Постанова № 29539919, 12.02.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/10323/11

категорія 8.2.6

12 лютого 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Липи В.А.,

при секретарі - Вітковській Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод "МДЕЗ" до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.06.2011 року № 0000013501, № 00000482340, № 0000472340,-

встановив:

У жовтні 2011 року Публічне акціонерне товариство "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" звернулося до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило скасувати податкові повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 15.06.2011 року № 0000472340 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 5492,55 грн.; № 00000482340 в частині донарахування податку на додану вартість в розмірі 100 152,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 25082,00 грн. та № 0000013501 в частині донарахування податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 257 930,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 64 483,00 грн.

Під час судового розгляду справи представник позивача надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив скасувати податкові повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 15.06.2011 року № 0000472340 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 3297,00 грн.; № 00000482340 в частині донарахування податку на додану вартість в розмірі 82572,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 23307,00 грн. та № 0000013501 в частині донарахування податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 257 930,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 64 483,00 грн. У обґрунтування позовних вимог зазначив, що в період з 15.04.2011 року по 18.05.2011 року на товаристві було проведено планову виїзну перевірку ВАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено Акт від 25.05.2011 року № 69/23-10/30793296. Перевіркою було встановлено порушення з боку позивача вимог п. 5.1, пп. 5.2.1, п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 21974,20 грн., пп. 7.8.2 п. 7.8 ст.7, п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого не нараховано та не сплачено до бюджету авансового внеску з податку на прибуток за І півріччя 2010 року товариством у сумі 257 930,00 грн. та пп. 7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". За результатами проведено перевірки та на підставі Акту перевірки податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення, яким товариству донараховано податкові зобов'язання по податку на прибуток та по податку на додану вартість. Позивач не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх такими, що винесені з порушенням податкового законодавства України, протиправними, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, посилаючись на які просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковим повідомленням-рішенням Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби, суд приходить до наступних висновків.

Дані правовідносини регулюються Законами України "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про податок на додану вартість" (чинних на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" як юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Малинської міської ради Житомирської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та як платник податків перебуває на податковому обліку в Малинській об'єднаній державній податковій інспекції Житомирської області Державної податкової служби.

У період з 15.04.2011 року по 18.05.2011 року на підставі направлення від 15.04.2011 року № 348, від 04.05.2011 року №№ 397, 398 податковими інспекторами Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби було проведено планову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод "МДЕЗ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року.

Публічне акціонерне товариство "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод "МДЕЗ" проінформоване про проведення планової виїзної перевірки письмовим повідомленням від 05.04.2011 року № 2381, яке вручено 05.04.2011 року головному бухгалтеру Першиній О.М.

Перевірку проведено з відома голови правління Неділька І.І. та в присутності головного бухгалтера Першиної О.М.

У ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п. 5.1, пп. 5.2.1, п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 21974,20 грн., пп. 7.8.2 п. 7.8 ст.7, п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого не нараховано та не сплачено до бюджету авансового внеску з податку на прибуток за І півріччя 2010 року товариством у сумі 257 930,00 грн. та пп. 7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

За результатами проведеної перевірки Малинською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби було складено Акт від 25.05.2011 року № 69/23-10/30793296, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.06.2011 року № 0000013501, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 322 413, 00 грн. (за основним платежем - 257 930, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 64 483, 00 грн.); № 0000472340, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 27 468, 00 грн. (за основним платежем - 21 974, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 5494, 00 грн.) та № 0000482340, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 125 450, 00 грн. (за основним платежем - 100 332, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 25 083, 00 грн.).

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 15.06.2011 року № 0000013501 в частині донарахування податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 257 930,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 64 483,00 грн. суд зазначає наступне.

Так, у ході здійснення перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення товариством пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР (з відповідними змінами та доповненнями), з урахуванням Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 року №514-VІ (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 27.04.2010 року №2154-VІ та Законом України від 03.12.2010 року №2774-VІ), у результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у частині несплати до бюджету авансового внеску за І півріччя 2010 року, нарахованого на суму дивідендів, призначених для виплати законом у сумі 257 930,00 грн.

Зазначений висновок пов'язаний з обставинами справи, відповідно до яких акціонерами ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" є юридичні та фізичні особи, які набули право власності на акції товариства у процесі приватизації.

Відповідно до показників фінансової звітності форми №1 "Баланс на 31 грудня 2009 року", код рядка 350, позивач показав нерозподілений прибуток на початок звітного періоду 2009 року у сумі 3027 тис. грн. та на кінець звітного періоду 2009 року - у сумі 3439 тис. грн.

Відповідно до показників фінансової звітності форми №2 "Звіт про фінансові результати за 2009 рік" ПАТ "Малинський МДЕЗ" показало фінансові результати (прибуток) за 2009 рік у сумі 412 тис. грн.

Враховуючи викладене, ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод", яке за результатами роботи за 2009 рік отримало прибуток розрахований за правилами бухгалтерського обліку та станом на 01.01.2009 року по Кредиту субрахунку 441 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" мало нерозподілені прибутки у сумі 3439067,51 грн., було зобов'язане до 30.06.2010 року нарахувати та сплатити дивіденди грошовими коштами у розмірі не менше 30 відсотків чистого прибутку, одержаного у 2009 році, та нерозподіленого прибутку минулих років.

Отже, ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" в порушення пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7, п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" за фінансовими результатами (прибуток) 2009 року та нерозподіленого прибутку минулих років не донарахувало та не сплатило до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у сумі 257 930, 00 грн. за І півріччя 2010 року, нарахованого на суму дивідендів, призначених для виплати з чистого прибутку за 2009 рік та нерозподіленого прибутку минулих років.

На підставі акту перевірки відповідачем 15.06.2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000013501 в частині донарахування податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 257 930,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 64 483,00 грн.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, судом враховується, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи зазначені обставини, судом встановлено, що згідно з пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, яка діяла на момент виникнення у позивача, як вважає відповідач, обов'язку зі сплати авансового внеску з податку на прибуток), емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

Диспозиція наведеної правової норми свідчить про те, що законодавець для емітента корпоративних права такий правовий наслідок як обов'язок з нарахування та внесення до бюджету авансового внеску з податку на прибуток ставить у залежність від двох умов: прийняття рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам) та здійснення нарахування суми дивідендів, призначених для виплати.

У акті перевірки зазначено, що ПАТ "МДЕЗ" у рядку 20 декларації про прибуток підприємства за І квартал 2010 року та за І півріччя 2010 року "авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів" показників не зазначило.

Враховуючи викладене, судом не встановлено обставин, з якими пп. 7.8. 2 п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" пов'язує виникнення у платника податку обов'язку з нарахування та внесення до бюджету авансового внеску з податку на прибуток, нарахованого на суму дивідендів, а відтак і виникнення у контролюючого органу обов'язку донарахувати податкові зобов'язання.

Не спростовують цього висновку і посилання органу державної податкової служби на приписи ч. 2 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" та ст. 15 Закону України "Про господарські товариства" (зі змінами, внесеними Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік").

Так, відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" (зі змінами, внесеними згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010 року №2154-VI) виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року. Виплата дивідендів здійснюється господарським товариством з чистого прибутку у звітному році та/або нерозподіленого прибутку в розмірі не менше 30 відсотків. У разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та нерозподіленого прибутку минулих років виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства.

Статтею 15 Закону України "Про господарські товариства" (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 27.04.2010 року №2154-VI) прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків та сплати обов'язкової суми дивідендів, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

У той же час, як було зазначено, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України адміністративний суд має перевірити, чи прийнято рішення відповідачем у межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують, зокрема, функції зі здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Між тим, відповідно до ст. 1 Закону України "Про акціонерні товариства" цей Закон визначає порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів.

У свою чергу, преамбулою Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що цей Закон визначає поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників.

Отже, Закони України "Про акціонерні товариства" та "Про господарські товариства" не є складовою частиною податкового законодавства, а відтак контроль за дотриманням вимог цих Законів не віднесений до повноважень державної податкової інспекції.

Відповідно, Малинська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області, не будучи наділеною повноваженнями контролювати емітента корпоративних права щодо дотримання ним обов'язку зі сплати дивідендів своїм акціонерам, вийшла за межі наданої їй компетенції, що призвело до прийняття 15.06.2011 року податкового повідомлення-рішення, яке суперечить вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 15.06.2011 року № 0000013501 в частині донарахування податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 257 930,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 64 483,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 15.06.2011 року № 00000482340 в частині донарахування податку на додану вартість в розмірі 82572,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 23307,00 грн. суд зазначає наступне.

Так, в акті перевірки зазначено, що на порушення пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", товариством не включено до складу податкового зобов'язання: у жовтні 2010 року вартість реалізованого останов. храп. барабани ПАТ "Ігнулецький гірничо-збагачувальний комбінат" в сумі 289 990,80 грн. в т.ч. ПДВ 48 316,80 грн., згідно видаткової накладної від 19.0.2010 року № 121; у листопаді 2010 року вартість реалізованого ВАТ "Дизельний завод" в сумі 114186,00 грн. в т.ч. ПДВ 19031,00 грн., згідно видаткових накладних від 04.11.2010 року № 126 та від 18.11.2010 року № 134; у грудні 2010 року вартість реалізованого ВАТ "Дизельний завод" в сумі 92424,00 грн. в т.ч. ПДВ 15404,00 грн., згідно видаткових накладних від 06.12.2010 року № 143 та від 17.12.2010 року № 146.

Згідно із підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі Закон), податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг), згідно з підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог чинного податкового законодавства, видані позивачем податкові накладні не включені до складу податкових зобов'язань за жовтень-грудень 2010 року та не відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Проте під час розгляду справи позивачем були надані докази, які повністю підтверджують його позовні вимоги в цій частині, а саме: витяг з копії Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за жовтень-грудень 2010 року та податкові накладні.

Таким чином, суд прийшов до висновку про безпідставне визначення податковим органом позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням № 00000482340 в частині донарахування податку на додану вартість в розмірі 82572,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 23307,00 грн.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 15.06.2011 року № 0000472340 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3297, 00 грн. суд зазначає слідуюче.

З матеріалів справи вбачається, що штрафні (фінансові) санкції до позивача були застосовані до позивача на підставі п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України за порушення вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

З цього приводу суд зауважує, що до 6 серпня 2011 року, тобто до набрання чинності Законом України від 7 липня 2011 року № 3609-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України", Податковий кодекс України не містив положень, які б регулювали порядок застосування штрафних санкцій, передбачених Податковим кодексом України, до правопорушень, вчинених до 1 січня 2011 року. Із 6 серпня 2011 року підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" доповнено, зокрема, пунктом 11. Відповідно до зазначеної норми штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

З урахуванням вимог статті 58 Конституції України до податкових порушень, вчинених до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлених з 1 січня 2011 року до 6 серпня 2011 року, може застосовуватися найнижчий із тих обсягів відповідальності, що передбачені Законом України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або Податковим кодексом України, а починаючи із 6 серпня 2011 року за податкові правопорушення застосовуються санкції в розмірах, передбачених Податковим кодексом України, незалежно від дати вчинення таких порушень.

Таким чином податковий орган дія правомірно застосовуючи до позивача штрафні (фінансові) санкції в сумі 3297, 00 грн.

Відповідно до ст.ст. 9, 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Частиною другою цитованої статті серед іншого встановлюється, що докази суду надають сторони, які беруть участь у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень-рішень Малинської об"єданої державної податкової інспекції Житомирської області ДПС від 15.06.2011 року № 00000482340 в частині донарахування податку на додану вартість в розмірі 82 572, 00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 23 307, 00 грн. та № 0000013501 в частині донарахування податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 257 930, 00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 64 483, 00 грн.

У іншій частині вимог позов задоволенню не підлягає.

Керуючись Законами України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість" (чинних на час виникнення спірних правовідносин), Податковим кодексом України, ст. ст. 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,

постановив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 15 червня 2011 року № 0000482340 в частині нарахування податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 82572 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 23307 грн. 00 коп. та № 0000013501, яким товариству визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у сумі 257930 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 64483 грн. 00 коп.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя В.А. Липа

Повний текст постанови виготовлено: 19 лютого 2013 р.