Рішення № 29537194, 22.02.2013, Селидівський міський суд Донецької області

2/242/189/2013

242/307/2013-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2013 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Ясинського О.В., при секретарі Наріжной О. Г., за участю - представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи - відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новогродівка Донецької області - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 приміщення Селидівського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ДП «Селидіввугілля» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 31.01.2013 р. звернувся до суду з позовом до ДП «Селидіввугілля» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням, в якому зазначив, що він має стаж роботи у шкідливих умовах праці понад 20 років. Останнім часом працював у відповідача.

Актом розслідування професійного захворювання у 2012 році йому було приведено у зв,язок з виробництвом професійне захворювання пневмоконіоз: антрако-силікатоз, вузликова форма, (1/1 р/р). УСКЛ: Легенева недостатність першого-другого ступеню. Згідно висновку МСЕК йому встановлено 30 відсотків стійкої втрати працездатності.

Внаслідок професійного захворювання було порушено його нормальні життєві стосунки і він змушений докладати зусиль для організації свого життя, він став інвалідом. Протягом захворювання він змушений звертатися за медичною допомогою з приводу лікування.

Просить суд стягнути з відповідача у рахунок відшкодування моральної шкоди на його користь 33060 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, у судове засідання не з,явився, надав суду заяву з підтриманням позову та проханням розглянути справу у його відсутність за участю його представника.

Представник відповідача - ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта Росія» у судовому засіданні заперечував проти позову. Надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що позивачем не надано доказів наявності у нього моральних страждань. На теперішній час у держави відсутній законодавчий акт, що регулює порядок та розміри відшкодування моральної шкоди. Вважає, що позивач намагається перенести обов,язки, які покладено на Фонд соціального страхування на відповідача. Просить відмовити у задоволенні позову повністю з підстав недоведеності розміру шкоди.

Представник третьої особи - відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новогродівка Донецької області ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти позову. Надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що позивачем не надано докази його моральних переживань у зв,язку з ушкодженням здоров,я, про порушення його нормальних життєвих зв,язків. Довідка МСЕК та акт про розслідування професійного захворювання не можуть бути доказами заподіяння моральної шкоди позивачеві. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідно акту, складеного 16.08.2012 року на ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» та затвердженого 16.08.2012 року головним державним санітарним лікарем м. Селидове, у ОСОБА_4 виявлено під час звернення до Селидівської ЦМЛ, та встановлено Донецькою обласною клінічною лікарнею професійних захворювань діагноз: «Пневмоконіоз: антрако-силікатоз, вузликова форма, (1/1 р/р). УСКЛ: Легенева недостатність першого-другого ступеню. Захворювання професійне виникло вперше».

Професійне захворювання виникло за таких обставин: тривала робота в умовах запиленості повітря робочої зони машиніста гірничих виїмкових машин дільниці ПР-1, яка перевищує ГДК пилу:підземний стаж 23 роки 5 міс., у тому числі прохідник 5 років 3 місяці., МГВМ 18 років: з них на ТОВ «Краснолиманська» - 9 місяців 13 днів, шахта «Красноармійська-Західна» - 2 місяці 16 днів; електрослюсарем підземним 1 місяць 18 днів. Перевищення ГДК пилу на робочих місцях МГВМ дільниці ПР-1 в 4-35 разів. Недосконалість технологічних процесів при проходженні гірничих виробок. Невиконання у повному обсязі заходів по боротьбі з пилом на дільницях на підприємствах, на яких працював.

Згідно копії довідок Донецької обласної профпатологічної медико-соціальної експертної комісії серії 10 ААБ № 385369 та серії 10 ААА № 132176 ОСОБА_4 вперше оглянуто 28.08.2012 р. та встановлено ступінь втрати професійної працездатності 45 відсотків, у тому числі: 15 відсотків трудове каліцтво; 30 відсотків пневмоконіоз.

При вирішенні питання про право позивача на відшкодування моральної шкоди, суд враховує вимоги статей 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в їх сукупності, якими передбачено, що право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати компенсації за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення їй стійкої втрати працездатності вперше висновком медико-соціальної експертної комісії.

Згідно зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв,язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд знаходить неспроможними заперечення відповідача з приводу того, що посилання позивача на ст. 23 ЦК України є хибними, оскільки виходячи з положення ст. 23 ЦК України, при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, суду необхідно встановити характер завданої моральної шкоди, глибину і тривалість моральних та фізичних страждань потерпілого, настання негативних змін у його житті, можливість відновлення стану, який мав потерпілий до нещасного випадку чи професійного захворювання.

Крім того, відповідно до роз,яснень, що містяться у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров,я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Суд знаходить неспроможними доводи представника відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області про те, що довідка МСЕК та акт за формою П4 не є доказом підтвердження заподіяння позивачеві моральної шкоди, оскільки саме втратою професійної працездатності, позивачу заподіяно моральні страждання.

При встановлених судом обставинах, оцінюючи надані в силу ст. 30 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що професійне захворювання, встановлене у позивача довідкою Донецької обласної профпатологічної медико-соціальної експертної комісії серії 10 ААА № 132176 від 28.08.2012 року, заподіює йому моральні страждання, тому що через нього він змушений докладати додаткових зусиль для утримання себе, одержання повноцінного і своєчасного лікування. Втрата працездатності привела до порушення звичайного ритму життя, через відсутність можливості реалізації своїх потреб і здібностей у повному обсязі. Внаслідок професійного захворювання, позивач зіткнувся з труднощами побутового плану. Він продовжує хворіти, потребує лікування. Зазначені обставини приводять суд до переконання, що моральна шкода позивачу дійсно заподіяна.

З урахуванням конституційної значимості здоров'я, як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від народження й охороняється державою, суд вважає що заявлена позивачем вимога обґрунтована і підлягає частковому задоволенню.

Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступень вини відповідача, стан здоров'я позивача, важкість змушених змін у його життєвих і виробничих зв'язках, неможливість їх поновлення, те, що позивач постійно відчуває хворобливі відчуття, має потребу в медикаментозному, санаторно-курортному лікуванні.

Таким чином, суд вважає, що розмір моральної шкоди у сумі 9000 гривень, який повинен бути стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_4 і він є достатнім для відшкодування завданої позивачеві моральної шкоди, спричиненої йому стійкою втратою працездатності у розмірі 40 відсотків внаслідок професійного захворювання.

У задоволенні решти позовних вимог позивача необхідно відмовити у зв,язку з їх необґрунтованістю.

На підставі п. 2 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

У зв,язку з вищевикладеним, суд вважає необхідним судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 23 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України, ст.ст. 57, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до ДП «Селидіввугілля» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням задовольнити частково.

Стягнути з ДП «Селидіввугілля» на користь ОСОБА_4 у рахунок відшкодування моральної шкоди 9000 (девять тисяч) гривень.

У решті позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

Стягнути з ДП «Селидіввугілля» судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп. на користь держави на р/р 31215206700070, ЄДРПОУ 37791274, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22030001, код за ЄДРПОУ суду 02895751, символ звітності банку 206 в ГУ ДКСУ в Донецькій області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя