Рішення № 29544329, 19.02.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/15916/2012

Провадження № 2/344/1485/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Бабій О.М.,

секретаря Сивухіної Ю.Ю.,

за участі позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, мотивуючи тим, що 23 листопада 2000 року одружилась з відповідачем. У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3. Під час подружнього життя відповідач періодично зловживав спиртними напоями та вчиняв сварки. У сторін немає взаєморозуміння, а тому склалися напружені та неприязні стосунки. У березні 2012 року ОСОБА_2 вигнав позивачку з дому та забрав ключі від квартири, де вони проживали разом з дитиною до цього часу. На даний час сторони проживають окремо, дочка проживає з матір`ю та знаходиться на її утриманні. Відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу, однак її не надає. Тому просила стягувати з нього аліменти в її користь на утримання дочки в розмірі 1/4 від всіх видів його доходів щомісячно до досягнення нею повноліття, починаючи з березня 2012 року.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю з мотивів, викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував про їх задоволення. Подав заперечення проти позову, де зазначив, що будь-яких доказів, які підтверджують обставини, викладені в позовній заяві, позивачкою не надано. Посилання на те, що дитина проживає з матір`ю є неправдивим, оскільки дочка проживає з ним та знаходиться на його утриманні.

Свідок ОСОБА_4, колега позивачки по роботі, пояснила, що знайома давно. Відомо, що та має дочку, яка на даний час проживає разом з нею в її батьків. ОСОБА_1 також розповідала їй, що в сімейному житті виникли труднощі і відповідач вигнав її з дитиною з дому. При цьому бачила, що дочка ОСОБА_5 під час зимових свят була з матір`ю на роботі.

Свідок ОСОБА_6, сусідка ОСОБА_2, зазначила, що не може сказати, як часто бачить його з дочкою, однак вказала, що чує як остання, там де він проживає, грає на фортепіано.

Свідок ОСОБА_7, що також є сусідкою відповідача близько року, пояснила, що їй не було відомо про те, що сторони проживають окремо, дочку сторін бачить часто, зустрічала її з батьком.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Сторони зареєстрували шлюб 23 листопада 2000 року.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 04 верезня 2001 року (а.с. 6) ОСОБА_2 є батьком, а ОСОБА_1 - матір`ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На підтвердження того, що позивачка утримує дочку, суду надано копії квитанцій та товарних чеків (а.с. 20-25).

Про способи виконання обов`язку утримувати дочку в досудовому порядку сторони не домовилися, нотаріальних договорів не укладали.

Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 Конвенції про права дитини).

Частиною 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачується щомісячно.

За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 01 грудня 2013 року становить 1 210 гривень.

За правилами ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

При визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідачем не надано доказів про його матеріальне становище та стан здоров'я. Проте він є працездатною особою і спроможний платити аліменти на утримання дочки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини слід задовольнити частково, стягувати з відповідача в користь позивачки на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше 30 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення нею повноліття, починаючи з 15 жовтня 2012 року.

Згідно із ч. 3 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Тому судовий збір слід стягнути з відповідача в дохід держави.

На підставі наведеного, ст. ст. 180, 181, 182, 191 Сімейного кодексу України, ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", ст. ст. 3, 6, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік", ст. 11, 88 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст. ст. 213-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_2, аліменти в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки АДРЕСА_1, на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини від всіх видів його доходів, але не менше 30 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно до досягнення нею повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 15 жовтня 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_2, в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 214 гривень 60 копійок судового збору.

В решті вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 19 лютого 2013 року.

Суддя Бабій О.М.