Ухвала суду № 29531913, 18.02.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12089/11/0170/18

18.02.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Роднічок"- Амеліна Світлана Анатоліївна, довіреність № 33 від 15.02.13

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Роднічок"- Мадей Тетяна В'ячеславівна, довіреність № 4 від 15.02.13

представник відповідача, Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- Безверха Юлія Анатоліївна, довіреність № 48/10/10-24 від 23.01.13

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Панов О.І.) від 06.11.12 у справі № 2а-12089/11/0170/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Роднічок" (пр. Леніна, 68, місто Євпаторія, Автономна Республіка Крим,97400)

до Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим (вул. Дм. Ульянова, 2 Б, місто Євпаторія, Автономна Республіка Крим,97400)

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

заявник апеляційної скарги: Державна податкова інспекція в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Дм. Ульянова, 2 Б, місто Євпаторія, Автономна Республіка Крим,97400)

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.11.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Роднічок" задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Євпаторії Автономної Республіки Крим від 23.06.2012 №0001052302, визнано протиправним та скасовано частково податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Євпаторії Автономної Республіки Крим №0001012302 від 23.06.2012 з податку на прибуток у частині 2206,00 грн. (податку на прибуток у сумі 1765,00 грн. та фінансових санкцій у сумі 441,00 грн.), в решті позовних вимог- відмовлено, вирішено питання про судові витрати.

На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції у місті Євпаторії Автономної Республіки Крим Державної податкової служби надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Роднічок" (далі- позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Євпаторії Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі-відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2011 №0001052302; про визнання частково нечинним та частково скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2011 №0001012302 та про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача сплачену суму донарахованого податку на прибуток та штрафні санкції у розмірі 2207,00 грн., як такі, що сплачені надміру.

Позов мотивовано тим, що при проведенні перевірки, на підставі якої прийняті оскаржувані повідомлення-рішення, відповідач дійшов неправильних, необґрунтованих та недостовірних висновків щодо заниження позивачем податку на прибуток. Також позивач зазначив, що податковим органом була проведена планова виїзна перевірка без урахування всіх документів, внаслідок чого неправомірно нараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток та протиправно застосовані штрафні санкції .

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення №0001052302 від 23.06.2011на суму 2981086,00 грн., (за основним платежем у сумі 2981085,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 1,00 грн.) та податкове повідомлення-рішення відповідача №0001012302 від 23.06.2011 на суму 2206,00 грн., (за основним платежем у сумі 1765,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 441,00 грн) не може бути визнане таким, що прийняте на підставі та відповідно до діючого законодавства.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи 23.06.2012 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 00010552302 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2981085,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 1 грн.; №0001012302 про визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 50608,00 грн.; за штрафними санкціями - 12652,00 грн.

Передумовою зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств став акт від 08.06.2011№1153/23-2/35053784 планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2010 валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 31.03.2011 валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 31.03.2011.

Перевіркою встановлені порушення позивачем: пункту 1.10, пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту5.3, підпункту 5.5.1 пункту5.1, пункту5.9 статті 5, пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року на загальну суму 2981085,00 гри. та занижено податок на прибуток за 2008 рік у сумі 50608,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи згідно з даними декларацій з податку на прибуток за 2008 рік, 2009 рік, 2010 рік та 1 квартал 2011 року та уточнюючих розрахунків сума скоригованих валових витрат склала 44363462,00 грн.За даними відповідача сума скоригованих валових витрат за 2008 рік, 2009 рік, 2010 рік та 1 квартал 2011 року склала 38058030,00 грн. Розбіжність між даними перевірки та даними позивача склала 6305432,00грн. Розбіжність виникла в результаті того, що відповідачем витрати з нарахування відсотків по договору позики №15/12/08-1 від 15.12.2008, укладеному з ВАТ «Меганом», були виключені зі складу валових витрат позивача.

Позика може надаватися не тільки учасниками ринку фінансових послуг згідно з умовами Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 №2664-111, але і підприємствами без статусу фінансової установи. Відносини цих підприємств стосовно договорів позики регулюються статтями 1046-1053 Цивільного кодексу України.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 15.12.2008 між ВАТ «Меганом» (позикодавець) та позивачем(позичальник) укладений договір процентної позики №15/12/08-1, відповідно до умов якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти в розмірі, встановленому пунктом 2.1 Договору у строки й порядку, передбачені Договором, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві суму позики, сплатити проценти в розмірі та порядку, встановлених Договором, а також виконати інші зобов'язання, встановлені цім Договором. Мета використання позикових коштів: завершення будівництва першої черги об'єкту будівництва за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Євпаторія, проспект Леніна, 68, сума позики за Договором становить 8967720,00 грн.

Пункт 2.2 За Договору передбачає, що позичальник зобов'язаний сплачувати проценти в розмірі 20% річних від суми позики (або її частини, з урахуванням пунктів:2.3, 2.5 Договору) від дня надання (включно) до дня фактичного повернення позики (виключно). День фактичного повернення позики (її частини) визначається згідно з пунктом 5.3 Договору.

Слід зазначити, що за період з вересня 2009 року по грудень 2010 року між ВАТ «Меганом» (позикодавець) та позивачем (позичальник) були укладені договори про внесення змін до договору процентної позики №15/12/08-1 від 15.12.2008.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що згідно з наданими позивачем розрахунками відсотків за позикою ВАТ «Меганом» по договору №15/12/08-1 від 15.12.2008 ТОВ «Пансіонат «Роднічок» за період грудень 2008 року - грудень (включно) 2010 року було нараховано відсотків на суму 3183515,08 грн. У бухгалтерському обліку позивача нараховані відсотки по договору процентної позики, укладеному з ТОВ «Меганом», за період з грудня 2008 року по березень (включно) 2011 року відображені бухгалтерською проводкою: Дебет рахунку 952 «Інші фінансові витрати»-Кредит рахунку 684 «Розрахунки по нарахованим відсоткам» у сумі 3183515,08 грн.

Згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» проценти - доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості або фіксованих сум. Валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що згідно з пунктом 1.2 Договору позики №15/12/08-1 від 15.12.2008 позикові кошти мають бути використанні на завершення будівництва першої черги об'єкту будівництва за адресою: Автономна Республіка Крим,місто Євпаторія, проспект Леніна, 68.

Слід зазначити, що згідно пункту 3.2 статті 3 Статуту позивача одним з предметів діяльності Товариства є будівництво житлових і виробничих будинків.

Неспроможними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованого віднесення позивачем витрат з нарахування відсотків за договором позики №15/12/08-1 від 15.12.2008 у сумі 3183515,00 грн. до складу валових витрат по рядку 04.13 Декларації з податку на прибуток, оскільки 07.02.2008 був укладений договір підряду №5 між позивачем (замовник) та ВАТ «Будкомплекс» (підрядник), на виконання робіт на об'єкті « 12-квартирний житловий будинок для співробітників пансіонату «Роднічок». 25.12.2008 до договору підряду №5 від 07.02.2008 була укладена додаткова угода №1, відповідно до умов якої замовник (позивач) доручає, а підрядник (ВАТ «Будкомплекс») зобов'язується у відповідності до затвердженої проектної документації, договірної ціни та умов цього Договору, у встановлені строки, власними силами та залученими силами, на свій ризик виконати роботи по будівництву першої черги багатофункціонального жилого комплексу по пр. Леніна, 68.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що сума об'єкту оподаткування позивача склала: за 2008 рік у сумі 14072,00 грн. (прибуток); за 2009 рік у сумі 1712883,00 грн. (убуток); за 2010 рік у сумі 3072944,00 грн. (убуток); за 1 квартал 2011 року у сумі 4492744,00 грн. (убуток).Так, Згідно пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Згідно з п.22.4 ст.22 вищевказаного Закону України у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, висновки Акту перевірки №1153/23-2/35053784 від 08.06.2011 щодо завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року на загальну суму 2981085,00 грн. та в частині заниження позивачем податку на прибуток за період 2008 року в сумі 1765,00 грн., яке відбулось в результаті завищення суми валових витрат на суму віднесених до їх складу суми процентів у розмірі 7061,40грн., нарахованих за 2008 рік згідно з Договором процентної позики №15/12/08-1 від 15.12.2008, нормативно та документально не підтверджуються, а тому прийняті на підставі цих висновків відповідача податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, тому необґрунтованим є застосування до позивача штрафних санкцій з податку на прибуток.

Судова колегія відмічає, що висновком судово-економічної експертизи №212 від 28.08.2012 встановлено, що висновки Акту перевірки відповідача №1153/23-2/35053784 від 08.06.2011щодо завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року на загальну суму 2981085,00 грн. нормативно та документально не підтверджуються. Висновки Акту перевірки відповідача №1153/23-2/35053784 від 08.06.2011 в частині заниження позивачем податку на прибуток за період 2008 року в сумі 1765,00 грн., яке відбулось в результаті завищення суми валових витрат на суму віднесених до їх складу суми процентів у розмірі 7061,40 грн., нарахованих за 2008 рік згідно з Договором процентної позики №15/12/08-1 від 15.12,2008, нормативно та документально не підтверджується.

Судова колегія не надає оцінку висновкам суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача сплачені суми донарахованого податку та штрафні санкції у розмірі 2207,00 грн., як такі, що сплачені надміру, оскільки відповідно до приписів статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справ в межах апеляційної скарги.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення щодо правомірності винесення податкових повідомлень-рішень від 23.06.2011: №0001052302 від 23.06.2011на суму 2981086,00 грн. та №0001012302 на суму 2206,00 грн.,, а надані позивачем письмові пояснення, є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи дії Державної податкової інспекції у місті Євпаторії Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 23.06.2011: №0001052302 від 23.06.2011на суму 2981086,00 грн. та №0001012302 на суму 2206,00 грн., суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, "на підставі"означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, "у межах повноважень"означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, "у спосіб"означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 23.06.2011: №0001052302 від 23.06.2011на суму 2981086,00 грн. та №0001012302 на суму 2206,00 грн., діяв не на підставі діючого законодавства України.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.11.2012 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у місті Євпаторії Автономної Республіки Крим державної податкової служби задоволенню не підлягає.

Судова колегія зазначає, що судом першої інстанції в резолютивні частині рішення помилково зазначено рік спірних податкових повідомлень-рішень, а саме вказано: 23.06.2012, замість: 23.06.2011, що є підставою для розгляду судом першої інстанції питання щодо виправлення описки в порядку статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.11.2012 у справі № 2а-12089/11/0170/18 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 лютого 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко