Постанова № 29533490, 19.02.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2013 р. Справа № 5023/4600/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Афанасьєв В.В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 340Х/3 ) на рішення господарського суду Харківської області від 25.12.12 р. у справі № 5023/4600/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Козіївське" Харківська обл. с. Козіївка

про стягнення коштів у сумі 463 543,86 грн

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" м. Київ (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Козіївське" Харківська обл. с. Козіївка (відповідач) 280 000 грн. основного боргу, 42014,45 грн. пені, 82765,92 грн. 30% річних, 2763,49 грн. індексу інфляції, 56000,00 грн. штрафу, 13950 грн. адвокатських витрат, та судового збору, обгрунтовуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов"язань щодо здіснення своєчасних розрахунків, у відповідності до умов договору №28-05-2011 Х купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 10.05.2011 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.12.2012 року по справі № 5023/4600/12 (суддя Жиляєв Є.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 280 000 грн. основного боргу, 21114,75 грн. пені, 81961,78 грн. 30% річних, 1924,03 грн. індексу інфляції, 56000,00 грн. штрафу, 13950 грн. витрат по сплаті послуг адвоката, 9099,01 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Відповідач не погодився з рішенням господарського суду Харківської області, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить повністю або частково скасувати рішення місцевого господарського суду від 25.12.2012 року по справі № 5023/4600/12 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що рішення прийнято при порушенні норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначає про те, що судом не прийнято до уваги, що у відповідача відсутній оригінал спірного договору, а також те, що позивачем не надано доказів звернення до відповідача з претензіями з метою врегулювати спір без звернення до суду. Відповідач вказує на те, що місцевий господарський суд, задовольняючи частково позовні вимоги, пропорційно не розподілив витрати понесені на послуги адвоката.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2013 року розгляд скарги було призначено на 19.02.2013 року.

12.02.2013 року від позивача через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду надійшло клопотання, в якому позивач просить розглянути спір за наявними матеріалами, без участі уповноваженого представника, апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 25.12.2012 року по справі №5023/4600/12 залишити без змін, з посиланням на те, що рішення суду першої інстанції є цілком законним та обгрунтованим.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 19.02.2013 року за відсутності представників сторін.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи 10 травня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № 28-05-2011 X, у відповідності до умов якого цей договір визначає умови купівлі-продажу товару (засобів захисту рослин, та/або мікродобрив, та/або міндобрив, та/або насіння) на умовах відстрочення платежу. Пунктом 1.2 Договору, предметом цього договору є товар, який належить продавцю (позивачу) на моменту укладення договору або буде набутий продавцем (відповідачем) у майбутньому. Відповідно до п. 2.1 Договору, асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках до даного Договору, які є його невід'ємною частиною та/або накладних документах на відпуск товару. Згідно з п. 2.2. даного Договору, всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною. Відповідно до п. 2.3 Договору, загальна сума даного договору визначається сукупністю додатків та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних) які підписані у період дії даного договору. Пунктом 3.1. Договору зазначено, що товар може передаватися покупцю (відповідачу) партіями. Право власності на товар, а також ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходить до покупця (відповідача) після передачі товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчать про прийом покупцем (відповідачем) товару (п. 4.7. Договору). Пунктом 5.5. спірного договору, сторони погодили порядок розрахунків, а саме, оплата товару згідно даного договору проводиться наступним чином: - 10 % від вартості Товару оплачується покупцем (відповідачем) в строк до 11 травня 2011 року; - 10 % від вартості Товару оплачується покупцем (відповідачем) в строк до 30 травня 2011 року; -15 % від вартості Товару оплачується покупцем (відповідачем) в строк до 15 серпня 2011 року; - 15 % від вартості Товару оплачується покупцем (відповідачем) в строк до 15 вересня 2011 року; - 50 % від вартості Товару оплачується покупцем (відповідачем) в строк до 20 жовтня 2011 року.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Місцевий господарський суд вірно встановив, що позивач прийняті на себе договірні зобов'язання виконав належним чином, поставивши відповідачу товар за видатковою накладною № ХН/13-0051 від 11.05.2011 року на загальну суму 486420,00 грн., відповідач в свою чергу товар отримав, про що свідчить його підпис та печатка підприємства, проте, оплату в строки, встановлені п. 5.5 договору купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № 28-05-2011 X від 10.05.2011 року не виконав належним чином, сплативши позивачу лише кошти у сумі 206420,00 грн., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у сумі 280000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 8.2. Договору купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № 28-05-2011 X від 10.05.2011р., сторони погодили, що за прострочення виконання зобов'язання покупець (відповідач) зобов'язаний сплатити на користь продавця (позивача) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГПК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду стосовно часткового задоволення заявленої позивачем вимоги про стягнення пені, оскільки наданий позивачем розрахунок суперечить вимогам чинного законодавства, так як перевищує шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тому, суд першої інстанції правомірно відмовив в частині заявленої вимоги у сумі 20899,70 грн.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пункт 8.6. Договору сторони погодили, що відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України сторони дійшли згоди, що покупець (відповідач) у випадку прострочення оплати товару за користування коштами продавця (позивача) сплачує на користь останнього 30% річних.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що наданий позивачем розрахунок 30% річних та інфляційних суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки нарахований невірно, тому задоволенню підлягає сума 30 % річних в розмірі 81961,78 грн. та індекс інфляції в розмірі 1924,03 грн., в іншій частині заявлених 30 % річних та інфляційних суд правомірно відмовив, у зв'язку з невірним нарахуванням.

З огляду на умови п. 8.4 вищенаведеного Договору, а також враховуючи наявні порушення з боку відповідача щодо оплати товару, місцевий господарський суд вірно визнав позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 20 % штрафу в розмірі 56000,00 грн. за прострочення виконання зобов'язання обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за послуга адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позову на позивача.

Статтею 48 ГПК України встановлено, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Згідно із ст. 12 Закону України "Про адвокатуру", оплата праці адвоката здійснюється згідно угоди між громадянином чи юридичною особою та адвокатським об'єднанням або адвокатом.

Як свідчать матеріали справи, 03.10.2012 року ТОВ "Технік Енерджі" (Замовник) та ФОП (адвокатом) Бонтлаб В.В. укладений Договір про надання адвокатських (правових) послуг, предметом якого є надання адвокатом комплексу адвокатських правових послуг щодо аналізу правовідносин між Замовником та ТОВ Козіївське (відповідач) які виникли на підставі договору №28-05-2011 Х (спірний договір).

Колегія суддів погоджується також з висновками господарського суду про задоволення вимог про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у сумі 13950,00 грн., так як заявлена вимога підтверджена належними доказами у справі.

Разом з тим вирішуючи питання розподілу судових витрат суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача витрати понесені позивачем на послуги адвоката у повному обсязі, не здійснивши пропорційний розподіл.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення господарського суду Харківської області від 25.12.2012 року у справі №5023/4600/12 в частині стягнення з відповідача 678,42 грн. витрат по сплаті послуг адвоката,оскільки в цій частині судом не здійснено пропорційного розподілу, а також про скасування в частині стягнення 279,00 грн. судового збору, так як суд першої інстанції безпідставно (здіснюючи пропорційний розподіл судового збору внаслідок часткового задоволення позову) включив до заявлених вимог : основного боргу, заявлених штрафних санкцій, суму витрат, понесених на оплату послуг адвоката та стягнув з відповідача 9099,01 грн. судового збору, а повинен був стягнути 8820,01 грн.

Крім того колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що незважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги, сплачений відповідачем судовий збір за подання апеляційної скарги, покладається на відповідача, оскільки рішення господарського суду Харківської області від 25.12.12 р. по справі №5023/4600/12 скасовано в частині стягнення витрат на оплату послуг адвоката у сумі 678,42 грн., та в частині стягнення судового збору у сумі 279,00 грн., тобто в тій частині, за яку не сплачується судовий збір.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що заперечення наведені в апеляційній скарзі стосовно того, що місцевим господарським судом не прийнято до уваги, що у відповідача відсутній оригінал спірного договору, а також те, що позивачем не надано доказів звернення до відповідача з претензіями з метою врегулювати спір без звернення до суду позбавлені фактичного та правового обгрунтування, а господарський суд Харківської області дав належну юридичну оцінку обставинам справи, у зв"язку з чим підстави для скасування рішення господарського суду Харківської області від 25.12.2013 року в частині стягнення основного боргу, пені, 30% річних, індексу інфляції, штрафу, частково стягнутих витрат на оплату послуг адвоката у сумі 13271,58 грн. та судового збору у сумі 8820,01 грн. відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44,49,99,101,п.2 ст.103,п.4 ст.104,ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Козіївське" с. Козіївка Краснокутського району Харківської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 25.12.2012 року по справі №5023/4600/12 в частині стягнення з відповідача 678,42 грн. витрат понесених на оплату послуг адвоката та 279,00 грн. судового збору скасувати, в цій частині прийняти нове рішення про відмову в стягненні 678,42 грн. витрат понесених на оплату послуг адвоката та 279,00 грн. судового збору.

В інший частині рішення господарського суду Харківської області залишити без змін.

Зобов"язати господарський суд Харківської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 20.02.2013 року.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Афанасьєв В.В.

Суддя Гребенюк Н. В.