Постанова № 29528152, 15.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15 лютого 2013 року 11 год. 45 хв. № 2а-16179/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" до державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення відповідача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 26 листопада 2012 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" (також далі за текстом - позивач, ТОВ "Торговий дім "Маяк") до державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва (також далі за текстом - відповідач, ДПІ у Оболонському районі міста Києва) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги відповідача від 17 жовтня 2012 року № 2790 (також далі за текстом - оскаржуване рішення).

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки складене відповідачем всупереч положенням Податкового кодексу України (також далі за текстом - ПК України).

Ухвалою суду від 29 листопада 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні 21 січня 2013 року представник позивача надав суду для розгляду та вирішення письмове клопотання про зупинення провадження у справі, яке згодом у тому ж судовому засіданні просив зняти з розгляду.

У судових засіданнях представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його повністю.

Представники відповідача позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 21 січня 2013 року. Пояснили, що оскаржуване рішення відповідачем складено правомірно, оскільки факт існування у позивача заборгованості встановлено у судовому порядку.

У судове засідання 07 лютого 2013 року представники сторін не прибули, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи сторони повідомлені належним чином. При цьому, 07 лютого 2013 року до суду надійшло письмове клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності за наявними у матеріалах справи доказами.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 07 лютого 2013 року, на підставі ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України), судом прийнято рішення про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження, про що сторони повідомлені письмово.

Відповідно до ст. 55 КАС України, судом здійснено заміну відповідача - державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва, його правонаступником - державною податковою інспекцію у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 20 липня по 07 серпня 2009 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 03 вересня 2009 року № 494/23-6/30683443 про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період із 01 квітня 2006 року по 31 березня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період із 01 квітня 2006 року по 31 березня 2009 року (також далі за текстом - акт перевірки).

На підставі акту перевірки, 21 квітня 2010 року відповідачем складено податкове повідомлення-рішення № 0000812306/3, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у загальному розмірі 1335220,50 грн. (також далі за текстом - рішення № 0000812306/3).

У зв’язку з несплатою позивачем вказаної суми податкового зобов’язання, 17 жовтня 2012 року відповідачем складено оскаржуване рішення.

Суд не погоджується з доводами позивача та його представників щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи документів та наступних положень і обставин.

Так, у ході судового розгляду справи з’ясовано, що рішення № 0000812306/3 позивачем оскаржено у судовому порядку.

Зокрема, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2011 року у справі № 2а-7907/11/2670 відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Торговий дім "Маяк" до ДПІ у Оболонському районі міста Києва про визнання недійсним рішення № 0000812306/3.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2012 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2011 року залишено без змін.

Згідно з ч. 4 ст. 254, ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 72 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України.

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до підпункту 54.3.2 п. 54.3, п. 54.5 ст. 54, п. 56.17 ст. 56, п. 57.3 ст. 57, п. 59.1 ст. 59 ПК України (у редакції, чинній на момент складання оскаржуваного рішення), контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків.

У разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у листі Державної податкової служби України (також далі за текстом - ДПА України) від 05 січня 2012 року № 156/7/19-5017 "Про узгодження податкового зобов’язання у разі звернення платника податків до суду щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу", у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 Кодексу).

Відповідно до ст. 56.15 ст. 56 ПК України, скарга, подана із дотриманням строку, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань (10 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення), визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Пунктом 56.10 ст. 56 ПК України визначено, що рішення Державної податкової адміністрації України та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Грошове зобов’язання платника податків, відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, податковий борг - сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого у порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Тобто, у разі коли платником податків не виконуються умови, визначені п. 57.2-57.3 ст. 57 Кодексу, нараховані грошові зобов’язання після закінчення десятиденного та тридцятиденного терміну набувають статусу податкового боргу.

Водночас, відповідно до п. 56.18 ст. 56 Кодексу, з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити у суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, враховуючи, що оскаржуване рішення відповідачем складено після постановлення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2012 року, яка набрала законної сили з моменту проголошення, тобто після узгодження суми податкового зобов’язання, суд прийшов до висновку про безпідставність доводів позивача та його представників щодо порушень відповідачем чинного законодавства під час складання оскаржуваного рішення.

До того ж, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2012 року у справі № 2а-12900/12/2670 задоволено повністю позов ДПІ у Оболонському районі міста Києва ДПС до ТОВ "Торговий дім "Маяк", а саме стягнуто з ТОВ "Торговий дім "Маяк" заборгованість у розмірі 1288744,38 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представник позивача не надав належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов.

Представники відповідача у ході судового розгляду справи, за переконанням суду, надали достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" до державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв’язку з ухваленням судового рішення на користь суб’єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк" до державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправною та скасування податкової вимоги державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби від 17 жовтня 2012 року № 2790.

2. Копії постанови направити (вручити) сторонам у порядку та строки, передбачені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин