Постанова № 29548853, 20.02.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2013 року справа № 2а/1270/9853/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Юрко І.В., Гімона М.М., секретарі судового засідання Романенко Т.О., за участі представника позивача Степаненко Т.О., представника відповідача Басакіна В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року у справі № 2а/1270/9853/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправної бездіяльності, стягнення сум бюджетного відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 11.12.2012 року звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що у період з 06 по 26.10.2011 року було проведено виїзну документальну перевірку за липень 2011 року, результати якої оформлено актом від 25.10.2011 р. № 481/08-3/05763797. Згідно до висновків акту перевірки позивач у декларації за липень 2011 року завищив суму бюджетного відшкодування на суму 17489537 грн. На підставі зазначеного акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби було винесене податкове повідомлення-рішення від 25.10.2011 року № 0001518013 форма „В1", яким визначено, що позивачем допущено порушення норм Податкового кодексу України, в результаті чого позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 17 489 537 грн. та зобов'язано сплатити штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4 372 384 грн. Податкове повідомлення - рішення було оскаржено позивачем 02.11.2011 року № 001/1149 до Державної податкової адміністрації в Луганській області з вимогою про перегляд цього рішення. Рішенням Державної податкової адміністрації в Луганській області від 29.12.11 року № 25645/25-08 зазначене податкове повідомлення-рішення скасовано у частині 10 559 325,48 грн. зменшеної суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість і 2 639 831,12 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині залишено без змін.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську було винесено податкове повідомлення-рішення від 03.01.2012 року № 0000028013 форма „В1", та зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 6 930 211,52 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 732 552,88 грн., яке позивач оскаржив до Луганського окружного адміністративного суду 19.01.2012 року (а.с. 28).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05.03.2012 року у справі № 2а/1270/715/2012 податкове повідомлення-рішення від 03.01.12 року № 0000028013 було скасовано (а.с. 29-33).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.05.2012 року у справі № 2а/1270/715/2012 рішення суду першої інстанції було залишено без змін. Судове рішення набрало законної сили (а.с. 34-35).

Просив суд визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновку про відшкодування податку на додану вартість за липень 2011 року на суму 6 930 211,52 грн. та стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області на користь Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2011 року в розмірі 6 930 211,52 грн. та судові витрати.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області на користь публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2011 року в розмірі 6 930 211,52 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби та Головним управлінням Державної казначейської служби України в Луганській області подано апеляційні скарги.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: п. п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, ст. ст. 108, 159 Кодексу адміністративного судочинства України. Апелянт зазначає, позовна заява підлягає поверненню заявнику, оскільки в провадженні Вищого адміністративного суду України є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Головне управлінням Державної казначейської служби України в Луганській області в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт посилається на положення ст. 200 Податкового кодексу України, Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 та вказує, що рішення про стягнення коштів з відшкодування податку на додану вартість виконуються виключно Державною казначейською службою України, отже посилання суду в резолютивній частині судового рішення на територіальні органи казначейства не відповідає вимогам чинного законодавства.

Представник Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби у судовому засіданні підтримав доводи апеляційних скарг.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційних скарг заперечував.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області у судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином. За нормою ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України його неявка в даному випадку не є перешкодою для розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційних скарг та наданих заперечень, матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби у період з 06 по 26.10.2011 року було проведено виїзну документальну перевірку Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» за липень 2011 року. Згідно до висновків акту перевірки № 481/08-3/05763797 позивач у декларації за липень 2011 року завищив суму бюджетного відшкодування на суму 17489537 грн.

На підставі акту перевірки від 25.10.2011 року було винесене податкове повідомлення-рішення від 25.10.2011 року № 0001518013 форма „В1", в результаті чого позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 17 489 537 грн. та зобов'язано сплатити штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4 372 384 грн.

Рішенням Державної податкової адміністрації в Луганській області від 29.12.11 року № 25645/25-08 зазначене податкове повідомлення-рішення скасовано у частині 10 559 325,48 грн. зменшеної суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість і 2 639 831,12 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині залишено без змін.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську було винесено податкове повідомлення-рішення від 03.01.2012 року № 0000028013 форма „В1" та зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 6 930 211,52 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 732 552,88 грн., яке позивач оскаржив (а.с. 28).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05.03.2012 року у справі № 2а/1270/715/2012 податкове повідомлення-рішення від 03.01.2012 року № 0000028013 було скасовано (а.с. 29-33).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.05.2012 року у справі № 2а/1270/715/2012 рішення суду першої інстанції було залишено без змін. (а.с. 34-35).

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з п. 14.1.18. ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Для підтвердження правомірності формування сум бюджетного відшкодування платник податків у відповідності до вимог Податкового кодексу України повинен надати податковому органу документи, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту та докази оплати.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України .

Згідно до п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст. 200 Податкового кодексу України ).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг (п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України ).

Відповідно до п. 200.7. ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

На підставі п.п. 200.12, 200.13, 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

При апеляційному розгляді було перевірено факт подання позивачем до податкового органу пакету документів для бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Цього факту не спростовував представник відповідача - спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (а.с. 107 - 133).

Колегія суддів вважає хибним довід апеляційної скарги спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську щодо тривання процедури судового оскарження.

Згідно з ч. 5 ст. 254 та ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Та обставина, що ухвалою Вищого адміністративного суду від 15 червня 2012 року у справі К/9991/35354/12 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05.03.2012 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.05.2012 року у справі № 2а/1270/715/2012, не є визначальною в даній ситуації з огляду на вищевикладене, а також з урахуванням того, що скаржнику було відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення оскаржуваних судових рішень (а.с. 50-51).

Судом першої інстанції прийнято правильне по суті рішення, але із помилковим посиланням в резолютивній частині судового рішення на територіальні органи казначейства. Довід апеляційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області щодо визначення відповідача як безпосереднього боржника вважає доречним.

Відповідно до п. 23 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби. Орган Казначейства надсилає після надходження зазначених документів до органу державної податкової служби запит щодо визначення розміру залишку невідшкодованих з державного бюджету сум податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування такого податку.

У разі коли на дату надходження виконавчого документа або у процесі його виконання розмір такого залишку зменшився, орган державної податкової служби узгоджує протягом п'яти робочих днів зазначений розмір із стягувачем, про що повідомляє органу Казначейства за встановленою формою. Після закінчення строку узгодження розміру зазначеного залишку орган Казначейства передає виконавчий документ та інші документи, необхідні для його виконання, до Казначейства. Казначейство здійснює в порядку черговості надходження виконавчих документів безспірне списання коштів державного бюджету в розмірі, встановленому судом або узгодженому органом державної податкової служби із стягувачем, та перераховує такі кошти на рахунок стягувача, зазначений у виконавчому документі або його заяві про виконання рішення про стягнення коштів.

Суд першої інстанції, стягуючи гроші з Державного бюджету України, визначив Головне управління Державної казначейської служби України в Луганській області відповідальною особою. Таке визначення є протиправним, оскільки даний відповідач при цьому є юридичною особою з самостійним кошторисом і не можна ототожнювати його як юридичну особу з покладеними на нього державою обов'язку щодо виконання судових рішень.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, але ухвалив судове рішення з частковим порушенням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 195-196, п. 2 ч. 1 ст. 198, ст. 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби і Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області у справі № 2а/1270/9853/2012 - задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року у справі № 2а/1270/9853/2012 - змінити.

В абзаці другому резолютивної частини постанови після слів «Державного бюджету України» виключити слова «в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області».

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 25 лютого 2013 року.

Головуючий суддя Міронова Г. М.

Судді Юрко І. В.

Гімон М.М.