Ухвала суду № 29537622, 20.02.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/29549/2012

Провадження №2-к/761/5/2013

У Х В А Л А

іменем України

20 лютого 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Сіромашенко Н.В.,

при секретарі Грищенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за клопотанням Компанії «GUNTNER AG & CO KG», заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТАМ» про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з вказаною заявою, просив визнати в Україні рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду (LCIA - The London Court of International Arbitration) (одноособовий арбітр Джон Рассел) від 14 червня 2012 року у справі №111854 про стягнення боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Ютам» (код ЄДРПОУ 21459613, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Воровського, 4) на користь Компанії «GUNTNER AG & CO KG», (реєстраційний номер підприємства: HRA 88723, адреса місцезнаходження: Ганс-Гунтнер-Штрассе 2-б, 82256, м. Фюрстенфельдбрук, Німеччина) в розмірі 87 616 євро 20 центів, а також арбітражні витрати, які були сплачені ним в сумі 6 503 фунтів стерлінгів 17 пенсів; надати дозвіл на примусове виконання в Україні відповідно до чинного законодавства України рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду (LCIA - The London Court of International Arbitration) (одноособовий арбітр Джон Рассел) від 14 червня 2012 року у арбітражній справі №111854 від 14 червня 2012 року.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 14 червня 2012 року Лондонським міжнародним арбітражним судом (одноосібний арбітр Джон Рассел) винесено арбітражне рішення у справі №111854 про стягнення боргу з ТОВ «НВФ «ЮТАМ» на користь Компанії «GUNTNER AG & CO KG».

Арбітражним рішенням присуджено ТОВ «НВФ «ЮТАМ» сплатити Компанії «GUNTNER AG & CO KG» суму в розмірі 87 616, 20 євро, а також арбітражні витрати, які були сплачені позивачем, в сумі 6 503, 17 фунтів стерлінгів.

Рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду є остаточним, оскарженню не підлягає, а отже, набрало законної сили.

Однак, незважаючи на це, боржником до цього часу добровільно рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду не виконано, у звґязку з чим порушуються права Компанії «GUNTNER AG & CO KG» на вільне розпорядження належними компанії коштами

Представник Компанії «GUNTNER AG & CO KG» підтримав клопотання в повному обсязі, просив його задовольнити.

Представник ТОВ «НВФ «ЮТАМ» до судового засідання не зґявився, сповіщений належним чином про місце та час розгляду справи. До суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та проханням залишити вказане клопотання без задоволення.

Суд, вислухавши представника Компанії «GUNTNER AG & CO KG», дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що між Компанією «GUNTNER AG & CO KG» та ТОВ «НВФ «ЮТАМ» було укладено контракт №UA 001/09-N від 23 січня 2009 року та контракт №UA 001/08 від 3 січня 2008 року на поставку холодильників та запасних частин до них. Вказані контракти містять арбітражне застереження, яке передбачає, що всі спори, що можуть виникнути між сторонами будуть передаватися на розгляд Міжнародного комерційного арбітражу в м. Лондон, яким є Лондонський міжнародний комерційний суд (LCIA - The London Court of International Arbitration). Відповідно до контрактів рішення, прийняте арбітражем, є остаточним і обовґяковим для виконання для кожної сторони Сторони домовилися про те, контракти регулюються англійським законодавством і мова провадження - англійська.

В результаті порушення ТОВ «ЮТАМ» умов контрактів та взятих на себе зобов'язань Компанія «GUNTNER AG & CO KG» звернулася до Лондонський міжнародний комерційний суд з позовом про стягнення з боржника суми заборгованості за неоплаченими рахунками-фактур за поставлений товар.

Арбітражним рішенням присуджено ТОВ «НВФ «ЮТАМ» сплатити Компанії «GUNTNER AG & CO KG» суму в розмірі 87 616, 20 євро, а також арбітражні витрати, які були сплачені позивачем, в сумі 6 503, 17 фунтів стерлінгів.

Відповідно до п. 26.9 Регламенту LCIA, прийнятого 1 грудня 1997 року всі арбітражні рішення являються остаточними та обовґязковими для всіх сторін. Погоджуючись на арбітражний розгляд у відповідності з даним Регламентом, сторони зобовґязуються виконати арбітражне рішення негайно (в залежності тільки від обставин, викладених в п.27) і безповоротно відмовляються від свого права на будь-яку форму апеляції, перегляду або оскарження в будь-якому державному суді або будь-якому іншому судовому органі.

Згідно з ч. 1 ст. 390 ЦПК України рішення іноземного суду (міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду передбачені ст. 396 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 396 ЦПК України, якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено, зокрема, якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи.

Згідно з п. b ч. 1 ст. V Конвенції про визнання та приведення до виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, яка ратифікована Україною 10 жовтня 1960 року та вступила в силу для України 8 січня 1961 року, у визнанні та приведені до виконання арбітражного рішення може бути відмовлено за проханням тієї сторони, проти якої воно направлено, тільки якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем, де запитується визнання та приведення до виконання докази того, що сторона, проти якої винесено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд або з інших причин не могла надати свої пояснення.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України», що має рекомендаційний характер, визначено, що у разі, коли документ, поданий на підтвердження виклику сторони в судове засідання, не свідчить про те, яким чином та коли їй вручено цей виклик, і вона оспорює даний факт, суд повинен з'ясувати дійсні обставини її виклику на підставі інших поданих сторонами доказів, а в необхідних випадках - запитати із суду, що постановив рішення, й оглянути документи про виклик сторони, встановлені процесуальним законодавством, за яким провадився розгляд справи. Згідно з Нью-йоркською Конвенцією у клопотанні про визнання й виконання іноземних арбітражних рішень може бути відмовлено з мотивів неповідомлення про призначення арбітра та про час розгляду справи за умови, що боржник, який звернувся з проханням про таку відмову, подав докази того, що йому належним чином не було повідомлено про призначення арбітра або про арбітражний розгляд чи він не міг подати свої пояснення з інших причин. При з'ясуванні того, чи було зазначене повідомлення здійснено належним чином, суд має виходити з відповідних процедур, які були визначені сторонами в арбітражній угоді чи в арбітражному застереженні або на застосування яких вони при цьому погодились, з Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ (Комісія ООН по праву міжнародної торгівлі, 1976 р., на який спиралися сторони в арбітражній угоді, чи з Європейської конвенції, а також із регламенту органу, який за угодою сторін мав здійснити арбітраж.

На підтвердження своїх заперечень щодо порушення процедури розгляду спору, визначеної Регламентом, ТОВ «НВФ «ЮТАМ» не було надано доказів у порядку ст.ст.57-59 ЦПК України.

В той же час з арбітражного рішення вбачається, що боржник був проінформований про здійснення відповідних дій, на виконання чого ним надсилалися відповідні документи до суду. Оскільки жодна зі сторін не клопотала про проведення усного слухання, арбітражна справа була вирішена на підставі наданих сторонами документів.

За таких обставин суд приходить до висновку про безпідставність доводів ТОВ «НВФ «ЮТАМ» щодо відсутності належного повідомлення про місце та час розгляду справи арбітражним судом.

Рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 14 червня 2012 року оформлене у відповідності до вимог п.п. 26.1, 26.5 Регламенту LCIA, справжність підпису заступника секретаря Кейші Марії Вільямс, яка видала рішення суду 6 вересня 2012 року, посвідчена державним нотаріусом м. Лондона Ендрю Джонатаном Клоде 7 вересня 2012 року, а тому посилання відповідача щодо сумнівів у відповідності наявного в матеріалах справи рішення оригіналу спростовуються вказаними обставинами.

Таким чином, відсутні підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду, визначені вищезазначеними нормами права.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення клопотання заявника та відповідно вважає за необхідне надати дозвіл на визнання та примусове виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 14 червня 2012 року у справі за №111854 на території України.

Керуючись ст.ст.390, 393, 394 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати в Україні рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду (LCIA - The London Court of International Arbitration) (одноособовий арбітр Джон Рассел) від 14 червня 2012 року у справі №111854 про стягнення боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Ютам» (код ЄДРПОУ 21459613, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Воровського, 4) на користь Компанії «GUNTNER AG & CO KG», (реєстраційний номер підприємства: HRA 88723, адреса місцезнаходження: Ганс-Гунтнер-Штрассе 2-б, 82256, м. Фюрстенфельдбрук, Німеччина) в розмірі 87 616 євро 20 центів, а також арбітражні витрати, які були сплачені ним в сумі 6 503 фунтів стерлінгів 17 пенсів.

Надати дозвіл на примусове виконання в Україні відповідно до чинного законодавства України рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду (LCIA - The London Court of International Arbitration) (одноособовий арбітр Джон Рассел) від 14 червня 2012 року у арбітражній справі №111854 від 14 червня 2012 року.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: