Постанова № 29541150, 25.02.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2013 рокум. ПолтаваСправа №816/80/13-а

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Землянки" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Волари Експорт" про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Землянки" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Агрофірма "Землянки") 03 січня 2013 року звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 17 грудня 2012 року №0000672301/2099, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість загалом в розмірі 3 365 663 грн. 10 коп. (в тому числі, 2 686 670 грн. - основний платіж, 678 993 грн. 10 коп. - штрафні (фінансові) санкції).

В обґрунтування даної вимоги позивач посилався на безпідставність доводів контролюючого органу про порушення ТОВ "Агрофірма "Землянки" вимог податкового законодавства.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представники відповідача в судових засіданнях та наданих до суду письмових запереченнях на позов, посилаючись на обставини, встановлені в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Агрофірма "Землянки" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 вересня 2012 року та відображені в Акті перевірки від 23 листопада 2012 року №4942/92-209/30748767, просили суд відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Третя особа надала до суду письмові пояснення /т. ІІІ, а.с. 107-108/, в яких зазначала, що строк виконання договорів поставки, укладених між ТОВ "Агрофірма "Землянки" (Постачальник) та ТОВ "Волари Експорт" (Покупець), за взаємною згодою сторін продовжено до 31 грудня 2013 року.

У судові засідання представник третьої особи не з'явився, про дату, час та місце їх проведення повідомлявся належним чином.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів та відсутність потреби допитати свідка чи експерта, суд, зважаючи на положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 18 лютого 2013 року перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін та свідка, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "Агрофірма "Землянки" у встановленому законом порядку зареєстровано як юридичну особу, код ЄДРПОУ 30748767.

Основними видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11); розведення великої рогатої худоби молочних порід (01.41); допоміжна діяльність у рослинництві (01.61); виробництво олії та тваринних жирів (10.41); неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (46.39); роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (47.11) /т. І, а.с. 10-11/.

Крім того, товариство з 18 лютого 2000 року зареєстроване платником податку на додану вартість, а відповідно до свідоцтва №200080213 серії НБ№044230 позивачу з 01 січня 2009 року надано спеціальний режим оподаткування податку на додану вартість - сільськогосподарського підприємства /т. І, а.с. 12/.

Фахівцями Кременчуцької ОДПІ у період з 08 листопада 2012 року по 16 листопада 2012 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Агрофірма "Землянки" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 вересня 2012 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт від 23 листопада 2012 року №4942/92-209/30748767 (далі по тексту - Акт перевірки), в якому вказано на порушення позивачем вимог пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, пункту 7.5 статті 7, пунктів 81.1, 81.2, 81.6, 81.11 статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 185.1 статті 185, статті 187, пунктів 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 209.1, 209.2, 209.6, 209.11 статті 209 Податкового кодексу України, наслідком чого є заниження платником податку на додану вартість загалом в розмірі 2 686 670 грн. /т. І, а.с. 15-59/.

На підставі даного висновку Акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 17 грудня 2012 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000672301/2099, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість загалом в розмірі 3 365 663 грн. 10 коп. (в тому числі, 2 686 670 грн. - основний платіж, 678 993 грн. 10 коп. - штрафні (фінансові) санкції /т. І, а.с. 60-62/.

Не погоджуючись з даним рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з критеріїв його правомірності, що визначені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дане рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення є доводи контролюючого органу про помилкове розподілення ТОВ "Агрофірма "Землянки" сум податкових зобов'язань зі сплати ПДВ між загальною та скороченою деклараціями. В обґрунтування даних доводів податкова інспекція посилається на ненадання позивачем доказів фактичної поставки власної сільськогосподарської продукції в адресу ТОВ "Волари Експорт" відповідно до умов договорів поставки від 27 квітня 2010 року №27/04-19 ВЭ-АФ 2010 /т. І, а.с. 63-64/ та від 27 жовтня 2010 року №27/10-01 ВЭ-АФ 2010 /т. І, а.с. 70-71/. Водночас, як зазначає ОДПІ, за виконання даних господарських операцій товариством в якості передоплати за товар у квітні 2010 року, жовтні 2010 року отримано від покупця грошові кошти загалом в розмірі 5 001 515 грн. (в т.ч., ПДВ - 833 585 грн. 83 коп.). Надходження даних коштів в бухгалтерському обліку позивачем відображено за дебетом рахунку 311 "Поточні розрахунки в національній валюті", кредитом рахунку 6811 "Розрахунки по авансам, отриманим у національній валюті" та віднесено до податкових зобов'язань податкових декларацій з ПДВ (скорочених) за квітень 2010 року, жовтень 2010 року. Однак, посилаючись на положення статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", статей 185, 187, 198 Податкового кодексу України, відповідач стверджує, що відображення фінансових результатів за наслідками здійснення відповідних господарських операцій у скороченій декларації з ПДВ можливе виключно за рахунок фактично поставлених товарів (сільськогосподарської продукції власного виробництва), що позивачем здійснено не було. З огляду на викладене, на думку контролюючого органу, позивач не має права на відображення спірних господарських операцій з ТОВ "Волари Експорт" у скорочених деклараціях з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди (квітень 2010 року, жовтень 2010 року).

Враховуючи вищенаведене, контролюючий орган також робить висновок про недотримання ТОВ "Агрофірма "Землянки" вимоги щодо питомої ваги сільськогосподарських товарів у загальній сумі поставки товарів, яка є визначальною для перебування платника податку - сільськогосподарського підприємства у спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість.

Вищезазначене знайшло своє підтвердження в ході допиту судом в якості свідка головного державного податкового ревізора-інспектора відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю Кременчуцької ОДПІ Коваленка В.В.

Суд погоджується з даними доводами відповідача з огляду на наступне.

Питання щодо оподаткування податком на додану вартість результатів діяльності сільськогосподарського підприємства до 01 січня 2011 року врегульовувалося Законом України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 вказаного Закону резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 81.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до пункту 81.6 статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість" сільськогосподарським вважалося підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Умови, за яких сільськогосподарське підприємство втрачає право застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, визначено підпунктом "а" пункту 81.11 статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість". Відповідно до вказаної норми, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари (послуги), питома вага яких перевищує 25 відсотків від вартості всіх поставлених товарів (послуг), то на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за наслідками звітного періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку.

З 01 січня 2011 року вищевказані питання врегульовано статтею 209 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, пункти 209.1, 209.6, 209.11 якої містять положення, аналогічні положенням пунктів 81.1, 81.6, 81.11 статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином, визначальним для встановлення права особи застосовувати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість є дотримання сільськогосподарським товаровиробником критерію щодо питомої ваги сільськогосподарських товарів, яка має становити не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між ТОВ "Агрофірма "Землянки" (Постачальник) та ТОВ "Волари Експорт" (Покупець) укладено договір поставки від 27 квітня 2010 року №27/04-19 ВЭ-АФ 2010 /т. І, а.с. 63-64/, за умовами якого позивач зобов'язувався у строк до 27 квітня 2011 року здійснити поставку сільськогосподарської продукції врожаю 2010 року.

27 квітня 2010 року сторонами підписано додаток №1 до вказаного договору, відповідно до якого визначено, що поставці підлягає соняшник кількістю 647,022 т, вартістю 2 976 303 грн. 02 коп. (в т.ч., ПДВ - 496 050 грн. 50 коп.) /т. І, а.с. 65/. Поставка має бути здійснена до 15 квітня 2011 року включно (пункт 3 Додатка), оплата товару здійснюється шляхом 100% передоплати протягом 3-х банківських днів з дня набрання чинності Додатком (пункту 4).

На виконання умов даного договору ТОВ "Волари Експорт" 28 квітня 2010 року платіжним дорученням №656 перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "Агрофірма "Землянки" кошти в розмірі 2 976 303 грн. 02 коп. (в т.ч., ПДВ - 496 050 грн. 50 коп.), а позивачем видано податкову накладну від 30 квітня 2010 року №107 /т. ІІІ, а.с. 126/.

Крім того, між ТОВ "Агрофірма "Землянки" (Постачальник) та ТОВ "Волари Експорт" (Покупець) укладено договір поставки від 27 жовтня 2010 року №27/10-01 ВЭ-АФ 2010, предметом якого є поставка зернових 2011 року врожаю /т. І, а.с. 70-71/.

27 жовтня 2010 року сторонами підписано додаток №1 до вказаного договору, відповідно до якого визначено, що поставці підлягає кукурудза кількістю 1094,709 т, вартістю 2 025 211 грн. 97 коп. (в т.ч., ПДВ - 337 535 грн. 33 коп.) /т. І, а.с. 72/. Поставка має бути здійснена до 15 грудня 2011 року включно (пункт 3 Додатка), оплата товару здійснюється шляхом 100% передоплати протягом 3-х банківських днів з дня набрання чинності Додатком (пункту 4).

На виконання умов даного договору ТОВ "Волари Експорт" 28 жовтня 2010 року платіжним дорученням №730 перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "Агрофірма "Землянки" кошти в розмірі 2 025 212 грн. (в т.ч., ПДВ - 337 535 грн. 33 коп.), а позивачем видано податкову накладну від 28 жовтня 2010 року №592 /т. ІІІ, а.с. 127/.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; дата відвантаження товарів (підпункт 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункт 187. 1 статті 187 Податкового кодексу України).

Таким чином, на дату надходження коштів на банківський рахунок платника податку, тобто здійснення покупцем попередньої оплати постачальнику товарів, у зазначеного платника (постачальника товарів) виникають податкові зобов'язання з ПДВ по зазначеній операції.

Водночас, суд зазначає, що на платників, зареєстрованих як суб'єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ, чинним законодавством покладено обов'язок щодо забезпечення ведення окремого обліку операцій, пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом, та інших операцій. Так, у податковій декларації з ПДВ (скороченій) відображаються лише операції, пов'язані із сільськогосподарським виробництвом, інші ж операції - у податковій декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Пунктом 81.7 статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість" було визначено, що сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Згідно з пунктом 209.7 статті 209 Податкового кодексу України сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Відтак, обов'язковими критеріями для віднесення товарів до сільськогосподарських для цілей застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість є належність цих товарів до певної товарної групи, а також створення таких товарів у процесі безпосередньої діяльності платника податку, на яку (діяльність) поширюється дія спеціального режиму оподаткування.

Позивачем ні під час проведення перевірки, ні в судовому засіданні не надано належних та допустимих (у розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пунктів 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704) доказів поставки ТОВ "Волари Експорт" власної сільськогосподарської продукції за договорами поставки від 27 квітня 2010 року №27/04-19 ВЭ-АФ 2010 та від 27 жовтня 2010 року №27/10-01 ВЭ-АФ 2010.

За таких обставин, враховуючи положення чинного, на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин, законодавства України щодо необхідності відображення у податковій декларації з ПДВ (скороченій) лише тих господарських операцій, які стосуються реалізації сільськогосподарським підприємством власної сільськогосподарської продукції, суд погоджується з доводами контролюючого органу про помилкове віднесення ТОВ "Агрофірма "Землянки" до податкових зобов'язань податкових декларації з ПДВ (скорочених) за квітень, жовтень 2010 року сум ПДВ, отриманих у якості передоплати за сільськогосподарську продукцію від ТОВ "Волари Експорт", адже ні на дату проведення перевірки, ані на дату розгляду судом даної адміністративної справи позивачем не надано відомостей щодо поставки третій особі сільськогосподарської продукції власного виробництва.

Твердження представника позивача та третьої особи про те, що за умовами додаткових угод до вищезазначених договорів поставка сільськогосподарської продукції може бути здійснена в строк до 31 грудня 2013 року /т. І, а.с. 68-69, 73-74/ суд вважає безпідставними з огляду на те, що визначальним для формування податкового зобов'язання за податковою декларацією з ПДВ (скороченою) є факт поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва станом на дату формування такого податкового зобов'язання.

З аналогічних підстав суд відхиляє доводи третьої особи про те, що поставка сільськогосподарської продукції ТОВ "Агрофірма "Землянки" не була здійснена у зв'язку з невідповідністю такої продукції вимогам якості.

З огляду на вищевикладені фактичні обставини справи, суд погоджується з доводами відповідача про те, що суми ПДВ, отримані позивачем в якості передоплати від ТОВ "Волари Експорт" у квітні, жовтні 2010 року, мають бути відображені у податкових декларацій (загальних) за квітень, жовтень 2010 року.

При цьому, вищеописане порушення призвело до того, що позивачем невірно розраховано питому вагу вартості сільськогосподарських товарів (послуг) від загальної вартості поставлених товарів (послуг) та починаючи з 01 жовтня 2010 року такий показник перевищує 25% від загалу /т. І, а.с. 92-93/.

Як передбачено пунктом 81.11 статті 8 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари (послуги), питома вага яких перевищує 25 відсотків від вартості всіх поставлених товарів (послуг), то на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за наслідками звітного періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку.

Аналогічні положення містить пункт 209.11 статті 209 Податкового кодексу України.

Документальною позаплановою виїзною перевіркою ТОВ "Агрофірма "Землянки" встановлено та підтверджено в ході розгляду справи судом, що помилкове розподілення товариством сум податкових зобов'язань зі сплати ПДВ між загальною та скороченою деклараціями призвело до перевищення останнім ліміту поставки несільськогосподарських товарів (послуг) від загальної вартості поставки, наслідком чого є неправомірне використання позивачем спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість за період з жовтня 2010 року по вересень 2012 року.

Таким чином, податкові зобов'язання ТОВ "Агрофірма "Землянки", відображені у податкових деклараціях з ПДВ (скорочених) за період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2012 року, підлягають декларуванню у податковій декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

У зв'язку з вищезазначеним, суд погоджується з доводами відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині завищення податкових зобов'язань загалом в розмірі 5 432 866 грн. та податкового кредиту в розмірі 2 323 437 грн. /т. І, а.с. 121-248; т. ІІ, а.с. 1-47/, наслідком чого є заниження ТОВ "Агрофірма "Землянки" ПДВ загалом в розмірі 2 686 670 грн.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При цьому, згідно з пунктом 7 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

З огляду на викладене, контролюючим органом правомірно застосовано до платника податків штрафні (фінансові) санкції загалом в розмірі 678 993 грн. 10 коп. /т. І, а.с. 61-62/.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, надано належні та достатні докази на підтвердження доводів, викладених в Акті перевірки, що слугували підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення. Разом з тим, позивачем не надано суду доказів, що свідчили б про порушення контролюючим органом вимог чинного законодавства України та обґрунтованість даного позову.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення Кременчуцька ОДПІ діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. А вимоги позовної заяви не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.

Зважаючи на приписи статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, понесені позивачем, стягненню на користь останнього не підлягають.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Землянки" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Волари Експорт" про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Кукоба