Ухвала суду № 29531110, 12.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-11271/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

12 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Аліменка В.О., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дженерал Лайт» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.04.2012 року №0000702250,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби, в якому просив суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 09.04.2012 року №0000702250.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2012 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обґрунтованість висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 16.03.2012 року по 22.03.2012 року посадовими особами відповідача проведено позапланову документальну виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніка актів» за квітень, травень 2011 року (далі - Перевірка).

За результатами вказаної перевірки складено акт від 22.03.2011 року №386/2250/36956489 (далі - Акт), у якому співробітниками податкової інспекції встановлено завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 227844 грн., в тому числі за квітень 2011 року на 111366,00 грн., за травень 2011 року на 116478,00 грн.

Колегією суддів встановлено, що висновки Акту ґрунтуються на неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Ніка актів» з питань дотримання вимог податкового законодавства у період, під час якого відбувались фінансово-господарські взаємовідносини вказаного товариства з позивачем, що встановлено актом ДПІ у Печерському районі м. Києва від 30.08.2011 р. №1205/23-2/37266322. Так, згідно цього акту від 30.08.2011 року №1205/23-2/37266322, співробітниками органу державної податкової служби встановлено, що згідно висновку спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України на південно-західній залізниці від 27.07.2011 року № 242 підписи директора ТОВ «Ніка актів» ОСОБА_2 на податкових накладних за січень, лютий, квітень, травень 2011 року ймовірно виконані іншою особою.

Крім того, у Акті встановлено відсутність у вказаного контрагента трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських приміщень, транспорту та торговельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, тобто відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності.

В ході Перевірки відповідачем не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників за січень, лютий, квітень, травень та червень 2011 року, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Ніка актив» та підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків, а отже, відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

З огляду на викладене у Акті, відповідач вважає, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Ніка актів» порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

На підставі вказаного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за формою «Р» від 09.04.2012 року № 0000702250, яким за порушення п.198.1, п. 198.2, п. 198.3 статті 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), та п. 4 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 р. № 969, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 р. № 1401/18696, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 227845,00 грн., в тому числі за основним платежем - на 227844,00 грн., за штрафними санкціями 1,00 грн.

Позивач, не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 09.04.2012 року №0000702250, та результатами досудового адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення до органів Державної податкової служби у м. Києві та Державної податкової служби України, звернувся із позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, а позивачем обґрунтовано реальність господарських операцій.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивачем з ТОВ «Ніка актів» укладено наступні договори:

- договір підряду №МА-122 від 01.02.2011 року, згідно якого ТОВ «Ніка актів» зобов'язується виконати роботи передпродажної підготовки електротехнічної продукції позивача;

- договір купівлі-продажу №040211 від 01.04.2011 року, згідно якого ТОВ «Ніка актів» зобов'язується постачати товарно-матеріальні цінності позивачу згідно видаткових накладних;

- договір поставки №404115 від 04.04.2011 року, згідно якого ТОВ «Ніка актів» зобов'язується поставляти позивачу електротехнічну продукцію (згідно Специфікації № 1).

На підтвердження факту виконання робіт за договором підряду №МА-122 від 01.02.2011 року позивачем надано акти приймання-здачі робіт, відповідно до яких підрядником було виконано роботи з передпродажної підготовки електротехнічної продукції №42 від 27.04.2011 року за лютий, березень, квітень 2011 року та №59 від 27.05.2011 року за березень, квітень, травень 2011 року. Також позивачем надані копії податкових накладних, виписаних ТОВ «Ніка актів» №122 від 27.04.2011 року та №200 від 27.05.2011 року.

На підтвердження факту реальності купівлі-продажу товару за договором від 01.04.2011 року №042011 позивачем надані видаткові накладні ТОВ «Ніка актів» №119 від 05.04.2011 року, №1 від 02.05.2011 року, №Ма00000093 від 16.05.2011 року, рахунки на оплату та відповідні їм податкові накладні.

На підтвердження факту поставки товару за договором №404115 від 04.04.2011 року позивачем надані видаткові накладні №120 від 18.04.2011 року, №121 від 22.04.2011 року, рахунки на оплату та відповідні їм податкові накладні.

Крім того, позивачем надано копії банківських виписок по особовому рахунку, які підтверджують рух коштів з розрахункового рахунку позивача на рахунок контрагента ТОВ «Ніка актів» за 18.04.2011 р., 04.05.2011 р., 14.06.2011, 01.08.2011 р., 17.08.2011 р., 25.08.2011 р., 01.09.2011 р.

Також, директором ТОВ «Дженерал лайт» ОСОБА_3 надано письмове пояснення, де останній зазначає, що в усіх відносинах з ТОВ «Ніка актів», зокрема при укладенні договору, прийманні товарів та робіт, складанні інших документів щодо договорів представляв зазначеного контрагента його директор ОСОБА_2

Під час апеляційного розгляду справи, колегією суддів було витребувано у органа державної податкової служби висновок спеціаліста від 27.07.2011 року №242, довідку форми 1-ДФ по контрагенту позивача ТОВ «Ніка актів» та дані щодо наявності у зазначеного контрагента основних фондів.

Проте, відповідачем зазначені вимоги колегії суддів не були виконані, тому, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на зазначений висновок спеціаліста.

Крім того, встановлення факту підробки підпису не може ґрунтуватися на припущеннях. До того ж, як вбачається із матеріалів справи, відсутні будь-які докази, що свідчать про кримінальну відповідальність посадових осіб ТОВ «Ніка актив» за злочини, які могли бути підставою для встановлення судом факту підробки.

Крім того, відповідачем не надано жодних доказів того, що посадові особи позивача чи ТОВ «Ніка актів» притягувались до кримінальної відповідальності за злочини, пов'язані із їх господарською діяльністю, що могло б свідчити про порушення публічного порядку угодами, укладеними даними юридичними особами.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач та його контрагент ТОВ «Ніка актів» є зареєстрованими платниками податку на додану вартість в порядку, встановленому законом, їх свідоцтва платника податку на додану вартість на час проведення господарських операцій не анульовані.

На підтвердження подальшої реалізації отриманих товарів та послуг позивачем надані видаткові накладні, що свідчать про використання вказаних товарів в господарській діяльності позивача.

Вищезазначений факт підтверджує правомірність зарахування сум, сплачених за вищевказаними договорами, до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих виконавцем податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем, з огляду на зміст апеляційної скарги, не надано зауважень щодо форми та інформації, яка міститься в наявних у позивача податкових накладних, виписаних його контрагентом - ТОВ «Ніка актів».

Під час апеляційного розгляду справи колегія суддів враховує, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року по справі № 2-а-1911/12/1070 визнані протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби щодо проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка актив», за результатами якої складений Акт № 1205/23-2/37266322 від 30.08.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка актив» (код ЄДРПОУ 37266322) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за січень, лютий, квітень, травень та червень 2011 року»; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію про результати перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка актив», які оформлені актом № 1205/23-2/37266322 від 30.08.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка актив» (код ЄДРПОУ 37266322) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за січень, лютий, квітень, травень та червень 2011 року».

З огляду на положення частини 2 статті 71 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, колегія суддів встановила, що відповідачем натомість не надано достатніх доказів, які підтверджують факт нікчемності укладених між позивачем та ТОВ «Ніка актив» угод за період з лютого по травень 2011 року.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано встановив протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 71, 72, 81, 198, 200, 206, 212, 254, КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 18.02.2013 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: В.О. Аліменко

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Аліменко В.О.