Рішення № 29529687, 22.01.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2013 р.Справа № 5023/5637/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Попович І.М.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "ТД ИРБИС", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "Укрспецкомплект", м. Харків про стягнення суми передплати в розмірі 77 676,00 грн. за участю представників сторін :

Представник позивача - Семерик Т.М. (дов. № 113 від 01.06.2011р.).

Представник відповідача - Косянюк О.В. (дов. № 12/11-12 від 12.11.2012р.).

ВСТАНОВИВ:

Приватне Акціонерне товариство "ТД ИРБИС" звернулось до господарського суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "Укрспецкомплект", в якій просить суд стягнути з відповідача 77 676,00 грн. суми сплаченої попередньої оплати та судові витрати, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по договору поставки №100/46 від 23.08.2012 року та специфікації №1 від 23.08.2012 року щодо поставки оплаченого позивачем комплекту тепловізора testo 881-2, артикул 0563 v5, з фільтром високотемпературним, загальною вартістю 77676,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 10.12.2012 року порушено провадження у справі№5023/5637/12, розгляд справи призначено на 19.12.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 19.12.2012 року, у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 14.01.2013 року.

В судовому засіданні 14.01.2013 року задоволено частково усне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, з метою ознайомлення з матеріалами справи та оголошено перерву до 22.01.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 22.01.2013 року підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та заперечує проти клопотань відповідача щодо витребування у позивача оригіналу договору № 100/46 від 23.08.2012р. та проти клопотання відповідача про призначення по справі № 5023/5637/12 судової експертизи.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.01.2013 року заперечує проти заявлених позовних вимог, за вх.№1923 від 18.01.2013 року надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що підприємство відповідача дійсно порушило строки поставки товару, проте зазначене порушення строків поставки продукції сталося не з вини відповідача, оскільки, як зазначає відповідач, при митному оформленні відповідного товару, (який був вивезений з території Російської Федерації й перетнув державний кордон України), Державною митною службою України складений протокол про порушення митних правил, відповідно до якого комплект тепловізора вилучений до винесення судом рішення по даному протоколу. Таким чином, відповідач наголошував на тому, оскільки Рішення по адміністративній справі було прийнято 14 грудня 2012 року та тільки після набрання рішенням законної сили, відповідач зміг закінчити митне оформлення продукції та з 09 січня 2013 року був готовий поставити вказаний тепловізор позивачу.

Крім того, відповідач звертав увагу на те, що ніяких письмових повідомлень від позивача про односторонню відмову від договору він не отримував та зазначав, що договір поставки №100/46 від 23.08.2012 року не розірвано до теперішнього часу, оскільки відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Відповідач зауважив, що Договір поставки №100/46 від 23.08.2012 року не передбачає односторонньої відмови від договору, оскільки копія договору поставки, яку надав позивач до суду, сфальсифікована й підроблена позивачем. Пункт 3.5 договору в редакції відповідача, яку підписував останній та яку надавав позивачу для підписання з його боку, не передбачає односторонньої відмови від договору.

На підставі викладеного, представник відповідача через канцелярію господарського суду за вх. № 1921 від 18.01.2013р. звернувся до суду з клопотанням про витребування у позивача оригіналу договору № 100/46 від 23.08.2012р. та з клопотанням за вх. № 1922 від 18.01.2013р. про призначення по справі № 5023/5637/12 судової експертизи на підставі ст.41 ГПК України, посилаючись на те, що позивачем сфальсифіковано договір поставки №100/46 від 23.08.2012 року помінявши першу сторінку договору на іншу з іншим текстом, зміст якого має значення для вирішення справи по суті.

Господарський суд розглянувши вищевказані клопотання відповідача, вважає за необхідне відмовити в їх задоволенні, в зв*язку з відсутністю дійсної потреби та доцільності у призначенні судової експертизи та витребуванні оригіналу договору, оскільки в матеріалах справи містяться всі необхідні документи та матеріали, які необхідні для встановлення дійсних обставин справи та вирішення спору по суті.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

23 серпня 2012 року між Приватним акціонерним товариством "ТД ИРБИС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВО "Укрспецкомплект" укладено договір поставки №100/46.

Згідно з умовами п.1.1. договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію згідно специфікацій, наданих до цього договору і які являються його невід'ємною частиною.

Згідно п.1.2. договору сторонами передбачено, що асортимент, технічні умови, кількість, ціна, вартість і загальна сума, умови, порядок, строк поставки продукції визначаються специфікаціями.

Розділом другим договору сторонами визначено порядок і строки поставки, зокрема пунктом 2.1. договору сторонами передбачено, що продукція поставляється в строки вказані в специфікаціях. За згодою покупця постачальник має право дострокової поставки продукції, якщо маються відповідні можливості.

Пунктом 2.2. договору визначено, що умови і порядок поставки продукції вказується в специфікації.

Розділом третім договору сторони передбачили ціну і порядок розрахунків, зокрема п.3.4. договору сторонами передбачено, що оплата покупцем здійснюється у вигляді 100% попередньої оплати.

Пунктами п.3.6., п.3.7. договору сторонами передбачено, що ціна продукції по цьому договору являється фіксованою на момент оплати покупцем авансу відповідно з умовами, вказаними у специфікації по цьому договору і зміні не підлягає. В іншому випадку сторони узгоджують ціни на продукцію додатково. Момент оплати сторони вважають дату зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до умов специфікації №1 від 23.08.2012 року відповідач взяв на себе зобов'язання здійснити поставку комплекту тепловізора testo 881-2, артикул 0563 0881 v5, з фільтром високотемпературним, загальною вартістю 77 676,00 грн.

Згідно з умовами вищевказаної специфікації, відповідач взяв на себе зобов'язання здійснити відвантаження товару на протязі 5 -6 тижнів з дати здійснення позивачем 100 % передоплати.

На виконання умов договору та специфікації позивач 29.08.2012 року здійснив попередню оплату в сумі 77 676,0грн., згідно платіжного доручення №1651, в зв*язку з чим, відповідач повинен був здійснити поставку товару в строк до 10 жовтня 2012 року, проте останній свої зобов'язання за договором не виконав, відповідний товар покупцю у визначений сторонами строк не передав.

08.11.2012 року позивачем було направлено відповідачу вимогу вих.№3985/11, в якій повідомив відповідача про односторонню відмову від договору №100/46 від 23.08.2012 року в повному обсязі з 08.11.2012 року на підставі норм ст.611, 612, 651 Цивільного кодексу України та на підставі ст.530 ЦК України вимагав від відповідача повернення грошових коштів в сумі 77 676,0грн., однак відповіді на вказаний лист відповідач не надав, суму попередньої оплати не повернув, вищевказані обставини стали причиною звернення до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Господарським судом встановлено, що відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки - є господарськими зобов*язаннями, тому відповідно зі ст. 4, 173-175, ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов*язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов*язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу (ст. 655 ЦК України) одна сторона (продавець) передає або зобов*язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов*язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до частини 1 ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За умовами ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Частиною 2 статті 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суду не надано доказів того, що відповідач проінформував позивача про можливість отримати товар, а також не надано будь-яких інших доказів на підтвердження виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, зокрема товарної накладної, товаро-транспортної накладної щодо передання відповідного товару в розпорядження покупця.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов*язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов*язання (неналежне виконання).

Приписами норм ст. 611 ЦК України встановлені правові наслідки порушення зобов*язання, зокрема визначено, що зобов*язання припиняється внаслідок односторонньої відмови від зобов*язання, якщо це встановлено законом або договором.

В той же час, нормами ч. 3 ст. 612 ЦК України встановлено, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов*язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується самими сторонами, станом на 03.12.2012 року прострочення відповідачем поставки товару складає більш ніж 7 тижнів.

На цій підставі, Приватним акціонерним товариством "ТД ИРБИС", відповідно до вимог чинного законодавства та враховуючи відсутність повідомлення про готовність поставки товару, було надано вимогу вих.№3985/11 та телеграму, в яких позивач повідомив відповідача про односторонню відмову від договору поставки №100/46 від 23.08.2012 року в повному обсязі з 08.11.2012 року на підставі ст. 611, 612, 651 Цивільного кодексу України та на підставі ст.530 ЦК України вимагав від відповідача повернення грошових коштів в сумі 77 676,00 грн.

Вказані повідомлення були направлені на адресу за місцезнаходженням відповідача станом на 15.11.2012 року, а саме за адресою: 61099, м. Харків, вул. Єнакіївська, б.1. В матеріалах справи мітиться Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВО "Укрспецкомплект" станом на 15.11.2012 року знаходилося за адресою: 61099, м. Харків, Фрунзенський район, вул. Єнакіївська, б.1, отже господарський вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про односторонню відмову позивача від спірного договору та про вимогу про повернення грошових коштів.

Судом встановлено, що факт отримання відповідачем 77 676,00 грн. попередньої оплати підтверджується платіжним дорученням №1651, проте відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару в порушення вимог договору та ст. 693 ЦК України не виконав, в зв*язку з чим, покупець не отримав те, на що він розраховував при укладенні договору, подальше виконання зобов*язання втратило інтерес для позивача, а тому позовні вимоги про стягнення передплати сплаченої за договором в розмірі 77 676,00 грн. в силу ст. 693 ЦК України являються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на те, що договір поставки №100/46 від 23.08.2012 року є діючим та не розірваним та позивач не має права вимагати повернення того, що було виконане ним за зобов*язанням до моменту розірвання договору в судовому порядку не приймаються судом до уваги, оскільки даний договір є розірваний, в зв*язку з односторонньою відмовою позивача від договору, право на яке встановлено зокрема, ч. 3 ст. 612 ЦК України.

Господарський зауважує, що в силу приписів норм ст. 612 ЦК України за договором поставки покупець має право відмовитися від товарів, поставка яких прострочена, крім того, право на повернення суми попередньої оплати передбачене нормами ст. 693 ЦК України.

Вимогами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 611, 612, 626, 664, 663, 665, 693, 712 ЦК України, 188 ГК України, 33, 43, 44, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "Укрспецкомплект" (61037, Харківська область, місто Харків, Фрунзенський район, проспект Московський, буд.199-Б, код 37366256, п/р 26005060382124 у філії ХГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", м. Харків, МФО 351533) на користь Приватного акціонерного товариства "ТД Ирбис" (61001, Харківська область, місто Харків, Червонозаводський район, провулок Микитинський, буд.24, код 31559190, п/р 26004302019515 у відділенні №3700 Харківської дирекції ПАТ "Банк Форум", МФО 322948) - 77 676,00 грн. сплаченої передплати, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.01.2013 р.

Суддя Попович І.М.