Постанова № 29526110, 21.02.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.02.2013 р. справа №19/5014/2940/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І.суддівБойченка К.І., Стойка О.В.при секретарі Гриньовій О.В.від позивача:не з»явивсявід відповідача:не з»явивсяРозглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Схід - Сервіс", м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської областівід05.12.2012 рокуу справі№ 19/5014/2940/2012 (суддя Косенко Т.В.)за позовомПублічного акціонерного товариства "Центренерго", м. Київ, в особі структурного підрозділу Вуглегірської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренгерго", м. Світлодарськ Донецької областідо відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Схід - Сервіс", м. Луганськпростягнення 4749 грн. 56 коп.ВСТАНОВИВ:

У 2012 році Публічне акціонерне товариство "Центренгерго", м. Київ, в особі структурного підрозділу Вуглегірської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренгерго", м. Світлодарськ Донецької області звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід - Сервіс", м. Луганськ про стягнення 4749 грн. 56 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.12.12 р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Центренерго", м. Київ в особі Структурного підрозділу Вуглегірської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго", м. Світлодарськ Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Сервіс", м. Луганськ були задоволені повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Сервіс", м. Луганськ на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго", м. Київ в особі Структурного підрозділу Вуглегірської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго", м. Світлодарськ пеню в розмірі 1861 грн. 90 коп. та штраф у сумі 2887 грн. 66 коп.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід - Сервіс", м. Луганськ, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Луганської області від 05.12.12 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.

Представники сторін до судового засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення 03.01.13р., 04.01.13 р. та 08.01.13 р. уповноваженим особам підприємств поштового відправлення - ухвали суду від 29.12.12р. Про причину неявки суд не повідомили, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надали, явка сторін ухвалою суду від 29.12.12р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 19/5014/2940/2012.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частково не відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає скасуванню в частині стягнення штрафу з прийняттям нового рішення в цій частині, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.03.12 року між Публічним акціонерним товариством "Центренерго" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Схід-Сервіс" (постачальник) було укладено договір про закупівлю (поставку) товарів № 12/4, за умовами якого постачальник зобов"язався поставити покупцю товари (продукцію) згідно умов договору, а покупець зобов"язався прийняти та оплатити продукцію, що поставляється відповідно до умов договору.

Згідно п. 1.3 договору, найменування (номенклатура, асортимент), кількість, строки поставки та інші характеристики продукції зазначені в додатку № 1 до договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, ціною договору є загальна сума цін на продукцію (вартість) з ПДВ, що поставляється за даним договором.

Сторони пунктом 2.2 договору домовились, що ціни на продукцію визначаються в додатку № 1 до договору.

У відповідності до п. 2.5 договору, розрахунки за продукцію здійснюються покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на підставі рахунку постачальника в порядку, передбаченому у додатку № 1 до договору.

Згідно п. 3.1 договору, постачальник здійснює поставку продукції за умовами згідно додатку № 1 до договору.

Відповідно до п. 3.2 договору, місце, строк (термін) поставки продукції визначається в додатку № 1 до договору.

Сторони п. 3.3 договору зазначили, що фактичний об"єм кожної партії продукції зазначається у відповідній письмовій заявці покупця, яка є невід"ємною частиною договору. При цьому, покупець на підставах своїх письмових заявок, в межах запланованого в договорі обсягу продукції, має право перерозподіляти продукцію між вантажоотримувачами без додаткового погодження з постачальником.

На виконання умов договору сторонами було укладено додаток № 1 до договору, в якому визначено найменування, асортимент, кількість та ціну продукції.

Пунктом 2 додатку № 1 сторони зазначили, що загальна вартість продукції складає 83372,40 грн. у тому числі ПДВ 20% 13895,40 грн.

Згідно п. 5 додатку № 1, строк поставки протягом 10 календарних днів від дати отримання постачальником письмової заявки покупця (листа), з можливістю дострокової поставки.

У відповідності до п. 9 додатку № 1, строк дії договору обчислюється з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2012 включно, а в частині щодо розрахунків - до повного виконання зобов"язань сторонами.

На підставі п. 3.3 договору та п. 5 додатку № 1 до договору, позивач 17.07.12 р. направив на адресу відповідача письмову заявку № 08-19/5136 про поставку продукції, яку останній отримав 20.07.12 р., про що свідчить підпис представника відповідача на зворотному боці повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно п. 5.2 договору, постачальник зобов"язаний у письмовій формі (лист, факс) у розумний строк до дати поставки, сповістити покупця про дату та час надходження продукції в погоджений пункт призначення, а також надати інформацію про вантажоперевізника та іншу інформацію, що необхідна покупцю для прийняття продукції.

Відповідно до п. 5.3 договору, датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання передачі продукції.

Пунктом 7.3.1 договору сторони домовились, що постачальник зобов"язаний забезпечити поставку продукції у строки, встановлені договором.

Однак відповідач всупереч умовам договору обумовлену сторонами продукцію поставив з порушенням строків поставки, у зв»язку з чим позивач звернувся із позовом до господарського суду Луганської області про стягнення з відповідача на його користь пені у розмірі 1861 грн. 90 коп. та штрафу у розмірі 2887 грн. 66 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, позивач направив на адресу відповідача претензію № 25/5578 від 07.08.12 р. з вимогою здійснити поставку товару згідно наданої заявки, однак останній залишив її без виконання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 9.2 договору сторони домовились, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов"язань щодо поставки продукції з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1% вартості продукції, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості; відшкодовує всі понесені покупцем збитки, заподіяні затримкою виконання постачальником зобов"язань за цим договором, а у разі здійснення попередньої оплати постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає покупцю кошти з урахуванням індексу інфляції і 3% річних.

Судова колегія вважає, що господарським судом правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 1861 грн. 90 коп. за видатковою накладною № РН-0000228 від 08.08.12 р. на суму 12636 грн. 00 коп. за період з 31.07.12 р. по 07.08.12 р.; за видатковою накладною № РН-0000245 від 23.08.12 р. на суму 12636 грн. 00 коп. за період з 31.07.12 р. по 22.08.12 р. та за не отриману продукцію на суму 15980 грн. 40 коп. за період з 31.07.12 р. по 31.10.12 р.

В той же час, судова колегія вважає, що судом першої інстанції помилково задоволено позовні вимоги позивача в частині нарахування штрафу у повному обсязі, оскільки умовами договору сторони передбачили, що за прострочення саме понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості продукції, яка поставлена з прострочкою, у зв»язку з чим нарахування позивачем та стягнення господарським судом штрафу за видатковою накладною № РН-0000228 від 08.08.12 р. на суму 12636 грн. 00 коп. за період з 31.07.12 р. по 07.08.12 р. та за видатковою накладною № РН-0000245 від 23.08.12 р. на суму 12636 грн. 00 коп. за період з 31.07.12 р. по 22.08.12 р. є помилковим, оскільки за першою накладною кількість днів прострочки становить 8 днів, за другою - 23 дні, що не підпадає під умови п. 9.2 договору і в зв»язку з тим, що прострочка поставки продукції за кількістю днів в даному випадку становить менше 30, штраф за цими накладними не нараховується.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення господарського суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 2887 грн. 66 коп. слід скасувати та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає штраф лише у розмірі 1118 грн. 62 коп. за непоставлену продукцію на суму 15980 грн. 40 коп. за період прострочки поставки більше 30 днів після 31.07.12 р.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 05.12.2012 р. у справі № 19/5014/2940/2012 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, але підлягає скасуванню в частині розміру штрафу, що підлягає до стягнення, через безпідставність, з прийняттям нового рішення в цій частині, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід - Сервіс", м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 05.12.2012 р. у справі № 19/5014/2940/2012 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 05.12.2012 р. у справі № 19/5014/2940/2012 - частково скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Центренгерго", м. Київ, в особі структурного підрозділу Вуглегірської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренгерго", м. Світлодарськ Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід - Сервіс", м. Луганськ про стягнення 4749 грн. 56 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Сервіс", 91055, м. Луганськ, вул.16 лінія, 3/59, ЗКПО 32419030, на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго", 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1, ЗКПО 22927045 в особі Структурного підрозділу Вуглегірської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго", 84792, Донецька область, м. Дебальцеве, м. Світлодарськ пеню в розмірі 1861 грн. 90 коп., штраф у розмірі 1118 грн. 62 коп., судовий збір у розмірі 1010 грн. 02 коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Центренгерго", м. Київ, в особі структурного підрозділу Вуглегірської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренгерго", м. Світлодарськ Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід - Сервіс", м. Луганськ про стягнення штрафу у розмірі 1769 грн. 04 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центренерго", 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1, ЗКПО 22927045 в особі Структурного підрозділу Вуглегірської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго", 84792, Донецька область, м. Дебальцеве, м. Світлодарськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Сервіс", 91055, м. Луганськ, вул.16 лінія, 3/59, ЗКПО 32419030 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 505 грн. 01 коп.

Доручити господарському суду Луганської області видати накази.

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 05.12.2012 р. у справі № 19/5014/2940/2012 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надр. 6 прим:

1 - у справу;

2,3 - позивачу;

4 - відповідачу;

5 - ДАГС;

6- ГС Луг. обл.

Ложка Н.Л.