Ухвала суду № 29534007, 18.02.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13018/12/0170/19

18.02.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Дудкіної Т.М.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженню відповідальністю "Професіонал"- Пономаренко Олена Петрівна, довіреність № 211/12 від 20.01.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- Безверха Юлія Анатоліївна, довіреність № 11/10-0 від 28.01.13

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю. ) від 18.12.12 у справі № 2а-13018/12/0170/19

за позовом Товариства з обмеженню відповідальністю "Професіонал" (пр. Кірова/вул. Леніна, 29/1, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.12.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Професіонал» задоволено: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби України від 07.11.2012:№ 0009452204, № 0009432204, № 0009442204, вирішено питання про судові витрати.

На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Професіонал" (далі-позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі-відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.11.2012: № 0009452204 щодо завишення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 8929439,00 грн.; № 0009432204 щодо визначення зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3386097,00 грн., в тому числі основний платіж-2718995,00 грн., штрафні санкції- 667102,00 грн., №0009442204 щодо визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3553794,00 грн., в тому числі основний платіж - 2830439,00 грн., штрафні санкції - 723355,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік відповідно до вимог чинного законодавства, а тому висновки податкової інспекції щодо неправомірного формування валових витрат та неправомірного внесення ним до податкового кредиту суми податку на додану вартість, що призвело до винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є протиправними.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Як свідчать матеріали справи 07.11.2012 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0009452204 щодо завишення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 8929439,00 грн.; № 0009432204 щодо визначення зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3386097,00 грн., в тому числі основний платіж-2718995,00 грн., штрафні санкції- 667102,00 грн., №0009442204 щодо визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3553794,00 грн., в тому числі основний платіж - 2830439,00 грн., штрафні санкції - 723355,00 грн.

Передумовою завишення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 8929439,00 грн., визначення зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3386097,00 грн.,щодо визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3553794,00 грн. став акт№ 1504/22-1/31095988 від 26.04.2012 документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з платниками податків: ТОВ БВП "Строитель - плюс", ПП "Ротонда Торг",ІІП "Габарит-груп", ПП "Гранд -М", ПП "Райс-М", ПП "Грандпродукт" , ТОВ "ВТК "Окнополь", ТОВ "Бренд Строй, ПП "Сіті Буд", ПП "Скипер" , ПП "Добре Місто", ПП "Комманд",ПП "Мобкримторг",ПП "Визит Торг", ПП "Нантехімидж", ПП "Кримторг", ТОВ "Будівельна компанія "Акрополь", ПП "Базис Торг", ПП "Укрторгпартнер", ПП "Кримспецтехнолоджи", ТОВ "Тонар-Крим", ТОВ "Кримстройиндустрия", ТОВ "Аквамарин", ПП "Евроградстрой", ПП "Прима Торг" , ТОВ "ТМ-Компані", Фірма "Капітель Плюс", КП "Альянс", ПП "Пан Буд", ПП "Беллатрикс", ПП "Севелітстрой", ПП "Мастер Торг" за період з 01.01.2009 по 31.03.2012.

Перевіркою встановлені порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ЗаконуУкраїни "Про оподаткування прибутку підприємств" та підпункту 138.1.1 пункту.138.1 статті 138, статті 185, пункту188.1 статті 188, пункту188.1 статті 188, статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по періодах: 3 квартали 2009року на 4710290,00грн., 2009рік на 7192509,00 грн.; 1 квартал 2010року на 2045457,00 грн.; 1 квартал 2011року на 1311820,00 грн.; квартал 2011року на 18914,00грн.; 2-3 квартали 2011року на 119702,00 грн., 2-4 квартали 2011року на 425110,00грн. та занижено податок на прибуток, що підлягає нарахуванню у сумі 2718995грн.,підпункту 3.1.1 пункту 3.1. статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1. та підпункту 7.4.5 пункту7.4 статті , статті 185, пункту188.1 статті 188 пункту 198.2 статті 198, статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого перевіркою встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового)період у всього у сумі 3970500грн. Проведеною перевіркою не підтверджено реальність здійснення фінансово-господарських операцій позивача з суб'єктами господарювання: ТОВ БВП "Строитель - плюс", ТОВ "Кримстройиндустрия", Фірма "Капітель Плюс", КП "Альянс", ТОВ "Бренд Строй", ПП "Кримспецтехнолоджи", ПП "Комманд", ПП "Пан Буд".

Пунктом 3.1 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Статтею 5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено що, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені Законом України "Про податок на додану вартість".

Порядок обчислення та сплати податку визначений у статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Документальним підтвердженням понесених витрат є належно оформлені первинні документи, підставою для нарахування податкового кредиту з ПДВ є податкові накладні, виписані постачальником товару (підрядником або виконавцем робіт (послуг)), зареєстрованим як платник податку на додану вартість.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що позивачем у перевіряємому періоді укладені договори на придбання товарів (послуг) з суб'єктами господарювання: ТОВ БВП "Строитель - плюс"; ТОВ "Кримстройиндустрия"; Фірма "Капітель Плюс"; КП "Альянс"; ТОВ "Бренд Строй"; ПП "Кримспецтехнолоджи"; ПП "Комманд"; ПП "Пан Буд".

Заявником апеляційної скарги не враховано, що у ході виконання вказаних договорів були створені документи: видаткові та прибуткові накладні, акти приймання виконаних підрядних робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт - форма КБ-3, акти здачі-приймання робіт (наданих послуг), акти приймання-передачі, податкові накладні, рахунки-фактури.

Слід зазначити, що згідно приписам Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та нормам Податкового кодексу України щодо підстав формування витрат обмеженням для віднесення до понесених суб'єктом господарювання витрат в норм вказаних нормативно- правових актів є відсутність розрахункових, платіжних, та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Ні Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податковий кодекс України, ні правила ведення податкового обліку, ні Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, не передбачають вичерпного переліку документів, що підтверджують зв'язок понесених витрат платника податку з господарською діяльністю, а лише вказують на необхідність мати первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Норми вказаних нормативно- правових актів, за своїм змістом, у якості підстав для не включення до витрат, витрат суб'єкта господарювання передбачають випадки повної відсутності любих розрахункових, платіжних та інших документів.

Згідно пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку в т.ч. з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону( пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Оформлена належним чином податкова накладна є достатньою підставою для формування податкового кредиту.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що фактичне придбання позивачем товарів, послуг за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 у TOB БВП "Строитель - Плюс", TOB "Кримстройиндустрия", ПП "Комманд", Фірма "Капітель Плюс", КП "Альянс", ПП "Пан Буд" TOB "Бренд Строй" підтверджено витратними накладними та актами виконаних робіт, оплата за вказані товари, послуги, у тому числі податок на долану вартість в придбаних товарів, послуг постачальникам і виконавцям здійснювалась грошовими коштами за безготівковими розрахунками на підставі платіжних доручень, що підтверджено виписками банківських рахунків підприємства, зокрема, ВВП "Строитель - Плюс" розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, грошовими коштами у сумі 4 759 868,31 грн. (з податком на додану вартість) та у вексельній формі у сумі 2300000,00 грн.;TOB "Кримстройиндустрия" розрахунки між підприємствами велися у безготівковій формі, грошовими коштами у сумі 142 834,73 грн.(з податком на додану вартість), станом на 31.03.2012 у позивача перед TOB "Кримстройіндустрія" є дебіторська заборгованість у сумі - 50 474,40 грн.(з податком на додану вартість). Фірма "Капітель Плюс" розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, грошовими коштами у сумі 48813,06 гривен (з податком на додану вартість).КП "Альянс" розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, грошовими коштами у сумі 1219005,61грн.(з податком на додану вартість) та у вексельній формі у сумі 4768270,00грн.Станом на 31.03.2012 у позивача по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" перед КП "АЛЬЯНС"рахується дебіторська заборгованість у сумі - 90549,21 грн. TOB "Бренд Строй" розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, грошовими коштами у сумі 40016,00грн. (з податком на додану вартість), та у вексельній формі у сумі 2997 280 грн., усього 3003726,00 грн. ПП "Кримспецтехнолоджи" розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, грошовими коштами у сумі 1351,20 грн. (з податком на додану вартість). ПП "Коммандр" розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, грошовими коштами у сумі 13 095,36 грн. (з податком на додану вартість). ПП "Пан Буд" розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, грошовими коштами у сумі 33748,00 грн. (з податком на додану вартість ).

Заявником апеляційної скарги не враховано, що товари, послуги отримані позивачем від контрагентів, які вказані у акті перевірки, використовувались в його господарській діяльності, що підтверджується безперечно судом першої інстанції з урахуванням первинних документів бухгалтерського та податкового обліку підприємства, видаткових накладних, актів виконаних робіт.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що ВВП "Строитель-Плюс" на об'єкті "Багатофункціональний рекреаційно- оздоровчий комплекс сімейного перебування в с.Чайка» виконувалися роботи: налаштування каркасів, профілю для монтування, роботи з облаштування гіпсокартоном, та багато інших робіт з внутрішньої обробки приміщень згідно умов договорів. Фактичне виконання робіт підтверджується актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), довідками про вартість виконаних робіт (форма КБ-3, а також підписом представника державного технічного нагляду на зазначених актах. Багатофункціональний рекреаційно-оздоровчий комплекс сімейного перебування в с. Чайка" збудовано та введено в експлуатацію, про що отримано сертифікат відповідності від 10.01.2011 за №КР000007 та свідоцтво від 10.06.2009 за №0100000154 видані Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що TOB "Кримстройіндустрия" виконувала роботи з контролю за якістю зварювальних робіт на об'єктах будівництва, без виконання зазначених робіт неможливо здати об'єкти до експлуатації. Введення об'єктів до експлуатації підтверджується сертифікатами відповідності Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, наданих по всіх об'єктах, а також видатковими накладними, податковими накладними, довідками про вартість виконаних будівельних робіт(форми КБ-3), актами приймання виконаних робіт(форма КБ-2в), звітами про витрати основних матеріалів у будівництві.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що Фірма "Капітель-Плюс" на підставі договорів підряду виконувала будівельні роботи на об'єктах будівництва. Введення об'єктів до експлуатації підтверджується сертифікатами відповідності Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, наданих по всіх об'єктах та довідками про вартість виконаних будівельних робіт(форми КБ-3), актами приймання виконаних робіт (форма КБ -2в).

Слід зазначити, що КП "Альянс" на підставі договорів підряду виконувала будівельні роботи на об'єктах будівництва по вулиці Треньова. Введення об'єкту до експлуатації підтверджується сертифікатами відповідності Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, наданих по всіх зазначених відповідачем об'єктах та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3), актами приймання виконаних робіт (форма КБ -2в).

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що позивач придбав у TOB "Бренд Строй" товар, роботи та послуги у відповідності до умов договору TOB "Бренд Строй" виписано податкові, видаткові накладні підприємству TOB "Професіонал".

За період з 01.01.2009 по 31.03.2012 позивач придбав у ПП "Кримспецтехнолоджи" товар (послуги, роботи) за усною домовленістю сторін. На виконання домовленості сторін ПП "Кримспецтехнолоджи" виписана видаткова та податкова накладна підприємству TOB "Професіонал" та сума податку на додану вартість згідно виписаної ПП "Кримспецтехнолоджи" податкової накладної була включена позивачем до складу податкового кредиту.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що позивач придбав у ПП "Комманд" товар та будівельні матеріали згідно договору постачання від 17.03.2011 № 104, у відповідності до умов якого ПП "Комманд" виписано податкові, видаткові накладні підприємству TOB "Професіонал." Позивач придбав у ПП "Пан Буд" товар, обладнання, будівельні матеріали, металовироби, комплектуючі та інше згідно договору постачання від 04.04.2011 № 7\0411\73, у відповідності до умов якого ПП "Пан Буд" виписано податкові, видаткові накладні підприємству TOB "Професіонал".

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що відповідні сертифікати, якими Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Сімферополі засвідчила відповідність закінченого будівництвом об'єктів: будівництво кварталу житлових будинків з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями по пр. Гер. Бресту в місті Севастополі (перший пусковий комплекс (блоки № 1, 2, 3); будівництво кварталу житлових будинків з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями по пр. Гер. Бресту в місті Севастополі (другий пусковий комплекс(блоки № 4, 5, 6); будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземною автостоянкою (перший пусковий комплекс (блоки №2, 2А, 4, 6). Нове будівництво, Україна, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, вул. Треньова, 21; окремого пускового комплексу- Рекреаційний комплекс з берегоукріплюючими спорудами у с. Чайка Маломаяцької сільської ради місто Алушта, Автономна Республіка Крим. Перша черга будівництва; окремого пускового комплексу- Рекреаційний комплекс з берегоупріплюючими спорудами у с. Чайка Маломаяцької сільської ради місто Алушта, Автономна Республіка Крим, перша черга будівництва. Нове будівництво.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що в підтвердження виконання робіт ТОВ «Кримбудіндустрія» за договором № 79 від 10.01.2011, укладеному з метою контролю зварювальних робіт металевих конструкцій та з'єднань, позивачем надано протоколи механічних іспитів зварювальних робіт металевих конструкцій та з'єднань у кількості 12 шт., дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничного нагляду за №2442.10.30- 74.30.0 виданий ТОВ «Кримбудіндустрія».

Судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що документи створені у ході виконання укладених між позивачем та контрагентами договорів, в силу норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Вказані первинні документи свідчать про наявність достатніх підстав для формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Позивач і його контрагенти мали цивільну правоздатність, державну реєстрацію та не були позбавлені права укладати будь-які угоди відповідно до чинного законодавства України. Проведені операції вплинули на права, обов'язки позивача та на його майновий стан, що підтверджує реальність таких операцій.

Надані суду первинні документи також є належним доказом реальності господарських операції між позивачем та названими контрагентами та є достатніми, в силу закону, для виникнення права на формування витрат та податкового кредиту.

Неспроможними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги щодо фіктивності діяльності позивача, оскільки наявність у підприємства ліцензії на здійснення будівельних робіт/послуг та зареєстрованого у встановленому порядку реєстратора розрахункових операцій, надання звітів по ньому та вчинення інших пов'язаних з обслуговуванням своєї господарської діяльності, не можуть характеризувати позивача як фіктивне.

Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на явність кримінальної справи та порушенням позивачем статей 203, 215, 228, 655, 656 та 662 Цивільного кодексу України, що в свою чергу свідчить про порушення відповідачем вимог пунктів 4, 5, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валового та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010№ 984, оскільки акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених в ході перевірки порушень норм податкового, валютного і іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на органи державної податкової служби, а факти виявлених порушень податкового, валютного і іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної чітко, об'єктивно і повною мірою, з посиланням на первинні або документи, зафіксовані в бухгалтерському і податковому обліку, що підтверджують наявність вказаних фактів.

Заявником апеляційної скарги не було доведено наявність будь-яких умисних дій з боку позивача чи його контрагентів стосовно ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемного правочину, а тому позивач мав достатні і передбачені Законом України «Про податок на додану вартість» підстави для віднесення суми сплаченого на користь постачальника податку на додану вартість до складу податкового кредиту, отже відсутні факти, які б свідчили, що зміст укладених договорів не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Викладені в акті перевірки дані також ґрунтуються на даних досудового слідства по кримінальних справах порушених стосовно посадових осіб контрагентів позивача за фактами фіктивного підприємництва, умисного ухилення від сплати податків. Поряд з цим акт перевірки не містить оцінки кожної конкретної операції проведеної контрагентами з позивачем, із з'ясуванням та з підтвердженням відповідними доказами, питання фактичної відсутності постачання позивачу товарів, робіт (послуг).

Судова колегія відмічає, що з метою встановлення фактичного здійснення господарських операції, наявності підстав для формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток відповідачем, згідно акту перевірки, не були з'ясовані такі обставини, як рух активів у процесі здійснення господарської операції, постановка на облік, експлуатація устаткування, використання матеріалів в господарський діяльності позивача. Тобто такі фактичні дані які підтверджують господарські операції.

Слід вказати, що відповідно до норм діючого законодавства не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом і не мають причинного зв'язку.

Встановлені досудовим слідством по кримінальній справі дані, які відображені в акті перевірки відповідачем, зокрема, показання посадових осіб контрагентів позивача, допитаних у ході досудового слідства, не можуть свідчити про невиконання господарських операцій між позивачем та контрагентами, оскільки наведені в акті перевірки дані не містять конкретної інформації щодо таких відносин. На час розгляду справи не наданий вирок суду по вказаних кримінальних справах, отже, обставини, встановлені у ході досудового слідства, не можуть бути прийняті в якості доказів.

Тому висновки відповідача щодо завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заниження податку на прибуток у сумі 2718995,00грн., заниження суми податку на додану вартість всього у сумі 3970500,00грн., а також встановлення не підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських операцій позивача з суб'єктами господарювання є необґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.07.2012 у справі № 2а-14780/11/0170/7, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Професіонал» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим, Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, наказу та визнання протиправними дій, позов задоволено частково, зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Державної податкової служби Автономної Республіки Крим від 11.04.2012 №481 "Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Професіонал"; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Державної податкової служби Автономної Республіки Крим з проведення перевірки ТОВ "Професіонал" на підставі наказу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Державної податкової служби від 11.04.2012 за №481 "Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Професіонал", в результаті якої складений акт №1504/22-1/31095988 від 26.04.2012.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, слід зазначити, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не потрібно доводити в даній справі, оскільки ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012 у справі № 2а-14780/11/0170/7 має преюдиціальне значення.

Наділення преюдиціальною силою судового рішення засновано на презумпції істинності судового рішення, що набрало законної сили. Законна сила судового рішення забезпечує дію преюдиції. В силу преюдиції встановлені судовим рішенням факти та правовідносини мають сприйматися як безспірні, до того часу, доки рішення суду не буде скасоване у передбаченому законом порядку, доки факти та правовідносини не будуть визнані такими, що не відповідають дійсності. Обставини вважаються встановленими в іншому судовому рішенні, якщо про це зазначено у мотивувальній чи резолютивній частинах цього рішення.

Отже, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено протиправність дій Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим державної податкової служби по проведенню перевірки позивача, в результаті якої складений акт № 1504/22-1/31095988 від 26.04.2012, встановлено, що висновки відповідачем в акті перевірки №1504/22-1/31095988 від 26.04.2012 щодо завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заниження податку на прибуток у сумі 2718995,00грн., заниження суми податку на додану вартість всього у сумі 3970500,00грн., а також встановлення не підтвердження реальності здійснення фінансово- господарських операцій ТОВ "Професіонал" з суб'єктами господарювання, є необґрунтованими.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення щодо винесення спірних податкових повідомлень-рішень від 07.11.2012:№ 0009452204 щодо завишення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 8929439,00 грн.; № 0009432204 щодо визначення зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3386097,00 грн., №0009442204 щодо визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3553794,00 грн., а надані позивачем письмові пояснення, є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи дії Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 07.11.2012:№ 0009452204 щодо завишення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 8929439,00 грн.; № 0009432204 щодо визначення зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3386097,00 грн., №0009442204 щодо визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3553794,00 грн., суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, "на підставі"означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, "у межах повноважень"означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, "у спосіб"означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 07.11.2012:№0009452204 щодо завишення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 8929439,00 грн.; № 0009432204 щодо визначення зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3386097,00 грн., №0009442204 щодо визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3553794,00 грн., діяв в не порядку статті 19 Конституції України, тобто, не на підставі діючого законодавства України.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.12.2012 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим державної податкової служби задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.12.2012 у справі № 2а-13018/12/0170/19 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 лютого 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко