Рішення № 29528311, 11.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/11961-2012 11.02.13

За позовомПублічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»до1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрспецреалізація» 2. Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києвіза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні: позивача1. Стряпко Наталії Миколаївнивідповідача2. Гавриленко Олександра Миколайовичапровизнання прилюдних торгів недійснимиСуддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Діденко М.В.від відповідача 1:не з'явивсявід відповідача 2:Мірзоєва Н.М.від третіх осіб:не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрспецреалізація» про визнання недійсними прилюдних торгів, проведених 23.01.2012 р., та акту про реалізацію предмета іпотеки № 135/2 від 30.01.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача не було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення спірних прилюдних торгів, а також про переоцінку реалізованого майна, що, на думку позивача, є істотним порушенням його прав як стягувача та іпотекодержателя.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.09.2012 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 5011-48/11961-2012, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Стряпко Наталію Миколаївну, та на стороні відповідача - Гавриленка Олександра Миколайовича і Відділ державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2012 р. Відділ державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві залучено до участі у справі в якості відповідача 2, та відкладено розгляд справи на 08.10.2012 р.

При цьому, суд звертає увагу, що в даній справі переможець торгів - фізична особа залучений до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Позиція щодо можливості розгляду спору про визнання прилюдних торгів недійсними, переможцем в яких є фізична особа, в порядку господарського судочинства з залученням такої особи лише в якості третьої особи відповідає позиції, наведеній в п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 р. (зі змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. N 10), згідно із якою господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з визнанням недійсними договорів, укладених суб'єктами господарювання, або між суб'єктами господарювання та органами державної влади і місцевого самоврядування шляхом проведення прилюдних торгів (аукціону), у тому числі договорів купівлі-продажу і оренди землі, а так само визнання недійсними актів про проведення відповідних торгів (аукціону). При цьому в останньому випадку набувач майна, реалізованого на торгах (аукціоні), незалежно від наявності у нього статусу підприємства чи організації в розумінні частини першої статті 1 ГПК (тобто підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, громадянина, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і набув статусу суб'єкта такої діяльності), залучається до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, і, отже, відповідна справа за будь-яких обставин підлягає розгляду господарським судом

Ухвалами господарського суду міста Києва від 08.10.2012 р., 31.10.2012 р. та 19.11.2012 р. у зв'язку із неявкою представників відповідачів та третіх осіб розгляд справи відкладався.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.12.2012 р. у зв'язку із перебуванням судді Бойка Р.В. у відпустці справу №5011-48/11961-2012 передано для розгляду судді Джарти В.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.12.2012 р. справу №5011-48/11961-2012 прийнято до провадження суддею Джарти В.В. та розгляд справи відкладено до 24.12.2012 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 13.12.2012 р. справу №5011-48/11961-2012 передано на розгляд судді Бойко Р.В. у зв'язку із його поверненням з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.12.2012 р. справу №5011-48/11961-2012 прийнято до провадження суддею Бойко Р.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2012 р. розгляд справи відкладено до 17.01.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.01.2013 розгляд справи відкладався на 11.02.2013 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Відповідача 1, повідомлений про час і місце судового розгляду належним чином, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, явку своїх уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не надав.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03110, м. Київ, вул. Пироговського, 19, корп. 6, на які було відправлено ухвали суду, підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які містяться на веб-сайті Єдиного державного реєстру http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html, технічним адміністратором якого є Державне підприємство "Інформаційно-ресурсний центр", доступ до якої впроваджено відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 2009/5 від 19.08.2011 р., та вказано в позові.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач 1 повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Треті особи були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач 1 та треті особи були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.04.2009 р. Закрите акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (після зміни організаційно-правової форми - Публічне акціонерне товариство «Приватбанк») звернулось до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві з заявою про примусове виконання виконавчого напису №2174, виданого 21.04.2009 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В. про стягнення з Стряпко Наталії Митрофанівни на користь Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» коштів у розмірі 65 804,87 доларів США та 1700 грн. за рахунок звернення стягнення на квартиру № 89 у будинку №7-Б по вул. Академіка Туполєва в місті Києві.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві № 671/2 від 30.04.2009 р. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 2174 від 21.04.2009 р.

28.07.2009 р. державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, про що 06.08.2009 р. внесено запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

23.01.2012 р. відбулись публічні торги з реалізації арештованого нерухомого майна - однокімнатної квартири загальною площею 33,1 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. А.Туполєва, 7-б, кв. № 89. Торги оформлені протоколом № 1-11200 від 23.01.2012 р. проведення прилюдних торгів по реалізації майна, яке належить Стряпко Наталії Митрофанівни, та актом про реалізацію предмета іпотеки від 30.01.2012р.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що позивача не було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення прилюдних торгів з реалізації вказаного вище майна, а також переоцінку майна, що, за твердженням позивача, порушує норми законодавства та є підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, тобто, дії осіб, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Під час проведення прилюдних торгів продавець та учасники торгів у встановленому законом порядку певними діями (ціновими пропозиціями) визначають переможця торгів та ціну продажу майна, в результаті чого переможець торгів набуває право на придбання об'єкту. Результатом проведення прилюдних торгів є визначення покупця - переможця аукціону та завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання об'єкта. Факт затвердження протоколу торгів має юридичне значення в аспекті виникнення підстав для подальшої сплати коштів за придбане майно, оформлення органом виконавчої служби відповідного акта та видачі покупцеві свідоцтва про придбання майна. При цьому оформлення окремого договору купівлі-продажу майна законом не передбачено.

Тобто, аукціон (прилюдні торги) за своєю правовою природою є багатостороннім правочином, оскільки в ньому мають місце всі елементи, притаманні правочину, та може бути визнаний недійсним на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочинів.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 24.10.2012 р. №6-116цс12.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою для недійсності спірних прилюдних торгів позивачем визначається порушення під час їх проведення (підготовки) положень Закону України «Про виконавче провадження» та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 р. №68/5, (надалі - Тимчасове положення), які полягають у:

- неповідомленні державним виконавцем стягувача про результат проведення переоцінки майна;

- неповідомленні стягувача про час, дату і місце проведення спірних прилюдних торгів.

Частиною 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до п. 1.4 Тимчасового положення організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України «Про іпотеку».

Суд відзначає, що в даному випадку предметом виконавчого провадження, в рамках якого було проведено оскаржувані торги, було звернено стягнення на нерухоме майно боржника, як предмета іпотеки, іпотекодержателем якого є Банк (позивач), а відтак, в силу ч. 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 1.4 Тимчасового положення порядок проведення виконавчих дій в межах такого провадження чітко визначено статтями 41 - 48 Закону України «Про іпотеку», які підлягають переважному застосуванню.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

За приписами ч. 3 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

В свою чергу, статтею 58 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Згідно з ч. 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

З метою встановлення ринкової вартості описаного майна постановою Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві ВП № 18088669 від 05.05.2011 р. призначено експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Ковтюх Н.П.

Згідно висновку про незалежну оцінку майна, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Оціночна компанія «Вега» (сертифікат № 11465/11 від 11.03.2011) ринкова вартість однокімнатної квартири загальною площею 33,1 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. А.Туполєва, 7-б, кв. № 89 станом на 16.05.2011, без ПДВ, становить 279 250,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, 01.11.2011 відповідачем 1 надіслано на адресу позивача лист № 3110-07 від 31.10.2011, в якому повідомлялось про те, що прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить Стряпко Н.М., відбудуться 17.11.2011 р. о 10 год. 00 хв.

Частиною 5 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Тобто, звіт про оцінку майна є чинним якщо від дня його підписання до дня проведення прилюдних торгів пройшло не більше шести місяців.

Аналогічний висновок міститься в постанові Вищого господарського суду України від 14.03.2012 у справі №14/5025/1493/11.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, звіт про оцінку вартості будівлі було підписано ТОВ «Оціночна компанія «Вега» 16.05.2011 р., а тому строк його чинності закінчився 16.11.2011 р. Таким чином, в організатора торгів були відсутні підстави для проведення прилюдних торгів 17.01.2011, а державний виконавець, в даному випадку, зобов'язаний був призначити повторну оцінку майна. Подальше ж використання названого звіту, в тому числі для визначення початкової ціни предмета іпотеки в рамках проведених 23.01.2012 торгів, є неправомірним та таким, що суперечить положенням ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про іпотеку» якщо жоден учасник не зареєструвався або у разі якщо предмет іпотеки не був проданий, прилюдні торги визнаються такими, що не відбулися.

У відповідності до п. 7.2. Тимчасового положення, якщо прилюдні торги не відбулися у зв'язку з відсутністю покупців чи жоден з покупців не запропонував ціну, вищу за стартову ціну лота, то організатор торгів у триденний термін повідомляє про це державного виконавця.

Листом № 17/11-01 від 17.11.2011 відповідач 1 повідомив Відділ державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про те, що прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна - однокімнатної квартири загальною площею 33,1 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. А.Туполєва, 7-б, кв. № 89, не відбулись в зв'язку з відсутністю покупців. Також у вказаному листі відповідач 1 запропонував ВДВС провести переоцінку відповідного майна.

Положеннями ч. 5 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків.

Між тим, відповідно до ст. 49 Закону України «Про іпотеку» протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків.

Тобто, другі прилюдні торги мали бути проведені відповідачем 1 не пізніше 17.12.2011 р.

Натомість, другі публічні торги з реалізації арештованого нерухомого майна - однокімнатної квартири загальною площею 33,1 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. А.Туполєва, 7-б, кв. № 89, відбулись 23.01.2012 р., що свідчить про порушення відповідачем 1 положень ч. 2 ст. ст. 49 Закону України «Про іпотеку».

З наявного в матеріалах справи акта переоцінки від 13.12.2011 р., вбачається, що майно було переоцінено на 25 % та вартість його після переоцінки склала 209 437,50 грн.

27.12.2011 відповідач 2 надіслав на адресу позивача повідомлення про те, що 30.12.2011 р. о 16 год. 40 хв. відбудеться переоцінка арештованого майна.

Згідно акту переоцінки від 30.12.2011 р. майно переоцінюється на 20 % від попередньої вартості. Вартість майна після переоцінки становить 223 400,00 грн.

Отже, Відділом державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві після того, як прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна - однокімнатної квартири загальною площею 33,1 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. А.Туполєва, 7-б, кв. № 89, не відбулись в зв'язку з відсутністю покупців, і до проведення других прилюдних торгів з реалізації даного майна було фактично проведено дві переоцінки майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

16.01.2012 р. відповідачем 2 направлено на адресу позивача акт переоцінки арештованого майна від 30.12.2011 р. Однак, як свідчать матеріали справи, про результати переоцінки майна, здійсненої 13.12.2011 р., позивач належним чином повідомлений не був. При цьому, початкову ціну продажу майна на спірних прилюдних торгах було встановлено саме на підставі переоцінки, здійсненої 13.12.2011 р.

Тобто, в даному випадку стягувача (іпотекодержателя) повідомлено, що вартість майна після переоцінки становить 223 400,00 грн., а спірні прилюдні торги проведені на підставі переоцінки, згідно якої вартість майна (і, відповідно, початкова ціна лота) становить 209 437,50 грн., що свідчить про невиконання державним виконавцем передбаченого ч. 3 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» обов'язку повідомити сторону виконавчого провадження про результати оцінки майна.

Крім того, суд відзначає, що нормами законодавства України не передбачено можливості проведення повторної переоцінки майна до проведення других прилюдних торгів з його реалізації.

За змістом п. 3.5 Тимчасового положення спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 р. №43/5, зареєстрованим у Мін'юсті 21.05.2003 р. за № 388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів - не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна.

Пунктом 3.11. Тимчасового положення передбачено, що спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів.

При цьому, положеннями ч. 5 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна.

З огляду на викладені норми вбачається, що організатор прилюдних торгів зобов'язаний не пізніше ніж за 15 днів до дня проведення публічних торгів опублікувати оголошення про їх проведення на офіційному веб-сайті та в двох місцевих друкованих засобах масової інформації.

Як зазначалось вище, проведення других прилюдних торгів у разі, коли перші торги визнано такими, що не відбулись, відбувається на тих самих умовах, що й перші торги. Тобто, в даному випадку організатором торгів має бути дотримано, в тому числі, вимоги законодавства, стосовно публікації оголошення про проведення торгів та повідомлення стягувача про дату, час та місце їх проведення.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 10.12.2012 р. та від 17.01.2013 р. судом зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрспецреалізація» надати суду докази публікації оголошення про проведення спірних торгів.

Однак, доказів того, що відповідачем 1 як організатором прилюдних торгів було опублікувано оголошення про проведення спірних публічних торгів, як того вимагають положення законодавства, відповідачем 1 не надано.

Враховуючи, що організатор прилюдних торгів зобов'язаний повідомити державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя про проведення прилюдних торгів не пізніше дня публікації повідомлення на офіційному веб-сайті та в двох місцевих друкованих засобах масової інформації, а таке повідомлення має бути опубліковано не пізніше ніж за 15 днів до дня проведення публічних торгів, то, відповідно, організатор прилюдних торгів зобов'язаний письмово сповістити іпотекодержателя про проведення торгів також не пізніше ніж за 15 днів до дня їх проведення.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що всупереч вимогам ч. 5 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» лист № 05/07-07 від 05.01.2012 р., в якому відповідач 1 повідомив позивача, що другі прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить Стряпко Н.М., відбудуться 23.01.2012 р., було надіслано на адресу позивача лише 11.01.2012 р.

Зазначене означає, що під час підготовки до проведення спірних прилюдних торгів відповідачем 1 порушено норми ч.ч. 3,5 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» та п.п. 3.5, 3.11 Тимчасового положення щодо необхідності опублікування оголошення про проведення торгів та повідомлення про них іпотекодержателя (стягувача).

Суд відзначає, що враховуючи суть позовних вимог та пояснення представника позивача в судових засіданнях метою його звернення до суду є саме оспорення прилюдних торгів, як правочину, що оформлений відповідним протоколом та актом, а відтак, вимоги про визнання недійсними результату прилюдних торгів та акту є по суті вимогою про оспорення прилюдних торгів, як правочину.

Отже, матеріалами справи підтверджується та відповідачами не спростовано того факту, що під час підготовки та проведення публічних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить Стряпко Н.М., з боку відповідачів мало місце порушення норм ч. 3 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», ч.ч. 3,5 ст. 43, ч. 2 ст. 49 Закону України «Про іпотеку», п.п. 3.5., 3.11. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 р. №68/5, а тому, з огляду на положення ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсними прилюдних торгів, оформлених актом про реалізацію предмета іпотеки №135/2 від 30.01.2012 р., підлягають задоволенню.

Недотримання відповідачами вказаних положень законодавства спричинило порушення прав позивача як стягувача у виконавчому провадженні, кредитодавця та іпотекодержателя, так як безпосередньо вплинули на ціну, за якою було реалізовано майно, оскільки одержаних від реалізації на спірних торгах майна коштів не достатньо для задоволення вимог позивача та фактичного стягнення коштів у розмірі 65 804,87 доларів США та 1700 грн. за виконавчим написом нотаріуса.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними прилюдні торги, проведені 23.01.2012 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрспецреалізація» та оформлені актом про реалізацію предмета іпотеки № 135/2 від 30.01.2012 р.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрспецреалізація» (03110, м. Київ, вул. Пироговського, 19; корп. 6, ідентифікаційний код 33829204) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; ідентифікаційний код 14360570) судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. Видати наказ.

4. Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9; ідентифікаційний код 34999049) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; ідентифікаційний код 14360570) судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 15.02.2013 р.

Суддя Р.В. Бойко