Рішення № 29529818, 21.02.2013, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2013 р. Справа № 5027/777/2012

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Три ведмеді»

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 67 566,74 грн.

суддя Байталюк В. Д.

представники сторін:

від позивача - Корольова І. О., довіреність від 20.04.2012;

від відповідача - ОСОБА_1

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Три ведмеді», м. Київ, звернулося з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Чернівці, про стягнення заборгованості в сумі 67 566,74 грн., в тому числі: основний борг в сумі 1 666,74 грн. та 65 900,00 грн. збитків.

Позов мотивується тим, що 15.05.2011 між сторонами було укладено дистриб'юторську угоду № ЛВФБ-00007, згідно умов якої позивач зобов'язувався поставляти товар, а відповідач прийняти товар, оплатити його на умовах відстрочки платежу 21 календарний день від дати поставленого товару, вказаної в видатковій накладній та здійснювати його продаж на умовах договору.

Проте, відповідач свої договірні зобов'язання виконав не в повному обсязі, заборгувавши позивачу 1 666,74 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом зведення взаєморозрахунків від 22.08.2012.

Стосовно стягнення збитків у вигляді вартості 35 одиниць торгового обладнання, позивач послався на акти приймання-передачі №ЛВФн-00043 від 01.01.2012 та №ЛВФн-00012 від 14.02.2012, згідно з якими позивач, з метою забезпечення відповідачу ефективного продажу продукції, що поставлялась за дистриб'юторською угодою № ЛВФБ-00007 від 15.05.2011, передав останньому 71 одиницю торгового обладнання, з яких відповідачем було повернено 36. Решта 35, загальною вартістю 65900 грн., відповідач, як стверджує позивач, не повернув; вимога про оплату продукції та про повернення обладнання, надіслана на адресу відповідача 24.09.2012 за № 179, останнім не була виконана. Згідно з положеннями частини третьої статті 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. З урахуванням того, що фізична відповідач прострочив виконання зобов'язання, а позивач втратив інтерес до його виконання, єдиним ефективним видом захисту права, вважає позивач, є відшкодування за рахунок відповідача збитків у вигляді вартості неповерненого обладнання.

Згідно розпорядження щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ від 11.01.2013 у зв'язку з перебуванням судді Желіка Б. Є. у щорічній відпустці справу передано до провадження судді Байталюку В. Д.

Позивач 28.01.2013 заявив письмове клопотання зі змісту якого вбачається, що відповідач після порушення провадження у даній справі повернув частину обладнання позивачу, внаслідок чого останній просить суд припинити провадження у справі в частині вартості поверненого обладнання на суму 7500,00 грн.

Відповідач позов визнає частково в сумі 1666,74 грн. заборгованості за поставлену продукцію, однак, письмового відзиву на позов не надав.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

15 травня 2011 року сторонами укладено дистриб'юторську угоду № ЛВФБ-00007 (далі - Угода) згідно умов якої позивач зобов'язався протягом дії угоди поставляти товар у власність дистриб'ютора, а дистриб'ютор зобов'язався приймати товар, сплачувати його вартість та здійснювати його продаж на умовах даної угоди (пункт 1.1).

Відповідно до пункту 7.1 Угоди з метою покращення ефективності продажу товару на території відповідача позивач надає відповідачу на підставі акта приймання-передачі торговельне обладнання.

Згідно пункту 10.1 Угоди строк її дії встановлено до 31.12.2011.

Дана Угода може бути змінена чи доповнена виключно за згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди або додатку до Угоди (пункт 10.4).

Судом встановлено, що сторони жодних додаткових угод щодо продовження строку її дії не підписали, відтак 31.12.2011 строк дії Угоди закінчився.

На підставі акта приймання-передачі обладнання від 01.01.2012 та від 14.02.2012 відповідач прийняв 71 одиницю обладнання, що належить позивачу на праві власності, в підтвердження чого останнім надано копії видаткових накладних.

Згідно актів приймання-передачі обладнання від 11.01.2012 та від 24.01.2012 частину обладнання в кількості 36 одиниць відповідач позивачу повернув.

24.09.2012 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення обладнання, яка залишена останнім без відповіді.

Відтак, станом на день звернення з позовом до суду, в користуванні відповідача без належної правової підстави знаходилось 35 одиниць обладнання.

Згідно балансової довідки та звіту суб'єкта оціночної діяльності про оцінку майна ринкова вартість переданого відповідача обладнання в кількості 35 одиниць становить 70 300,00 грн.

Відповідно до актів та від 14.01.2013 відповідачем повернуто 5 одиниць обладнання. А тому, станом на день вирішення спору відповідач не повернув позивачу 30 одиниць обладнання загальною ринковою вартістю 58400,00 грн.

Відсутність обладнання представником відповідача не заперечується.

Згідно частин другої та третьої статті 612 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Згідно статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України особа передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Враховуючи, що відповідач безпідставно не повернув позивачу 30 одиниць торговельного обладнання, з нього слід стягнути ринкову вартість неповернутого обладнання, яка відповідно до звіту про оцінку майна становить 58400,00 грн.

Крім того, згідно умов Угоди відповідач заборгував позивачу 1666,74 грн. за поставлений товар.

В частині стягнення 7 500,00 грн. провадження у справі слід припинити у зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки відповідач під час розгляду справи повернув позивачу 5 одиниць торговельного обладнання.

За таких обставин справи позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача 60 066,00 грн., а в частині стягнення 7 500,00 грн. провадження у справі припинити.

Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

При цьому 67,50 грн. судового збору слід повернути позивачу, оскільки судовий збір внесено в більшому розмірі, ніж встановлено законом (замість 1609,50 грн. внесено 1677,00 грн.).

В частині стягнення 1312,50 грн. витрат на проведення експертизи слід відмовити, оскільки відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України дана сума не відноситься до судових витрат, а проведена оцінка майна не є судовою експертизою.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України та статтею 7 Закону України «Про судовий збір», суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Три ведмеді» (м. Київ, вул. Зрошувальна, 7, ідентифікаційний код 31450478) 60 066,00 грн. та 1 609,50 грн. судового збору.

3. В решті позову провадження у справі припинити.

4. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Три ведмеді» (м. Київ, вул. Зрошувальна, 7, ідентифікаційний код 31450478) сплачений згідно платіжного доручення від 19.10.2012 № 16988 та внесений в більшому розмірі, ніж встановлено законом судовий збір в сумі 67,50 грн.

Повне рішення складено 22.02.2013.

Суддя В. Байталюк