиний внесок.
Згідно абзацу 2 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Комунальне підприємство Геронимівської сільської ради “Благоустрій” є суб’єктом господарювання – юридичною особою, ідентифікаційний код 32995587, а тому з огляду на викладені вище норми Закону № 2464-VI відповідач є страхувальником та платником страхових внесків.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов’язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Згідно абзацу 1 пункту 1 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Частиною 1 статті 8 Закону № 2464-VI передбачено, що розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Згідно частини 5 вказаної статті єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.
Відповідно до частин 2, 8 статті 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок; платники єдиного внеску зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом; базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Частиною 1, абзацом 4 частини 2 статті 12, пунктом 7 частини 1 статті 13 Закону № 2464-VI передбачено, що завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску; Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску; Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Судом встановлено, що відповідачем поданий звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за грудень 2012 року із самостійно визначеним розміром єдиного внеску, що підлягає сплаті на загальну суму 2 172 грн. 50 коп., які відповідачем не сплачені.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з комунального підприємства Геронимівської сільської ради “Благоустрій” (19601, Черкаська область, Черкаський район, с. Геронимівка, вул. Вернигори, 25, ідентифікаційний код 32995587) на користь управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області (18008, м. Черкаси, вул. Вернигори, 17, ідентифікаційний код 21366780) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі 2 172 (дві тисячі сто сімдесят дві) грн. 50 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.О. Гаврилюк
Постанова складена в повному обсязі 25.02.2013р.
Судове рішення № 29550737, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 20.02.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 823/213/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: