Ухвала суду № 29548866, 20.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" лютого 2013 р. м. Київ К-27787/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.10.2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.07.2010 року по справі №2а-22926/09/1270 за позовом кредитної спілки «Фінансово-кредитна компанія «Капітал-Сервіс»до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15.10.2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.07.2010 року, позовні вимоги кредитної спілки «Фінансово-кредитна компанія «Капітал-Сервіс» (далі -позивач, КС «Фінансово-кредитна компанія «Капітал-Сервіс») до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області (далі - Алчевської ОДПІ в Луганській області) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення -задоволено. Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення - рішення Алчевської ОДПІ Луганської області від 15.05.2009 №0000591710/0. Стягнуто з Державного бюджету України на користь КС «Фінансово-кредитна компанія «Капітал-Сервіс» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40грн.

Рішення судів мотивовано безпідставністю визначення позивачеві податкових зобов'язань, оскільки проценти на пайові внески членів спілки не обкладаються будь-якою, включаючи 5 відсотковою ставкою доходу.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 16.08.2010 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 19.08.2010 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.10.2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.07.2010 року, прийняти нове рішення, в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, п.7.1 ст.7, п.п. 9.2.3 п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(далі-Закон України № 889-IV).

Перевіривши за матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що за результатами проведеної виїзної позапланової документальної перевірки КС «Фінансово-кредитна компанія «Капітал-Сервіс»з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01.07.2005 по 31.03.2007, складено акт від 15.05.2009 року №1085-171-26497707, на підставі якого, відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення від 15.05.2009 №0000591710/0 про визначення податкового зобов'язання за платежем «податок з доходів фізичних осіб»у розмірі 641490,09грн. (213830,03грн. -основний платіж, 427660,06грн. - штрафні (фінансові) санкції) згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 статті 4, п.п.17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Підставою для визначення податкового зобов'язання слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п.п.4.2.12 п.4.2 ст.4, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п.9.2.1 та п.п.9.2.3 п.9.2 ст.9, , абз. «а»п.19.2 ст.19 Закону України №889-IV, а саме: неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб з нарахованих процентів на додаткові пайові внески членів спілки у сумі 213830,03грн., у тому числі: за 2006 рік 188034,08грн., 2007 рік 25795,95грн.

Згідно зі ст.1 Закону «Про кредитні спілки»(далі-Закон України №2908-ІІІ) кредитна спілка -це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Відповідно до абзаців 1, 2, 4 частини 1 статті 21 Закону України №2908-III кредитна спілка відповідно до свого статуту приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки; залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі.

Отже, пайовий внесок - це кошти, які передаються для діяльності кредитної спілки, а нарахування відсотків на нього здійснюється відповідно до частини 3 ст. 21 Закону №2908-III, яка встановлює, що нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів). При цьому в першу чергу відбувається необхідне поповнення капіталу та резервів. Сума доходу, яка розподіляється на додаткові пайові членські внески, визначається з дотриманням умови, що доходність додаткових пайових членських внесків не може перевищувати більш ніж у два рази середньозважену процентну ставку доходності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитних рахунках за їх наявності. Решта доходу, що залишилася після формування капіталу і резервів та розподілу на додаткові пайові членські внески, розподіляється на обов'язкові пайові членські внески.

Відповідно до пп. 9.2.3 п. 9.2 ст. 9 Закону України №889-IV оподаткування процентів (у тому числі дисконтних доходів), сплачених (нарахованих) з інших підстав, ніж зазначені у підпункті 9.2.1 цього пункту, здійснюється у загальному порядку, встановленому цим Законом для доходів, що кінцево оподатковуються при їх виплаті, за ставкою, визначеною у пункті 7.1 статті 7 цього Закону.

Підпунктом 9.2.1 п.9.2 ст.9 зазначеного Закону встановлено, що податковим агентом платника податку при нарахуванні (сплаті) на його користь доходів, визначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону, є особа, яка здійснює таке нарахування (сплату).

Пунктом 7.2 ст. 7 цього Закону встановлено, що ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом зокрема як процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону.

Однак, при застосуванні цієї норми слід враховувати, що відповідно до підпункту 22.1.4 пункту 22.1 ст. 22 Закону України №889-IV підпункт 4.2.12 пункту 4.2 ст. 4 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та підпункти 9.2.1 і 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 цього Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 1 січня 2010 року.

Таким чином, у відповідності до підпункту 22.1.4 пункту 22.1 ст. 22 Закону України №889-IV виплата процентів на внески членам кредитних спілок, включаючи проценти на пайові внески та внески (вклади) на депозитні рахунки, підлягає оподаткуванню відповідно до пункту 7.2 ст. 7 цього Закону лише з 01.01.2010, а тому донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 30313,76грн. є неправомірним та безпідставним.

З огляду на зазначене, суди дійшли правильного висновку про неправомірність донарахування податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб та про наявність підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області залишити без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.10.2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.07.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв