Постанова № 29548452, 11.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2013 р. Справа № 2а-9780/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Підприємства об'єднання громадян "Всесвіт 2" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2012р. по справі № 2а-9780/12/2070

за позовом Підприємство об'єднання громадян "Всесвіт 2" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання протиправними дії та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

28.08.2012 року, Підприємство об"єднання громадян "Всесвіт 2" Харківської обласної Державної податкової служби (далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просив суд, визнати протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки податкової звітності позивача з порушенням строків, встановлених пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 та п.200.10 ст.200 ПК України, ч.7 Листа Державної податкової адміністрації України "Щодо питань адміністрування податку на додану вартість" № 8073/7/16-1617 від 23.03.2011 року, п.1 абз.9 листа Державної податкової адміністрації України "Щодо оформлення акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів" №17197/7/15-0617 від 21.06.2011 року та п.1 - 5 розділу XII Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість»№41 від 25.01.2011 року на проведення даної перевірки по уточнюючому розрахунку з податку на додану вартість № 9009387736 за вересень 2009р., поданого 21.10.2011р., в березні 2012 року;

визнати протиправними дії відповідача щодо оформлення неналежним чином акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість № 721/15314/33119(96 від 30.03.2012 року та з не правильними розрахунками в даному акті з порушенням вимог п.76.2 ст.76, п.86.1. 86.2 ПК України; абз. 8 Листа Державної податкової адміністрації України «Щодо оформлення акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів» за № 17197/7/15-0617 від 21.06.2011 року;

визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0002471503 від 18.04.2012 року, складене відповідачем на підставі акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за № 721/15314/33119696 від 30.03.2012 року з порушенням вимог законодавства України;

скасувати податкового повідомлення-рішення відповідача № 0002471503 від 18.04.2012 року;

визнати грошового зобов'язання в сумі: за основним платежем в розмірі 46819,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 11704,75 грн., нараховане відповідачем не обґрунтованим.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2012 року у задоволенні позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 9 листопада 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення ПК України, наказу Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року №41 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку.

Працівниками податкового органу була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2012 року позивача, про що був складений акт від 30.03.2012 року № 721/15314/33119696.

Порушення виявлене під час перевірки склало у порушенні п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75, п.76.1 ст.76 розділу П ПК України, що свідчать про заниження позивачем суми, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягала сплаті до бюджету.

За результатами перевірки було ухвалено податкове повідомлення-рішення № 0002471503 від 18.03.2012 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 58 523,75 грн., у тому числі за основним платежем - 46819,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11704,75 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив із приписів наказу Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року №41 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", та Податкового кодексу України.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Стосовно частини позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 0002471503 від 18.04.2012 року, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 5 розділу ІХ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року №41 у разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 чи рядка 23.

Розділом ІУ наведеного вище Порядку у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу П Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний наділяти уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку. Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу П Кодексу. У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні подаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Податковим органом ставиться до вини позивачу не здійснення виправлення у значення рядка 25 після здійснення виправлення значення рядка 24 декларації під час надання уточнюючого розрахунку за вересень 2009 року, яке відбулось у жовтні 2010 року, що призвело до збільшення позитивного значення р.18 декларації на 10138 грн. та зменшення рядку 24, оскільки уточнюючі розрахунки за періоди, в яких коригування рядка 24 вплинуло на рядок 25.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем було здійснено коригування в податкових деклараціях з податку на додану вартість позивача та занижено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 46 819,00 грн., в тому числі за жовтень 2009 року - 3338 грн., листопад 2009 року - 197 грн., січень 2010 року - 60 грн., лютий 2010 року - на 815 грн., березень 2010 року - 21740 грн., квітень 2010 року - 20 669 грн., що за результатами звітного (податкового) періоду підлягало сплаті до бюджету.

Колегія суддів не погоджується з наданою судом першої інстанції оцінкою висновку експертного дослідження №6925, складеного 18.10.2012 року, та вважає її обґрунтованою.

У відповідності до результатів згаданого вище висновку експертного дослідження збільшення суми суми заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у висновку акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість №721/15314/33119696 від 30.03.2012 року за період жовтень 2009 року - квітень 2010 року в розмірі 41 332 грн. - обґрунтовано наданими документами. В іншій частині, збільшення суми заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень 2010 року в розмірі 5487 грн. необґрунтовано наданими документами.

За вищенаведених підстав, колегія суддів, вважає, що податкове повідомлення-рішення підлягає скасування в частині збільшення суми грошового зобов'язання податку на додану вартість у розмірі основного платежу - 5487,00 грн., та штрафних санкцій у розмірі 1371,75 грн., а судове рішення в частині відмови у задоволенні позову скасуванню.

З приводу частини позовних вимог про визнання протиправними дії податкового органу під час перевірки та під час оформлення її результатів протиправними, то колегія суддів зазначає наступне.

Підпунктом 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби, виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Підпунктом 76.1 ст.76 ПК України зазначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Пункт 86.2 статті 86 ПК України каже, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку. визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать про те, що працівниками податкового органу 30.03.2012 року була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності податку на додану вартість позивача за січень 2012 року у порядку визначеному наведеними вище нормами ПК України.

Присутність представника платника податків під час проведення камеральної перевірки не передбачена встановленим ПК України порядку.

Посилання апеляційної скарги на недотримання працівниками податкового органу вимог щодо оформлення акту перевірки, не знайшло своє підтвердження.

Представник відповідача пояснив, що другий примірник акту посадовими особами був направлений для підписання позивачу.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що судове рішення в частині вказаних вимог є обґрунтованим та законним, та не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Що стосується позовних вимог про визнання грошового зобов'язання необґрунтованим, то колегія суддів зауважує про те, що суд під час задоволення адміністративного позову керується правилами частини 2 статті 162 КАС України, яка не передбачає такого способу захисту свого права.

Крім цього, колегія суддів зазначає про те, виходячи із обставин справи для повного захисту свого порушеного права позивачу достатньо заявити про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судове рішення в частині відмови у задоволенні зазначеної частини позову є обґрунтованим та законним.

Судом першої інстанції під час вирішення даної справи були помилково були зроблені висновки, які не відповідають обставинам справи, тому судове рішення підлягає частковому скасуванню в частині відмови у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 18.04.2012 року № 0002471503 в частині збільшення суми грошового зобов'язання податку на додану вартість у розмірі основного платежу - 5487,00 грн., та штрафних санкцій у розмірі 1371,75 грн., та в цій частині прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Підприємства об'єднання громадян "Всесвіт 2" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану" задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2012р. по справі № 2а-9780/12/2070 скасувати в частині відмови у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 18.04.2012 року № 0002471503 в частині збільшення суми грошового зобов"язання податку на додану вартість у розмірі основного платежу - 5487,00 грн., та штрафних санкцій у розмірі 1371,75 грн.

В цій частині прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 18.04.2012 року № 0002471503 в частині збільшення суми грошового зобов'язання податку на додану вартість у розмірі основного платежу - 5487,00 грн., та штрафних санкцій у розмірі 1371,75 грн.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2012 року по справі №2а-9780\12/2070 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бондар В.О. Кононенко З.О.

Повний текст постанови виготовлений 15.02.2013 р.