Постанова № 29535277, 13.02.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2013 р. Справа № 2a-1870/9771/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелета С.М.

за участю секретаря - Кліщенко В.О.

представника позивача Н.А.Сімоненко,

представника першого відповідача Талденко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми справу за адміністративним позовом дочірнього підприємства "Завод обважених бурильних та ведучих труб" до Державної податкової інспекції у м. Сумах, Головного управління державної казначейської служби України в Сумській області про визнання бездіяльності, дій протиправними та стягнення бюджетної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулось дочірнього підприємства "Завод обважених бурильних та ведучих труб" (далі по тексту - позивач, ДП "Завод ОБтВТ") з позовом до державної податкової інспекції у м. Сумах (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому згідно уточнених позовних вимог просить суд стягнути з Державного бюджету суму податку на додану вартість у розмірі 610481,96 грн., в т.ч. 238295 грн. за серпень 2006 р., 372186,79 грн. за грудень 2006р., а також просить визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сумах про ненадання належної відповіді на запит від 05.09.2012р. №79-15-0720, та визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сумах щодо неподання головному управлінню державної казначейської служби України в сумській області висновку про відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість в розмірі 610481 грн. , в т.ч. 238295 грн. за серпень 2006 р., 372186,79 грн. за грудень 2006р. - закрити.

Свої вимоги мотивує тим, що сума, яка була заявлена до бюджетного відшкодування, а саме 610481 грн. , в т.ч. 238295 грн. за серпень 2006 р., 372186,79 грн. за грудень 2006р., зменшена податковим повідомленням-рішенням №0000192306/0/39411 від 16.062007р., яке було скасовано в судовому порядку, при цьому відповідачем не було вчинено жодних дій по направленню до органу державного казначейства висновку про відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість. Позивачем була направлена заява на адресу ДПІ у м. Сумах, але податковий орган не надав належної відповіді на запит від 05.09.2012р. №79-15-0720.

Враховуючи те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2009р. було зупинено виконання постанови господарського суду Сумської області від 05.11.2007р. та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2008р., а остаточне рішення касаційною інстанцією прийнято 14.06.2012 р., то позивачем не було пропущено строк звернення із вимогою стягнення із бюджету суми податку на додану вартість.

Також зазначає, що позивачем було направлено на адресу податкового органу запит щодо надання інформації щодо відшкодування з бюджету вищезазначених сум податку, але ДПІ у м. Сумах по суті звернення не розглянула, і всупереч діючому законодавству не направила на адресу органу казначейства висновок щодо відшкодування суми податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідач з позовом не погодився, дії вважає правомірними та такими, що вчинені у відповідності до чинного законодавства, зазначила, що на запит від 05.09.2012р. №79-15-0720 була надана відповідь, яку позивач отримав. Також зазначила, що висновок до казначейства направлений не був, оскільки до ДПІ у м. Сумах не надходив виконавчий лист від Державного казначейства для виконання.

Представник Головного управління Державного казначейства України у Сумській області в судове засідання не з'явився, у письмовому відзиві на позов зазначили, що у Головного управління Державного казначейства України у Сумській області відсутні законні підстави для відшкодування вищезазначених сум податку на додану вартість, оскільки не наділені повноваженнями щодо проведення відшкодування податку на додану вартість.

Суд, заслухавши представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем до податкового органу було подано податкові декларації з податок на додану вартість за серпень 2006р. (а.с.7-10) та грудень 2006р. (а.с.11-13), разом із якими подано заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.9,13).

Податковим органом було складено акт від 15.06.2007р. №3948/23-6-30991664 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ДП "Завод ОБтаВТ" ВАТ "СМНВО ім. М.В.Фрунзе" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за травень, серпень, грудень 2006р. (а.с.14-18). За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.06.2007р. №0000192306/0/39411, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 624385,77 грн., в т.ч. за травень 2006р. на суму 13903,81 грн., (а.с.19)

Після судового оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення, постановою господарського суду Сумської області від 05.11.2007р. по справі №АС12/402-07 (а.с.20-25), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2008р. позовні вимоги були задоволені та визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 16.06.2007р. №0000192306/0/39411, а також зобов'язано ДПІ в м. Суми відновити по особовому рахунку ДП "Завод обважених бурильних та ведучих труб" ВАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (правонаступником якого є позивач) заявлену ним до відшкодування суму податку на додану вартість. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.06.2012р. судові рішення в цій частині залишені без змін (а.с.30-32).

Зазначені рішення суду першої та апеляційної інстанції в розумінні ст. 254 КАС України набрали законної сили.

Листом від 05.09.2012р. №79/15-0720 ДП "Завод ОБтВТ" звернулося до ДПІ у м. Сумах про надання інформації щодо надання до органу казначейської служби висновку для проведення відшкодування сум податку на додану вартість за серпень, грудень 2006 р. (а.с.34).

Як вбачається із пояснень представників сторін, сума податку на додану вартість за травень 2006р. була відшкодована ДП "Завод ОБтВТ" облігаціями внутрішньої державної позики згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2010р. №368, але на час звернення позивача до суду залишок невідшкодованої суми податку на додану вартість становить 238295,17грн. за серпень 2006р. та 372186,79 грн. за грудень 2006р., що також підтверджується листом ДПІ у м. Сумах №45498/10/20247 від 25.09.2012р. (а.с.35)

Відповідач обґрунтовує ненадання до органу державного казначейства висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету за серпень 2006р. в сумі 238295,17грн.. та за грудень 2006р. в сумі 372186,79 грн., тим, що до ДПІ у м. Сумах копія виконавчого листа від Державного казначейства для виконання не надходила (а.с.35).

Суд не погоджується із позицією податкового органу, виходячи із наступного.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (діючого на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон) бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

На час виникнення спірних правовідносин порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, та строки розрахунків з бюджетом визначалися у пункті 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону.

Так, відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

В силу вимог підпункту 7.7.5 пункту 7.7 цієї ж статті Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу, як того вимагає підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На даний час порядок обчислення, сплати та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на визначається Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначаються як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Так, у відповідності із п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, орган Державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Держаного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах від 16.06.2007р., зокрема №0000192306/0/39411 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 238295,17грн. за серпень 2006р. та 372186,79 грн. за грудень 2006р. скасовані постановою господарського суду Сумської області від 05.11.2007 р. у справі № АС12/402-07, яка набрала законної сили, однак податковим органом було порушено приписи абз.2 п.200.15 ст.200 ПКУ, а саме протягом 5 днів після винесення 14.06.2012р. ухвали Вищим адміністративним судом України не направлено до органів Державного казначейства України висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, чим було порушено право платника податків на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, тому позивач має законні підстави на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в розмірі 238295,17грн. за серпень 2006р. та 372186,79 грн. за грудень 2006р.., шляхом стягнення цієї суми з Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищевикладене, з метою захисту порушеного права позивача сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість 238295,17грн. за серпень 2006р. та 372186,79 грн. за грудень 2006р. підлягає стягненню на користь ДП "Завод ОБтВТ" з Державного бюджету України.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на п. 3.1 та 3.2 розділу 3 Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України від 27 квітня 2004 року N 82/245, та те, що у податковому органі відсутні виконавчі документи, направлені із УДКСУ щодо відшкодування із бюджету суми податку на додану вартість, виходячи із наступного.

Зазначений Порядок розроблено відповідно до статті 25 Бюджетного кодексу України, Закону України "Про державну податкову службу в Україні", з метою забезпечення взаємодії органів державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду позовних заяв платників податку на додану вартість, оскарження прийнятих господарськими судами рішень та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість.

Порядок обчислення, сплати та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на визначається виключно Податковим кодексом України, відповідно до норм якого саме податковий орган зобов'язаний направити до державного казначейства відповідний висновок, на підставі якого орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби, що в даному випадку ДПІ у м. Суми виконано не було.

У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому належним способом захисту цього права є вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Також слід зазначити, що п. 102.5 ст.102 Податкового кодексу України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. днів. В даному випадку, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2009р. (а.с.29) було зупинено виконання постанови господарського суду Сумської області від 05.11.2007р. та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2008р. по справі АС12/402-07, в зв'язку із чим строк звернення до суду позивачем пропущено не було. Право на подання позову до суду із вимогою щодо стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2006р. та за грудень 2006р. виникло після касаційного провадження та винесення Вищим адміністративним судом України ухвали від 14.06.2012р.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач діяв за межами наданих повноважень та всупереч встановленому порядку, з порушенням приписів ст. 19 Конституції України, натомість позивачем виконано передбачені законом умови для отримання бюджетного відшкодування, за таких обставин, враховуючи вищевикладене, та те, що право позивача на бюджетне відшкодування та правильність розрахунків суми податку на додану вартість, що підлягає поверненню, підтверджується судовими рішеннями по справі №АС12/402-07, на час розгляду справи бюджетна заборгованість в сумі 238295,17грн. за серпень 2006р. та 372186,79 грн. за грудень 2006р. не відшкодована, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства "Завод обважених бурильних та ведучих труб" суму податку на додану вартість в розмірі 610481 грн. , в т.ч. 238295 грн. за серпень 2006 р., 372186,79 грн. за грудень 2006р. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сумах про ненадання належної відповіді на запит від 05.09.2012р. №79-15-0720, суд зазначає наступне.

Як підтверджується матеріалами справи, ДП "Завод ОБтВТ" було надіслано на адресу ДПІ у м. Сумах лист №79/15-0720 від 05.09.2012р. "Про надання інформації" (а.с.34).

ДПІ у м. Сумах було надано відповідь за № 45498/10/20247 від 25.09.2012р. (а.с.35), яка, як вбачається із пояснень позивача не влаштовує ДП "Завод ОБтВТ" по змісту.

Частиною 2 ст. 11 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Як вбачається із змісту позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправні дії відповідача про ненадання належної відповіді, але враховуючи вищевикладене, під час розгляду справи судом не встановлено бездіяльності відповідача, як суб'єкта владних повноважень, які стосувалися б не розгляду звернення позивача, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Стосовно позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сумах щодо неподання головному управлінню державної казначейської служби України в Сумській області висновку про відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість в розмірі 610481 грн. , в т.ч. 238295 грн. за серпень 2006 р., 372186,79 грн. за грудень 2006р. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З врахуванням викладеного, провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з тим, що така вимога не є способом захисту прав платника податку на додану вартість і не підлягає розгляду в суді, оскільки у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Відповідно пункту першого частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Також слід зазначити, що позивачем при розгляді справи №АС12/402-07 були крім іншого заявлені позовні вимоги щодо зобов'язання ДПІ в м. Суми надати органу Державного казначейства висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету ДП "Завод обважених бурильних та ведучих труб" ВАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" в сумі 238295,17грн. за серпень 2006р. та 372186,79 грн. за грудень 2006р.

Постановою господарського суду Сумської області від 05.11.2007р. по справі №АС12/402-07 (а.с.20-25), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2008р. позовні вимоги в цій частині були задоволені. Разом із тим, Вищим адміністративним судом України судові рішення суду першої та апеляційної інстанції в цій частині були скасовані, а провадження у справі закрито.

Відповідно пункту першого частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, позивачу пропорційно розміру задоволених позовних вимог відшкодовується із державного бюджету сума судового збору в розмірі 2146 грн., шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов дочірнього підприємства "Завод обважених бурильних та ведучих труб" до Державної податкової інспекції у м. Сумах, Головного управління державної казначейської служби України в сумській області про визнання бездіяльності, дій протиправними та стягнення бюджетної заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства "Завод обважених бурильних та ведучих труб" (м. Суми, вул. Комарова, 2, і.к. 30991664) суму податку на додану вартість в розмірі 610481 грн. , в т.ч. 238295 грн. за серпень 2006 р., 372186,79 грн. за грудень 2006р.

В задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сумах про ненадання належної відповіді на запит від 05.09.2012р. №79-15-0720 - відмовити.

Провадження у частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сумах щодо неподання головному управлінню державної казначейської служби України в сумській області висновку про відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість в розмірі 610481 грн. , в т.ч. 238295 грн. за серпень 2006 р., 372186,79 грн. за грудень 2006р. - закрити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства "Завод обважених бурильних та ведучих труб" (м. Суми, вул. Комарова, 2, і.к. 30991664) 2146 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.М. Гелета

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Гелета

Постанову складено у повному обсязі та підписано 18.02.2013 року.