Постанова № 29526057, 21.02.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.02.2013 р. справа №5009/3124/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І.суддівБойченка К.І., Стойка О.В.при секретарі Гриньовій О.В.від позивача:не з»явивсявід відповідача:Герман І.В. - директор, Кравченко Л.М. - за дов. б/н від 01.02.12 р.Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс", м. Київ на рішення господарського суду Запорізької областівід29.11.2012 рокуу справі№ 5009/3124/12 (головуючий суддя Проскуряков К.В., Корсун В.Л., Соловйов В.М.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс", м. Київдо відповідачаПриватного підприємства "Фараон-2005", м. Запоріжжяпростягнення 2999613 грн. 69 коп.ВСТАНОВИВ:

У 2012 році Товариство з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс", м. Київ звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного підприємства "Фараон-2005", м. Запоріжжя про стягнення 2999613 грн. 69 коп.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.11.12 р. позов задоволено частково шляхом зменшення належної до стягнення суми штрафу. Стягнуто з Приватного підприємства "Фараон-2005", м. Запоріжжя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс", м. Київ штраф за порушення умов договору на охорону та супроводження вантажів № 046 ПЦ від 01.06.11 р. у розмірі 100000 грн. 00 коп.

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс", м. Київ, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 29.11.12 р. змінити та стягнути з відповідача на його користь штраф у повному обсязі.

Відповідач надав усні заперечення на апеляційну скаргу, якими просив суд апеляційної інстанції рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач до судового засідання не з»явився, надав клопотання про відкладення розгляду справи через відрядження представника до м. Кировограда і неможливість направлення іншого представника. Судова колегія розглянула надане клопотання та відмовила у його задоволенні, оскільки явка сторін ухвалою суду від 28.12.12р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

В судовому засіданні відповідач надав для огляду оригінал довідки поштової установи, в якій вказано, що рекомендовані листи від позивача на адресу відповідача в реєстрі отримання поштової кореспонденції у вказані позивачем дати не значаться, але клопотання про долучення цього документу до матеріалів справи не заявив, оскільки в запиті відповідача до поштової установи судовою колегією були виявлені розбіжності між реєстраційними номерами листів та номерами, за якими відповідач здійснив запит до пошти. Тому судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 5009/3124/12 та наданих представниками відповідача пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.11 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс" (Замовник) та Приватним підприємством "Фараон-2005" (Виконавець) було укладено договір на охорону та супроводження вантажів № 046ПЦ, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги з охорони та супроводження залізничних вагоноцистерн зі світлими нафтопродуктами та залізничних вагонів з поліпропіленом упродовж зазначеного у п.1.2. договору періоду.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що охорона та супроводження здійснюється Виконавцем з моменту наливу (завантаження) вантажу в пунктах наливу (відвантаження) Вантажовідправника, вказаних Замовником, до передачі вантажу Вантажоотримувачу, за адресою, яка вказана у залізничній накладній.

Згідно п. 2.4. договору, акт приймання-передачі вантажу під охорону складається за підписом уповноважених представників та скріплюється відбитком печатки / (штампу) сторін, які здають та приймають вантаж.

У відповідності до 3.1.4 договору, Замовник зобов»язаний, зокрема, повідомляти Вантажоотримувача про умови прийняття вантажу та про те, що вантаж повинен бути прийнятий впродовж доби з моменту прибуття на станцію призначення (якщо інший строк приймання відповідної кількості вантажу не передбачений діючим законодавством або відповідним договором).

Пунктом 3.1.6 договору передбачено, що для оперативного інформування Виконавця про приймання вантажу під охорону (якщо Вантажовідправником виступає інша особа, крім ПрАТ "Линік") Замовник направляє Виконавцю за допомогою засобів факсимільного зв'язку / електронною поштою попереднє повідомлення щодо передання вантажу під охорону з зазначенням припущеного пункту відвантаження (переадресації) не пізніше чим за 24 години до припущеного відвантаження (переадресації) вантажу.

Згідно п. 3.1.7 Замовник зобов'язаний повідомляти Виконавця про заплановану передачу вантажу під охорону в строк: не менш ніж за 1 годину до настання такої події (але в будь-якому випадку не пізніше 17.00 годин поточної доби) - у випадку, коли Вантажовідправником є ПрАТ "Линік"; не менш ніж за 2 години до вказаної події (але в будь-якому випадку не пізніше 17.00 годин поточної доби), якщо Вантажовідправником виступає інша особа (крім ПрАТ "Линік"). Повідомлення здійснюється шляхом направлення Виконавцю підписаної уповноваженим представником заявки, яка містить наступні дані: посилання на договір, дату та номер заявки, час відправки заявки за допомогою факсимільного зв'язку / електронною поштою, найменування та кількість вантажу, дата відвантаження, пункт відвантаження, реквізити отримувача вантажу. Заявка вважається поданою належним чином та отриманою Виконавцем з моменту направлення Замовником її копії Виконавцю за допомогою електронної пошти та/або факсимільного зв'язку за умови відправки оригіналу заявки Виконавцю у двох примірниках рекомендованим або цінним листом не пізніше наступного дня.

У відповідності до п. 3.2.1., Виконавець зобов'язаний своєчасно згідно з заявкою прийняти під охорону вантаж за актом приймання-передачі, який оформлюється відповідно з вимогами даного договору.

Згідно п. 3.2.2. договору, Виконавець зобов'язаний здійснювати охорону та супроводження вантажу з моменту прийняття його від представника Замовника та/або Вантажовідправника до передачі Вантажоотримувачу.

Пунктом 3.2.8 договору передбачено, що Виконавець зобов'язаний впродовж 1 години з моменту отримання заявки (але не пізніше 18.00 години поточної доби) повідомити Замовника про згоду прийняти всю заявлену кількість вантажу під охорону, представити йому підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою Виконавця екземпляр заявки або в той же строк представити Замовнику у письмовому вигляді обґрунтовану відмову щодо приймання вантажу під охорону. Вказане повідомлення вважається поданим належним чином з моменту направлення виконавцем копій таких повідомлень Замовнику за допомогою електронної пошти та / або факсимільним зв'язком за умови відправки оригінала даного повідомлення Змовнику поштою (рекомендованим або цінним листом) не пізніше наступного дня.

Згідно п. 3.2.9. договору, Виконавець повідомляє Замовника про прийняття/неприйняття вантажу під охорону згідно отриманої заявки Замовника шляхом направлення Замовнику повідомлення не пізніше 8.00 години дня, наступного за днем отримання заявки про прийняття вантажу під охорону. Повідомлення повинно містити наступні дані: дата відвантаження; пункт відвантаження; найменування вантажу; кількість вантажу; найменування Вантажоотримувача.

У відповідності до п. 4.1. договору, Виконавець не пізніше 3-го робочого дня кожного місяця, наступного за звітним, представляє Замовнику акт наданих послуг за даним договором за звітний місяць.

Згідно п. 4.5 договору, рахунки за отримані послуги оплачуються Замовником щомісячно по факту надання послуг з відстрочкою 60 календарних днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання послуг за відповідний місяць.

Відповідно до п. 5.5. договору, у разу несплати чи несвоєчасної оплати послуг Виконавця більш 15 банківських днів, починаючи з дати платежу, Виконавець вправі призупинити подальше надання послуг за даним договором до повного погашення заборгованості.

Пунктом 5.7. договору, у випадку порушення Виконавцем зобов'язань, передбачених п.п.3.2.1., 3.2.8. договору, Виконавець зобов'язується сплатити Замовнику штраф у розмірі 5% вартості вантажу, вказаного у відповідній заявці.

Згідно п. 8.13. договору, всі повідомлення, які направляється сторонами один одному (крім випадків, прямо обумовлених у даному договорі) повинні бути здійснені у письмовій формі, скріплені підписом уповноваженої особи та печаткою відповідної сторони, та будуть вважатися поданими належним чином, якщо вони направлені замовним листом, доставлені особисто за вказаними адресами сторін або відправлені за допомогою факсимільного зв'язку з одночасним підтвердженням замовним листом впродовж 7 календарних днів з моменту відправки за допомогою факсимільного зв'язку.

У відповідності до п. 9.1. договору, договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін та діє до 31.05.12 р., а в частині зобов'язань сторін - до повного їх виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач направив на електронну адресу позивача лист від 11.08.11 р. № 174, яким зазначив, що у зв'язку з невиконанням Замовником зобов'язань щодо забезпечення об'єктивного приймання вантажу на станціях внутрішнього ринку за договором № 046ПЦ від 01.06.11 р. ПП "Фараон-2005" повідомляє про тимчасове призупинення приймання заявок на виконання охорони та супроводження вантажу відвантаженого по внутрішньому ринку з 01.09.11 р., а залишає за собою право на охорону та супроводження вантажу, який надсилається на експорт - ст. призначення Айвазовська.

15.08.11 року відповідач направив на електронну адресу позивача лист від 15.08.11 р. № 177, яким повідомив, що ПП "Фараон-2005" призупиняє з 25.08.11 р. надання послуг з охорони та супроводження цистерн ТОВ "ТНК-ВР Коммерс" по внутрішньому ринку до прийняття останнім рішення щодо належного виконання умов договору. ПП "Фараон-2005" залишає за собою право на охорону та супроводження вантажів на експорт.

Позивач направив на електронну адресу ПП "Фараон-2005" наступні заявки: № 1 від 07.09.11 р., № 2 від 07.09.11 р., № 3 від 08.09.11 р., № 4 від 09.09.11 р., № 5 від 12.09.11 р., № 6 від 13.09.11 р. № 7 від 14.09.11 р., № 9 від 16.09.11 р. та № 12 від 19.09.11 р.

Відповідач, отримавши заявки по електронній пошті, направив на електронну адресу позивача листи-відповіді, якими відмовився здійснювати приймання вантажу під охорону у зв'язку з тим, що нібито за домовленістю ПП "Фараон-2005" залишив за собою право супроводжувати вантаж, який надсилається на експорт - ст. призначення Айвазовська.

Позивач направив оригінали 9 заявок поштою на адресу відповідача - 69036, м. Запоріжжя, вул. Чапаєва, 1.

Як вбачається з матеріалів справи, заявки № 6 від 13.09.11 р. № 7 від 14.09.11 р., № 9 від 16.09.11 р. та № 12 від 19.09.11 р. були направлені позивачем на адресу відповідача поштою, однак повернуті позивачу у зв'язку із закінченням терміну зберігання. В матеріалах справи взагалі відсутні докази отримання відповідачем заявок № 4 від 09.09.11 р. та № 5 від 12.09.11 р.

Оскільки п. 5.7 договору сторони передбачили, що у випадку порушення Виконавцем зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.1., 3.2.8. договору, Виконавець зобов'язується сплатити Замовнику штраф у розмірі 5% вартості вантажу, вказаного у відповідній заявці, позивач звернувся із позовом до господарського суду Запорізької області про стягнення з відповідача штрафу за порушення умов договору на охорону та супроводження вантажів № 046ПЦ від 01.06.11 р. у розмірі 2999613 грн. 69 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс", м. Київ та Приватним підприємством "Фараон-2005", м. Запоріжжя було укладено договір на охорону та супроводження вантажів № 046ПЦ від 01.06.11 р., відповідно до умов якого позивач доручає, а відповідач зобов'язується надавати позивачу послуги з охорони та супроводження залізничних вагоноцистерн зі світлими нафтопродуктами та залізничних вагонів з поліпропіленом упродовж зазначеного у п.1.2. договору періоду.

Умовами цього договору, який укладено сторонами в добровільному порядку, без заперечень та зауважень сторони погодили конкретний порядок повідомлення один одного про прийняття до виконання заявки позивача на надання відповідачем послуг з охорони та супроводження вантажів.

Відповідач листом від 11.08.11 р. № 174 повідомив позивача про тимчасове призупинення приймання заявок на виконання охорони та супроводження вантажу відвантаженого по внутрішньому ринку з 01.09.11 р. та залишає за собою право на охорону і супроводження вантажу, який надсилається на експорт - ст. призначення Айвазовська, але доказів укладення між сторонами будь-яких угод щодо розірвання або зміни умов договору в цій частині матеріали справи не містять.

Як встановлено судом, позивач довів суду виконання своїх договірних зобов»язань в частині направлення з 07.09.11 р. по 19.09.11 р. поштою (цінними листами) 9 оригіналів заявок щодо прийняття вантажу під охорону: № 1 від 07.09.11 р., № 2 від 07.09.11 р., № 3 від 08.09.11 р., № 4 від 09.09.11 р., № 5 від 12.09.11 р., № 6 від 13.09.11 р. № 7 від 14.09.11 р., № 9 від 16.09.11 р. та № 12 від 19.09.11 р. після повідомлення відповідача електронною поштою. В матеріалах справи містяться докази отримання відповідачем тільки 3 заявок поштою. Посилання відповідача на те, що особа, яка отримала поштову кореспонденцію - ці заявки від позивача, не працює на його підприємстві, не доведено належними засобами доказування. До того ж відповідач також не надав доказів направлення оригіналів відмови від заявок після листування сторонами шляхом електронного зв»язку, як передбачено умовами укладеного договору.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Приписами ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до п. 5.7. договору, у випадку порушення Виконавцем зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.1., 3.2.8. договору, Виконавець зобов'язується сплатити Замовнику штраф у розмірі 5% вартості вантажу, вказаного у відповідній заявці.

З наявних в матеріалах справи заявок вбачається, що загальна вартість нафтопродуктів, які не були прийняті відповідачем до перевезення, вказана в цих листах, складає 59992273 грн. 86 коп., позивачем нарахований штраф у розмірі 2999613 грн. 69 коп. Оскільки відповідач не заявляв будь-яких позовних вимог про визнання недійсним умови договору в частині порядку нарахування штрафу, питання невідповідності нормам ст. 231 Господарського кодексу України та ст. 549 Цивільного кодексу України встановленого сторонами в договорі порядку визначення розміру штрафу не від вартості наданих послуг (предметом договору є саме надання послуг, а не купівля-продаж вантажу, коли сторонами в двосторонньому порядку встановлюється ціна товару), а від орієнтовної вартості вантажу, що позивач має намір відвантажити в майбутньому іншим юридичним особам за іншими договірними стосунками поставки нафтопродуктів, судовою колегією не розглядається.

Щодо зменшення місцевим судом нарахованих позивачем та заявлених до стягнення штрафних санкцій, судова колегія зазначає наступне.

Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно приписів статті 233 Господарського кодексу України, якщо штрафні санкції, що підлягають сплаті дуже великі у порівнянні зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Так, з приписів названих статей вбачається, що при зменшенні розміру санкцій повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, а й інші інтереси, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Оскільки штраф є різновидом неустойки, яка має подвійну правову природу: одночасно є засобом забезпечення договірних зобов'язань для стимулювання їх виконання і мірою відповідальності за неналежне виконання зобов'язання (санкцією), як правового наслідку його порушення (ст. 611 Цивільного кодексу України), неустойка має компенсаційний характер та її розмір, як і розмір штрафу повинні бути відповідними розміру понесених позивачем збитків.

В даному випадку, оскільки заявлена до стягнення сума штрафу надмірно велика і позивачем не надано суду жодних документів в підтвердження понесених ним збитків та інших негативних наслідків, які настали для нього через відмову відповідача в прийнятті вантажу під охорону, розмір штрафу в зв»язку з встановленим сторонами порядком його нарахування, перевищує вартість ненаданих належним чином послуг відповідачем за укладеним договором, тому розмір заявлених штрафних санкцій, на думку судової колегії, не відповідає наслідкам здійсненого відповідачем правопорушення. В матеріалах справи взагалі відсутні належні докази сплати позивачем будь-яких грошових коштів будь-якій іншій особі в зв»язку з порушенням відповідачем його договірних зобов»язань тільки в частині відмови від прийняття заявок до виконання.

Таким чином, судова колегія вважає, що господарський суд правомірно дійшов висновку про зменшення розміру штрафу.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги позивача лише частково та правомірно стягнуто з Приватного підприємства "Фараон-2005", м. Запоріжжя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс", м. Київ штраф за порушення умов договору на охорону та супроводження вантажів № 046 ПЦ від 01.06.11 р. у розмірі 100000 грн. 00 коп.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 29.11.2012 р. у справі № 5009/3124/12 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс", м. Київ на рішення господарського суду Запорізької області від 29.11.2012 р. у справі № 5009/3124/12 залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 29.11.2012 р. у справі № 5009/3124/12 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надр. 5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;

5- ГС Зап. обл.

ОСОБА_6