Рішення № 29535765, 20.02.2013, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.13 Справа № 18/145/09

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50)

до відповідача: приватного підприємства «Техно-Юр» (69065, місто Запоріжжя, вулиця Електрозаводська, будинок 2)

про стягнення неустойки в розмірі 4 413,27 грн. та виселення,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Кириченко А.В., довіреність № 01/999 від 15.10.2012 р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 02.06.2009 р. звернулось Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства "Техно-Юр" неустойки у сумі 3 154,20 грн.; виселення відповідача з вбудованого у перший поверх гуртожитку нежитлового приміщення, загальною площею 76,3 кв. м. (літ. А-9, приміщення № 13, номери частин приміщення: з 1 по 6 включно), відповідно до плану поверхів та експлікації приміщень з технічного паспорту будівлі та повернення його, на підставі акту приймання-передачі. Позовні вимоги були обґрунтовані умовами Договору оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ТОВ "Житловик" від 23.04.2004 р. № 1085, ст. 785 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтями 17, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Ухвалою суду від 05.06.2009 р. порушено провадження у справі № 18/145/09, справу призначено до розгляду на 09.07.2009 р. Судом була задоволена заява позивача про збільшення розміру заявлених позовних вимог в частині стягнення неустойки до 4 413,27грн. В порядку ст. 27 ГПК України, було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-Сервіс", розгляд справи був відкладений. Провадження у справі зупинялося. У зв'язку із визнанням ТОВ «Житлобуд-Сервіс» банкрутом та припиненням підприємницької діяльності його було виключено із числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Строк вирішення спору за клопотанням представника позивача було продовжено.

В судовому засіданні 20.02.2013 р. представник позивач підтримав позовні вимоги. У відповідності до ст. 22 ГПК України надав заяву, якою повідомив про заміну реквізитів для зарахування надходження орендних платежів. Також повідомив, що орендоване державне майно, яке є предметом спору, 28.10.2010 р. передано у комунальну власність, що підтверджується актом приймання-передачі, затвердженим рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.10.2010 р. № 513 «Про затвердження актів приймання-передачі з державної власності до комунальної власності житлових будинків по вулиці Сковрцова, 2, вул. Лахтінській 10-а, вул. Маршала Чуйкова, 17 та гуртожитку по вул. Сорок років Радянської України, 37. Факт передачі до комунальної власності житлового будинку по вул. Маршала Чуйкова, 17 встановлено також постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.06.2012 р. у справі № 3/5009/5429/11.

Представник відповідача в судове засідання 20.02.2013 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Матеріали справи (арк. с. 46-47) містять пояснення щодо заявлених позовних вимог, відповідно до яких відповідач зазначив, що належним чином виконував договірні зобов'язання, вчасно сплачував орендні платежі. Станом на 25.03.2009 р. заборгованість з оренди відсутня. Починаючи з цієї дати ПП «Техно-Юр» приміщенням № 13 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Маршала Чуйкова, 17 не користується. Листом № 11-13-02037 орендодавцем на адресу відповідача був надісланий акт прийому-передачі майна, де балансоутримувачем зазначається ТОВ «Житлобуд-Сервіс». В той же час, зазначені акти підписані не були внаслідок того, що позивач розірвав договірні правовідносини з ТОВ «Житлобуд-Сервіс» і таким чином ТОВ «Житлобуд-Сервіс» не є балансоутримувачем орендованого орендодавцем нежитлового приміщення, і як наслідок не мав права підписувати Акт прийому-передачі об'єкта оренди.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 20.02.2013 р. розгляд справи був закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд,

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (орендодавець, позивач у справі) та приватне підприємство «Техно-Юр» (орендар, відповідач у справі) 23.04.2004 р. уклали договір оренди державного нерухомого майна (надалі - договір) № 1085, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: вбудоване в перший поверх нежитлове приміщення, загальною площею 77,4 кв.м. (Літера А-9, приміщення № 13, номери частин приміщення з 1 по 6 включно) відповідно до викопіровки та експлікації з технічного паспорту об'єкту оренди, яке розташовано за адресою: м. Запоріжжя, вул. Маршала Чуйкова, 17, знаходиться на балансі ТОВ «Житловик».

Призначення приміщення: торгівля продуктовими товарами підакцизної групи - 57,4кв.м., закусочна - 20 кв.м.

На виконання п. 2.1. договору сторони підписали Акт прийому-передачі державного нерухомого майна 23.04.2004 р., відповідно до якого орендодавець передав орендарю обумовлене договором державне нерухоме майно.

Пунктом 10.1. договору встановлено, що договір укладений з 23 квітня 2004 р. по 20 квітня 2005 р.

Договором про зміни № 5 від 07.08.2007 р., сторонами були внесені зміни щодо загальної площі об'єкту, що був переданий в оренду, з 77,4 кв.м. до 76,3 кв.м., а саме: 43,8кв.м. під торгівлю канцтоварами та іншими непродовольчими товарами; 32,5 кв.м. - під склад.

Договором про зміни № 6 від 03.04.2008 р. строк дії договору було продовжено до 25.03.2009 р.

Згідно з п. 10.5. договору договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 10.6. договору, в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення його строку він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Приписами ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як свідчать матеріали справи, РВ ФДМУ по Запорізькій області 13.04.2009 року листом № 11-13-02037 (арк. справи 26-28) повідомив орендаря про припинення дії договору з 25.03.2009 р., внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

З урахуванням зазначених подій, враховуючи положення п. 2.5. договору оренди позивач просив орендаря протягом 3-х днів з дати отримання підписати три примірника акту прийому-передачі та надати їх до регіонального відділення для реєстрації.

Лист про припинення дії договору було отримано відповідачем - 17.04.2009 р., про що свідчить поштове повідомлення № 5577004 відправлене 15.04.2009 р.

Однак, відповідач зобов'язання належним чином не виконав, акти прийому-передачі не підписав та на адресу позивача не повернув.

Заперечення відповідача щодо не підписання акту приймання-передачі приміщення у зв'язку із розірванням позивачем правовідносин з ТОВ «Житлобуд-Сервіс», судом відхиляються, оскільки за умовами договору внаслідок закінчення строку дії договору відповідач мав підписати акт приймання-передачі зі свого боку. Підписання акту приймання-передачі і його повернення орендодавцеві не ставиться в залежність від підписання акту балансоутримувачем нежитлового приміщення.

Зазначені вище обставини стали підставою для звернення Регіонального відділення Фонду державного майна по Запорізькій області з позовом до суду про стягнення з ПП «Техно-Юр» неустойки за період з 26.03.2009 р. по 17.06.2009 р. у розмірі 4 413,27 грн. та виселення відповідача з державного нерухомого майна.

Заслухавши представника позивача, оцінивши надані до суду документи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 ст. 763 ЦК України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що термін користування майном визначається сторонами в договорі. Строк може бути визначений періодом в часі або конкретною датою.

Як зазначалося вище, договором про зміни № 6 сторонами був узгоджений період часу дії договору оренди та припинення правовідносин між сторонами відносно об'єкту нерухомості, що був предметом договору - до 25.03.2009 р.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах визначених договором оренди.

Обов'язок орендаря повернути майно в разі закінчення строку дії договору оренди передбачений також і п. 2.5. договору.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, враховуючи положення п. 10.5 договору, відповідач на виконання п. 2.5 договору повинен був повернути майно балансоутримувачу після спливу строку його дії, тобто 24.03.2009 р. (оскільки договір діяв до 25.03.2009 р., а не по 25.03.2009 р.), аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю. Майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами Акта прийому-передачі.

В той же час, доказів, які б підтверджували факт дотримання відповідачем наведених норм чинного законодавства та положень договору суду не надано.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом

Відповідно до частини першої статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною другою цієї статті передбачено, що у разі невиконання наймачем обов'язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, а тому застосування до неї спеціальної позовної давності та спеціальних строків нарахування є неправильним (постанова Верховного Суду України від 20.03.2012 року у справі № 40/117).

Таким чином, ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня).

За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача щодо наявності порушення ПП «Техно-Юр» зобов'язань за договором оренди та правомірністю застосування до порушника санкцій у вигляді стягнення неустойки, передбаченої ч. 2. ст. 785 ЦК України та договором.

З огляду на зазначені норми права, наданий позивачем розрахунок суми неустойки у розмірі 4 413,27 грн. суд вважає вірним та виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому судом задовольняється вимога позивача щодо стягнення неустойки у розмірі 4 413,27 грн. за період з 26.03.2009 р. по 17.06.2009 р.

Внаслідок спливу строку дії договору оренди державного нерухомого майна, відсутності правових підстав для користування ПП «Техно-Юг» переданого йому в оренду майна, яке є власністю держави, позивач просив суд виселити ПП «Техно-Юг» з вбудованого в перший поверх гуртожитку нежитлового приміщення, загальною площею 76,3 кв.м. (літера А-9, приміщення № 13, номери частин приміщення з 1 по 6 включно), відповідно до плану поверхів та експлікацій приміщень з технічного паспорту будівлі, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. Маршала Чуйкова, 17 та повернути його на підставі акту приймання-передачі.

Разом з тим, на день розгляду спору, суду надані докази того, що орендоване державне майно, яке є предметом спору, 28.10.2010 р. передано у комунальну власність, що підтверджується актом приймання-передачі, затвердженим рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.10.2010 р. № 513 «Про затвердження актів приймання-передачі з державної власності до комунальної власності житлових будинків по вулиці Сковрцова, 2, вул. Лахтінській 10-а, вул. Маршала Чуйкова, 17 та гуртожитку по вул. Сорок років Радянської України, 37. Факт передачі до комунальної власності житлового будинку по вул. Маршала Чуйкова, 17 встановлено також постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.06.2012 р. по справі № 3/5009/5429/11.

Таким чином, на момент розгляду справи вбачається, що сторонами врегульоване питання щодо виселення орендаря з нежитлового приміщення та підписання акту прийому-передачі, як того вимагають положення договору. Позивач, на час розгляду справи по суті, не є особою, яка розпоряджається спірним майном та на користь якої можливе виселення, тобто предмет спору між позивачем та відповідачем відсутній.

Згідно з п. 11 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки об'єкт оренди був повернутий позивачеві (який він в подальшому передав в комунальну власність) після звернення із позовом до суду, провадження у справі, в цій частині, підлягає припиненню на підставі пункту 11 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині позову, з віднесенням на відповідача судових витрат, оскільки спір доведений був до суду з його вини.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач доказів, які б спростовували позицію позивача суду не надав.

З огляду на вищевикладене, позов задовольняється частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Техно-Юр» (69065, м. Запоріжжя, вулиця Електрозаводська, буд. 2, код ЄДРПОУ 30082260) на користь державного бюджету у Запорізькому районі (22080300, код ЄДРПОУ 38025393, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, р/р 31114094700122, стягувач: регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області) 4 413,27 грн. (чотири тисячі чотириста тринадцять грн. 27 коп.) неустойки. Видати наказ.

3. Стягнути з приватного підприємства «Техно-Юр» (69065, м. Запоріжжя, вулиця Електрозаводська, буд. 2, код ЄДРПОУ 30082260) на користь Державного бюджету (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, рахунок № 31215206783007, код класифікації доходів бюджету 22030001) 187,00 грн. (сто вісімдесят сім грн. 00 коп.) державного мита, 312,50 грн. (триста дванадцять грн. 50 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4. В частині позовних вимог про виселення ПП «Техно-Юр» з вбудованого в перший поверх гуртожитку нежитлового приміщення, загальною площею 76,3 кв.м. (літера А-9, приміщення № 13, номери частин приміщення з 1 по 6 включно), відповідно до плану поверхів та експлікацій приміщень з технічного паспорту будівлі, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. Маршала Чуйкова, 17 та повернення його на підставі акту приймання-передачі, провадження у справі припинити.

Суддя В.В.Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 22 лютого 2013 р.