П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2013 р. м. Чернівці Справа №2а/2470/3146/12
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Григораша В.О.;
за участю секретаря судового засідання - Дячука Д.А.;
за участю:
представника позивача - Чувик С.М.;
представника відповідача - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторожинецька кераміка" про стягнення коштів з рахунків платника податків, -
ВСТАНОВИВ :
В поданому до суду адміністративному позові Державна податкова інспекція у Сторожинецькому районі Чернівецької області (позивач) просить стягнути кошти, за податковим боргом по орендній платі, з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторожинецька кераміка" (відповідач) в сумі 51012,95 грн.
Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі за землю у сумі 51012,95 грн. Дана сума заборгованості визначена платнику податків згідно поданих ним податкових декларацій та є узгодженою.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, на його адресу, яка вказана в Довідці з ЄДР неодноразово направлялись судові повістки, проте конверти у зв'язку із закінчення терміну зберігання повертались відправнику.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року № 755-IV відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Окрім того, виходячи із ч. 8 ст. 35 КАСУ, вважається що повістку вручено особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Частина 11 ст. 35 КАСУ, передбачає, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи з наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 24.01.2012 року, відповідач зареєстрований Сторожинецькою районною державною адміністрацією за адресою - вул. Крейтера, 3, м. Сторожинець, Чернівецька область (а.с. 4). Згідно Свідоцтва Серії А00 №573895 відповідач зареєстрований з 05.07.2006 року Сторожинецькою районною адміністрацією Чернівецької області, як юридична особа (а.с. 6). Відповідно до Довідки від 14.10.2011 року №508/29-040, відповідач з 06.07.2006року взятий на облік в ДПІ у Сторожинецькому районі за №223(зв.а.с. 6).
Податковий борг по орендній платі з юридичних осіб виник в результаті несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання визначеного згідно поданої податкової декларації орендної плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) №90005248739 (а.с. 7-8).
У зв'язку із сформованою заборгованістю відповідачу були надіслані корінець першої податкової вимоги форми №Ю1 від 03.06.2009 року №1/83 на суму 4404,68 грн. (а.с. 9) та корінець другої податкової вимоги форми №Ю2 від 09.07.2009 року №2/88 на суму 18486,19 грн. (а.с. 12). Вказані вимоги отримані відповідачем 03.06.2009 року та 09.07.2009 року, відповідно.
Заборгованість підтверджується розрахунком податкового боргу станом на 01.12.2012 року, відповідно до якого стягненню в судовому порядку підлягає заборгованість по орендній платі за землю в сумі 51012,95 грн. (а.с. 20). Дана сума заборгованості на момент розгляду справи є узгодженою, проте не сплаченою.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Згідно п. п. 9.10 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі -ПК України) до загальнодержавних податків та зборів належить плата за землю.
Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст.16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Так, п. п. 14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Пункт 31.1 ст. 31 ПК України визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Відповідно до п. 287.1, 287.3 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Підпунктом 14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).
Відповідно до п.288.7 ст.288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.
Пунктом 14.1.175 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктом 49.1 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Так, згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми платником податків на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача, відповідачем не подано.
У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст.20 ПК України передбачено, що органи податкової служби України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.1. ст. 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3. ст. 95 ПК України).
За наведених обставин, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення коштів в сумі 51012,95 грн. з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків є обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому суд виходить із зазначеного конституційного принципу обов'язковості сплати податків і зборів, а також з того, що заборгованість відповідача узгоджена та підтверджується матеріалами справи.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відповідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог податкового законодавства, що є підставою для стягнення заборгованості та вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судом не вирішується питання про судові витрати.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160, 128, 256 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути кошти за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків Товариство з обмеженою відповідальністю "Сторожинецька кераміка" (вул. Крейтера, буд. 36, м. Сторожинець, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 34324370) у розмірі податкового боргу по орендній платі за землю в сумі 51012 (п'ятдесят одна тисяча дванадцять) грн. 95 коп. до відповідного бюджету України.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову у повному обсязі складено 25 лютого 2013 року (24.02.2013 року - вихідний день).
Суддя В.О. Григораш
Судове рішення № 29539626, Чернівецький окружний адміністративний суд було прийнято 19.02.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/2470/3146/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: