Ухвала суду № 29542748, 04.02.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1306/248/12 Головуючий у 1 інстанції: Гайдук А.М.

Провадження № 22-ц/783/577/13 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

Категорія: 45

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Цяцяка Р.П.,

суддів Шеремети Н.О. і Зверхановської Л.Д.,

при секретарі Служалі А.Ю.,

за участю позивачки ОСОБА_3 і її представника - адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 червня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом (позовні вимоги по якому в ході судового розгляду справи уточнювалися і доповнювалися) до Меденицької селищної ради, „колишнього голови селищної ради" ОСОБА_5 та „колишнього землевпорядника селищної ради" ОСОБА_6, треті особи - ОСОБА_7 і ОСОБА_8, у якому просила суд: „1) Визнати протиправною бездіяльність Меденицької селищної ради у невиконанні відповідачем пункту 2 рішень № 44 та № 45 від 14 травня 2003 року "Про надання дозволу на виготовлення та видачу Державного акту на право власності на землю" ОСОБА_9 та ОСОБА_7 внаслідок не направлення (позивачці) копій цих рішень для підстав набрання цими рішеннями законної сили. 2). Визнати протиправними діями відповідача щодо видачі ОСОБА_9 рішення II сесії Меденицької селищної ради І скликання № 2 від 27 квітня 1994 р. "Про передачу земельних ділянок у приватну власність і постійне користування" у редакції, яка не відповідає рішенню II сесії Меденицької селищної ради І скликання № 2 від 27 квітня 1994 р. "Про передачу земельних ділянок у приватну власність і постійне користування" (підписаного головою селищної Ради І.Соляк) і на підставі якої було видано Державний акт ОСОБА_9; визнати незаконними та скасувати: 1). Рішення XII сесії Меденицької селищної ради № 117 від 07 червня 2004 р. "Про доручення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_11"; 2) Рішення VI сесії Меденицької селищної ради № 44 від 14 травня 2003 року "Про надання дозволу на виготовлення та видачу Державного акту на право власності на землю" ОСОБА_9; 3)Рішення VI сесії Меденицької селищної ради № 45 від 14 травня 2003 року "Про надання дозволу на виготовлення та видачу Державного акту на право власності на землю" ОСОБА_7; 4) Рішення VIII сесії Меденицької селищної ради № 85 від 31 жовтня 2003 року "Про передачу земельних ділянок у приватну власність і постійне користування", яким безкоштовно передано ОСОБА_7 у приватну власність для обслуговування житлового будинку та господарських будівель земельну ділянку, площею 0,1470 га; 5) Рішення II сесії Меденицької селищної ради І скликання № 2 від 27 квітня 1994 р. "Про передачу земельних ділянок у приватну власність і постійне користування" ОСОБА_9, у редакції, на підставі якої було розроблено технічну документацію для видачі йому Державного акта, редакція якого не відповідає правдивому рішенню II сесії Меденицької селищної ради І скликання № 2 від 27 квітня 1994 р. "Про передачу земельних ділянок у приватну власність і постійне користування" (підписаного головою селищної Ради І.Соляк); 3. Визнати незаконними, такими, що видані без законних на те правових підстав, і не чинними: 1) Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, розміром 0,1470 га, що знаходиться по АДРЕСА_2, виданий ОСОБА_7 на підставі рішення VIII сесії Меденицької селищної ради № 85 від 31 жовтня 2003 року; 2) Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, розміром 0,1408 га, що знаходиться по АДРЕСА_3, виданий ОСОБА_9 на підставі неправдивої редакції рішення II сесії Меденицької селищної ради І скликання № 2 від 27 квітня 2004 р.; 4. Визнати за (позивачкою) право користування на земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 1591,5 кв. м. для обслуговування житлового будинку та для ведення особистого селянського господарства, в тому числі 800 кв. метрів - для обслуговування житлового будинку та 791,5 кв. м. - для ведення особистого селянського господарства, довжиною 79, 70 метрів, шириною від АДРЕСА_4 метрів та з іншої сторони - шириною 22,73 метри з врахуванням набувальної давності; 5. Взяти до уваги як доказ письмове Підтвердження ОСОБА_13 - інваліда першої групи, жителя АДРЕСА_5 - про передачу його братом ОСОБА_14 покійному чоловіку (позивачки) земельної ділянки у 1973 році; 6.Взяти до уваги як доказ письмове підтвердження свідка ОСОБА_15 жителя АДРЕСА_6 про передачу земельної ділянки ОСОБА_14 чоловіку (позивачки) ОСОБА_16 у 1973 році; 7. Взяти до уваги письмове підтвердження свідка ОСОБА_17 з копією паспорта, який проживає в АДРЕСА_7, про передачу земельної ділянки ОСОБА_14 покійному чоловіку (позивачки) ОСОБА_16 у 1973 році; 8. Стягнути з відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_18 у користь (позивачки) 10000 грн. у порядку відшкодування заподіяної (їй) моральної шкоди внаслідок знищення межових знаків, звуження (її) земельної ділянки та видачі двох незаконних актів № 44 та № 45" (а.с. 1-4, 91-97).

Оскаржуваним рішенням в задоволенні позову відмовлено. Відмову у задоволенні позовних вимог суд мотивував тим, що згідно будівельного паспорта, виданого 04.05.1973 року на ім'я покійного чоловіка позивачки ОСОБА_16, виділена йому земельна ділянка мала б мати довжину 49 м та ширину 19м, а її площа мала б становити 0.08 га. В той же час, 28.11.2000 року земельною комісією було встановлено, що ширина земельної ділянки ОСОБА_19 від АДРЕСА_1 становить 18.40 м., а у верхній частині - 18,20м., а земельної ділянки позивачки ОСОБА_3 від АДРЕСА_1 становить 18.45 м, у верхній частині - 19,95 м., при довжині згаданих земельних ділянок 79,70м. Наведене сторони визнали, що стверджується підписами ОСОБА_3 та ОСОБА_19 Про оскаржувані позивачкою рішення Меденицької селищної ради № 44 та № 45 від 14 травня 2003 року їй було відомо, про що свідчать її власноручні розписки на копіях цих рішень, однак у місячний строк, як зазначено у цих рішеннях, в судовому порядку вона ці рішення не оскаржувала.

Дане рішення оскаржила позивачка ОСОБА_3

Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального і процесуального права.

Акт від 28.11.2000 року вважає таким, що не відповідає дійсності, та стверджує, що цей акт вона не підписувала.

Посилання суду на те, що межі ділянок з позивачкою було узгоджено, що стверджується встановленням нею стовпчиків в день узгодження меж, також вважає неправомірним, оскільки ці стовпчики встановлювала не вона, а її другий чоловік ОСОБА_20

Також вважає безпідставним посилання суду на те, що вона була ознайомленою з рішеннями Меденицької селищної ради № 44 та № 45 від 14 травня 2003 року, оскільки про ці рішення вона дізналась „значно пізніше".

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта і її представника на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Статтями 10 і 60 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості і що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи і що визнає сама позивачка, земельний спір між позивачкою та ОСОБА_7 і ОСОБА_8 (третіми особами по справі і суміжними землекористувачами) триває з листопада 2000 року і їй добре було відомо про Акт від 28.11.2000 року, складений комісією сільської ради за участю суміжних землекористувачів за наслідками розгляду скарги позивачки ОСОБА_3 (а.с. 108), згідно якого суміжні землекористувачі узгодили межі сусідніх земельних ділянок.

Заперечуючи свій підпис під вище згаданим Актом від 28.11.2000 року, позивачка (апелянт) не заявляла клопотання про призначення по справі почеркознавчої експертизи, а відтак доводи апеляційної скарги стосовно неналежності позивачці підпису під цим Актом до уваги прийматись не можуть.

Про узгодження вище згаданих меж між суміжними землекористувачами свідчить також і встановлення стовпчиків (в якості межових знаків) в день узгодження меж, роботи по встановленню яких виконав ОСОБА_20, з яким позивачка на той час перебувала у шлюбі, і виконання таких робіт саме ним, а не самою позивачкою, є цілком закономірним, оскільки ця важка фізична робота потребувала чоловічої сили і відповідних навиків. Відтак, доводи апеляційної скарги з посиланням на те, що згадані стовпчики встановлювала не позивачка (апелянт), а її другий чоловік ОСОБА_20, також до уваги прийматись не можуть.

В матеріалах справи наявні копії рішень Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області від 14 травня 2003 року № 44 і № 45 - з оригіналами власноручно виконаних 28 травня 2003 року позивачкою (апелянтом) написів на цих копіях про її незгоду з цими рішеннями, оскільки такі „разглядалися без (неї) і вирішувалися без (неї)" (а.с. 114, 115), що свідчить про те, що щонайпізніше 28 травня 2003 року позивачці було відомо про вище згадані рішення, однак з даним позовом до суду вона звернулася лише 28.04.2010 року - через майже сім років.

Вище наведене спростовує доводи апеляційної скарги стосовно того, що про рішення Меденицької селищної ради № 44 та № 45 від 14 травня 2003 року позивачка дізналась „значно пізніше".

З урахуванням вище наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього, яка не спростовує висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити та залишити рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 червня 2012 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: