Рішення № 29534070, 21.02.2013, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 року м. Мукачево Справа№0707/10776/12

2/303/376/13

Номер рядка с.з - 26

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі : головуючого судді Кость В.В.

при секретарі Болдижар О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачево матеріали цивільної справи

за позовом публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК»

до відповідача (1) ОСОБА_1,

відповідача (2) Афанасґєвої ОСОБА_2,

про звернення стягнення на предмет застави,

СУД ВСТАНОВИВ:

ПАТ «КРЕДОБАНК» (далі - Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - Позичальник) та Афанасґєвої ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, а саме легковий автомобіль марки «Маzda» (модель:3.5 НВ, рік випуску 2007, №кузова JMZBK 14 Z281631977) (далі автомобіль), що належить на праві власності Афанасґєвій О.М., в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 14.11.2007 № 326/13-17-2007, який укладений між Банком та ОСОБА_1 на суму 116 699,45 грн., шляхом продажу вказаного автомобіля через прилюдні торги.

Позовні вимоги обґрунтовуються доводами про порушенням майнових прав банку на забезпечення своїх вимог щодо отримання наданих відповідачу (1) в кредит коштів за рахунок заставленого майна.

Як на підставу для задоволення позовних вимог позивач посилається на те, що всупереч зареєстрованій в державному реєстрі обтяжень рухомого майна заставі, автомобіль неправомірно вибув з власності заставодавця, що перешкоджає кредитодавцю відшкодувати свої витрати, повязані за наданням відповідачу (1) кредитних коштів.

У судове засідання представник позивача не зявилася, оскільки заявила клопотання про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задоволити на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.

Належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи відповідачі в судове засідання не зявилися, заяв про відкладення розгляду справу не надали.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне.

За умовами укладеного між сторонами по справі кредитного договору від 14.11.2007 № № 326/13-17-2007 (надалі Договір кредиту, а.с. 12 - 13), Банк надав Позичальнику кредит у сумі 117450,00 доларів США для придбання автомобіля, з кінцевим терміном повернення не пізніше 13.11.2014, та в обмін на зобовязання Позичальника повернути надані кошти, зі сплатою відсотків у розмірі 12.99 % річних.

З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між Банком та Позичальником був укладений договір застави (а.с.7-8) від 14.11.2007 №326/13-18-2007 Р№ 7009 (далі Договір застави), за умовами якого відповідач (1) надав в заставу Банку автомобіль. Загальна заставна вартість автомобіля склала 108750,00 грн.

Вищевказана застава рухомого майна 19.11.2007 була зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №15525003 (а.с. 10).

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.08.2011 року по справі №2-2126/11 присуджено до стягнення з відповідача (1) на користь Банку суму заборгованості за Договором кредиту. Вказане рішення суду набрало законної сили 26.08.2011, що підтверджується ксерокопією виконавчого листа, виданого Мукачівським міськрайонним судуом Закарпатської області 31.08.2011.

Як свідчать подані по справі доказові матеріали станом на 07.12.2012 року зобовязання Відповідача (1) за Кредитним договором не виконано.

Приймаючи до уваги вищевказані фактичні обставини справи суд виходить також з наступного.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності з частиною другою ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Із вказаними положеннями Цивільного кодексу України у повній мірі кореспондуються приписи ст. 19 Закону України «Про заставу», якою передбачено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Аналогічним чином право на звернення стягнення на предмет застави у випадку невиконання Позичальником своїх зобовязань з повернення кредитних коштів передбачено і п.п. 5.1. Договору застави (а.с. 8).

Як частиною другою ст. 586 Цивільного кодексу України, так і частиною другою ст. 17 Закону України «Про заставу» та частиною першою ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачена заборона для заставодавця на відчуження предмета застави, крім випадків коли таке право передбачено умовами укладеного між сторонами договору.

Заборона для заставодавця на відчуження предмета застави без згоди заставодержателя була передбачена п.п. 4.1.4. Договору застави.

Поряд з цим, у періоді перебування вказаного вище обєкта нерухомого майна у заставі, відповідач (1) провів відчуження автомобіля відповідачу (2) без згоди заставодержателя.

Про факт відчуження майна без відома банківської установи свідчить копія листа Мукачівського ВРЕР УДАІ УМВС України в Закарпатській області від 25.10.2012 р. за № 1325 (а.с. 4) та копія рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.10.2010 (а.с. 8).

При вирішенні даного позову судом не дається оцінка правомірності порядку проведення відчуження спірного транспортного засобу, однак сам факт вибуття предмета застави з володіння Позичальника та його реєстрація за іншою особою свідчить про факт порушення прав банку на задоволення своїх вимог з повернення наданих в кредит коштів за рахунок заставного майна.

Фактичні дані по справі вказують на те, що позивач не тільки не надавав згоди на відчуження заставодавцем автомобіля, однак і не знав про вчинення відповідачами таких дій.

По відношенню до вказаних вище обставин справи, суд приймає до уваги положення частини першої ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», яка вказує на те, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - Державний реєстр) відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

У спірній по справі ситуації позивачем 19.11.2007 була зареєстрована застава автомобіля, що підтверджується відповідним витягом (а.с. 10).

Отже в силу вищевказаних положень ст. 586 Цивільного кодексу України, частини другої ст. 17 Закону України «Про заставу», частини першою ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та п.п. 4.1.4 Договору застави відповідач (1) не мав права на відчуження автомобіля без згоди заставодавця, яким у спірних правовідносинах виступало ВАТ «КРЕДОБАНК», правонаступником якого є позивач.

За таких обставин справи, вимоги позивача за даним позовом є підставними та такими що підлягають задоволенню з урахуванням ст. 589 Цивільного кодексу України, ст. 19 Закону України «Про заставу» та п.п. 5.1. Договору застави.

Суд також констатує, що з огляду на приписи ст.ст. 9, 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та на вищевказані обставини справи відповідач (2) не може вважатися добросовісним набувачем автомобіля. Крім того, беручи до уваги ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає свої дію відносно обох відповідачів.

Поряд з цим, згідно із ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

У відповідності до ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач (Банк) зареєстрував в ДРОРМі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження (а.с. 14). Значений вище предмет застави (автомобіль) на момент укладення Договору застави був оцінений сторонами в суму 108750,00 грн.

На підставі наведених вище фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, в звязку з невиконанням відповідачем (1) взятих на себе за Договором зобовязань з повернення кредиту, своєчасної сплати відсотків за користування кредитними коштами, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю шляхом звернення стягнення на предмет застави, що належить на праві власності відповідачу (2) ОСОБА_3, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 14.11.2007 №326/13-17-2007, що був укладений між ВАТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1.

Судові витрати по справі у сумі 1167,00 грн. (судовий збір) підлягають віднесенню на відповідачів відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 14, 57-60, 88, 212-215, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Звернути стягнення на предмет застави, а саме автомобіль марки Маzda» (модель: 3.5 НВ, рік випуску 2007, № кузова JMZBK 14 Z281631977, колір чорний, обґєм двигуна - 1598 ст3, д.н.з. НОМЕР_1), що належить на праві власності ОСОБА_3 (м. Мукачево, вул. Пушкіна, 34/5, код НОМЕР_2) в рахунок погашення заборгованості у сумі 116699,45 грн. (сто шістнадцять тисяч шістсот девяносто девять гривень 45 коп.) за кредитним договором від 14.11.2007 №326/13-17-2007, укладеного між відкритим акціонерним товариством «КРЕДОБАНК», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного вище транспортного засобу через прилюдні торги.

2. Початковою ціною реалізації предмета застави визначити заставну вартість в розмірі 108750,00 грн.(сто вісім тисяч сімсот пятдесят гривень 00 коп.) як вартість погоджену сторонами.

3. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1, код НОМЕР_3) та Афанасґєвої ОСОБА_2 (м. Мукачево, вул. Пушкіна, 34/5, код НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» (м. Львів, вул. Сахарова, 78, код 09807862) суму 1167,00 грн. ( одна тисяча сто шістдесят сім гривень 00 коп.) у відшкодування судових витрат.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В. Кость