Рішення № 29533442, 19.02.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2013 р. Справа № 5010/1535/2012-2/84 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства "Путильське лісове господарство", вул. Українська, 86, смт. Путила, Путильський район, Чернівецька область, 59100

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова компанія "Лаванда" вул. Оренштайна, 15/5, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200

про стягнення заборгованості за поставлену лісопродукцію у сумі 438 967,63 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: 1.Фокшек Надія Іванівна - юрисконсульт, (довіреність №06/587 від 19.12.12)

2. Штефуряк Дмитро Кузьмович - начальник відділу реалізації, (довіреність №06/588 від 19.12.12)

від відповідача: Луцак Артур Олександрович - адвокат, (Договір про надання правової допомоги від 18.02.13)

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Путильське лісове господарство" (далі Позивач) звернулося в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова компанія "Лаванда" (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за поставлену лісопродукцію у сумі 438 967,63 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольниити з підстав, вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги визнав, що підтверджується підписаним актом звірки, однак, через відсутність коштів для сплати боргу просив суд відстрочити виконання рішення суду на один рік, про що подав заяву за Вх.№769/13 від 19.02.13. В обгрунтування вказаної заяви посилається на те, що у нього не було коштів для оплати за сировину через неповернення валютної виручки закордонними партнерами; виробничі потужності СП ТзОВ "Лісова компанія Лаванда" практично простоювали близько одного року, і на даний час також, що також негативно вплинуло і впливає на вчасне повернення боргу.

Представники позивача проти відстрочки суми боргу заперечували, мотивуючи тим, що у них на підприємстві також тяжкий матеріальний стан.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

На підставі наявних в матеріалах справи нарядів, товарно-транспортних накладних позивач відпускав відповідачу лісопродукцію. Так як відповідач частково розрахувався за отриманий товар, заборгованість станом на день звернення до суду становила 438 967,63 грн.

Вказана заборгованість підтверджується належним чином завіреною копією акту звірки розрахунків від 31.01.13, який підписаний і скріплений печактками обох сторін (а.с.128).

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій організацій (ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений (що має місце в спірному випадку) або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так як договір на поставку товару між сторонами відсутній, зобов"язання по оплаті вказаної суми виникло у відповідача перед позивачем відповідно до ст.530 ЦК України - в семиденний термін з моменту отримання вимоги про оплату. Такою є претензія №06/372 від 08.06.12 (а.с.13), яка направлена відповідачу та вручена 14.06.12 (а.с.13), однак останній залишив її без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене та визнання позову відповідача, суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 438 967,63 грн. заборгованості за відпущену лісопродукцію обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Що стосується заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду на один рік, то відповідно до п.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити його виконання.

Згідно з п.7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Як зазначено у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Подані відповідачем довідка про заборгованість перед ним, накази про зупинення виробництва, надання відпустки працівникам за власний рахунок не свідчать про неможливість виконання відповідачем судового рішення, а також не є доказами винятковості такого випадку, що може бути підставою для відстрочки судом його (рішення) виконання, а тому в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення строком на один рік належить відмовити.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 8779 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, ГК України, ст.ст. 15-16, 509, 526, 530, 610, 612, Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Державного підприємства "Путильське лісове господарство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова компанія "Лаванда" про стягнення 438 967,63 грн. заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова компанія "Лаванда" (вул. Оренштайна, 15/5, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200, код 31656159) на користь Державного підприємства "Путильське лісове господарство" (вул. Українська, 86, смт.Путила, Путильський район, Чернівецька область, 59100, код 21448070) - 438 967 (чотириста тридцять вісім тисяч дев"ятсот шістдесят сім) грн. 63 коп. основного боргу та 8779 (вісім тисяч сімсот сімдесят дев"ять) грн. судового збору.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

повне рішення складено 25.02.13

Суддя Круглова О. М.

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

_помічник судді Шунтов О. М. 25.02.13