Рішення № 29533512, 20.02.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2013 р. Справа № 918/142/13-г

Суддя Романюк Р.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні Системи і Технології"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнепобутприлад"

про стягнення в сумі 4 628 грн. 90 коп.

В засіданні приймали участь представники:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: Ношкалюк М.М. - директор.

У судовому засіданні 13 лютого 2013 року оголошувалася перерва.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерні Системи і Технології" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнепобутприлад" про стягнення 4 628 грн. 90 коп.

В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідно до умов Договору № ІС-0011 від 01.01.2012 року, укладеного між сторонами, він протягом листопада - грудня 2012р. надавав відповідачу послуги по відведенню та перекачуванню стоків, вартість яких останнім не сплачена.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 04.02.2013 року порушено провадження у справі № 918/142/13-г та призначено справу до розгляду на 13.02.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 13.02.2013 року позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. При цьому зазначив, що всупереч умов Договору № ІС-0011 від 01.01.2012 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнепобутприлад" свої зобов'язання щодо оплати за надані послуги належним чином не виконало, що призвело до утворення заборгованості яку позивач просить суд стягнути з відповідача у примусовому порядку.

13.02.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерні Системи і Технології" до канцелярії суду подано клопотання від 12.02.2013 року про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал", яке судом залишено без задоволення, оскільки з наведених обґрунтувань не вбачається, що рішення у справі може вплинути на права або обов'язки підприємства щодо однієї з сторін.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві. При цьому зазначив, що Договір № ІС-0011 від 01.01.2012 року за його ініціативою розірвано, а тому вважає, що зобов'язання по сплаті послуг за водовідведення у нього відсутні.

Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, умови якого, в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

01 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерні Системи і Технології" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнепобутприлад" (споживач) укладено Договір про надання послуг водовідведення № ІС-0011 (далі - Договір) (а.с. 7-10).

Зважаючи на те, що внутрішня каналізаційна мережа споживача, безпосередньо під'єднана до зовнішнього збірного самопливного колектора, звідки стоки потрапляють до приймальної камери насосної станції, що є приватною власністю ФОП Лесіва Т.Й. замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати, у відповідності до умов даного договору, та за згодою ФОП Лесів Т.Й., роботи по водовідведенню та перекачуванню стоків, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (п. 1 Договору).

Вказаний Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.

Відповдно до п.п. 13, 14 Договору тарифи на послуги водовідведення, ремонт каналізаційного колектору вказуються в акті виконаних робіт, погодженому сторонами, по факту виконання робіт. Розмір щомісячної плати за надані послуги згідно з нормативами (нормами) споживання вказується в рахунках.

Згідно з п. 16 Договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі за надані послуги справляються не пізнішеше 5-го числа кожного місяця, згідно виставлених рахунків та актів виконаних робіт.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач стверджує, що згідно Договору ним протягом листопада 2012 року - грудня 2012 року були надані послуги відповідачу по перекачуванню стоків, загальною вартістю 4 628 грн. 90 коп. На підтвердження своєї позиції, позивач посилається на акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ІС-0000001 та № ІС - 000152, а також рахунки № ІС-0000114 від 30.11.2012 року та № ІС-0000137 від 28.12.2012 року (а.с. 26-29). Зазначені акти та рахунки були направлені на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення.

Разом з тим, п. 36 Договору сторони визначили, що договір укладається на один рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.

Крім того, п. 37 Договору сторони погодили, що однією із умов, коли договір може бути розірваний достроково є "зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугами виконавця".

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час розгляду справи, відповідач 05.11.2012р. звернувся до позивача з листом за № 252, яким повідомив останнього про дострокове припинення договору з 01.12.2012 року в зв'язку із заключенням договору про водовідведення з РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал". Даний лист отримано уповноваженим представником позивача про що свідчить підпис та відбиток печатки останнього, а це не заперечується і представником, присутнім 13.02.2013р. в судовому засіданні.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК Ураїни).

Статтею 905 ЦК України встановлено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 907 ЦК України передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

За таких обставин, коли відповідачем повідомлено позивача в порядку визначеному Договором про його дострокове розірвання та відмови від користування послугами з 01.12.2012 року, то відповідно, нарахування плати за послуги, надані згідно Договору з цього періоду є неправомірним, а відтак позовні вимоги судом визнаються обгрунтованими в частині стягнення заборгованості за надані послуги за листопад місяць 2012р. в сумі 2 314 грн. 45 коп.

З огляду на зазначене, позов підлягає частковому задоволенню, з покладенням на відповідача судових витрат пропорційно задоволених позовних вимог, а тому керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнепобутприлад" (33000, м. Рівне, вул. Млинівська, 3, код ЄДРПОУ 32089535) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні Системи і Технології" (33009, м. Рівне, пров. Робітничий, 5, код ЄДРПОУ 37685447) 2 314 грн. 45 коп. та 860 грн. 25 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "25" лютого 2013 року.

Суддя Р.Романюк